Визначення кількості транспортної тари для забезпечення перевізного процесу

Загальну кількість засобів пакетування, необхідну для організації перевізного процесу, розраховують за формулою:

 

, (4.1)

 

де - необхідна кількість піддонів для перевезення вантажів, од.;

- потреба в піддонах для створення обмінного фонду, од.;

- необхідна кількість піддонів для зберігання вантажів у пунктах відправлення й призначення, од.

 

Необхідна кількість засобів пакетування для забезпечення перевезення вантажів визначається за формулою:

 

, (4.2)

 

де - час обороту засобу пакетування, діб;

- коефіцієнт, що враховує кількість засобів пакетування, які перебувають у ремонті; = 1,1...1,2;

- маса вантажу на піддоні, т (маса нетто);

- число календарних днів за рік по відправленню вантажів; діб.

 

Повний час обороту засобу пакетування розраховується за формулою:

 

, (4.3)

 

де - час перебування засобу пакетування в експедитора в пункті відправлення, діб; приймаємо 1...2 доби;

- тривалість перебування засобу пакетування в шляху проходження залізничним транспортом, діб;

- час перебування засобу пакетування в експедитора в пункті призначення, діб; приймаємо 1…2 доби;

 

Час перебування засобу пакетування в шляху проходження залізницею розраховуємо за формулою:

 

, (4.4)

 

де - тарифна відстань вантажу залізницею,км;

- середня швидкість просування вагонів, км/добу.

 

Необхідну кількість засобів пакетування для створення обмінного фонду розраховуємо за формулою:

 

, (4.5)

де - максимальний розмір одноразової поставки вантажів, т;

- коефіцієнт нерівномірності; приймаємо = 1,1...1,3.

 

Потреба в засобах пакетування для зберігання вантажів на складі експедитора розраховується за формулою:

 

, (4.6)

 

де - термін зберігання засобу пакетування на складі, діб.

5 Організація вантажопереробки на складі експедитора

5.1 Вибір та розрахунок кількості засобів механізації

 

При виборі підйомно-транспортного устаткування необхідно враховувати наступне:

- НРМ і пристрої повинні бути надійними в роботі, мати необхідний запас міцності і бути безпечними в роботі;

- продуктивність машини повинна відповідати заданому обсягу робіт і скорочувати простій рухомого складу під вантажними операціями.

 

Для машин періодичної дії продуктивність визначається за формулою [4]:

 

, (5.1)

 

де - маса вантажу, що перевантажується за один цикл, т;

- тривалість циклу роботи механізму, с.

 

Експлуатаційна продуктивність визначається за формулою [4]:

 

, (5.2)

 

де - коефіцієнт, який враховує використання механізму за часом; у розрахунках приймаємо = 0,75...0,85.

 

Тривалість циклу навантажувача визначається за формулою [4]:

 

, (5.3)

 

де - коефіцієнт, що враховує сумісність операцій циклу за часом;

- час на нахил рами, заведення вил під вантаж, підйом вантажу на вилах і нахил рами назад (приймаємо 10-15 с);

- час розвороту навантажувача, с;

- тривалість переміщення навантажувача з вантажем, с;

- час установки рами у вертикальне положення, с; = 2-3 с;

- час підйому вантажу на необхідну висоту, с;

- час установки вантажу у кузов чи в штабель на складі, с; = 6-8 с;

- час відхилення рами захвату назад без вантажу, с; = 2-3 с;

- час опускання порожньої каретки вниз, с;

- час розвороту навантажувача без вантажу, с; = ;

- час на зворотний (холостий) хід навантажувача, с;

- сумарний час переключення важелів і спрацьовування виконавчих циліндрів після включення, с; = 6-8 с.

 

Час переміщення навантажувача розраховується за формулою [4]:

 

, (5.4)

 

де - середня відстань переміщення навантажувача, м;

- швидкість переміщення навантажувача, м/с;

- час на розгін і уповільнення руху, с; приймаємо = 3 с.

 

Тривалість підйому (опускання) вантажу розраховується за формулою [4]:

 

, (5.5)

 

де - середня висота підйому (опускання) вантажу, м;

- швидкість підйому (опускання) вантажу, м/с.

 

Необхідну кількість навантажувально-розвантажувальних засобів визначаємо за формулою [4]:

 

, (5.6)

 

де - річний вантажопотік з прибуття вантажу на термінал експедитора, т/рік;

- коефіцієнт нерівномірності з прибуття вантажу на термінал;

- кількість операцій, що виконується з вантажем на терміналі механізованим способом;

- експлуатаційна продуктивність механізму,т/год.;

- річна кількість робочих днів термінала з приймання вантажу, діб;

- кількість робочих змін протягом доби;

- тривалість робочої зміни, год.

 

При виконанні цього розділу студент повинен привести основні технічні характеристики засобів вантажопереробки, а також розрахувати їх продуктивність та необхідну кількість.

5.2 Розрахунок норм часу на вантажні операції

 

У розрахунковий термін на навантаження чи розвантаження транспортних засобів включають витрати часу на такі операції: підготовчі, заключні операції і безпосереднє завантаження в рухомий склад чи розвантаження.

Термін навантаження чи розвантаження транспортних засобів розраховується за формулою [4]:

 

, (5.7)

 

де - кількість вагонів у подачі, од.;

- кількість вагонів у подачі, од.;

, - час відповідно на підготовчі та заключні операції, хв.

 

Витрати часу на виконання операцій навантаження чи розвантаження розраховуються за формулою [4]:

 

, (5.8)

 

де - маса вантажу в рухомому складі, т;

- витрати часу на виконання допоміжних операцій протягом процесу навантаження-розвантаження, хв.

 

При виконанні цього розділу студент повинен розрахувати норми часу на виконання вантажних операцій при обслуговуванні вагонів.

6 Розрахунок витрат на доставку вантажу

Загальні річні витрати на доставку вантажу містять в собі наступні витрати:

- витрати на підготовку вантажу до перевезення;

- витрати на перевезення вантажу у магістральному залізничному сполученні;

- витрати на виконання вантажних операцій;

- витрати на зберігання на проміжному терміналі.

Підготовка вантажу по перевезення складається з вибору засобу укрупнення вантажних місць (піддонів) та формування укрупненої вантажної одиниці.

Необхідна річна кількість піддонів для організації доставки товару визначається за формулою [1]:

 

, (6.1)

де - річний вантажопотік, т/рік;

- час обороту піддону, дні;

- маса вантажу нетто одного транспортного пакету, т.

 

Вартість формування транспортних пакетів складає 90 - 110 грн. за один пакет.

При визначенні річних витрат на формування транспортних пакетів слід враховувати загальну річну кількість сформованих вантажних місць . Витрати на формування визначаємо за формулою [1]:

 

, (6.2)

 

де - тариф на формування одного піддона, грн.

Витрати на оплату користування піддонами.

При визначенні цих витрат слід враховувати річну кількість перевезених транспортних пакетів та час обороту засобів пакетування.

Час обороту піддону визначається за формулою [1]:

 

, (6.3)

 

де - час, що витрачається на доставку вантажу, діб;

- час знаходження тари на складах експедиторів, діб.

 

Вартість користування піддонами визначаємо за формулою [1]:

 

, (6.4)

 

де - тариф за користування засобом укрупнення вантажного місця, грн. Тариф складає 0,8 - 1,1 грн./добу в залежності від типу піддона.

Витрати на магістральне перевезення складаються з провізної плати та витрат, пов’язаних з виконанням перевезення.

Провізну плату за перевезення одного відправлення було визначено при виконанні розділу 6.1 курсового проекту.

Витрати, пов’язані з виконанням магістрального залізничного перевезення у середньому складають 250-300 грн. за одне відправлення.

Для визначення річних витрат на магістральне перевезення необхідно визначити річну кількість відправлень за формулою [1]:

 

, (6.5)

 

де - річний вантажопотік, т/рік;

- маса вантажу нетто в одному відправленні (транспортному засобі), т.

 

Загальні річні витрати на магістральне залізничне перевезення визначаються за формулою [1]:

 

, (6.6)

 

де - вартість залізничного перевезення одного відправлення, грн.;

- вартість оформлення одного відправлення при залізничному перевезенні, грн.

 

Витрати на виконання вантажних операцій

Вартість виконання однієї механізованої операції з тарно-штучними вантажами складає близька 90 - 120 грн./т. Для легких вантажів застосовується коефіцієнт до базового тарифу.

При визначенні загальних витрат на вантажні операції слід враховувати річну кількість вантажних одиниць , що перевантажуються, та кількість вантажних операцій, які виконуються з одним піддоном протягом процесу доставки. Витрати на виконання вантажних операцій визначаємо за формулою [1]:

 

, (6.7)

 

де - тариф на виконання однієї механізованої операції, грн.;

- кількість вантажних операцій, що виконується з одним піддоном протягом процесу доставки.

 

Витрати на зберігання одного вантажного місця у проміжних пунктах складають 4 - 5 грн. за одне вантажне місце за добу. Річні витрати на зберігання визначають за формулою [1]:

 

, (6.8)

 

де - термін зберігання вантажу у проміжних пунктах, діб.

 

Витрати на централізоване завезення та вивезення вантажів автомобільним транспортом.

При перевезенні вантажу орендованими транспортними засобами вартість автомобільного перевезення сплачується за погодинним тарифом за кожну відпрацьовану годину у замовника.

Значення загального часу роботи транспортного засобу та його загальний пробіг протягом зміни визначається на підставі розрахункових даних.

Час роботи автомобільного рухомого складу на маршруті визначається за формулою [7]:

 

, (6.9)

 

де - час перебування автомобіля в наряді, год.;

- час на нульові пробіги автотранспорту, год.;

- час на обідню перерву, год.

 

Час на нульові пробіги автомобіля розраховуємо за формулою [7]:

 

, (6.10)

 

де - відстані нульових пробігів, км.;

- швидкість руху автомобіля за Правилами перевезень, км/год.

 

Час оберту для будь-якого виду маршруту визначається за формулою:

 

, (6.11)

 

де - довжина маршруту, км;

- час навантажування й розвантаження за один оберт, год.

 

Необхідну кількість оборотів транспортного засобу, яку необхідно виконати протягом року для перевезення заданого обсягу вантажу, визначаємо за формулою [7]:

 

. (6.12)

 

Потім визначаємо річну кількість годин, відпрацьованих на маршруті при перевезенні заданого вантажу, за формулою:

 

. (6.13)

 

При обчисленні витрат на централізоване обслуговування необхідно визначити річні витрати на автотранспортне обслуговування при завезенні вантажу на станцію відправлення за формулою:

 

, (6.14)

 

де - тариф за 1 год. роботи автотранспортного засобу при перевезенні вантажів, грн.;

- річна кількість відпрацьованих годин автотранспортом, од.

 

Загальні витрати на доставку вантажу визначаються за формулою [1]:

 

, (6.17)

 

де - річні витрати на підготовку вантажу до перевезення, грн.;

- річні витрати на користування піддонами, грн.;

- річні витрати на залізничне перевезення вантажу, грн.;

- загальні річні витрати на зберігання вантажу, грн.;

- загальні річні витрати на виконання вантажних операцій, грн.;

- річні витрати на автотранспортне обслуговування, грн.

 

Після визначення загальних витрат на доставку вантажу визначаємо питомі витрати на 1 т за формулою:

 

. (6.18)

 

 

перелік посилань

1. Воркут А. І. Транспортно-експедиторська діяльність: Навчальний посібник / А. І. Воркут, О. Я. Коцюк, І. Г. Лебідь, О. І. Мельніченко. – К.: УТУ, 1998. – 264 с.

2. Пашков А. К. Пакетирование и перевозка тарно-штучных грузов / А. К. Пашков, Ю. Н. Полярин. – М.: Транспорт, 2000. – 245 с.

3. Вільковський Є. К. Вантажознавство / Є. К. Вільковський, І. І. Кельман, О. О. Бакулич. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 496 с.

4. Киреев В. С. Механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ / В. С. Киреев – М.: Транспорт, 1991. – 352 с.

5. Маликов О. Б. Склады и грузовые терминалы: справочник. / О. Б. Маликов. – М.: Бизнес-Пресса, 2005. – 387 с.

6. Нечаев Г. И. Управление грузовой и коммерческой работой и грузоведение / Г. И. Нечаев, Г. Ф. Бабушкин. – Луганск: Изд-во Восточно-Украинского национального ун-та, 2002. – 568 с.

7. Бабушкин Г. Ф. Технология и организация транспортно-складских работ на промышленном транспорте: учебное пособие / Г. Ф. Бабушкин. – К.: ИСДО, 1993. – 192 с.

8. Маликов О. Б. Проектирование автоматизированных складов штучных грузов. – Л.: Машиностроение, 1981. – 240 с.

9. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки / А. И. Воркут. – К.: Вища школа, 1986. – 447 с.

 

Таблиця 1.1 – Характеристика вантажу (Т-312)

№№	Найменування вантажу	Вид впакування	Габаритні розміри, мм	Масса одиниці, кг
	Інструмент для різання	Коробка	260×215×200	9,2
	Карбід кремнію	Мішок	570×235×150	10,2
	Сир твердий у брусах	Коробки	380×285×230	13,4
	Масло вершкове	Коробка	385×253×200	15,0
	Мідний купорос	Пакети	285×235×100	9,8
	Поліпропілен гранульований	Мішки	570×253×90	11,2
	Папір для друку	Коробка	310×210×300	8,5
	Цвяхи з чорних металів	Коробка	235×185×150	6,7
	Клей синтетичний	Банка	Ø 100, h = 250	3,5
	Плитка керамічна	Пачка	235×235×180	9,1
	Борошно пшеничне	Паки	410×200×200	8,0
	Підшипники кочення	Коробка	300×253×190	10,5
	Олія рослинна у пляшках	Коробка	310×260×280	12,5
	Зерно шліфувальне	Пакет	380×400×70	10,6
	Розчинник для фарби	Пляшка	Ø 70, h = 180	0,65
	Бруски абразивні	Коробка	300×310×170	7,2
	Електрокорунд	Мішки	570×210×95	17,5
	Шурупи з кольорових мет.	Коробка	285×228×130	7,6
	Вода мінеральна	Паки	210×140×350	9,0
	Суміші сухі будівельні	Пакет	570×310×100	18,5
	Добрива калійні	Пакет	310×200×90	7,1
	Папір електроізоляційний	Рулон	Ø 280, h = 1000	85,0
	Інструмент вимірювальний	Коробка	380×190×150	7,8
	Селітра аміачна	Пакет	385×225×80	6,7
	Вода мінеральна	Пак	210×140×350	9,0

 

Таблиця 1.2 – Вихідні дані для виконання завдання № 1 (Т-312)

№№	Річний вантажопотік, т	Строк зберігання, діб	Найменування пунктів
відправлення	призначення
			Дніпродзержинськ	Тернопіль
			Запоріжжя	Кіровоград
			Шостка	Одеса
			Харків	Мелітополь
			Артемівськ	Полтава
			Київ	Рівне
			Ужгород	Суми
			Дніпродзержинськ	Чернигів
			Шостка	Балта
			Одеса	Київ
			Дніпропетровськ	Рівне
			Харків	Луцьк
			Каховка	Тернопіль
			Полтава	Кіровоград
			Харків	Сімферополь
			Запоріжжя	Вінниця
			Іршава	Київ
			Кременчук	Бердянськ
			Свалява	Дніпропетровськ
			Красний Лиман	Київ
			Черкаси	Львів
			Дніпропетровськ	Суми
			Херсон	Харків
			Черкаси	Рівне
			Свалява	Одеса

 

 

Таблиця 1.1 – Характеристика вантажу (Т-812)

№№	Найменування вантажу	Вид впакування	Габаритні розміри, мм	Маса одиниці, кг
	Папір пакувальний	Рулони	Ø 400, h = 1200	115,0
	Цукор-пісок фасований	Паки	380×210×200	8,0
	Суперфосфат	Мішки	570×210×105	11,0
	Плитка глазурована кераміч.	Коробка	300×200×200	13,5
	Електроди зварювальні	Пачки	400×100×100	4,7
	Шкурка шліфувальна	Пачки	240×210×120	6,0
	Майонез	Коробка	253×210×200	6,8
	Крупа гречана фасована	Паки	410×200×200	12,0
	Фарба водно-дисперсійна	Банка	Ø 90, h = 185	1,5
	Сири плавлені	Коробки	240×210×120	10,5
	Інструмент медичний метал.	Коробка	310×210×200	9,2
	Риба морожена у блоках	Коробка	570×285×250	18,0
	Поліпропілен	Мішки	570×253×90	20,5
	Фосфоритна мука	Пакети	285×210×100	9,8
	Шпаклівка фінішна	Пакети	570×235×90	12,5

 

 

Таблиця 1.2 – Вихідні дані для виконання завдання № 1 (Т-812)

№№	Річний вантажопотік, т	Строк зберігання, діб	Найменування пунктів
відправлення	призначення
			Жидачів	Дніпропетровськ
			Вінниця	Одеса
			Хмельницький	Мелітополь
			Полтава	Чернівці
			Житомир	Луганськ
			Запоріжжя	Київ
			Львів	Кіровоград
			Житомир	Чернівці
			Шостка	Львів
			Дубно	Харків
			Дніпропетровськ	Суми
			Іллічівськ	Павлоград
			Київ	Маріуполь
			Суми	Мелітополь
			Павлоград	Чернігів