Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘енольн≥ сполуки ≥ њх пох≥дн≥




 

1. ” аптеку звернувс€ хворий з проханн€м в≥дпустити йому лист€ брусниц≥. яку л≥карську рослинну сировину з тоњ, що Ї в на€вност≥ можна запропонувати в €кост≥ зам≥нника:

A *Folium Uvae ursi

B Rhizoma Calami

C Rhizoma et radix Sanquisorbae officinalis

D Herba Achilleae millefolii

E Radix Taraxaci officinalis

 

2. Ћист€ мучниц€ Ї уросептичним засобом. ƒопустима дом≥шка до ц≥Їњ сировини Ї:

A *лист€ брусниц≥

B лист€ наперст€нки

C лист€ скумп≥њ

D лист€ кропиви

E лист€ грицик≥в звичайних

 

3. —туденту л≥кар призначив тон≥зуючий зас≥б. ¬каж≥ть настойку €коњ л≥карськоњ рослини пров≥зор може запропонувати студенту в даному випадку?

A *–од≥оли рожевоњ

B ƒерев≥ю звичайного

C ќртосифону тичинкового

D Ќаперст€нки пурпуровоњ

E јкац≥њ б≥лоњ

 

4. Ћ≥кар хворому при гострому респ≥раторному захворюванню порадив вживати наст≥й з малини звичайноњ. ¬каж≥ть в≥д чого залежить терапевтичний (жарознижуючий) ефект малини звичайноњ:

A *¬≥д вм≥сту сал≥циловоњ кислоти

B ¬≥д вм≥сту алкалоњд≥в

C ¬≥д вм≥сту в≥там≥н≥в

D ¬≥д вм≥сту пуринових кислот

E ¬≥д вм≥сту пектинових речовин

 

5. « €коњ Ћ–—, що вм≥щуЇ фенологл≥козиди, при проведенн≥ ф≥тох≥м≥чного анал≥зу готують водну вит€жку з наступним проц≥джуванн€м без охолодженн€

A *листки мучниц≥

B кореневища з корен€ми род≥оли

C кора дуба

D кореневище папорот≥

E кора верби

 

6. ‘енольний гл≥козид арбутин в лужному середовищ≥ сеч≥ г≥дрол≥зуЇ з утворенн€м речовини, €ка про€вл€Ї уроантисептичну д≥ю. ¬каж≥ть цю речовину

A *г≥дрох≥нон

B фенол

C п≥рокатех≥н

D резорцин

E п≥рогалол

 

7. «агот≥влю листк≥в мучниц≥ ≥ листк≥в брусниц≥ провод€ть в два етапи:

A *до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥сл€ завершенн€ плодоношенн€

B п≥д час цв≥т≥нн€ ≥ п≥сл€ завершенн€ плодоношенн€

C до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час наростанн€ молодих пагон≥в

D п≥д час цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час плодоношенн€

E до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час плодоношенн€

 

8. ќсновними д≥ючими речовинами лист€ мучниц≥ Ї арбутин ≥ метиларбутин. ƒо €кого класу б≥олог≥чно активних речовин вони належать?

A *‘енольн≥ гл≥козиди

B ‘енольн≥ кислоти

C ‘лавоноњди

D ≤ридоњди

E “≥огл≥козиди

 

9. ‘енологл≥козид арбутин про€вл€Ї антисептичну, протизапальну активн≥сть, при захворюванн€х сечовив≥дних шл€х≥в. ¬каж≥ть фармакопейн≥ €к≥сн≥ реакц≥њ на цю сполуку:

A. *ам≥аком ≥ 10 %-ним р-ном натр≥ю фосфорно-мол≥бденовокислого

B. « реактивом ¬агнера

C. « розчином холестерину

D. « розином желатину

E. « розчином тан≥ну

 

10. ƒо складу л≥карськоњ рослинноњ сировини кореневища род≥оли рожевоњ входить —ал≥дрозид. ÷€ б≥олог≥чно активна речовина Ї:

A. *√л≥козидом

B. јлкалоњдом

C. ‘енслоспиртом

D. ‘лавоноњдом

E ¬углеводнем

 

11.  ореневища ≥ корен≥ род≥оли рожевоњ використовуЇтьс€ дл€ одержанн€ р≥дкого екстракту, €кий застосовуютьс€ €к тон≥зуючий ≥ стимулюючий зас≥б. —тандартизац≥€ сировини проводитьс€ за вм≥стом:

A. *–од≥олоњду

B. јралозид≥в

—. ≤зофлавоноњд≥в

D. јрбутину

E. √≥перозиду

 

12. ѕри загот≥вл≥ лист€ мучниц≥ можливе попаданн€ дом≥шок, до €ких в≥днос€тьс€:

A *Ћист€ чорниц≥

B. Ћист€ барв≥нку

—. Ћист€ черемхи

D. Ћист€ скумп≥њ

E. Ћист€ сумаху

 

13. ” контрольно-анал≥тичну лаборатор≥ю над≥йшла парт≥€ сировини мучниц≥. який метод к≥льк≥сного анал≥зу використовують дл€ визначенн€ вм≥сту арбутину:

A. *…одометричний

B. ѕерманганатометричний

—. ‘отоелектраколариметричний

D. √рав≥метричний

E. —пектрофотометричний

 

14. ‘енологл≥коз≥д арбутин про€вл€Ї антисептичну, протизапальну активн≥сть при захворюванн€х сечовив≥дних шл€х≥в. ¬каж≥ть рослинну сировину, багату ц≥Їю сполукокою.

A. *Folium Uvae-ursi

B. Folium Betulae

C. Folium Berberidis

D. Folium Salviae

E. Folium Eucalypti

 

15. ‘енологл≥коз≥д арбутин в значних к≥лькост€х м≥ститьс€ в лист≥ мучниц≥. ¬ раз≥ в≥дсутност≥ лист€ мучниц≥, зам≥н≥ть його рослинною сировиною, под≥бною за х≥м≥чним складом ≥ вживанню.

A. *FoliumVitis-ideae

B. Folium Menthae piperitae

C. Folium Salviae

D. Folium Absinthii

E. Folium Millefolii

 

16. ‘армакопейним методом к≥льк≥сного визначенн€ арбутину в л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥ Ї:

A. *…одометр≥€

B. ‘отоелектроколориметр≥€

C. —пектрофотометр≥€

D. √рав≥метр≥€

E. √азор≥динна хроматограф≥€

 

17. Ќа аптечний склад над≥йшла парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини лист€ мучниц≥. ѕо €кому показнику в≥дпов≥дно до вимог ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

A. *‘енольних гл≥козид≥в

B. ƒубильних речовин

—. ‘лавоноњд≥в

D.  умарин≥в

E. ≈кстрактивних речовин

 

18. який вид дикорослоњ ф≥алки визнаЇтьс€ фармакопейним разом ≥з ф≥алкою трикол≥рною?

A *‘≥алка польова

B ‘≥алка багнова

C ‘≥алка дивна

D ‘≥алка запашна

E ‘≥алка приЇмна

 

19. ¬≥домо, що траву ф≥алки польовоњ використовують €к в≥дхаркуючий, потог≥нний ≥ д≥уретичний зас≥б. ѕри загот≥вл≥ њњ можна сплутати з под≥бною рослиною:

A *ћарТ€нником д≥бровним

B ѕервоцв≥том весн€ним

C √орицв≥том весн€ним

D √рициками звичайними

E  упиною л≥карською

 

20.  орневища ≥ корен≥ род≥оли рожевоњ використовують дл€ отриманн€ р≥дкого екстракту.  ≥льк≥сть сировини регламентуЇтьс€ вм≥стом:

A *—ал≥дрозиду

B ѕанаксозиду

C —ал≥цину

D ≈леутерозиду

E ≈х≥накозиду

 

21. —ировина артишоку Ї джерелом препарат≥в з антисклеротичною, жовчог≥нною, гепатопротекторною активн≥стю. ” €кост≥ л≥карськоњ сировини заготовл€ють:

A * лист€ ≥ кошики

B корен≥

C траву

D нас≥нн€

E плоди

 

 умарини ≥ хромони

 

1. ѕлоди пастернаку використовують дл€ отриманн€ г≥потензивних ≥ фотосенсиб≥л≥зуючих засоб≥в. як≥сть сировини регламентуЇтьс€ вм≥стом:

A *‘урокумарин≥в

B ѕол≥сахарид≥в

C Ћ≥гнан≥в

D јлкалоњд≥в

E ¬≥там≥н≥в

 

2. Ћ≥карський зас≥б ам≥фурин м≥ст€ть фурокумарини. ƒл€ одержанн€ субстанц≥њ вказаних Ѕј– використовують:

A *плоди ам≥ великоњ

B плоди псоралењ

C плоди пастернаку пос≥вного

D плоди в≥снаги морквопод≥бноњ

E кореневища з корен€ми д€гелю

 

3. Ћистки ≥нжиру використовуютьс€ дл€ виробництва фотосенсиб≥л≥зуючих засоб≥в, тому загот≥влю ц≥Їњ сировини сл≥д проводити:

A *«ранку, в похмуру погоду

B ¬день

C ¬веч≥р

D ¬ноч≥

E «ранку

 

4. ƒе€к≥ види сировини при загот≥вл≥ можуть викликати утворенн€ оп≥к≥в, що обумовлюЇ на€вн≥сть в них:

A *‘урокумарин≥в

B Ћ≥гнан≥в

C ‘лавоноњд≥в

D ѕол≥сахарид≥в

E ≤ридоњд≥в

 

5. ѕри загот≥вл≥ де€к≥ види Ћ–— можуть викликати утворенн€ оп≥к≥в, до них в≥днос€ть:

A *Pastinaca sativa

B Adonis vernalis

C Convallaria majalis

D Panax ginseng

E Polygonum bistorta

 

6. ќтримана аптечним складом Ћ–— €вл€Ї собою нас≥нн€ овальноњ форми, в д≥аметр≥ 3-5 см, вкрите блискучою, брунатною шк≥ркою з великою с≥руватою пл€мою б≥л€ основи. —мак г≥рко-вТ€жучий, трохи масл€нистий, без запаху. ¬изнач≥ть Ћ–—:

A *Ќас≥нн€ каштану

B Ќас≥нн€ чил≥бухи

C Ќас≥нн€ розторопш≥

D Ќас≥нн€ лимонника

E Ќас≥нн€ льону

 

7. Ћ≥карськ≥ препарати рослинного походженн€ ≈скузан ≥ ¬еногад мають венотон≥зуючу д≥ю, зменшують проникн≥сть кап≥л€р≥в ≥ покращують м≥кроцеркул€ц≥ю у судинах. —ировиною дл€ виробництва цих л≥карських препарат≥в Ї:

A *√≥ркокаштан звичайний

B Ѕуркун л≥карський

C ’вощ польовий

D √речка звичайна

E Ћипа серцелистна

 

8. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом одержанн€ препарату венотон≥зуючоњ д≥њ У≈скузанФ?

A *Semina Hippocastani

B Herba Meliloti

C Fructus Ammi majoris

D Fructus Pastinacae sativae

E Fructus Dauci carotae

 

9. ѕрепарати лист€ ≥ нас≥нн€ каштану к≥нського призначають у раз≥ венозноњ недостатност≥. як≥сть нас≥нн€ каштану характеризуЇтьс€ вм≥стом:

A *≈сцину

B ≈скулетину

C √л≥циризину

D ≈р≥хрозиду

E ≈р≥зимозиду

 

10. ѕрепарат "Ѕероксан", що представл€Ї собою сум≥ш бергаптена ≥ ксантотоксина, застосовуЇтьс€ €к фотосенсибилизирующее зас≥б. яка сировина служить джерелом його одержанн€:

A *Fructus Pastinacae sativae

B Fructus Ribes nigri

C Fructus Aroniae melanocarpae

D Fructus Rosae caninae

E Fructus Alni

 

11. Ћ≥карський зас≥б ам≥фурин м≥стить фурокумарини. ƒл€ одержанн€ субстанц≥њ вказаних Ѕј– використовують:

A *плоди ам≥ великоњ

B плоди псоралењ

C плоди пастернаку пос≥вного

D плоди в≥снаги морквопод≥бноњ

E кореневища з корен€ми д€гелю

 

12. Ќас≥нн€ каштану Ї джерелом отриманн€ препарат≥в венотон≥зуючоњ д≥њ. ƒл€ ≥дентиф≥кац≥њ кумарин≥в у нас≥нн≥ каштану застосовують:

A *–еакц≥ю з сол€ми д≥азон≥ю

B –еакц≥ю ƒрагендорфа

C –еакц≥ю субл≥мац≥њ

D –еакц≥ю з розчином тан≥ну

E –еакц≥ю  еллер- ≥л≥ан≥

 

13. ѕрепарат Фјв≥санФ ви€вл€Ї спазмол≥тичну, розслаблюючу д≥ю на мускулатуру сечовод≥в. яка рослина використовуЇтьс€ дл€ одержанн€ данного препарату:

A *¬иснага морквовидна

B ћорква дика

C  р≥п запашний

D Ѕуркун л≥карський

E јм≥ велика

 

14.  умарини м≥ст€тьс€ у рослинах р≥зних родин. ¬ид≥л€ють кумарини з рослинноњ сировини шл€хом екстракц≥њ:

A *ќрган≥чними розчинниками

B –озчином хлористоводневоњ кислоти

C ≤зотон≥чним розчином натр≥ю хлориду

D ¬одою очищеною

E  онцентрованою с≥рчаною кислотою

 

15. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом одержанн€ препарату венотон≥зуючоњ д≥њ У≈скузанФ?

A *Semina Hippocastani

B Herba Meliloti

C Fructus Ammi majoris

D Fructus Pastinacae sativae

E Fructus Dauci carotae

 

16. Ћ≥карськ≥ засоби пастинацин ≥ бероксан м≥ст€ть фурокумарини. ƒл€ одержанн€ субстанц≥њ вказаних Ѕј– використовують:

A. *ѕлоди пастернаку пос≥вного

B. ѕлоди псоралењ

—. ѕлоди ам≥ великоњ

D. ѕлоди в≥снаги морквопод≥бноњ

E.  ореневища з корен€ми д€гелю

 

17. «а допомогою €коњ реакц≥њ можна в≥др≥зниш хромони в≥д кумарин≥в при њх сп≥льн≥й на€вност≥ в Ћ–—?

A. *–еакц≥€ сп≥канн€ з кристал≥чними лугами

B. Ћактонна проба

—. –еакц≥€ з д≥азотованою сульфан≥ловою кислотою

D. –еакц≥€ з д≥азотованим н-н≥троан≥л≥ном

E. –еакц≥€ ЅальЇ

 

18. ќкс≥- ≥ метокс≥кумарини про€вл€ють венотон≥зуючу активн≥сть. ѕрепарати, з €коњ рослинноњ сировини може рекомендувати пров≥зор в такому випадку:

A. *Fructus Aesculi hippocastani

B. Fructus Rhamni catharticae

C. Fructus Rosae

D. Fructus Myrfflli

E. Fructus Sorbi aucuparicae

 

19. ѕлоди пастернаку пос≥вного, €к ≥ аналог≥чну Ћ–— родини селерових заготовл€ють у в≥дпов≥дну фенофазу. ¬каж≥ть њњ:

A. *ѕ≥сл€ побур≥нн€ 60-80% зонтик≥в

B. Ќа початку плодоношенн€

C. ѕ≥д час стиглого плодоношенн€

D. ¬≥дмиранн€ надземноњ частини

E. —теблуванн€

 

 

‘лавоноњди

 

1. ’ворий звернувс€ у ф≥тов≥дд≥л аптеки з проханн€м в≥дпустити д≥уретичний зас≥б. яку л≥карську рослинну сировину краще використовувати з ц≥Їю метою

A *Herba Equiseti arvense

B Fructus Sophorae

C Herba Leonuri quinquelobati

D Cormus Ledi palustris

E Radix Araliae

 

2. ƒл€ визначенн€ достов≥рност≥ плод≥в софори €понськоњ до вит€жки додали концентровану хлористоводневу кислоту ≥ магн≥Їву стружку. —постер≥гали розово- червоне фарбуванн€, €ке св≥дчить про присутн≥сть:

A *‘лавоноњд≥в

B ƒубильних речовин

C  умарин≥в

D јнтраценпох≥дн≥

E —апон≥н≥в

 

3. ѕри розробц≥ анал≥тично-нормативноњ документац≥њ на новий вид рослинноњ сировини, що м≥стить флавоноли, пров≥зоров≥ сл≥д вибрати реакц≥ю дл€ п≥дтвердженн€ цього класу сполук.

A *÷≥ан≥динова реакц≥€

B Ћактонна проба

C –еакц≥€ субл≥мац≥њ

D –еакц≥€ з х≥н≥ном г≥дрохлоридом

E « реактивом ¬агнера

 

4. –утин про€вл€Ї –-в≥там≥нну активн≥сть. ƒл€ промислового одержанн€ рутину використовують наступну л≥карську рослинну сировину:

A *Fructus Sophorae japonicaе;

B Fructus Hippophaes rhamnoides;

C Flores Helichrysi arenarii;

D Herba Bidentis tripartitae;

E Herba Polygoni avicularis.

 

5. ¬≥домо, що траву череди застосовують €к д≥уретичний ≥ потог≥нний зас≥б. ‘армакопейним видом Ї:

A *Bidens tripartita

B Bidens cernuа

C Bidens radiata

D Bidens frоndosa

E Bidens orientalis

 

6. ‘≥топрепарат "‘лакарб≥н" про€вл€Ї спазмол≥тичну, протизапальну ≥ противиразкову д≥њ. –ослинним джерелом отриманн€ цього препарату €вл€Їтьс€:

A *—олодка гола

B —инюха блакитна

C  аштан к≥нський

D јрал≥€ маньжурська

E  алендула л≥карська

 

7. “раву г≥рчака перцевого призначають €к кровоспинний зас≥б. ƒобро€к≥сн≥сть сировини визначаЇтьс€ вм≥стом:

A * —уми флавоноњд≥в

B —уми в≥там≥н≥в

C —уми алкалоњд≥в

D —уми кумарин≥в

E —уми хромон≥в

 

8. ‘≥топрепарат Ујромел≥нФ про€вл€Ї –-в≥там≥нну активн≥сть. « €коњ рослинноњ сировини отримують цей препарат:

A *ѕлод≥в арон≥њ чорнопл≥дноњ

B ѕлод≥в горобини звичайноњ

C ѕлод≥в бузини

D ѕлод≥в калини

E ѕлод≥в глоду

 

9. ѕри х≥м≥чному анал≥з≥ кв≥ток цмину отримали позитивний результат циан≥диновоњ проби. ѕро на€вн≥сть €кого класу сполук св≥дчить проведена реакц≥€:

A *‘лавоноњд≥в

B ѕол≥сахарид≥в

C  умарин≥в

D —апон≥н≥в

E јлкалоњд≥в

 

10. « кв≥т≥в ≥ плод≥в глоду отримують наст≥й ≥ р≥дкий екстракт, €к≥ використовують €к кард≥отон≥чний зас≥б. —пектрофоториметричним методом визначають склад в сировин≥ глоду наступн≥ д≥юч≥ речовини:

A *‘лавоноњди

B Ћ≥п≥ди

C јтроп≥н

D ѕапаверин

E ÷итизин

 

11. Ќа завод поступила парт≥€ сировини-Radix Ononidis, €ка використовуЇтьс€ дл€ виготовленн€ насто€нки.  ≥льк≥сну стандартизац≥ю ц≥Їњ сировини провод€ть в перерахунку на:

A *ќнон≥н

B √≥перозид

C  варцетин

D –утин

E јл≥зарин

 

12.  в≥ти цмину п≥скового збирають на початку цв≥т≥нн€. ¬каж≥ть ф≥тоценози загот≥вл≥ Ћ–—:

A *—тепов≥

B Ћ≥сов≥

C Ћугов≥

D ЅурТ€нов≥

E ¬одойми

 

13. ќсновними д≥ючими речовинами плод≥в глоду Ї флавоноњди. яку фармаколог≥чну д≥ю вони зумовлюють?

A *√≥потензивну ≥ седативну

B ѕослаблюючу ≥ седативну

C “он≥зуючу ≥ протисудомну

D —ечог≥нну ≥ кровоспинну

E —пазмол≥тичну ≥ протизапальну

 

14. ƒл€ визначенн€ тотожност≥ кв≥т≥в цмину п≥скового до вит€жки з Ћ–— додали порошок магн≥ю ≥ концентровану HCl. —постер≥гали по€ву червоного забарвленн€, що св≥дчить про на€вн≥сть

A *‘лавоноњд≥в

B ѕол≥сахарид≥в

C ƒубильних речовин

D јлкалоњд≥в

E ¬≥там≥н≥в

 

15. Ќа анал≥з одержана л≥карська рослинна сировина: кв≥ти в кошиках д≥аметром до 4см.  райов≥ кв≥ти безстатев≥, син≥, л≥йкопод≥бн≥; внутр≥шн≥ Ц двостатев≥, ф≥олетов≥, трубчаст≥. яка рослина маЇ дан≥ ознаки?

A *Centaurea cyanus

B Solidago virgaurea

C Polygonum persicaria

D Scutellaria baicalensis

E Viola tricolor

 

16. “рави, в основному, заготовл€ють у пер≥од цв≥т≥нн€ рослин. ¬ин€ток становить трава череди.  оли заготовл€ють траву череди?

A. *” фаз≥ бутон≥зац≥њ

B. ” пер≥од цв≥т≥нн€ рослини

—. ѕеред початком цв≥т≥нн€ рослини

D. ” пер≥од по€ви плод≥в

E. ” пер≥од зр≥лих плод≥в

 

17. ¬изначенн€ к≥льк≥сного вм≥сту флавоноњд≥в в л≥карськ≥й сировин≥ - плодах глоду за нормативно-техн≥чною документац≥Їю провод€ть методом:

A. *—пектрофотометричний метод

B. √рав≥метричний метод

C. √азор≥динна хроматограф≥€

D. …одометричний метод

E. ѕерманганатометричний метод

 

18. ƒл€ встановленн€ справжност≥ сировини вид≥ленн€ з корен≥в вовчуга польового нанесли на смужку ф≥льтрувального паперу ≥ продивились в ”‘-св≥тл≥. √олуба флюоресценц≥€ св≥дчить про на€вн≥сть в сировин≥:

A. *≤зофлавоноњд≥в

B. ≈уфлавоноњд≥в

—. Ќеофлавоноњд≥в

D. Ѕ≥флавоноњд≥в

E. ‘лавол≥гнан≥в

 

19. Ќа завод над≥йшла парт≥€ трави зв≥робою, €ка використовуЇтьс€ дл€ виготовленн€ антим≥кробних, протизапальних препарат≥в. як≥сний ≥ к≥льк≥сний анал≥з ц≥Їњ сировини провод€ть за складом:

A. *‘лавоноњд≥в

B.  умарин≥в

—. ƒубильних речовин

D. јнтраценпох≥дних

E. ≈ф≥рних ол≥й

 

20.  в≥тки волошки (Flores —уаn≥) використовують €к сечог≥нний зас≥б.  ≥льк≥сну оц≥нку ц≥Їњ рослинноњ сировини провод€ть в перерахунку на:

A. *÷≥ан≥н

B. Ћанатозид

— √алову кислоту

D ƒ≥осу≥н

E. ќнон≥н

 

21. як≥ органи зв≥робою звичайного заготовл€ють в €кост≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини?

A. *“раву

B. ѕлоди

—.  в≥тки

D. Ћистки

E.  орен≥

 

22.  верцетин ви€вл€Ї –-в≥там≥нну активн≥сть. ƒл€ промислового одержанн€ кверцетину використовують наступну л≥карську рослинну сировину:

A *Fructus Sophorae japonicaе

B Fructus Hippophaes

C Flores Helichrysi arenarii

D Herba Bidentis

E Herba Polygoni avicularis

 

23. яка з названоњ л≥карськоњ рослинноњ сировини м≥стить найб≥льшу к≥льк≥сть –утину?

A. *ѕуп'€нки софори €понськоњ

B. ѕлоди софори €понськоњ

C. “рава гречки звичайноњ

D. “рава собачоњ кропиви

E.  в≥тки бузини чорноњ

 

24. "Ќово≥ман≥н" застосовують €к антибактер≥альний зас≥б. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом його одержанн€?

A. *Ќеrbа Ќуреr≥с≥

B. Herba Leonuri

C. Herba Polygoni hydropiperis

D. Herba Solidaginis canadensis

E. Herba Equiseti arvensis

 

25. Ќа основ≥ суми флавоноњд≥в трави конвал≥њ  ейске одержують препарат, €кий застосовують €к жовчог≥нний зас≥б. Ќазв≥ть цей препарат:

A. *" онвафлав≥н"

B. " ордарон"

—. " ард≥овален"

D. " ард≥оф≥т"

E. " ордиг≥т"

 

26. “рава зв≥робою звичайного надходить до аптечноњ мереж≥ ≥ переробл€Їтьс€ дл€ отриманн€ антибактер≥альних засоб≥в. ƒобро€к≥сн≥сть ц≥Їњ рослинноњ сировини визначають за вм≥стом суми флавоноњд≥в, що визначаютьс€ за допомогою:

A. *—пектрофотометричного методу

B. ’роматограф≥чного методу

—. Meтоду кислотно-основного титруванн€

D. ѕерманганатометричного методу

E. ћетоду перегонки з вод€ною парою

 

27. ƒл€ визначенн€ справжност≥ трави г≥рчаку почечуйного до вит€гу додали спиртовий розчин алюм≥н≥ю хлориду. —постер≥гали жовто-зелене забарвленн€, €ке св≥дчить про на€вн≥сть:

A. *‘лавоноњд≥в

B. ƒубильних речовин

C.  умарин≥в

D. јнтраценпох≥дних

E. —апон≥н≥в

 

28. “раву хвоща польового рекомендують €к д≥уретичний зас≥б. ”каж≥ть Ћ–—, €кою можна зам≥нити цей вид сировини:

A *Herba Aervae lanatae

B Herba Leonuri

C Herba Menthae piperitae

D Herba Convallariae

E Herba Adonidis

 

29. —ировиною волошки синьоњ Ї в≥тки, €к≥ сушать:

ј. *“≥льки у зат≥нку

B. Ќа сонц≥

C. ¬ сушарках при 50 - 60 ∞—

D.  онвективним методом

E. Ќа пов≥тр≥

 

30. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з кв≥т≥в, з≥браних в кул€ст≥ кошики, що утворюють густий щиток.  райов≥ та серединн≥ кв≥ти - трубчаст≥, €скрото-жовт≥. ќбгортки кошик≥в черепитчаст≥, листочки - лимонно-жовт≥, р≥дше - жовтогар€ч≥. «роблений висновок, що сировина Ї кв≥тами:

ј. *÷мину п≥скового

B. –омашки

C. √лоду

D.  онвал≥њ

E. Ћипи

 

31. —ировиною дл€ отриманн€ протим≥кробного препарату "Ќово≥ман≥н" Ї:

A. *Tpaва зв≥робою

B.  орен≥ шоломниц≥ байкальськоњ

C. “рача астрагалу шерстистокв≥ткового

D.  в≥тки лаванди

E. “рава полину г≥ркого

 

32. « корен≥в солодки голоњ виготовл€ють дек≥лька л≥карських препарат≥в р≥зноман≥тноњ фармаколог≥чноњ д≥њ. «апропонуйте хворому противиразковий препарат на основ≥ флавоноњдних сполук солодки:

A. *Ћ≥кв≥ритон

B. √л≥церином

—. √л≥церам

D. —ироп солодкового корен€:

E.  онвафлав≥н

 

33. Ћ≥кв≥ритон застосовують дл€ л≥куванн€ виразки шлунку ≥ дванадц€типалоњ кишки. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом його одержанн€?

A. * орен≥ солодки голоњ

B. Ћист€ подорожника великого

—.  в≥тки ромашки аптечноњ

D. Ћист€ скумп≥њ

E. “рава хвоща польового

 

34.  в≥тки пижма використовуютьс€ €к протиглистний ≥ жовчог≥нний зас≥б.  ≥льк≥сний анал≥з ц≥Їњ рослинноњ сировини провод€ть в перерахунку на:

A. *‘лавоноњди

B.  умарини

—. ‘енологл≥козиди

D. јл≥зарин

E. ƒубильн≥ речовини

 

35. ’ворому з серцевою недостатн≥стю, пов'€заною з тривалим порушенн€м серцевоњ д≥€льност≥ коронарних судин необх≥дно використовувати:

A. *Ќасто€нку глоду

B. Ќасто€нку календули

C. Ќасто€нку женьшен€

D. Ќасто€нку арал≥њ

E. Ќасто€нка барбарису

 

36. ¬ сировин≥ бузини чорноњ недопустимою дом≥шкою Ї плоди:

A *Ѕузини травТ€нистоњ Ц Sambucus ebulus

B „орниц≥ Ц Vaccinium myrtillus

C „еремхи Ц Padus racemosa

D —мородини чорноњ Ц Ribes nigrum

E ∆остеру Ц Rhamnus catharica

 

37. Ќа аптечний склад над≥йшла парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини трави сухоцв≥ту багнового. ѕо €кому показнику зг≥дно з вимогами ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

A. *‘лавоноњд≥в

B. ≈ф≥рноњ ол≥њ

—. —апон≥н≥в;

D. јнтраценпох≥дних;

E.  умарин≥в.

 

38. ƒл€ ви€вленн€ флавоноњд≥в в трав≥ череди використовують метод паперовоњ хроматограф≥њ. яка ф≥зична властив≥сть дозвол€Ї ≥дентиф≥кувата флавоноњди череди на хроматограм≥:

A. *‘люоресценц≥€

B. Ћюм≥н≥сценц≥€

—. ќптична активн≥сть

D. ѕитома вага

E. ѕоказник заломленн€

 

39.  ≥льк≥сний анал≥з вм≥сту флавдноњд≥в у трав≥ зв≥робою провод€ть спектрофотометричним методом. яка реакц≥€ лежить в основ≥ цього методу.

A *–еакц≥€ з розчином алюм≥н≥ю хлориду

B. –еакц≥€ з реактивом ƒрагендорфа

—. –еакц≥€ з реактивом ¬агнера

D. –еакц≥€ з реактивом ћюллера

E. –еакц≥€ з ван≥л≥н - с≥рчаним реактивом

 

40. —ерцев≥ гл≥козиди препарат≥в наперст€нки шерстистоњ при тривалому вживанн≥ можуть про€вл€ти кумул€тивний ефект. “ому хворому можна рекомендувати препарати з плод≥в або кв≥ток глоду, €к≥ м≥ст€ть:

A. *‘лавоноњди

B. —апон≥ни

—. јлкалоњди

D.  аротиноњди

E.  апсањциноњди

 

41. ƒл€ зупинки маткових ≥ гемороњдальних кровотеч використовують препарати г≥рчака почечуйного, за в≥дсутност≥ €ких можна рекомендувати:

A. *Tinctura Ononidis

B. Tinctura Sophora japonica

C. Tinctura Grategi

D. Tinctura Leonuri

E. Tinctura Valerianae

 

42.  в≥тки глоду використовуютьс€ дл€ виробництва кард≥отон≥чних засоб≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини можливе попаданн€ дом≥шок:

A. * в≥ток терну

B.  в≥ток жостеру

C.  в≥ток черемхи

D.  в≥ток шипшини

E.  в≥ток бузини

 

43. ѕрепарат У раталФ застосовуЇтьс€ €к кард≥опротекторний зас≥б. –ослинним джерелом одержанн€ цього препарату Ї:

A *ѕлоди глоду

B “рава п≥вон≥њ

C Ћистки наперст€нки

D Ћистки конвал≥њ

E Ћистки мТ€ти

 

44. “рава зв≥робою використовуЇтьс€ €к в'€жучий ≥ антисептичний зас≥б. —тандартизац≥€ л≥карськоњ сировини проводитьс€ за вм≥стом:

A *–утину

B —ал≥дрозиду

C јв≥кул€рину

D  верцетину

E √нафалозиду

 

45. ¬становленн€ добро€к≥сност≥ трави г≥рчака перцевого провод€ть за к≥льк≥сним вм≥стом суми флавоноњд≥в. ƒл€ цього використовують метод:

A *—пектрофотометричний

B ’роматограф≥чний

C “итриметричний

D ‘отоколориметричний

E Ѕ≥олог≥чноњ стандартизац≥њ

 

46. ѕрепарат ФћемоплантФ призначають хворим з порушенн€м мозкового кровооб≥гу. яка група б≥олог≥чно активних речовин забезпечуЇ таку фармаколог≥чну д≥ю?

A *‘лавоноњди

B јлкалоњди

C —ерцев≥ гл≥козиди

D ¬≥там≥ни

E јнтраценпох≥дн≥

 

47. ‘армаколог≥чн≥ властивост≥ рослинних флавоноњд≥в повТ€зан≥ з на€вн≥стю в њх молекул≥ реакц≥йно здатних функц≥ональних груп. ¬каж≥ть њх:

A *‘енольн≥

B јльдег≥дн≥

C —кладноеф≥рн≥

D ≈тильн≥

E ћетильн≥

 

48. ‘лавоноли знижують р≥вень г≥алурон≥дази, запоб≥гають окисленню аскорб≥новоњ кислоти ≥ адренал≥ну, в результат≥ чого п≥двищуЇтьс€ м≥цн≥сть кровоносних судин. Ќазв≥ть такий флавонол:

A *–утин

B –ад≥олозид

C јсп≥д≥нол

D ≈скул≥н

E ≈скулетин

 

49. ‘лавоноли знижують р≥вень г≥алурон≥дази, запоб≥гають окисленню аскорб≥новоњ кислоти ≥ адренал≥ну, в результат≥ чого п≥двищуЇтьс€ м≥цн≥сть кровоносних судин. Ќазв≥ть такий флавонол:

A * верцитрин

B √есперидин

C ≈р≥одиктин

D јп≥ген≥н

E ÷≥ан≥дин

 

50. ѕом≥рну протипухлинну д≥ю про€вл€ють лейкоантоц≥ан≥дини. ¬каж≥ть таку сполуку:

A *ƒельф≥н≥дин

B  верцетин

C ћетилхалкон

D ≈п≥катех≥н

E ћ≥рицетин

 

51. ѕрепарати з кв≥т≥в глоду призначають €к кард≥отон≥чн≥ засоби. ƒобро€к≥сн≥сть сировини характеризуЇтьс€ вм≥стом:

A *√≥перозиду

B ѕурпуреагл≥козиду

C Ћанатозиду

D —трофантидину

E јдон≥токсину

 

52.  орен≥ вовчуга застосовують €к гемостатичний ≥ слабкий послаблюючий зас≥б. ¬≥дпов≥дн≥сть сировини характеризуЇтьс€ на€вн≥стю ≥зофлавоноњд≥в, анал≥з €ких провод€ть за допомогою:

A *’роматограф≥чного методу

B ÷≥ан≥диновоњ реакц≥њ

C ѕол€рограф≥чного методу

D –еакц≥њ з реактивом ƒрагендорфа

E –еакц≥њ з реактивом ¬агнера

 

53. ƒо складу л≥карськоњ сировини ц≥Їњ рослини з родини јйстрових вход€ть лише крайов≥ кв≥тки суцв≥тт€. ÷€ рослина:

A *¬олошка син€

B –омашка л≥карська

C јрн≥ка г≥рська

D ÷м≥н п≥сковий

E –омашка безФ€зичкова

 

54.  в≥ти цмину п≥скового з≥бран≥ у суцв≥тт€:

A * ул€ст≥ кошики

B ўиткопод≥бн≥

C  олосовидн≥

D «онтик

E ќдноб≥чну китицю

 

55.  в≥тки пижма використовують €к:

A *јнтигельм≥нтний зас≥б

B —удинорозширювальний зас≥б

C –анозагоювальний зас≥б

D —едативний зас≥б

E ∆овчог≥нний зас≥б

 

56. ўо Ї под≥бним у г≥рчака почечуйного та персика?

A *Ћистки

B  в≥ти

C  орен≥

D Ќас≥нн€

E —уцв≥тт€

 

57. —ировина €коњ рослини м≥стить забарвлен≥ речовини типу фагоп≥рину, що викликають п≥двищену чутлив≥сть до св≥тла (фагоп≥ризм)?

A *“рава г≥рчака перцевого

B “рава зв≥робою пл€мистого

C “рава споришу звичайного

D “рава золототис€чника звичайного

E “рава череди трирозд≥льноњ

 

58. ƒл€ л≥куванн€ захворювань нирок л≥кар порадив вживати наст≥й з кв≥ток волошки синьоњ. ¬каж≥ть €ку частину л≥карськоњ рослинноњ сировини заготовл€ють:

A * райов≥ кв≥тки (частково захоплюючи й внутр≥шн≥ - до 40%)

B  в≥тколоже та обгортка

C  в≥тков≥ кошики без кв≥тконосу

D  в≥тков≥ кошики з залишками кв≥тконос≥в (не довших н≥ж 3 см)

E  в≥тки з залишком стебла (не б≥льше 1 см)

 

59. ƒо складу €кого л≥карського препарату входить екстракт ≥з св≥жого лист€ г≥нкго б≥лоба?

A *“анакан

B ‘≥тол≥т;

C ћарел≥н

D ‘лам≥н

E ‘≥тол≥т

 

60. Ќастоњ з трави хвоща польового хворим з захворюванн€ми нирок потр≥бно приймати п≥д нагл€дом л≥кар€, оск≥льки Ћ–— м≥стить багато речовини, €ка подразнюЇ паренх≥му нирок. Ќазв≥ть цю речовину.

A *кремн≥Їва кислота

B гл≥циризинова кислота

C хлорогенова кислота

D сал≥цилова кислота

E меконова кислота

 

61. ¬каж≥ть, флавоноњди €коњ л≥карськоњ рослинноњ сировини про€вл€ють кард≥отон≥чну д≥ю

A *Fructus Crataegi

B Herba Hyperici

C Herba Polygoni avicularis

D Herba Bidentis

E Fructus Sophorae japonicae

 

62. ¬ ÷–ј над≥йшов план по загот≥вл≥ трави череди. «агот≥вл€ верх≥вок довжиною до 15 см повинна проводитис€ у фазу:

A *бутон≥зац≥њ

B цв≥т≥нн€

C плодоношенн€

D на початку цв≥т≥нн€

E в к≥нц≥ цв≥т≥нн€

 

63. ѕрепарати трави пустирника (собачоњ кропиви) Ї попул€рним г≥потензивно-седативним засобом. «агот≥влю рослинноњ сировини потр≥бно проводити:

A *ѕ≥д час масового цв≥т≥нн€

B Ќа початку цв≥т≥нн€

C ¬ к≥нц≥ цв≥т≥нн€

D Ќа стад≥њ бутон≥зац≥њ

E Ќа стад≥њ плодоношенн€

 

64.  в≥тки цмину п≥скового сушать:

A *т≥льки у зат≥нку

B на сонц≥

C в сушарках при 50 Ц 60 ∞—

D конвективним методом

E на пов≥тр≥

 

65. яку рослину називають арон≥Їю:

A *√оробину чорнопл≥дну

B ÷мин п≥сковий;

C ѕижмо звичайне

D ‘≥алку трикол≥рну

E √л≥д криваво-червоний

 

66. “рава зв≥робою прод≥р€вленого переробл€Їтьс€ в р€д л≥карських препарат≥в.  р≥м цього виду оф≥цинальним також Ї вид:

A *Hypericum maculatum

B Hypericum hirsutum

C Hypericum elegans

D Hypericum montanum

E Hypericum linariodes

 

67. Ќа анал≥з одержано Ћ–—, що €вл€Ї собою куски корен≥в цил≥ндричноњ форми, р≥зноњ довжини, покрит≥ бурим поздовжньо зморшкуватим корком. ќчищена сировина зовн≥ в≥д св≥тло-жовтого до бурувато-жовтого кольору, злам св≥тло-жовтий, дуже волокнистий. «апах слабий. —мак дуже солодкий, злегка подразнюючий. ¬изначить анал≥зовану Ћ–—.

A *Radices Glycyrrhizae

B Radices Taraxaci

C Radices Berberidis

D Radices Araliae mandshuricae

E Radices Ginseng

 

68. ѕ≥сл€ г≥дрол≥зу рутину у кислому середовищ≥ можна ви€вити сполуку:

A *√люкозу

B  рохмаль

C —ахарозу

D Ћактозу

E ƒекстрин

 

69. “раву г≥рчака перцевого призначають €к кровоспинний зас≥б. ƒобро€к≥сн≥сть сировини визначаЇтьс€ вм≥стом:

A *—уми флавоноњд≥в

B —уми в≥там≥н≥в

C —уми алкалоњд≥в

D —уми кумарин≥в

E —уми хромон≥в

 

70. « метою комплексного використанн€ трави конвал≥њ, окр≥м ф≥тозасоб≥в, що м≥ст€ть кард≥остероњди, одержують ще субстанц≥ю " онвафлав≥н", €ка про€вл€Ї жовчог≥нну д≥ю. ¬каж≥ть групу Ѕј–, що в н≥й м≥ст€тьс€

A *флавоноњди

B кумарини

C терпеноњди

D стероњдн≥ сполуки

E пол≥сахариди

 

71. ”становленн€ добро€к≥сност≥ трави г≥рчаку перцевого провод€ть за вм≥стом суми флавоноњд≥в. ƒл€ цього використовують метод:

A *—пектрофотометричний

B ’роматограф≥чний

C “итрометричний

D ‘отоколориметричний

E Ѕ≥ологичноњ стандартизац≥њ

 

72. ¬≥домо, що лист€ барбарису, ви€вл€Ї кровоспинну д≥ю при г≥потон≥њ матки. яка л≥карська рослина маЇ аналогичну д≥ю:

A *“рава г≥рчака перцевого

B  орен≥ кульбаби

C  в≥тки цмину

D  в≥тки пижма

E “рава чистот≥лу

 

73. « плод≥в разторопш≥ виготовл€ють р€д в≥тчизн€них ≥ закордонних препарат≥в гепатопротекторноњ активност≥. ƒобро€к≥сн≥сть ц≥Їњ Ћ–— визначають за вм≥стом:

A *‘лавол≥гнан≥в

B  умарин≥в

C јлкалоњд≥в

D ¬≥там≥н≥в

E “ерпеноњд≥в

 

74. Ќаст≥й сушених плод≥в малини вживають €к потог≥нний та жарознижуючий зас≥б при простуд≥. —ировину малини при в≥дпусканн≥ з аптеки можна зам≥нити на:

A *Flores Tiliae

B Herba Chelidonii

C Semina Lini

D Herba Crataegi

E Radices Scutellariae

 

75. Ќа анал≥з над≥йшла л≥карська рослина з родини √речков≥. ѕри макроскоп≥чному досл≥дженн≥ встановлено: рослина травТ€ниста, листки ланцетопод≥бн≥ з червоною пл€мою, на€вн≥ пл≥вчаст≥ розтруби, що вкрит≥ притисненими волосками. —уцв≥тт€ верх≥вкове, густа колосопод≥бна китиц€. –ослину д≥агностовано €к:

A *√≥рчак почечуйний

B √≥рчак перцевий

C √≥рчак зм≥њний

D —пориш звичайний

E √речка звичайна

 

76. Ћист€ г≥нкго використовують дл€ виробництва ф≥тозасоб≥в, що призначають хворим з порушенн€м мозкового кровооб≥гу. «г≥дно з вимогами ƒержавноњ фармакопењ ”крањни добро€к≥сн≥сть сировини визначаЇтьс€ за вм≥стом:

A * флавоноњд≥в

B пол≥сахарид≥в

C алкалоњд≥в

D в≥там≥н≥в

E антрах≥нон≥в

 

77. ѕлоди глоду стандартизують за вм≥стом г≥перозиду. «апропонуйте €к≥сну реакц≥ю дл€ ≥дентиф≥кац≥њ ц≥Їњ речовини в вит€гах з л≥карськоњ рослинноњ сировини:

A *÷≥ан≥динова проба

B Ћактонна проба

C –еакц≥€ ¬≥тал≥-ћорена

D –еакц≥€ Ћ≥бермана-Ѕурхарда

E ћурексидна проба

 

Ћ≥гнани ≥ ксантони

 

1. ѕрепарати з корен≥в ≥ кореневищ елеутерокока призначають €к тон≥зуючий ≥ адаптогенний зас≥б. «а в≥дсутност≥ њх в аптец≥ можна зам≥нити на препарати, отриман≥ з:

A * орен≥в женьшеню

B  орен≥в оману

C  ореневищ ≥ корен≥в валер≥ани

D  ореневищ синюхи

E  ореневищ лепехи (ањру)

 

2. –ослинний препарат —ил≥бор застосовуЇтьс€ €к гепатопротекторний зас≥б. ƒжерелом дл€ отриманн€ цього препарату Ї:

A *Ќас≥нн€ розторопш≥

B  в≥ти волошки

C  в≥ти пижма звичайного

D  в≥ти глоду

E “рава хвоща польового

 

3. « плод≥в расторопш≥ випускають р€д в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних препарат≥в гепатопротекторноњ активност≥. ƒобро€к≥сн≥сть ц≥Їњ сировини визначаЇтьс€ вм≥стом:

A *‘лавол≥гнан≥в

B  умарин≥в

C јлкалоњд≥в

D ¬≥там≥н≥в

E “ерпеноњд≥в

 

4.  ореневище ≥ корен≥ елеутерококу застосовують €к адаптогенний зас≥б. як≥ д≥юч≥ речовини вм≥щуЇ ц€ сировина?

A *Ћ≥гнани

B  ард≥остероњди

C ѕол≥сахариди

D —ескв≥терпени

E ‘лавоноњди

 

5. ¬каж≥ть Ћ–— з тон≥зуючою д≥Їю, €ка м≥стить л≥гнани:

A *Fructus Shizandrae chinensis

B Radix Araliae mandzuricae

C Radix Ginseng

D Radix Gentianae luteae

E Rhizomata cum radicibus Echinopanacis

 

6. ѕрепарат Ујлп≥заринФ використовують у вигл€д≥ маз≥ ≥ таблеток дл€ л≥куванн€ герпесу ≥ ≥нших в≥русних захворювань. …ого одержують на основ≥ ксантон≥в солодушки альп≥йськоњ:

A *магн≥ферину

B €кареубину

C товофел≥ну

D товолтезину

E в≥снадину

 

7.  сантони ≥з зам≥щенн€м у положенн€х 1,3,5,8 мають антив≥русн≥ властивост≥ (манг≥ферин ≥ його пох≥дн≥). ¬каж≥ть л≥карський зас≥б ≥з ц≥Їю групою Ѕј–:

A *јлп≥зарин

B Ћегалон

C јлором

D ћарел≥н

E ‘лакум≥н

 

8. Ћ≥карський зас≥б  онд≥л≥н Ќ—ј м≥стить л≥гнани. ƒл€ одержанн€ субстанц≥њ вказаних Ѕј– використовують:

A *  ореневища з корен€ми подоф≥лу

B  ореневища з корен€ми д€гелю

C  ореневища з корен€ми валер≥ани

D “рава зв≥робою пл€мистого

E “рава хвоща польового

 

9. Ћ≥карськ≥ рослини вход€ть до складу багатьох препарат≥в дл€ л≥куванн€ гепатоб≥л≥арноњ системи. ¬казати, що Ї джерелом отриманн€ гепатопротекторного препарату У√епабенеФ:

A * ≈кстракт розторопш≥ пл€мистоњ

B ≈кстракт ромашки л≥карськоњ

C ≈кстракт календули

D ≈кстракт солодки

E ≈кстракт перцю стручкового

 

10. ƒо пров≥зора звернувс€ хворий з проханн€м рекомендувати гепатопротекторний зас≥б рослинного походженн€. Ќазв≥ть л≥карську рослинну сировину, що м≥стить с≥л≥б≥н та ви€вл€Ї гепатопротекторну д≥ю.

A * ѕлоди розторопш≥

B Ќас≥нн€ льону

C Ќас≥нн€ лимоннику

D ѕлоди фенхелю

E Ќас≥нн€ гарбуза

 

 

јнтраценпох≥дн≥

 

1. ѕри ≥дентиф≥кац≥њ лист€ кас≥њ гостролистоњ пров≥зором-анал≥тиком проведена €к≥сна реакц≥€ дл€ вид≥ленн€ з рослинноњ сировини з 10% розчином г≥дроксиду натр≥ю (червоне забарвленн€). яка група б≥олог≥чно активних речовин Ї присутн€ в сировин≥?

A *јнтраценпох≥дн≥

B јлкалоњди

C ∆ирн≥ ол≥њ

D ƒубильн≥ речовини

E —лизи

 

2. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини лист€ кас≥њ гостролистоњ. ¬м≥ст €ких д≥ючих речовин визначаЇтьс€ в €кост≥ добро€к≥сност≥ сировини в≥дпов≥дно до вимог ‘армакопењ:

A *јнтраценпох≥дн≥

B ƒубильних речовин

C ‘лавоноњд≥в

D  умарин≥в

E ≈ф≥рних ол≥й

 

3. ƒотриманн€ умов загот≥вл≥ сировини впливаЇ на €к≥сний ≥ к≥льк≥сний склад д≥ючих речовин крушини ламкоњ, тому оптимальним терм≥ном загот≥вл≥ кори крушини €вл€Їтьс€:

A *п≥д час сокоруху

B п≥д час плодоношенн€

C п≥д час цв≥т≥нн€

D п≥д час опаданн€ лист€

E в пер≥од спокою

 

4. ѕрепарати корен≥в щавлю здатн≥ ви€вити €к послаблюючий, так ≥ вТ€жучий ефекти. ÷е обумовлено на€вн≥стю б≥олог≥чно активних речовин.

A *јнтраценпох≥дних ≥ дубильних речовин

B ‘лавоноњд≥в ≥ еф≥рних ол≥й

C ≈ф≥рних ≥ жирних ол≥й

D  умарин≥в ≥ фенологл≥козид≥в

E ≤ридоњд≥в ≥ в≥там≥н≥в

 

5. јнтраценпох≥дн≥ групи емодину про€вл€ють послаблюючий ефект. ¬каж≥ть, €ку рослинну сировину може рекомендувати пров≥зор у такому раз≥:

A *ѕлоди жостеру

B ѕлоди бузини

C ѕлоди чорноњ смородини

D ѕлоди чорниц≥

E ѕлоди крушини ламкоњ

 

6. ѕри змочуванн≥ внутр≥шньоњ поверхн≥ кори крушини 5% розчином лугу зТ€вл€Їтьс€ вишнево-червоне забарвленн€, €ке п≥дтверджуЇ на€вн≥сть в сировин≥:

A *јнтраценпох≥дних

B јлкалоњд≥в

C —апон≥н≥в

D ‘лавоноњд≥в

E ƒубильних речовин

 

7.  ора крушини застозовуЇтьс€ €к послаблючий зас≥б. ƒо в≥двару кори крушини додали розчин лугу в результат≥ чого утворилос€ червоне забарвленн€, що Ї св≥дченн€м на€вност≥ у сировин≥

A *јнтраценпох≥дних

B —апон≥н≥в

C ƒубильних речовин

D ‘лавоноњд≥в

E ‘енолоспирт≥в

 

8.  ора крушини м≥стить антраценпох≥дн≥.  оли можна використовувати заготовлену кору.

A * через 1 р≥к п≥сл€ загот≥вл≥

B св≥жоз≥брану

C через 1 м≥с€ць п≥сл€ загот≥вл≥

D зразу п≥сл€ суш≥нн€

E через 6 м≥с€ц≥в п≥сл€ загот≥вл≥

 

9. ѕри м≥кроскоп≥чному досл≥дженн≥ поперечного зр≥зу кори ви€влено на€вн≥сть широкого темно-червоного пробкового шару, пластинчаста коленх≥ма, друзи, лубТ€н≥ волокна з кристалоносною обкладкою, серцевинн≥ промен≥. ƒ≥агностована Ћ–— Ї:

A * кора крушини

B кора берези

C кора жостеру

D кора верби

E кора €сен€

 

10. Ћ≥карська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовуЇтьс€ €к проносний зас≥б. ¬каж≥ть, що Ї неприпустимими дом≥шками ц≥Їњ рослини?

A *ѕлоди крушини в≥льховидноњ

B Ћистки жостеру проносного

C  ора крушини

D  в≥ти жостеру

E  ора жостеру

 

11.  орен≥ щавлю к≥нського збирають у певний пер≥од вегетац≥њ рослини. ¬каж≥ть його:

A *ѕ≥сл€ в≥дмиранн€ надземноњ частини

B ÷в≥т≥нн€

C «еленого плодоношенн€

D —теблюванн€

E Ѕутон≥зац≥њ

 

12. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом одержанн€ препарату проносноњ д≥њ У—енадексинФ?

A *Folia Sennae

B Herba Meliloti

C Fructus Ammi majoris

D Fructus Pastinacae sativae

E Herba Hyperici

 

13. ќсновними д≥ючими речовинами лист€ ≥ плод≥в сени Ї сенозиди A, B, C, D. ƒо €кого класу б≥олог≥чно активних речовин вони належать?

A *јнтраценпох≥дн≥

B ‘енольн≥ кислоти

C ‘лавоноњди

D ≤ридоњди

E “≥огл≥козиди

 

14. ѕлоди жостеру ≥ кора крушини м≥стить пох≥дн≥ антрацену. як≥ €к≥сн≥ реакц≥њ довод€ть на€вн≥сть цих речовин у Ћ–—?

A *–еакц≥€ з лугом

B –еакц≥€ з реактивом ƒрагендорфа

C –еакц≥€ ≥з зал≥зо-амон≥йним галуном

D –еакц≥€ ≥з сульфатом зал≥за

E –еакц≥€ з реактивом ‘ел≥нга

 

15. Ћ≥карська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовуЇтьс€ €к проносний зас≥б. ¬каж≥ть, що Ї сировиною ц≥Їњ рослини?

A *ѕлоди

B Ћистки

C  ора

D  орен≥

E ѕагони

 

16. ѕо€ва червоного забарвленн€ при взаЇмод≥њ водноњ вит€жки з Ћ–— з розчином лугу вказуЇ на присутн≥сть:

A. *јнтраценпох≥дних

B. ‘лавоноњд≥в

C.  умарин≥в

D. —лизу

E. ‘енолгл≥козд≥в

 

17. ѕри загот≥вл≥ плод≥в чорниц≥ необх≥дно звертати увагу на можлив≥сть попаданн€ дом≥шок. ¬каж≥ть недопустим≥ дом≥шки до даноњ сировини.

A. *ѕлоди жостеру

B. ѕлоди смородини чорноњ

C. ѕлоди бузини чорноњ

D. ѕлоди черемхи

E. ѕлоди крушини

 

18.  орен≥ щавлю к≥нського м≥ст€ть антрах≥нони типу емодину. яка фармаколог≥чна д≥€ властива препаратам, отриманим з ц≥Їњ рослинноњ сировини?

A. *ѕослаблююча

B. ƒ≥уретична

C.  ард≥отон≥чна

D. ∆овчог≥нна

E. √≥поазотем≥чна

 

19. Ћ≥карська рослинна сировина м≥стить јл≥зарин. ÷€ б≥олог≥чно активна речовина Ї

A. *јнтраценпох≥дною сполукою

B. —апон≥ном

C. ‘лавоноњдом

D. јлкалоњдом

E. ¬углеводнем

 

20. ћарена красильна м≥стить барвник. якого кольору добувають барвник з марени.

A. *„ервоний

B. —ин≥й

C. ∆овтий

D. ќранжевий

E. «елений

 

21. ѕри макроскоп≥чному анал≥з≥ Ћ–— встановлено наступн≥ д≥агностичн≥ ознаки: куски кори трубчаст≥ або жолобкуват≥, зовн≥шн€ поверхн€ кори гладка, темно-бура, часто з б≥луватими поперечно вит€гнутими сочевичками; при з≥шкр€буванн≥ зовн≥шньоњ частини корку видно червоний шар; внутр≥шн€ поверхн€ гладка, червонувато-бурого кольору. ѕров≥зор зробив висновок, що дана Ћ–— це:

A. * ора крушини

B.  ора калини

C.  ора дуба

D.  ора верби

E.  ора л≥щини

 

22. ѕох≥дн≥ антрох≥нону (ал≥зарин) здатн≥ розчин€ти оксалатн≥ ≥ фосфатн≥ камен≥, що утворилис€ в нирках. ƒжерелом дл€ одержанн€ препарат≥в з нефрол≥тичною, спазмол≥тичною ≥ сечог≥нною д≥Їю Ї:

A. *Rhizomata et radices Rubiae

B. Rhizomata et radices Sanguisorbae

C. Rhizomata cum radicibus Valerianae

D. Radix Rhodiolae

E. Radix Belladonnae

 

23. Ћист€ сени використовують €к послаблюючий зас≥б. ‘≥льтрувати настоњ ≥ в≥двари ц≥Їњ сировини сл≥д в холодному вигл€д≥ щоб уникнути попаданн€ подразнюючих речовин:

A. *—молистих речовин

B. ƒубильних речовин

C. ‘енольних сполук

D. ¬≥там≥н≥в

E. √≥рких речовин

 

24. ƒл€ виробництва препарату –амн≥л використовують кору крушини. який метод к≥льк≥сного анал≥зу антраценпох≥дних використовують дл€ ц≥Їњ рослинноњ сировини?

A. *‘отоелектроколориметр≥€

B. ƒенситометр≥€

C. –ефрактометр≥€

D. ѕол€риметр≥€

E.  ислотно-основне титруванн€

 

25. Ќа завод дл€ виробництва таблеток —енаде над≥йшла парт≥€ лист€ сени. ¬каж≥ть метод к≥льк≥сноњ стандартизац≥њ ц≥Їњ рослинноњ сировини.

A. *‘отоелектроколориметр≥€

B. ƒенситометр≥€

C. –ефрактометр≥€

D. ѕол€риметр≥€

E.  ислотно-основне титруванн€

 

26. ¬каж≥ть €кою €к≥сною реакц≥Їю визначають достов≥рн≥сть пох≥дних антрацену

A. *10 % розчин г≥дроксиду натр≥ю

B. –еакц≥€ ¬≥тал≥-ћоррена

C. ћурексидна проба

D. –еактив ћол≥ша

E. –еакц≥€ Ѕалье

 

27. яким методом усувають подразнюючу д≥ю настою лист€ сени

A. *ѕроц≥джують п≥сл€ охолоджуванн€

B. —корочують час екстрагуванн€

C. √отують холодним настоюванн€м

D. ” наст≥й п≥сл€ приготуванн€ додають активоване вуг≥лл€

E. ѕроц≥джують в гар€чому стан≥

 

28. Ќа аптечний склад над≥йшла парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини лист€ кас≥њ гостролистоњ. «а €ким показником в≥дпов≥дно до вимог ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

A. *јнтраценпох≥дн≥х

B. ƒубильних речовин

C. ‘лавоноњдов

D.  умар≥нов

E. ≈кстрактних речовин

 

29.  ≥льк≥сний анал≥з вм≥сту антраценпох≥дн≥х в кор≥ крушини провод€ть за допомогою спектрофотометричного методу. яка реакц≥€ лежить в основ≥ цього методу.

A. *”творенн€ фенол€т≥в з спиртовим розчином лугу

B. ќсадженн€ сол≥, що утворюЇтьс€

C. ¬≥дновленн€ антрах≥нону

D. ќкисленн€ антраценпох≥дн≥х

E. –еакц≥€ субл≥мац≥њ

 

30. ѕри л≥куванн≥ сечокам'€ноњ хвороби препаратом кореневищ ≥ кор≥нн€ марени красильноњ можливе забарвленн€ сеч≥ ≥ поту в червоний кол≥р, що обумовлене таким класом д≥ючих речовин ц≥Їњ сировини:

A. *јнтраценпох≥дн≥

B. ‘лавоноњди

C. јлкалоњди

D. ƒубильн≥ речовини

E. “ерпеноњди

 

31. Ћист€ сени не рекомендують використовувати ваг≥тним ≥ годуючим ж≥нкам, оск≥льки ц€ рослинна сировина про€вл€Ї послаблюючий ефект, обумовлений б≥олог≥чно активними речовинами

A. *јнтраценпох≥дн≥

B. ƒубильн≥ речовини

C. ≤ридоњди

D.  умарини

E. ‘енологл≥козиди

 

32.  орен≥ щавлю к≥нського вм≥щують антраценпох≥дн≥ ≥ дубильн≥ речовини. ¬ медицин≥ використовують в≥двар корен≥в щавлю к≥нського:

A *” малих дозах €к вТ€жучий, а у великих €к проносний зас≥б

B ” великих дозах €к вТ€жучий, а у малих €к проносний зас≥б

C ” будь-€ких дозах €к проносний зас≥б

D ” малих дозах €к проносний зас≥б

E ” великих дозах €к вТ€жучий зас≥б

 

33. јнтрах≥нони групи емодину здатн≥ посилювати перестальтику товстоњ кишки, що зумовлюЇ њх послаблюючу д≥ю. ¬каж≥ть таку сполуку:

A *‘рангулаемодин

B –уберитринова кислота

C Ћуцидин

D —ил≥б≥н

E ѕодоф≥лотоксин

 

34. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом одержанн€ препарат≥в, що м≥ст€ть антраценпох≥дн≥.

A *Folia Sennae

B Folia Digitalis

C Herbe Ephedrae

D Folia Ficusi Caricae

E Cormi Visci

 

35. ƒл€ к≥льк≥сного визначенн€ д≥ючих речовин ц≥Їњ групи використовують фотоелектроколориметричний метод, ц€ група:

A *антраценпох≥дн≥

B кумарини

C хромони

D гл≥козиди

E пол≥сахариди

 

36. ѕлоди соковит≥, чорн≥, €годопод≥бн≥ к≥ст€нки, д≥аметром 6-8 мм, мають 3-4 к≥сточки р≥зноман≥тноњ форми, вход€ть до послаблюючого збору, це:

A *плоди жостеру

B плоди маслини

C плоди черемхи

D плоди лимонника

E плоди глоду

 

37. ѕлоди €коњ отруйноњ рослини здатн≥ викликати блювоту ≥ не допускаютьс€ в €кост≥ дом≥шок при загот≥вл≥ Ћ–— жостеру проносного?

A * рушини в≥льховидноњ

B √лоду криваво-червоного

C √оробини (арон≥њ) чорнопл≥дноњ

D „орниц≥ звичайноњ

E Ћимонника китайського

 

38. «виканн€ до л≥карськоњ ролинноњ сировини, €ка м≥стить антраценпох≥дн≥, виникаЇ при призначенн≥:

A *Ћист€ сени

B Ћист€ алоЇ

C  орен≥в марени

D Ћист€ мТ€ти перецевоњ

E Ћист€ мел≥си

 

39. ¬ аптеку над≥йшла парт≥€ сировини без анал≥тичного листка. «а зовн≥шн≥ми ознаками встановили, що це кора. Ѕула проведена реакц≥€ з розчином г≥дроксиду кал≥ю. ѕозитивний результат реакц≥њ (червоне забарвленн€) дозвол€Ї припустити, що це:

A* Cortex Frangulae

B Cortex Quercus

C Cortex Salicis

D Cortex Viburni

E Cortex Quillajae

 

40. ѕрепарати кори крушини використовують €к проносний зас≥б. ¬м≥ст д≥ючих речовин Ц антрах≥он≥в визначають методом:

A *—пектрофотоколориметричним:

B ’роматоспектрометричним

C ¬аговим

D ѕол€риметричним

E “итрометричним

 

41. ѕров≥зору-анал≥тику необх≥дно перев≥рити добро€к≥сн≥сть сировини кас≥њ гостролистоњ. який метод зг≥дно з јЌƒ сл≥д використовувати в цьому випадку дл€ визначенн€ к≥лькост≥ б≥олог≥чно активних речовин?

A *‘отоелектроколориметр≥€

B ѕерманганатометр≥€

C √рав≥метр≥€

D Ќефелометр≥€

E …одометр≥€

 

42. Ќа фармацевтичному п≥дприЇмств≥ встановлюють тотожн≥сть сировини кас≥њ гостролистоњ. ѕ≥д час проведенн€ реакц≥њ з лугом спостер≥гали вишнево-червоне забарвленн€. Ќа€вн≥сть €коњ речовини було доведено?

A *јнтрах≥нони

B ƒуб≥льн≥ речовини

C јлкалоњди

D √л≥козиди

E ≤р≥доњди

 

43. ѕрепарати листк≥в кас≥њ використовують €к проносн≥ засоби. «г≥дно з вимогами ƒержавноњ фармакопењ ”крањни ≥дентиф≥кац≥€ сировини передбачаЇ хроматограф≥чний контроль за допомогою тонкошаровоњ хроматограф≥њ. Ќа хроматограф≥чн≥й пластинц≥ п≥сл€ обробки реактивом ≥дентиф≥кують наступн≥ речовини:

A *сенозиди

B пурпуреагл≥козиди

C кумарини

D ланатозиди

E флавоноњди

 

 

ƒубильн≥ речовини (тан≥ни)

 

1. як≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини рослинного походженн€ дають позитивну реакц≥ю з розчином зал≥зо-амон≥йного галуна?

A *ƒубильн≥ речовини

B —апон≥ни

C ѕол≥сахариди

D √≥ркоти

E ∆ирн≥ ол≥њ

 

2. ” л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥ родовика л≥карського м≥ст€тьс€ дубильн≥ речовини. який метод необх≥дно використовувати дл€ визначенн€ њх вм≥сту зг≥дно ƒ‘ 11?

A *ѕерманганатометр≥€

B ’роматограф≥€

C ‘отоелектроколориметр≥€

D Ќефелометр≥€

E —пектрофотометр≥€

 

3. ƒл€ визначенн€ тотожност≥ сировини до в≥двару кори дуба додали дек≥лька капель хлориду зал≥за. ѕо€ва темно-синього забарвленн€ св≥дчить про присутн≥сть в сировин≥:

A *ƒубильних речовин;

B ¬≥там≥ну  ;

C  аротиноњд≥в;

D ‘лавоноњд≥в;

E јнтраценпох≥дних.

 

4. ƒубильн≥ речовини про€вл€ють вТ€жучу д≥ю ≥ використовують дл€ л≥куванн€ кол≥ту, ентерокол≥т≥в, д≥арењ. ¬каж≥ть €ку рослинну сировину може рекомендувати пров≥зор у такому раз≥:

A *Fructus Myrtilli

B Fructus Sambucci nigri

C Fructus Ribes nigri

D Fructus Rhamni catharticae

E Fructus Frangulae

 

5. јптечна мережа проводить роботи за визначенн€м запас≥в кореневищ зм≥йовика. ѕри цьому сл≥д враховувати пер≥одичн≥сть можливоњ загот≥вл≥ сировини, €ка складаЇ:

A *1 раз в 20 рок≥в

B 1 раз в 2 року

C ўор≥чно

D 1 раз в 5 рок≥в

E 1 раз в 7 рок≥в

 

6. ƒубильн≥ речовини корен≥в ≥ кореневищ перстачу використовують €к в'€жучий зас≥б. ¬каж≥ть, €кий вид перстача €вл€Їтьс€ фармакопейним:

A *Potentilla erecta

B Potentilla argentea

C Potentilla pilosa

D Potentilla impolita

E Potentilla anserina

 

7. ѕлоди чорниц≥ багат≥ флавоноњдами, антоц≥анами, дубильними речовинами. ѓх рекомендують дл€:

A * ѕол≥пшенн€ зору

B —тимул€ц≥њ травленн€

C —тимул€ц≥њ диханн€

D як жовчог≥нний зас≥б

E як послаблюючий зас≥б

 

8. ѕредставлена на анал≥з Ћ–— €вл€Ї собою чорн≥ блискуч≥ к≥ст€нки д≥аметром 6-8 мм, к≥сточка велика, дуже м≥цна, кул€ста, св≥тло-бура, з одн≥Їю нас≥ниною, смак солодкуватий, злегка в'€жучий. ƒ≥агностувати таку Ћ–— сл≥д €к плоди:

A *„еремхи

B „орниц≥

C √оробини чорнопл≥дноњ

D ∆остеру

E √лоду

 

9. ѕромисловою сировиною дл€ отриманн€ тан≥ну Ї Ћ–—:

A *Folium Cotini coggygriae

B Rhizomata Bistortae

C Rhizomata et radix Sanguisorbae

D Fructus Viburni

E Rhizomata Bergeniae

 

10. ѕри проведенн≥ ≥дентиф≥кац≥њ д≥юч≥ речовини утворюють осади з розчинами желатину, алкалоњд≥в, дають осади з сол€ми важких метал≥в, це:

A *ƒубильн≥ речовини

B ¬углеводи

C Ћ≥п≥ди

D √л≥козиди

E ≤ридоњди

 

11. ѕо€ва чорно-синього забарвленн€ при взаЇмод≥њ водноњ вит€жки з Ћ–— з розчином Fe вказуЇ на на€вн≥сть в Ћ–—:

A. *ƒубильних речовин г≥дрол≥зованих

B. ƒубильних речовин конденсованих

—. ‘лавоноњд≥в

D. јнтраценпох≥дних

E. ‘енолгл≥козид≥в

 

12. Ћ≥карська рослинна сировина м≥стить дубильн≥ речовини. ƒл€ €к≥сного визначенн€ дубильних речовин застосовують реагенти:

A. *–озчин желатини

B. –озчин хлориду оксидного зал≥за

—. –озчин зал≥зо-амон≥Ївих галун≥в

D. –озчин лугу

E. –озчин н≥тропрусиду натр≥ю

 

13.  ора дуба м≥стить дубильн≥ речовини, тому њњ використовують €к:

A. *¬'€жучий зас≥б

B. ∆овчог≥нний зас≥б

—. ѕротизапальний зас≥б

D.  ровоспинний зас≥б

E. √≥погл≥кем≥чний зас≥б

 

14. Ћист€ чорниц≥ заготовл€ють в ”крањн≥. ¬каж≥ть терм≥н загот≥вл≥ сировини.

A. * ” фаз≥ цв≥т≥нн€ рослин

B. ƒо цв≥т≥нн€

C. ƒо утворенн€ зелених плод≥в

D. ” пер≥од зр≥лих плод≥в

E. ѕ≥сл€ збиранн€ плод≥в

 

15.  ора дуба Ї джерелом дл€ отриманн€ дубильних речовин. ƒл€ ви€вленн€ цих б≥олог≥чно активних речовин сл≥д використовувати реактив

A. *∆елатину

B. “ан≥н

C. Ћуг

D. Ќ≥тропрусид натр≥ю

E. ’лорид оксидного зал≥за

 

16. ” аптец≥ в≥дсутн≥ плоди чорниц≥, що волод≥ють в'€жучою д≥Їю. ѕ≥дбер≥ть хворому рослинну сировину з в'€жучою д≥Їю.

A. *Fructus Padi

B. Fructus Rosae

C. Fructus Juniperi

D. Fructus Rharnni catharticae

E. Fructus Ribis nigri

 

17.  ора дуба використовуЇтьс€ €к в'€жучий зас≥б. ¬каж≥ть терм≥н загот≥вл≥ л≥карськоњ сировини дуба звичайного.

A. *¬есною, п≥д час руху соку

B. ¬зимку

C. Ќа початку цв≥т≥нн€

D. ” пер≥од повного плодоношенн€

E. ” пер≥од по€ви незр≥лих плод≥в

 

18. ѕромислове п≥дприЇмство одержуЇ тан≥н з рослинноњ сировини. як≥ види л≥карських рослин можуть бути використан≥ €к джерела

A. *Folium Rhois coriariae

B Cortex Quercus roburis

C Rhizoma Bergeniae crassifoliae

D Herba Hyperici perforati

E Radix Sanquisorbae officinalis

 

19. ƒл€ визначенн€ тотожност≥ сировини до в≥двару кори дуба додали дек≥лька крапель хлориду окисного зал≥за ѕо€ва темно-зеленого забарвленн€ св≥дчить про присутн≥сть в сировин≥:

A. *ƒубильних речовин

B. ¬≥там≥ну  

C.  аротиноњд≥в

D. ‘лавоноњд≥в

E. јнтраценпох≥дних

 

20. Ќа аптечний склад над≥йшла парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини кори дуба черешчатого. «а €ким показником в≥дпов≥дно до вимог ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

A. *ƒубильних речовин

B. јнтрацен пох≥дних

—. ‘лавоноњд≥в

D. ≈кстрактивних речовин

E.  умарин≥в

 

21. ƒубильн≥ речовини можна використовувати €к антидот при отруЇнн≥ алкалоњдами. ¬ибер≥ть рослинну сировину, €ка можна рекомендувати при так≥й ≥нтоксикац≥њ:

A. * ореневище перстачу

B.  ореневище ањру

—.  орен≥ алтењ

D.  ореневище з корен€ми марени

E.  орен≥ оману

 

21. ѕлоди чорниц≥ застосовують в медицин≥ €к вТ€жучий ≥ протизапальний зас≥б. ƒом≥шкою до даноњ сировини Ї:

A *ѕлоди крушини

B ѕлоди шипшини

C ѕлоди глоду

D ѕлоди горобини

E ѕлоди калини

 

23. ’ворому на цукровий д≥абет л≥кар порадив л≥карський зб≥р УјрфазетинФ, до складу €кого вход€ть: стулки плод≥в квасол≥ звичайноњ, корен≥ арал≥њ маньчжурськоњ, плоди шипшини, трава хвоща польового, трава зв≥робою, кв≥тки ромашки. ¬каж≥ть в≥дсутню л≥карську рослину сировину:

A *ѕагони чорниц≥

B Ћистки подорожника

C  в≥тки цмину п≥скового

D Ўишки хмелю

E ѕлоди горобини

 

24. який метод використовуЇтьс€ дл€ вид≥ленн€ низькомолекул€рних дубильних речовин з Ћ–— у лабораторних умовах?

A *’роматограф≥чний

B ѕол€риметричний

C —пектрофотометричний

D ѕотенц≥ометричний

E ≈кстракц≥€

 

25. ѕлоди чорниц≥ використовують у медицин≥ €к в'€жучий зас≥б ≥ €к зас≥б дл€ пол≥пшенн€ зору. ќц≥нку €кост≥ сировини провод€ть по вм≥сту:

A *дубильних речовин

B сапон≥н≥в

C в≥тамин≥в

D пол≥сахарид≥в

E л≥п≥д≥в

 

26. ѕромисловою сировиною дл€ отриманн€ тан≥ну Ї Ћ–—:

A *Galla

B Rhizomata Valerianae

C Rhizomata et radix Inulae

D Fructus Viburni

E Rhizomata Calami

 

27. Ћ–— в аптечних установах збер≥гають за р≥зними групами у в≥дпов≥дних умовах. ¬каж≥ть сировину, що в≥дноситьс€ до загальноњ групи збер≥ганн€ Ћ–—:

A * ора дуба

B  орен≥ красавки

C “рава адон≥су

D Ќас≥нн€ строфанту

E  ореневище валер≥ани

 

≤ридоњди

 

 

1. « метою визначенн€ складу б≥олог≥чно активних речовин до настою кори калини звичайноњ додали реактив “р≥м-’≥лла (сум≥ш оцтовоњ, концентрованоњ хлороводневоњ кислот ≥ 0,2% водного розчину сульфату м≥д≥). –озчин набув синього кольору, а пот≥м випав ф≥олетово-чорний осад, що св≥дчить про на€вн≥сть у сировин≥

A. *≤ридоњд≥в

B. јнтраценпох≥дних

C. —апон≥н≥в

D. ‘лавоноњд≥в

E ƒубильних речовин

 

2. ’ворий страждаЇ недостатньою функц≥Їю жовчного м≥хура. Ћ≥кар рекомендував проведенн€ курсу ф≥тотерап≥њ. яка л≥карська рослина ефективна при л≥куванн≥:

A *Folium Menyanthidis trifoliatae

B. Herba Polygoni avicularis

C. Herba Polygoni hydropiperis

D. Fructus Foeniculi vulgarae

E. Herba Bursae pastoris

 

3. ѕрепарати, виготовлен≥ на основ≥ кор≥нн€ кульбаби, рекомендують приймати дл€: пол≥пшенн€ травленн€ ≥ €к жовчог≥нний зас≥б, тому що ц€ сировина м≥стить:

A. *√≥ркоти

B. ≈ф≥рну ол≥ю

C. Ѕальзами

D. —апон≥ни

E. ‘лавоноњди

 

4. “ирлич жовтий м≥стить г≥рк≥ гл≥козиди. яку б≥олог≥чну д≥ю про€вл€ють препарати з тирличу жовтого?

A. *«буджують апетит

B. “он≥зуючу

—. —ечог≥нну

D. √епатопротекторну

E. ¬енотон≥зуючу

 

5. ѕрепарати валер≥ани л≥карськоњ про€вл€ють седативный ефект, €кий обумовлений валепотр≥атами, що належать до класу:

A. *≤ридоњдњв

B.  умарин≥в

—. јлкалоњд≥в

D. —апон≥н≥в

E. ‘лавоноњд≥в

 

6. як≥сть Ћ–— у звТ€зку з недостатн≥м вивченн€м перев≥р€ють органолептично Ц за показником г≥ркоти. Ќа€вн≥сть г≥ркоти вказуЇ на присутн≥сть в Ћ–—:

A *≤ридоњд≥в

B √л≥козид≥в

C ѕол≥сахарид≥в

D Ћ≥п≥д≥в

E јлкалоњд≥в

 

7. яка група Ѕј– вперше була названа Упсевдо≥ндиканиФ через њх здатн≥сть утворювати синЇ забарвленн€ в концентрованих кислотах

A *≤ридоњди

B Ћ≥гнани

C  сантони

D  умарини

E ‘лавоноњди

 

8. ѕрепарати валер≥ани л≥карськоњ використовують €к седативний зас≥б, що обумовлено вм≥стом:

A *валепотр≥ат≥в

B анетолу

C цинеолу

D л≥налоолу

E евгенолу

 

9. јптека проводить загот≥влю Ћ–—, що м≥стить г≥ркоти дл€ п≥двищенн€ секрец≥њ шлункового соку. яка рослина не допускаЇтьс€ до загот≥вл≥ через внесенн€ до „ервоноњ книги:

A *Gentiana lutea L.

B Acorus calamus L.

C Artemisia absinthium L.

D Achillea millefolium L.

E Tanacetum vulgare L.

 

10. ¬каж≥ть л≥карську рослину, занесену до „ервоноњ книги ”крањни, ареал €коњ обмежений високог≥рТ€м ”крањнських  арпат

A *“ирлич жовтий

B √орицв≥т весн€ний

C „истот≥л весн€ний

D  онвал≥€ травнева

E „емериц€ б≥ла

 

11. як зас≥б, що п≥двищуЇ апетит, використовують рослинну сировину, €ка м≥стить ≥ридоњди. ƒжерелом цих сполук €вл€Їтьс€:

ј. *Radix Gentianae

¬. Radix Altheae

—. Radix Belladonnae

D. Radix Rhodiolae

≈. Radix Ipecacuannae

 

12. « кореневищ та корен≥в валер≥ани ф≥тох≥м≥чний цех виробл€Ї настойки та густ≥ екстракти, що вход€ть до склад





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2277 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2078 - | 1911 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 1.216 с.