Злочини проти волі, честі та гідності особи

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ;VІ (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІІ; ІV; V; VІ (задачі 5-8).

 

І. Вкажіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види злочинів, передбачених розділом ІІІ Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст.146-151 КК слова, які містять вказівки та такі ознаки.

Усно, для кожного із студентів.

 

ІІ. Порахуйте, і запишіть, скільки видів злочинів, передбачено кожною статтею розділу ІІІ Особливої частини КК України:

Ст. 146 КК - простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери А, Б, В, Г, Д, Е, Є.

Ст. 147 КК - простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери Ж, З, І, Ї, К, Л.

Ст. 149 КК - простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери М, Н, О, П, Р, С, Т.

Ст. 150 КК - простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я.

 

ІІІ. Запишіть такі, що повторюються, кваліфікуючі ознаки злочинів, передбачених статтями розділу ІІІ Особливої частини КК (тобто ознаки, які передбачені відповідними частинами двох чи більше статей). Усно будьте готові розкрити зміст кожної із таких ознак.

Це завдання виконують студенти, які в списку академічної групи вказані під №№ від 1 до 15, а також ті, які поки що не знають свого порядкового номера в списку.

 

IV. Запишіть такі, що повторюються, особливо кваліфікуючі ознаки злочинів, передбачених статтями розділу ІІІ Особливої частини КК (тобто ознаки, які передбачені відповідними частинами двох чи більше статей). Усно будьте готові розкрити зміст кожної із таких ознак.

Це завдання виконують студенти, які в списку академічної групи вказані під №№ від 16 до останнього номера.

 

V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).

Стаття, частина статті - на вибір студентів. При цьому спочатку вкажіть формулу кваліфікації скоєного, далі - стисло викладіть фактичні обставини, які свідчать, що має місце відповідний злочин.

 

VI. Вирішіть задачі:

1. Медсестра Кіра, яка працювала у пологовому будинку, за винагороду, отриману від Параски, поміняла бірки на новонароджених, й таким чином Парасці дали здорову дитину, матір'ю якої була Гафія, а останній - дитину Параски, яка мала вроджену хворобу.

 

2. Матвій позичив у Ярослава 3 тисячі грн., але гроші в домовлений строк не повернув. Після неодноразових зволікань з поверненням боргу Ярослав заманив свого боржника у гараж, там надів йому на руки наручники й зачинив гараж, запропонувавши на самоті подумати чи не час вже повертати борг. Матвій пробув у гаражі, без їжі та води, майже дві доби. Потім, намагаючись запалити цигарку, він не зміг втримати скутими руками запаленого сірника, сірник впав на промаслені ганчірки, які загорілися. Від отруєння чадним газом Матвій загинув.

 

3. Юрій неодноразово виступав на зборах з критикою на адресу директора заводу В’ячеслава. Останній розповів про це своїй сестрі Дануті, яка працювала лікарем психоневрологічного диспансеру. Данута викликала Юрія ніби-то для обстеження в зв'язку з заявами сусідів про відхилення в його поведінці, і не зважаючи на те, що Юрій був цілком психічно здоровий, скерувала його для стаціонарного лікування в психіатричну лікарню, фальсифікувавши історію хвороби. Однак під-час проведення обов’язкового огляду Юрія комісією лікарів-психіатрів, проведеного після госпіталізації, фальсифікацію було виявлено. Юрія негайно виписали з лікарні.

 

4. Під час страйку на заводі Кузьма та Влад зачинили в підвальному приміщенні групу працівників, які не приєдналися до страйку. Представникам органів влади, які прибули для переговорів зі страйкуючими, Кузьма та Влад заявили, що не випустять штрейкбрехерів до того часу, поки не будуть задоволені всі вимоги страйку. Затримані були звільнені силою через чотири доби.

 

5. 9-річний син директора ювелірного магазину Миколка своєчасно не повернувся зі школи. Незабаром батьки отримали записку, в якій невідомі пропонували заплатити за звільнення сина 30 тисяч дол. США, обумовлювали строки та спосіб передачі грошей, погрожували, в разі не прийняття вимоги, вбити хлопчика. Встановлено, що захопили дитину й вимагали передачі грошей Георгій та Іван. Оскільки викуп своєчасно не було передано, то Георгій вилучив у хлопчика біля 1000 мл крові, яку планував продати, та викинув його на вулицю. Від вилучення такої кількості крові Миколка впав у стан коми, його життя було врятоване, однак на лікуванні він перебував понад три місяці.

 

6. Кіндрат займався постачанням безплатної робочої сили за кордон. Кожного сезону він знайомився на вулицях з безпритульними дітьми та дорослими, обіцяв їх влаштувати на високооплачувану роботу й забезпечити житлом. Після цього без оформлення будь-яких документів, у вантажному контейнері перевозив в сусідню державу, де передавав Кіму, який займався вирощуванням кавунів на орендованих площах. Кім та його охоронних Панько поміщали прибулих в курені, заставляли по 14-16 годин працювати, кормили абияк. Після завершення сільськогосподарських робіт Кім та Панько вигнали працівників, нічого їм не заплативши. Встановлено, що серед потерпілих був 13-річний Андрій, 17-річна Майя, 64-річний Гнат та ряд інших осіб, за кожного такого працівника Кіндрат отримував від Кіма по 50 доларів США.

 

7. Іван і Василь після звільнення з місць позбавлення волі, де вони відбували покарання за вимагання, домовилися заробляти гроші на експлуатації чужої праці. Для цього вони придбали гараж у одному з гаражних кооперативів міста, обладнали там глибокий підвал огорожею, підключеною до електричного струму. Потім під привидом святкування дня народження Василя запросили Ірину та її подругу Оксану, яких обманом завели в підвал і довели до стану глибокого алкогольного сп’яніння. Коли потерпілі витверезили, то були вже закуті в кайдани на ногах, вихід з підвалу був підключений до дротів з електричним струмом. Василь та Іван повідомили нещасних, що тепер вони рабині і дали їм завдання шити постільну білизну, яку потім продавали на ринку міста.

Для того, щоб вільно продавати промислову продукцію на ринку, Іван зареєстрував приватне швейне підприємство “Волошка”.

Оскільки обсяги продажу зростали, Іван та Василь вирішили залучити додаткову робочу силу. Так само, як і у попередньому випадку, вони обманом завели в підвал і закували у кайдани Тараса. Але пізніше, довідавшись, що Тарас є висококласним електриком, вони побоялися, що Тарас може розібратися у схемі електричного забезпечення дверей і знеструмити їх. Тоді злочинці убили Тараса. При цьому Іван закув у кайдани руки потерпілого, а Василь задушив Тараса.

Ірину та Оксану злочинці тримали у підвальному рабстві півтора року. За цей час потерпілі жодного разу не побували за межами підвалу.

 

8. Павло - кандидат у депутати міської Ради народних депутатів. Для того, щоб Ігор не розповсюдив про Павла ганебну достовірну інформацію, він викрав Ігоря, привівши останнього за допомогою формаліну у безпорадний стан. На прохання Павла його сестра Дарина, яка була головним лікарем психіатричної лікарні, помістила Ігоря у окрему палату в цій лікарні, де він не мав контактів із хворими, його не освідували лікарі і не призначали ніяких ліків і процедур, годували три рази на день. Утримували так Ігоря один місяць, потім випустили.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами: Затверджена резолюцією 317 Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 1949 р.

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників: прийнята 34-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 р.

Конвенція про права дитини: ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р.

Кодекс про шлюб і сім’ю України (глави 1-3, 14-18, розділ VІ).

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. Із змінами, внесеними законами України від 3 лютого 1993 р.; 25 лютого 1994 р.; 23 вересня 1994 р.; 13 жовтня 1994 р.; 14 лютого 1997 р.; 22 лютого 2000 р.; 26 грудня 2002 р.; Декретом КМУ від 31 грудня 1992 р. (ст.ст.46,47).

Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. (ст.ст.1; 13).

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. (ст.ст.1; 3; 10; 11; 14).

Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. Із змінами, внесеними законами України від 26 вересня 2002 р.; 26 грудня 2002 р. (ст.ст.1; 21).

Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання в сім’ях усиновителів: затверджений постановою Кабінету Міністрів України №775 від 20 липня 1996 р. Із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р.

Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 1983 р. (п.4).

Спеціальна література

Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України.-2002.-№3.-С. 150-155

Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками // Право України.-2002.-№9.-С.99-101

Баулин Ю.В. Система злочинів проти особистої волі людини. // Злочини проти особистої волі людини. Збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (Харків, 19-20 вересня 2000 р.) / [Редкол.: Сташис В.В. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лествиця Марії”, 2002. - С. 23-26.

Володіна О.О. Вчинення діяння щодо малолітнього як кваліфікуюча ознака викрадення людини // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 19. - С. 42 - 46.

Голина В.В, Богатыреева В.С. Проблемы борьбы с преступлениями против личной свободы человека в Украине // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - Вип. 49. - С. 131 - 141.

Денисов С.Т., Сердюх П.П. Торгівля людьми: проблема правового визначення поняття // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. - Дніпропетровськ. - 2000. - Вип. 2 (2). - С. 126 - 134.

Ємельянов В.П. Тероризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. - М.: “Nota bene”, 2000. - 320 с.

Злочини проти особистої волі людини: Збірник матеріалів науково-практичного семінару (Харків, 19-20 вересня 2000 р.) / Редкол.: В.В. Сташис (гол. Ред.) та інші.-Харків: Книжкове видавництво “Лествиця Марії”, 2002. - 240 с.

Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх: новий КК - старі проблеми. // Право України. - 2002. - №6. - С. 39.

Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми за новим Кримінальним кодексом України // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - 2002. - Вип. 56. - С. 144 - 150.

Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми: проблема об’єкту злочину // Проблеми законності.- 2002.- Вип.52.- С. 193-198

Лизогуб Я.Г. Відмежування торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини від суміжних злочинів // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2002. - Вип. 2. - С. 112 - 122.

Стрекалов Є.Ф. Проблемні питання кваліфікації злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2001. - Вип. 14. - С. 48 - 54.