Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. Айков Д. Компъютерные преступления

1. Айков Д. Компъютерные преступления. Руководство по борьбе с компъютерными преступлениями [пер. с англ.] / Айков Д., Сейгер К., Фонсторх У. – М.: Мир, 1999. – 351 с.
2. Андреев Б.В. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации / Б. В. Андреев. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 152 с.
3. Безпекакомп'ютернихсистем: злочинністьусферікомп'ютерноїінформаціїтаїїпопередження: монографія. –Запоріжжя: Павел, 1998. – 316 с.

4. Біленчук П. Д. Портрет комп’ютерного злочинця: [навчальний посібник] / Біленчук П. Д., Котляревський О. І. – Київ: В&В, 1997. ­ 48 с.

5. Біленчук П. Д. Комп’ютерна злочинність: [навчальний посібник] / Біленчук П. Д., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. та ін. – Київ: Атака, 2002. – 240 с.

6. Біленчук П.Д. Взаємодія правоохоронних органів України та країн світу при розслідуванні електронних високотехнологічних транснаціональних злочинів / П.Д. Біленчук // Право і безпека. – 2003. – №1. – С.54-59.

1. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: способы совершения, методики расследования / В. Б. Вехов. – М.: Право и Закон, 1996. – 182 с.
2. Гаврилин Ю.В. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: учеб. пособие для вузов / Ю. В. Гаврилин. – М.: Кн. мир, 2001. – 88 с.
3. Голубєв В.О. Розслідування комп'ютерних злочинів: моногр. / В. О. Голубєв. – Запоріжжя: Гуманіт. ун-т "ЗІДМУ", 2003. – 296 с.
4. Ковальов В.В. Використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, скоєних у сфері комп'ютерних технологій / В.В. Ковальов // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю. – Донецьк, 2002. – С.314-322.
5. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. ­– Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

12. Матюшкова Т. П. Методика розслідування кіберзлочинів / Матюшкова Т. П., Кікінчук В. Ю. // Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: зб. наук. праць факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання ХНУВС за 2011 рік / за заг. ред. академіка НАПрН України, д-ра юрид. наук, проф. О. М. Бандурки. – Х.: Ніка.ова, 2012. – С. 369-395.

1. Організація розслідування окремих видів злочинів: [навчальний посібник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 568 с.
2. Паламарчук Л.П. Використання спеціальних знань у розслідуванні незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж / Л.П. Паламарчук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 5. – С.86-92.
3. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: науч.-практ. пособие. – М.: Щит-М, 1999. – 254 с.
4. Римар М.М. Особливості тактики обшуку при розслідуванні злочинів в сфері комп'ютерної інформації / М.М. Римар // Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності. – Х., 2004. – С.130
5. Салтевський М.В. Основи методики розслідування злочинів, скоєних з використанням ЕОМ: навч. посібник / М. В. Салтевський. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого, 2000. – 35 с.
6. Салтевский М. В. Проблемы противодействия преступности в сфере компъютерных технологий: [научно-практическое издание] / Салтевский В. М., Литвинов А. Н., Чернец Н. Г. – М.: Юркнига, 2006. – 96 с.
7. Щербаковский М.Г. Сущность следов преступления, совершенных с использованием компьютерных средств. / М.Г. Щербаковський // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Випуск 3. Збірник наук.- практ. матеріалів (до 80-річчя заснування ХНДІСЕ). – Харків: Право, 2003. –С.320-326.

Теми рефератів:

1. Криміналістичне вивчення особистості «комп’ютерного злочинця».
2. Особливості огляду місця події під час розслідування комп’ютерних кримінальних правопорушень.
3. Способи вчинення комп’ютерних кримінальних правопорушень як елемент їх криміналістичної характеристики.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.

Практичне заняття починається з розгляду контрольних питань теми. Курсанти повинні уяснити, що комп’ютерні злочини – це, передусім, технологія злочинної діяльності, для якої характерне існування основного та додаткових злочинів, спрямованих на досягнення єдиного злочинного наміру. Тому комп’ютерні злочини прийнято класифікувати на такі, в яких комп’ютерні технології є безпосереднім засобом вчинення злочину, та на такі, в яких комп’ютерні технології є допоміжним засобом вчинення злочину. Під час вивчення даної теми необхідно усвідомити поняття та елементи комп’ютерних технологій. Необхідно уяснити вплив сфери в якій вчиняється дана категорія злочинів на їх механізм і методику розслідування.

Важливу роль у ефективності розслідування комп’ютерних злочинів відіграє використання допомоги спеціалістів у галузі комп’ютерних технологій. Зокрема, слід розглянути роль спеціаліста під час проведення таких слідчих (розшукових) дій як огляд місц події, огляд предметів, обшук. Варто ознайомитися із особливостями підготовки та призначення комп’ютерно-технічної експертизи, переліком питань, які вона вирішує.

Після контрольного опитування курсанти за наданою фабулою складають письмовий план у робочих зошитах.

Фабула. Степанов О.В., діючи повторно, з метою отримання матеріальної вигоди для здійснення безкоштовних дзвінків придбав емулятор таксофонної картки із впаяним у нього запрограмованим чіпом. Використовуючи зазначений емулятор, Степанов О.В. надавав послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стороннім особам, а кошти, одержані за ці послуги, привласнював. Таким чином, було здійснено 1 тис. 177 незаконних безоплатних телефонних дзвінків, у тому числі й за кордон, та завдано збитків відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" (далі - ВАТ "Укртелеком") на суму 11 тис. 980 грн.

Завдання:

1) Проаналізувати інформацію та прийняти аргументоване рішення.

2) Скласти письмовий план початкових слідчих та інших дій.

Під керівництвом викладача обговорюються результати виконаного завдання, вказуються помилки та зазначається правильний варіант рішення.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.