Злочини проти громадської безпеки

На перше заняття: виконайте завдання 1 а), б), в); ІІ а); ІІІ; V - задачі 1, 2, 3.

На друге заняття: виконайте завдання 1 г), д); ІІ б); І V; V - задачі 4, 5, 6.

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочи-ну, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ч.1 ст. 258 КК України “Терористичний акт” - ст. 113 КК України “Диверсія”.
б) ст. 257 КК України “Бандитизм” - ч. 4 ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань”.
в) ч.1 ст. 258 КК України “Терористичний акт” - ст. 261 КК України “Напад на об’єкти на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення”.
г) ст.262 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем” - ст. 263 КК України “Незаконне поводження з зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”.
д) ст.275 КК України “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд” - ст. 236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки”

 

ІІ. Проведіть відмежування таких складів злочинів проти громадської безпеки від адміністративних правопорушень:

а) ст. 263 КК України “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” - ст.190 КпАП України “Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї”.

б) ст.264 КК України “Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів” - ст.191 КпАП України “Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів”.

 

ІІІ. Назвіть норми про склади злочинів проти громадської безпеки, що перебувають у конкуренції загальної та спеціальної норм.

 

ІV. Назвіть норми про склади злочинів проти громадської безпеки, що перебувають у конкуренції частини і цілого.

 

V. Вирішіть задачі:

1. Володимир із своїм знайомим Петром створили групу, яка складалася з них обидвох і у період з травня до лютого займалася такою злочинною діяльністю: вимагала від Василя передати учасникам групи гроші в сумі 3500 грн., погрожуючи розповсюдити інформацію про те, що його дочка - наркоманка. Під погрозою знищення автомобіля “Мерседес - 600” вимагали гроші на суму 4000 грн. від Дмитра, власника мережі ресторанів “Еліт”, умисно знищили гараж Кирила, заподіявши йому шкоду на суму 10000 грн. Погрожуючи розповсюдити зібрані ними за допомогою таємної відеозйомки матеріали про аморальну поведінку Данила і Катерини, вимагали від них передачі грошей в сумі 3000 грн.

 

2. Раніше судимий за контрабанду Ярослав створив групу, у якій, крім нього брали участь раніше судимі за контрабанду Іван, Богдан та Костянтин. Ця група під керівництвом Ярослава з грудня по квітень займалася незаконним перевезенням в Україну з Угорщини спиртних напоїв. Всього ними було перевезено з приховуванням від митного контролю 1,5 тонни спиртних напоїв, за які вони сплатили продавцям 173 тис.502 долари США.

 

3. Олександр, Кирило і Дмитро та інші (всього вісім чоловік) домовилися про спільну злочинну діяльність. Їхнім керівником став Олександр. З цього часу вони розпочали розшук осіб, які мали значні валютні кошти та майно. Одержавши інформацію про те, що Ігор займається підприємницькою діяльністю вони вирішили здійснити напад на нього в його ж помешканні. 10 травня Кирило і Дмитро проникли в квартиру Ігоря і, застосувавши насильство у вигляді перелому руки у ліктевому суглобі та погрожуючи вбивством, почали вимагати в нього негайної передачі 10 тис. доларів США. Але грошей у Ігоря дома не виявилося. Тоді вони почали висувати вимоги про передачу цієї суми грошей пізніше. Для того, щоб Ігор сприймав їхні погрози всерйоз згодом сюди прибув учасник групи В’ячеслав із собакою, яку нацькував на потерпілого з цією ж метою. Під дією застосованого насильства Ігор погодився виконати вимоги нападників, пообіцявши їм зібрати необхідну суму грошей у своїх родичів та знайомих, але сказав, що для цього йому потрібен час. Учасники групи поперемінно змінюючи один одного майже два місяці насильно утримували потерпілого під своїм контролем у його квартирі. Олександр розробив чіткий графік чергувань учасників групи на квартирі Ігоря. Безпосередньої ж участі у захопленні та насильницькому утриманні Ігоря він не брав. Інші ж учасники групи під-час чергувань знущалися над потерпілим, застосовували тортури та погрожували вбивством. Внаслідок таких дій потерпілий втратив орієнтацію в часі та просторі - у нього розвинулася епілепсія.

Одержавши гроші від Ігоря, група зайнялася вимаганням ще у підприємців - братів Андрія та Євгена, погрожуючи розправою. А також знищили майно Бориса і Віктора - співвласників туристичного агентства, які не піддалися на вимагання, шляхом підпалів, на загальну суму 6801 грн.

 

4. Сергій організував і керував групою з чотирьох осіб: Івана, Степана, Кирила для зайняття вимаганням з багатих громадян. Для цього він придбав дві гладкоствольні мисливські рушниці. Сергій мав великий досвід злочинної діяльності та значний авторитет у злочинному світі. До нього, як до заступника звернувся Богдан, у якого була викрадена машина. Сергій допоміг йому повертати викрадене. Також він допоміг Ірині і Ользі, що втратили роботу, влаштуватися на роботу у фірму, яка займається торгівлею нерухомістю. За це Ірина І Ольга збирали інформацію для групи Сергія про багатих громадян, про їх фінансові плани. Богдан інколи підвозив своєю машиною Сергія і його групу на місце, де вони вчиняли збройні напади на громадян. Про це його попереджали наперед за два дні. Сам Богдан участі у нападах ніколи не брав. Одного разу, коли група після нападу сідала в машину Богдана, його схопив приступ радикуліту. Тоді Богдан попросив свого знайомого таксиста Олега, щоб той забрав групу з місця злочину. Олег знав, що група тільки що вчинила злочин. Негайно довіз групу на заміську дачу. За це йому добре заплатили.

 

5. Пахом працював завідуючим авторемонтною майстернею. Під-час виконання робіт у оглядовій ямі він, нехтуючи наявністю паливно-мастильних матеріалів, запалив сірника, від чого виникла пожежа, в ході якої зварювальник Тимофій, який знаходився поряд, дістав тяжкі тілесні ушкодження.

 

6. Літак АН-24 з двома пілотами вибухнув у повітрі. Причиною аварії стало те, що приватний підприємець Віктор, який орендував цей літак для перевезення пшениці, завантажив у літак контейнер із сірчаною кислотою, не пристосований для перевезення цієї речовини. Потрапивши за межі контейнера сірчана кислота, вступивши в реакцію з металом, спричинила пожежу і вибух паливного бака літака.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №3.

Спеціальна література:

Акімов М. Про умови та механізм звільнення від відповідальності члена організованого злочинного формування. // Право України. - 2000. - №2. - С. 64-67.

Андреева А., Овчинникова Г. Квалификация бандитизма. // Законность. - 1996. - №4. - С. 17.

Антипенко В. Визначення поняття “безвинні жертви” у складі тероризму: актуальна проблема // Право України. - 2001. - №6. - С. 75-77.

Антипов В.І. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступлениями, посягающими на общественную безопасность. Киев. - 1987. - 88с.

Бєлоконєв В. Співвідношення понять “боєприпаси” і “вибухові речовини” у кримінальному праві. // Право України. - 1997. - №2. - С. 27-30.

Демидова Л.Н. Руководство преступной организацией как одна из форм объективной стороны состава преступления, предусмотренного частью 1 статьи 255 УК Украины // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - 2002. - Вип. 57. - С. 151 - 156.

Ємельянов В.П. Злочини терористичної спрямованості. Харків: Рубікон, 1997. - 160с.

Ємельянов В.П. Тероризм - как явление и как состав преступления. - Харьков: “Право”, 1999. - 272 с.

Ємельянов В.П. Тероризм, злочини терористичної спрямованості, злочини з ознаками тероризування: поняття і співвідношення // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 19. - С. 131 - 135.

Єфремов С.О., Редька А.І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою. // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №4. - С. 54-59.

Іваненко І.В. Актуальні питання кримінально-правової характеристики бандитизму // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2001. - Вип. 4. - С. 116 - 121.

Кириченко О.В. Відмежування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності від суміжних злочинів // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. - 2001. - Вип. 1 (14). - С. 198 - 206.

Кононенко В. Деякі питання судової практики про бандитизм. // Право України. - 1996. - №4. - С. 25-28.

Куц І. Суспільна небезпечність злочинів, пов’язаних з пожежами. // Право України. - 2001. - №1. - С. 104-106.

Лазебник С.В. До питання про поняття терористичної діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2001. - Вип. 2. - С. 333 - 344.

Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації. //Право України. - 1998. - №3. - С. 75-77.

Маляренко В., Окнян В. Порушенням правил пожежної безпеки - безпомилкову судову оцінку // Право України. - 1991. - №5. - С. 21-24.

Меживой В. П. Про деякі терміни, що використовуються під час кваліфікації злочинів, пов’язаних з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 2. - С. 183 - 192.

Радисюк А.М. До визначення понять “громадська безпека” і “громадський порядок” в умовах виникнення аварій на АЕС та ліквідації їх наслідків // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2001. - Вип. 1 (14). - С. 123 - 128.

Романюк Б., Коваленко В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму // Право України.-2001.-№6.-С.71-75.

Романюк Б., Коваленко В. Щодо кримінально-правового визначення поняття тероризму // Право України. - 2001. - №6. - С. 71-74.

Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації як різновид тероризму // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 19. - С. 13 - 15.

Тихий В.П. Ответственность за преступления против общественной безопасности. Учебное пособие - Харьков: ХЮрИ. - 1984. - 68 с.

Тихий В.П. Проблеми вини у злочинах проти суспільної безпеки.// Вісник Академії правових наук України. - 1996. - №5.

Тихий В.П. Уголовная ответственность за нарушение правил обращения с общеопасными предметами. - К.: УМК ВО. - 1989. - 80 с.

Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. Харьков. - 1981. - 172с.

Цимбал М. Пожежа як елемент об’єктивної сторони складів умисних злочинів. // Право України. - 1998. - №9. - С.78-79.