Міжнародні договори як джерело МЕП

Тема 2. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА

ПЛАН

1.Особливості джерел МЕП в порівнянні з джерелами МП

2.Міжнародні договори як джерело МЕП

3.Довільні джерела МЕП

4.Стихійні джерела МЕП

 

ОСОБЛИВОСТІ ДЖЕРЕЛ МЕП

Існують джерела, які є загальними як для МЕП, так і для МП. Але та обставина, що МЕП не може бути зведене до МП, знаходить відгук і у особливостях джерел МЕП, відмінних від джерел МП.

А. Карро і Жуайяр виходять з критерію приналежності джерел МЕП до одного з трьох право­порядків:

· або до міжнародного правопорядку,

· або до на­ціональних правопорядків,

· або до – третього – правопорядку який є більш теоретичним (доктринальним) ніж реальним.

 

 

1. З власне міжнародних джерел МЕП важливими є договірні й не договірні норми, які, однак, мають у МЕП низку специфічних особливостей (див далі). З довільних джерел важливу роль відіграють односторонні акти держав (ноти, заяви), та односторонні акти МО (особливо важливу роль відграють резолюції ГА ООН, наприклад про Новий міжнародний економічний порядок) та інших МО. Поширення практики укладання неформальних домовленостей також є важливою особливістю (власне, політичних норм).

2. З джерел національних правопорядків важливими для МЕП є односторонні акти держав (ОАД) законодавчої й виконавчої влади й рішення судової влади – тією мірою, в якій вони зачіпають макроекономічні відносини між державами. ОАД – як частина внутрішнього правопорядку держави стають джерелами міжнародного права, виходячи з їх цілей і між­народних економічних наслідків. Наприклад, використання державою змінного валютного курсу або процентних ставок в принципі є внутрішньою компетенцією держави, за умови дотримання міжнародних зобов'язань. Держава має суверенне право видати закон про інвестиції, стимулюючи або пригнічуючи їх, тощо. Але всі ці акти впливають на міжнародні економічні відносини.

3. Джерела третього правопорядку (Lex mercatoria, нового jus gentium, транснаціонального права, міжнародного приватного права в широкому сенсі), які не відносяться ні до національних, ні до міждержавного правопорядків, є важливою особливістю МЕП. Норми lex mercatoria мають різні форми свого втілення, тобто джерела. Специфіка останніх пов'язана з неофіційним походженням самої lex mercatoria: джерелами правового регулювання тут ставали ті форми, що визнавалися самими учасниками міжнародні торгівлі. Останні при цьому керувалися не стільки основами теорії права, скільки практичними розуміннями зручності і доцільності правил, що в них містяться, для міжнародних економічних операцій. У вузькому розумінні lex mercatoria є транснаціональним правом, норми і джерела якого формувалися поза волею суверенних держав, проте вплив цього «третього правопорядку» на економічні відносини досяг такого рівня, що він, на думку Карро й Жуайяра, визначає й своєрідність МЕП загалом, і його джерел:

«Якщо джерело виникає на основі суверенних дій публічної влади як з внутрішніх, так і з зовнішніх аспектів, то це джерело публічного права.

Якщо ж воно виникає з погоджених дій економічних операто­рів, які утворили власний правопорядок, який не входить ні в націо­нальний, ні в класичний міжнародний правопорядок, то це джерело lex mercatoria.

Це результат нормотворчих об'єднаних зусиль економічних операторів, переважно ТНК. Отже спільні дії ТНК виявилися здатними виробити макроекономічний результат.

Так, завдяки угоді між основними американськими і європейськими нафтовими компаніями (відомими як «Сім сестер») з'явилося т. зване lex petrolia, яке впродовж трьох десятиліть регулювало в глобальному масштабі питання експлуатації й постачання вуглеводнів.

Внаслідок дій міжнародних банків зародився, а потім отримав гігантський розвиток валютний і фінансовий приватний ринок евробондів і єврооблігацій», який регулювався їхніми внутрішніми домовленостями.

 

До числа основних джерел lex mercatoria у юридичній літературі найчастіше відносять:

1. Норми міжнародного публічного права;

2. Міжнародні торговельні порядки і звичаї

3. Загальні принципи права, визнані більшістю країн.

4. Рішення міжнародних комерційних арбітражів

5. Типові (модельні) закони, розроблені на міжнародному рівні як модель для національних нормативних систем і як право, яке за спільною згодою безпосередньо застосовують сторони міжнародних контрактів.

6. Типові проформи і контракти;

Допоміжними джерелами lex mercatoria які мають менше значення в порівнянні з основними джерелами є:

1. Ділова практика;

2. Кодекси поводження, рекомендаційні документи міжнародних організацій

3. Праці видатних юристів

4. Саморегулівані контракти (contrats sans loi)

Б. Як і в більшості галузей, що регулюють реальні відносини, в МЕП іноді важко відділити публічно-правові від приватно-правових відносин, проте існує поділ норм МЕП на публічно-правові; приватно-правові і змішані – договори, що укладаються між державою, з одного боку, і особами іншої держави, з іншого боку, вони звуться державними контрактами, мають велике значення в МЕП, особливо в інвестиційному праві.

В. Договори як основне джерела МЕП мають такі специфічні риси: вони утворюють багаторівневу ієрархію, де на вершині – системні універсальні багатосторонні міждержавні домовленості, а на елементарному рівні – двосторонні угоди, а ще нижче – їх реалізація на рівні міжнародних комерційних контрактів (приватно-правові домовленості операторів); вони значною мірою представлені міжурядовими і міжвідомчими договорами; такі договори укладаються в спрощеному вигляді, часто шляхом заповнення і підписання типових договорів.

Г. важливу роль серед джерел МЕП відіграють звичаї і загальні принципи права. Останні заповнюють всі прогалини, не заповнені договорами і утворюють власну ієрархію.

Д. Важливу роль серед джерел МЕП відіграють неформальні домовленості з МЕВ.

Стан сучасних М/Е зв'язків характеризується значним динамізмом, тому дії держав мають бути ефективними, швидкими й технічно зваженими. Тому держави часто йдуть на прийняття неформальних домовленостей – спільних актів, які з м атеріально ї точки зору втілюють спільну волю учасників переговорів, не будучи договорами з формальної точки зору. Неформальних актів в МЕП досить багато. Приклад: критичні коливання курсу основних валют негайно ж викликають узгоджені заходи держав (періоди­чні зустрічі міністрів фінансів розвинених країн (вказаної вище «групи семи», а тепер «групи восьми»). На таких зустрічах приймаються комюніке, зміст яких не завжди публікується в повному вигляді. Комюніке не є м/н договорами і повинні виконуватися лише по добрій волі.

 

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ ЯК ДЖЕРЕЛО МЕП.

2.1.Поняття і класифікації міжнародних договорів

2.2. Багатосторонні договори політико-економічного спрямування:

Маракеський пакет

Статути МЕО

Митні конвенції

Сировинні угоди

2.3. Міжурядові угоди з економічного співробітництва

2.4. Багатосторонні угоди з регулювання діяльності операторів (дестинаторів) МЕВ