Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови загот≥вельного процесу. —ировинна база л≥карських рослин




ћ≥н≥стерство охорони здоровТ€ ”крањни

≤вано-‘ранк≥вський нац≥ональний медичний ун≥верситет

 афедра фармац≥њ

 

√рицик ј. –., ¬одославський ¬. ћ., ћельник ћ. ¬.

 

‘ј–ћј ќ√Ќќ«≤я

–≈—”–—ќ«Ќј¬—“¬ќ Ћ≤ ј–—№ »’ –ќ—Ћ»Ќ

ѕерел≥к тестових завдань

ƒл€ студент≥в фармацевтичного факультету

≤вано-‘ранк≥вськ Ц 2013



 

 


 

ќснови загот≥вельного процесу. —ировинна база л≥карських рослин

 

1. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини кореневищ з корен€ми валер≥ани. ” €ких умовах сировину бракують без наступного анал≥зу

A *Ќа€вн≥сть отруйних дом≥шок

B Ќа€вн≥сть м≥неральних дом≥шок

C ¬≥дсутн≥сть марк≥ровки зг≥дно јЌƒ

D ”шкодженн€ тари ≥ зволоженн€ сировини

E «аражен≥сть ком≥рними шк≥дниками I cтупен≥

 

2. ” аптеку поступив план загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини - трави хвоща. який вид хвоща п≥дл€гаЇ загот≥вл≥, €вл€Їтьс€ фармакопейним ≥ використовуЇтьс€ в медицин≥

A *Herba Equiseti arvensis

B Herba Equiseti hyemalis

C Herba Equiseti sylvatici

D Herba Equiseti pratensis

E Herba Equiseti рalustris

 

3. Ќа склад поступила парт≥€ рослинноњ сировини - лист€ м'€ти перцевоњ. ¬каж≥ть в €ких умовах необх≥дно збер≥гати цю рослинну сировину.

A *ќкремо в≥д ≥нших вид≥в сировини

B ¬ звичайних умовах

C ¬ металевих контейнерах

D ќбер≥гаючи в≥д д≥њ —ќ2

E ѕри температур≥ Ц 5 ∞—

 

4. ѕри загот≥вл≥ кореневища лепехи (ањру) можна переплутати його ≥ заготовити дом≥шку. ¬каж≥ть можливу дом≥шку до ц≥Їњ сировини:

A * ореневище п≥вник≥в

B  ореневище валер≥ани

C  орен≥ оману

D  орен≥ алтењ

E  орен≥ вздутопл≥дника

 

5. “рава собачоњ кропиви Ї джерелом г≥потензивно-седативних засоб≥в. «агот≥влю ц≥Їњ рослинноњ сировини сл≥д проводити з урахуванн€м пер≥оду в≥дновленн€, €кий складаЇ:

A *1 раз в 5 рок≥в

B 1 раз в 2 року

C 1 раз в 3 року

D 1 раз в 10 рок≥в

E ўороку

 

6. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу пров≥зор повинен бракувати л≥карську рослинну сировину за умови:

A *Ќа€вност≥ отруйних рослин

B «абрудненн€ ≥ншими частинами рослинноњ сировини

C Ќа€вност≥ в Ћ–— м≥неральноњ дом≥шки

D Ќа€вност≥ в Ћ–— орган≥чноњ дом≥шки

E ѕеревищенн€ вологост≥ сировини

 

7. ѕрепарати адон≥су Ї попул€рним кард≥отон≥чним засобом. ¬изначенн€ запас≥в сировини адон≥су провод€ть методом:

A *ќбл≥кових д≥л€нок

B ћодельних екземпл€р≥в

C ѕроектного покритт€

D √еодезичним

E Ќа око

 

8. як≥сть л≥карськоњ рослинноњ сировини залежить в≥д терм≥н≥в загот≥вл≥. ѕ≥дземн≥ органи - корен≥, кореневища, бульби сл≥д заготовлювати:

A *–анньою весною або восени

B ѕрот€гом вегетац≥йного пер≥оду

C ƒо цв≥т≥нн€

D ѕ≥д час цв≥т≥нн€

E ” к≥нц≥ цв≥т≥нн€

 

9. ѕри загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини можливе попаданн€ дом≥шки. ¬каж≥ть, до €кого виду Ћ–— дом≥шкою Ї трава полину звичайного:

A *Herba Artemisia absinthiae

B Herba Polygonii aviculare

C Herba Artemisia annuae

D Herba Millefolliae

E Herba Leonuri cardiacae

 

10. ќдним з числових показник≥в, що характеризують €к≥сть Ћ–—, Ї вм≥ст екстрактних речовин, €кий визначаЇтьс€ методом:

A *√рав≥метричним

B “итрометричним

C —пектрофотометр≥Їю

D ћетодом б≥олог≥чноњ стандартизац≥њ

E ’роматограф≥чним

 

11. ƒом≥шки в Ћ–— потрапл€ють при загот≥вл≥, суш≥нн≥ ≥ первинн≥й переробц≥. ƒо орган≥чних дом≥шок в≥днос€ть:

A *„астини т≥Їњ ж рослини, що не Ї сировиною

B „астки скла

C ћеталев≥ предмети

D ѕ≥сок

E „астинки земл≥

 

12. ƒом≥шки в Ћ–— потрапл€ють при загот≥вл≥, суш≥нн≥ ≥ первинн≥й переробц≥. ƒо м≥неральних дом≥шок в≥днос€ть:

A *ѕ≥сок, земл€, кам≥нчики

B ћеталев≥ предмети

C ≤нш≥ схож≥ рослини

D ѕосл≥д птах≥в ≥ гризун≥в

E ≤нш≥ органи т≥Їњ ж рослини

 

13. ѕрепарати валер≥ани призначають €к седативний зас≥б. «апаси сировини валер≥ани визначають:

A *ћетодом модельних екземпл€р≥в

B ћетодом обл≥кових д≥л€нок

C ћетодом проектного покритт€

D √еодезичним методом

E Ќа око

 

14. яку л≥карську сировину не можна пробувати на смак при проведенн≥ товарознавчого анал≥зу?

A *—ировину, що м≥стить отруйн≥ речовини

B —ировину, що м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ

C —ировину, що м≥стить пол≥сахариди

D —ировину, що м≥стить г≥рк≥ гл≥козиди

E —ировину, що м≥стить в≥там≥ни

 

15. ¬ аптеку над≥йшла парт≥€ сировини Ц кв≥ти ромашки. ¬ €кому м≥сц≥ сл≥д збер≥гати цю сировину:

A *ќкремо в≥д ус≥х вид≥в сировини

B —писок Ѕ

C —писок ј

D як наркотичну сировину

E ” св≥тлому м≥сц≥

 

16. ѕ≥дземн≥ органи л≥карських рослин, €к≥ накопичують найб≥льшу к≥льк≥сть д≥ючих речовин, збирають:

A *ѕ≥сл€ дозр≥ванн€ нас≥нн€ ≥ в≥дмиранн€ надземноњ частини

B ” фаз≥ цв≥т≥нн€

C ѕ≥д час зеленого плодоношенн€

D ” фаз≥ бутон≥зац≥њ

E ” фаз≥ формуванн€ стебла

 

17. ¬каж≥ть, що робл€ть з Ћ–— п≥сл€ њњ загот≥вл≥:

A *ѕровод€ть первинну обробку сировини

B —ушать

C ѕакують

D ƒовод€ть до стандартного стану

E ћарк≥рують

 

18. Ћ–— в аптечних установах збер≥гають за р≥зними групами у в≥дпов≥дних умовах. ¬каж≥ть сировину, що в≥дноситьс€ до загальноњ групи збер≥ганн€ Ћ–—:

A * ора дуба

B  орен≥ беладонни

C “рава адон≥су

D Ќас≥нн€ строфанту

E  ореневище валер≥ани

 

19. ¬≥дпов≥дну Ћ–— збирають навесн≥ в пер≥од сокоруху. ¬каж≥ть цю сировину:

A * ора

B  в≥ти

C Ѕруньки

D  орен≥

E —упл≥дд€

 

20. ѕ≥д час пакуванн€ ≥ транспортуванн€ сировина частково подр≥бнюЇтьс€, перетираЇтьс€. Ќадто велика подр≥бнен≥сть псуЇ зовн≥шн≥й вигл€д ≥ знижуЇ €к≥сть сировини. ¬каж≥ть за допомогою чого зд≥йснюють в≥докремленн€ подр≥бнених часток:

A *—ита

B ‘≥льтр≥в

C  олб

D —тупок

E —кальпелю

 

21. ¬изначенн€ ступен€ ураженост≥ сировини ком≥рними шк≥дниками в лаборатор≥€х обовТ€зково провод€ть при прийманн≥ рослинноњ сировини, а також щор≥чно при њњ збер≥ганн≥, дл€ цього перев≥р€ють:

A *Ќа€вн≥сть живих ≥ мертвих шк≥дник≥в

B Ќа€вн≥сть допустимих шк≥дник≥в

C Ќа€вн≥сть недопустимих шк≥дник≥в

D Ќа€вн≥сть п≥ску

E Ќа€вн≥сть скла

 

22. ѕ≥сл€ встановленн€ в≥дпов≥дност≥ €кост≥ сировини вимогам нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ в≥дд≥л контролю €кост≥ видаЇ документ. Ќазв≥ть його:

A *—ертиф≥кат анал≥зу

B ‘армакопейна статт€

C ƒорученн€

D ¬имога

E —тандарт

 

23. ѕ≥д час збиранн€ л≥карськоњ сировини необх≥дно дотримуватись заход≥в безпеки: не куштувати, не торкатис€ немитими руками обличч€, очей; зак≥нчивши збиранн€ рослин, старанно вимити руки з милом. ќсобливо це стосуЇтьс€ Ћ–—:

A *Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть отруйн≥ речовини

B Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть дубильн≥ речовини

C Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть сапон≥ни

D Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть еф≥рн≥ ол≥њ

E Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть стероњдн≥ сапон≥ни

 

24. Ћ≥карську рослинну сировину Дкореневища з корен€ми валер≥аниФ збирають у фазу:

A *¬≥дмиранн€ надземноњ частини

B Ѕутон≥зац≥њ

C ѕочатку цв≥т≥нн€

D ѕовного цв≥т≥нн€

E ѕлодоношенн€

 

25. «апаси п≥дземних орган≥в дикорослих Ћ– визначають методом:

A *ћодельних екземпл€р≥в

B ѕроективного покритт€

C ќбл≥кових д≥л€нок

D Ќа око

E √еодезичним способом

 

26. ƒл€ визначенн€ запас≥в дикорослих Ћ– необх≥дно знати дв≥ величини Ц площу зарост≥ та њњ урожайн≥сть. ”рожайн≥сть трави чебрецю плазкого визначають:

A *ћетодом проективного покритт€

B ћетодом обл≥кових д≥л€нок

C Ќа око

D ћетодом модельних екземпл€р≥в

E √еодезичним способом

 

27. ¬олог≥сть Ћ–— зг≥дно јЌƒ визначають методом

A. *¬аговим (грав≥метричним)

B. Ќеводного титруванн€

C.  олориметричним

D. —пектрофотометричним

≈. ѕол€рограф≥чним

 

28. ўо потр≥бно зробити з Ћ–—, що маЇ запах пл≥сн€ви, €кий не зникаЇ при пров≥трюванн≥.

A. *«абракувати

B. ѕросушити

—. ѕ≥ддати тривал≥й терм≥чн≥й обробц≥

D. ¬важати добро€к≥сною

E. ¬икористати в галеновому виробництв≥

 

29. ўо потр≥бно зробити з Ћ–—, що маЇ ураженн€ ком≥рними шк≥дниками ≤≤≤ ступен€.

ј. *«абракувати

B ќчистити механ≥чно ≥ використати

—. ¬икористати в галеновому виробництв≥

D. ќбробити ≥нсектицидами ≥ прос≥€ти

E. «нищити

 

30. ѕри на€вност≥ €ких дом≥шок сировина не може бути допущена до медичного використанн€

A. * ам≥нц≥, частинки грунту

B. ѕодр≥бнен≥ частинки

—. ƒом≥шки ≥нших рослин

D. ѕочорн≥л≥, побур≥л≥ частинки

E. Ќев≥дпов≥дн≥ Ћ–— органи рослини

 

31. «агот≥влю п≥дземних орган≥в Ћ– найкраще проводити восени, тому що в цей пер≥од:

A. *¬ Ћ–— найвищий вм≥ст Ѕј–

B. Ќайб≥льша, маса Ћ–—

—. Ћегше проводити збиранн€ Ћ–—

D. ¬≥дмираЇ надземна частина Ћ–

≈. ѕроводитьс€ оранка грунт≥в

 

32. як запоб≥гти ураженню Ћ–— амбарними шк≥дниками при збер≥ганн≥:

A. *«бер≥гати в закрит≥й тар≥ в парах хлороформу

B. ќбробити ≥нсектицидами

—. ѕрожарити при 200 ∞—

D. –егул€рно перегл€дати Ћ–— ≥ видал€ти шк≥дник≥в

E. «бер≥гати при %, нижче 0 ∞—

 

33. ѕри визначенн≥ вм≥сту екстрактивних речовин провод€ть висушуванн€ екстракту. ¬каж≥ть, при €к≥й температур≥ це зд≥йснюЇтьс€.

A. *100-105 ∞—

B. 40-45 ∞—

—. 120-125 ∞—

D. 150-155 ∞—

E. 180-185 ∞—

 

34. Ћ≥карську рослинну сировину ортосифону тичинкового використовують дл€ л≥куванн€ захворювань нирок. ўо Ї сировиною ≥дењ рослини?

A. *Ћист€

B. —уцв≥тт€

—. “рава

D.  орен≥

≈.  в≥тки

 

35. Ћ–— в аптечних установах збер≥гають за р≥зними групами у в≥дпов≥дних умовах. ƒо €коњ групи збер≥ганн€ в≥днос€тьс€ плоди шипшини

A. *Ћ–—, що вм≥щуЇ поживн≥ речовини

B. Ћ–—, що м≥стить сильнод≥юч≥ речовини

C. Ћ–—, €ка маЇ подразнюючу д≥ю

D. Ћ–—, €ка вм≥щуЇ еф≥рн≥ ол≥њ

E. «агальна група Ћ–—

 

36. Ћ–— - траву заготовл€ють п≥д час цв≥т≥нн€ рослини. ¬ин€тком Ї трава череди, €ку збирають у фаз≥:

A. *Ѕутон≥зац≥њ

B. —теблюванн€

—. «еленого плодоношенн€

D. ¬≥дростанн€ рослини

E. —тиглого плодоношенн€

 

37. Ћ–— збирають у в≥дпов≥дай ф≥тоценозах. ¬каж≥ть, де сл≥д заготовл€ти кореневища папорот≥ чолов≥чоњ:

A. *Ћ≥совий ф≥тоценоз

B. —теповий ф≥тоценоз

—. Ѕур'€новий ф≥тоценоз

D. –ослинн≥ угрупуванн€ лук≥в

E. –ослинн≥ угрупуванн€ бол≥т та перезволожених м≥сць

 

38.  в≥ти цмину п≥скового збирають на початку цв≥т≥нн€. ¬каж≥ть ф≥тоценози загот≥вл≥ Ћ–—:

A. *—тепов≥

B. Ћ≥сов≥

C. Ћугов≥

D. Ѕур'€нов≥

E. ¬одойми

 

39. ѕо берегах р≥чок, озер та бол≥т можна заготовл€ти наступн≥ рослини:

A. *јњр болотний

B. ћучниц€ звичайна

—. √≥рчак пташиний

D. „ебрець плазкий

E ‘≥алка трикол≥рна

 

40. “оварознавчий анал≥з регламентуЇ вм≥ст золи та д≥ючих речовин в Ћ–— визначати:

A. *¬ анал≥тичн≥й проб≥

B. ” виб≥рц≥

C. ¬ вињмц≥

D. ¬ середн≥й проб≥

E. ќдразу п≥сл€ зовн≥шнього огл€ду вс≥х одиниць продукц≥њ парт≥њ Ћ–—

 

41. Ћ≥карська рослинна сировина повинна збер≥гатис€ у в≥дпов≥дност≥ до вимог нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ прот€гом:

A. *“ерм≥н придатност≥

B. ќптимальн≥ умови

—. “ерм≥н сортуванн€

D. “ерм≥н збору

E. “ерм≥н пакуванн€

 

42. ѕ≥сл€ анал≥зу плод≥в шипшини встановлена п≥двищена волог≥сть. ѕров≥зор маЇ зробити:

A. *ƒосушити сировину

B. «абракувати сировину

C. ѕовернути постачальнику

D. ¬≥дправити на склад

E. ¬≥дправити на завод

 

43. ѕров≥зор вказуЇте назву сировини, массу, назву п≥дприЇмства-виробника, район загот≥вл≥, дату загот≥вл≥, номер парт≥њ, зг≥дно нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ, за допомогою:

A. *ћаркуванн€ Ћ–—

B. —ортуванн€ Ћ–—

C. —тандартизац≥ю Ћ–—

D. «агот≥влю Ћ–—

E. ”паковку Ћ–—

 

44. ѕри встановленн≥ вологост≥ сировини на фармацевтичних п≥дприЇмствах визначають фармакопейн≥ граничн≥ цифри

допустимоњ вологост≥, тому що:

A. *ѕ≥двищена волог≥сть викликаЇ пл≥сн€в≥нн€ сировини ≥ стимулюЇ

ферментн≥ процеси

B. «ниженн€ вологост≥ спри€Ї кращому збер≥ганню сировини

—. ѕ≥двищена волог≥сть потр≥бна при виготовленн≥ екстракт≥в

D. ѕ≥двищена волог≥сть спри€Ї к≥льк≥сному визначенню д≥ючих речовин

≈. “отожност≥ сировини

 

45. ” х≥м≥чних лаборатор≥€х при визначенн≥ вм≥сту золи в л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥ зд≥йснюють спалюванн€ ≥ прожарюванн€ сировини. —торонн≥ м≥неральн≥ дом≥шки складаютьс€:

A. *«емл€, п≥сок, кам≥нц≥

B.  орен≥, кореневища, стебла

C. —тебла, стовбури, лист€

D. ƒеревина, кора, корен≥

E.  амед≥, смоли, стебла

 

46. ѕ≥сл€ загот≥вл≥ пров≥зор в≥дкидаЇ сторонн≥ рослини або непотр≥бн≥ частини т≥Їњ ж самоњ рослини (стебла в листковому товар≥, листки у кв≥тковому, дерев'€нист≥ стебла тощо), а також пошкоджену комахами та грибками сировину. ÷ей вид анал≥зу в≥дноситьс€ до:

A. *ѕервинноњ обробки сировини

B. ѕ≥дготовки сировину до реал≥зац≥њ

—. ѕроводите досл≥дженн€ сировини

D. як≥сне визначенн€ сировини

E.  ≥льк≥сне визначенн€ сировини

 

47. « метою зменшенн€ негативноњ д≥њ фермент≥в у Ћ–— треба провести:

A *—уш≥нн€

B. ≈кстрагуванн€

—. —ортуванн€

D. ћакроскоп≥ю

E. «б≥р

 

48. Ћ≥карську рослинну сировину Длист€ берези" заготовл€ють:

A *¬есною (кв≥тень-травень)

B. –анньою весною (березень-кв≥тень)

C. ¬ середин≥ л≥та (липень)

D. ¬ к≥нц≥ л≥та (серпень)

E. Ќа початку л≥та (червень)

 

49. ” аптеку над≥йшов план загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини вовчуга польового. який орган рослини використовуЇтьс€ в медицин≥

A. * ор≥нн€

B. Ћист€

C. Ѕульби

D. Ќадземна маса

E.  в≥ти

50. “оварознавчий анал≥з рослинноњ сировини вимагаЇ проведенн€ визначенн€ екстрактних речовин. ƒл€ цього анал≥зу готують екстракт в сп≥вв≥дношенн≥.

A. *1:50

B. 1:10

—. 1:25

D. 1:100

E. 1:20

 

51. Ћист€ ≥нжиру використовують дл€ виробництва фотосенсиб≥л≥зуючих засоб≥в, тому загот≥влю ц≥Їњ сировини сл≥д вести:

A. *¬ранц≥, в похмуру погоду

B. ¬день

C. ”вечер≥

D. ¬ноч≥

E. ¬ранц≥

 

52. ƒотриманн€ умов загот≥вл≥ впливаЇ на €к≥сний ≥ к≥льк≥сний склад б≥олог≥чно активних речовин, тому оптимальним терм≥ном загот≥вл≥ кори крушини Ї:

A. *ѕ≥д час сокоруху

B. ѕ≥д час плодоношенн€

—. ѕ≥д час цв≥т≥нн€

D. ѕ≥д час листопаду

E. ѕ≥д час опокою, взимку

 

53. ѕри загот≥вл≥ рослинноњ сировини школ€рами можуть спостер≥гатис€ випадки отруЇнн€. ƒо збору €коњ рослинноњ сировини не сл≥д допускати д≥тей:

A. *Ћиски конвал≥њ

B. “рава кропиви

C. ѕлоди обл≥пихи

D. —упл≥дд€ в≥льхи

E.  ора крушини ламкоњ

 

54. ¬ аптеку над≥йшов план загот≥вл≥ Ћ–— - плод≥в глоду криваво-червоного. як≥ показники необх≥дно враховувати при визначенн≥ запас≥в сировини

A. *ѕлощу заростей ≥ њњ урожайн≥сть

B. ѕлощу заростей ≥ к≥льк≥сть попул€ц≥й на дан≥й площ≥

—. ѕлощу заростей ≥ к≥льк≥сть товарних екземпл€р≥в на дан≥й площ≥

D. ѕлощу заростей л≥карськоњ рослинноњ сировини

E. ”рожайн≥сть заростей л≥карськоњ рослинноњ сировини

 

55. ¬ аптеку над≥йшов план загот≥вл≥ Ћ–— - г≥рчака пташиного. який метод необх≥дно використовувати дл€ визначенн€ урюжайност≥ рослини

A. *ќбл≥кових д≥л€нок

B. ћодельних екземпл€р≥в

—. ѕроективного покритт€

D. ¬изначенн€ к≥лькост≥ попул€ц≥й на дан≥й площ≥

E. ¬изначенн€ товарних екземпл€р≥в на дан≥й площ≥

 

56. « метою охорони ≥ збереженн€ запас≥в горицв≥ту весн€ного загот≥влю трави провод€ть:

A. *«р≥зують стебла ножем або серпом на в≥дстан≥ 5-10 см

в≥д поверхн≥ грунту

B. «р≥зують всю надземну частину

—. «р≥зують верхню кв≥тучу частину завдовжки 5 -10 см.

D. «р≥зують кв≥тконосн≥ верх≥вки

E. «ривають надземну частику руками

 

57. ¬ аптеку над≥йшов план загот≥вл≥ листк≥в брусниц≥. ¬изначити урожайн≥сть ц≥Їњ сировини можна за допомогою:

A. *ћетоду проективного покритт€

B. ћетоду обл≥кових д≥л€нок

C. ћетоду модельних екземпл€р≥в

D. Ќа око

E. √еодезичним методом

 

58.  в≥ти наг≥док вм≥щують тритерпеноњди, флавоноњди, еф≥рн≥ ол≥њ, каротиноњди. ќсновною умовою суш≥нн€ Ї температурний режим, €кий повинен бути:

A *40-45 о

B ƒо 40 о

C 50-60 о

D 80-90 о

E —ировину необх≥дно переробл€ти без суш≥нн€ у св≥жому вигл€д≥

 

59. “раву чебрецю плазкого заготовл€ють в ”крањн≥. ¬каж≥ть терм≥н загот≥вл≥ сировини.

A *” фаз≥ цв≥т≥нн€ рослин

B ƒо цв≥т≥нн€

C ƒо утворенн€ зелених плод≥в

D ” пер≥од зр≥лих плод≥в

E ѕ≥сл€ збиранн€ плод≥в

 

60. як сл≥д поступати з парт≥Їю плод≥в чорниц≥, €кщо п≥д час товарознавчого анал≥зу встановлено I ступ≥нь зараженн€ сировини амбарними шк≥дниками?

A *—ировина може бути допущена до медичногозастосуванн€

B —ировина не може бути допущена до медичногозастосуванн€

C ѕотр≥бно досушити сировину

D ѕотр≥бно пров≥трити сировину

E ѕровести сортуванн€ сировини

 

61. як≥сть Ћ–— характеризуЇтьс€ волог≥стю сировини (або втратою в мас≥ при висушуванн≥), визначенн€ €коњ проводили в:

A *¬ анал≥тичн≥й проб≥

B ¬ точков≥й проб≥

C ¬ обТЇднан≥й проб≥

D ¬ середн≥й проб≥

E ¬ загальн≥й проб≥

 

62.  в≥ти арн≥ки застосовують €к гемостатичний зас≥б при забо€х ≥ травмах. «агот≥влю ц≥Їњ сировини провод€ть:

A *Ќа початку цв≥т≥нн€

B ¬ пер≥од бутон≥зац≥њ

C ѕ≥д час цв≥т≥нн€

D ” друг≥й половин≥ цв≥т≥нн€

E ƒопускаЇтьс€ загот≥вл€ кв≥т≥в ≥ плод≥в

 

63. јптечна мережа проводить роботи з визначенн€ запас≥в кореневищ папорот≥ чолов≥чоњ. ѕри цьому сл≥д враховувити пер≥одичн≥сть можливоњ загот≥вл≥ Ћ–—, €ка становить:

A *1 раз в 20 рок≥в

B ўор≥чно

C 1 раз в 5 рок≥в

D 1 раз в 2 роки

E 1 раз в 10 рок≥в

 

64. « €коњ причини в ”крањн≥ неможлива промислова загот≥вл€ дикорослоњ сировини астрагалу шерстистокв≥ткового?

A *¬ид занесений до „ервоноњ книги ”крањни (™вропи)

B ¬ид в ”крањн≥ не зростаЇ

C ¬ид маЇ дуже обмежене поширенн€ в ”крањн≥

D «апаси сировини в ”крањн≥ в≥дсутн≥

E ¬ид зростаЇ лише на забруднен≥й рад≥онукл≥дами територ≥њ

 

65.  ультивуванн€ ц≥Їњ рослини ≥ виробництво в≥дпов≥дноњ Ћ–— знаходитьс€ п≥д контролем ќќЌ ≥ заборонено в ”крањн≥. ÷≥Їю рослиною Ї:

A *ћак снотворний

B јстрагал шерстистокв≥тковий

C ”нгерн≥€ ¬≥ктора

D ћачок жовтий

E ∆еньшень

 

66. ƒл€ представник≥в родини молочайних характерн≥ г≥гантськ≥, дуже розросл≥, галузист≥ кл≥тини з пост≥нною цитоплазмою ≥ €драми.  л≥тини жив≥, кл≥тинний с≥к в них маЇ вид емульс≥њ, б≥лого, р≥дко жовтого або оранжевого кольору. ÷е:

A *Ќечленист≥ молочники

B „ленист≥ молочники

C —хизогенн≥ вм≥стища

D Ћ≥зигенн≥ вм≥стища

E «алозки

 

67. ќсновну загот≥влю сировини кропиви дводомноњ провод€ть:

A *” травн≥-липн≥

B ” травн≥-червн≥

C ” травн≥- вересн≥

D Ќапровесн≥

E ¬осени

 

68. ” зозулиного льону коробочка спорогону складаЇтьс€ з урночки та кришечки з загостренною верх≥вкою. ѕо краю верх≥вки коробочки знаходитьс€ р€д м≥лких зубц≥в, €к≥ називаютьс€ перистомом. «убц€м перистому властива г≥гроскоп≥чн≥сть, котра забезпечуЇ:

A *¬ипаданн€ спор т≥льки в суху погоду

B ¬ипаданн€ спор т≥льки в вологу погоду

C «ахист спор в≥д коливань температури

D –озповсюдженн€ спор комахами

E ¬ипаданн€ спор в любу погоду

 

69. Ќародна медицина застосовуЇ кв≥тки глухоњ кропиви б≥лоњ (Lamium album) при захворюванн€х селез≥нки, катар≥ дихальних шл€х≥в та ≥нше. ƒо €коњ родини в≥дноситьс€ ц€ рослина:

A *√убоцв≥т≥

B –анников≥

C ѕасльонов≥

D јйстров≥

E Ѕобов≥

 

70. ѕри л≥куванн≥ гострого респ≥раторного захворюванн€ л≥кар порадив хворому вживати потог≥нний зб≥р наступного складу: I Flores Tilii II Fructus Rubi idaei ¬каж≥ть до €ких родин належать л≥карськ≥ рослини, що вход€ть до даного збору:

A *I Tiliaceae; II Rosаcеae

B I Asteraceae; II Eleagnaceae

C I Tiliaceae; II Asteraceae

D I Scrophulariaceae; II Rosаceae

E ≤ Eleagnaceae; ≤≤ Fabaceae

 

71. ¬каж≥ть л≥карську рослину, занесену до „ервоноњ книги ”крањни, ареал €коњ обмежений високог≥рТ€м ”крањнських  арпат

A *“ирлич жовтий

B √орицв≥т весн€ний

C „истот≥л весн€ний

D  онвал≥€ травнева

E „емериц€ б≥ла

 

72. « трави горицв≥ту весн€ного (адон≥су весн€ного) готують р≥зн≥ кард≥отон≥чн≥ засоби. « €коњ причини загот≥вл€ сировини обмежена?

A *знаходитьс€ п≥д охороною

B в ”крањн≥ не росте

C маЇ обмежене поширенн€ в ”крањн≥

D запаси сировини в≥дсутн≥

E зростаЇ на забруднен≥й територ≥њ

 

73. ÷–ј отримала план загот≥вл≥ березових бруньок. ¬ €ку стад≥ю вегетац≥њ сл≥д проводити загот≥влю ц≥Їњ сировини:

A *до розпуску бруньок

B п≥д час сокоруху

C взимку

D восени

E вл≥тку

 

74. ƒотриманн€ умов загот≥вл≥ впливаЇ на €к≥сний ≥ к≥льк≥сний склад Ѕј–, тому оптимальним терм≥ном загот≥вл≥ лист€ конвал≥њ травневоњ Ї:

A *ƒо цв≥т≥нн€

B ѕ≥д час цв≥т≥нн€

C ѕ≥сл€ цв≥т≥нн€

D ѕ≥д час плодоношенн€

E ѕ≥зно восени

 

75. Ћистки п≥дб≥лу використовують €к в≥дхаркуючий зас≥б. ÷ю сировину треба заготовл€ти:

A *п≥сл€ цв≥т≥нн€

B п≥д час цв≥т≥нн€

C до цв≥т≥нн€

D п≥д час плодоношенн€

E на початку плодоношенн€

 

76. Ћист€ подорожника великого заготовл€ють вл≥тку, зр≥заючи њх ножем, серпом або кос€ть ≥ обовТ€зково залишають одну розвинену рослину на 1м2. ¬каж≥ть пер≥од вегетац≥њ загот≥вл≥ Ћ–—:

A *÷в≥т≥нн€

B Ѕутон≥зац≥€

C –озеткоутворенн€

D ѕочаток плодоношенн€

E —тигле плодоношенн€

 

77. «агот≥влю листк≥в мучниц≥ ≥ листк≥в брусниц≥ провод€ть в два етапи:

A *до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥сл€ завершенн€ плодоношенн€

B п≥д час цв≥т≥нн€ ≥ п≥сл€ завершенн€ плодоношенн€

C до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час наростанн€ молодих пагон≥в

D п≥д час цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час плодоношенн€

E до початку цв≥т≥нн€ ≥ п≥д час плодоношенн€

 

78. Ћист€ чорниц≥ заготовл€ють в ”крањн≥. ¬каж≥ть терм≥н загот≥вл≥ сировини.

A *” фаз≥ цв≥т≥нн€ рослин

B ƒо цв≥т≥нн€

C ƒо утворенн€ зелених плод≥в

D ” пер≥од зр≥лих плод≥в

E ѕ≥сл€ збиранн€ плод≥в

 

79. “раву полину г≥ркого заготовл€ють в певну фазу вегетац≥њ. ¬каж≥ть оптимальний терм≥н загот≥вл≥.

A *на початку цв≥т≥нн€

B до цв≥т≥нн€ рослин

C п≥д час повного цв≥т≥нн€

D п≥д час плодоношенн€

E п≥д час бутон≥зац≥њ

 

80. “раву чебрецю плазкого заготовл€ють в ”крањн≥. ¬каж≥ть терм≥н загот≥вл≥ сировини.

A *” фаз≥ цв≥т≥нн€ рослин

B ƒо цв≥т≥нн€

C ƒо утворенн€ зелених плод≥в

D ” пер≥од зр≥лих плод≥в

E ѕ≥сл€ збиранн€ плод≥в

 

81. “раву дерев≥ю заготовл€ють в певну фазу вегетац≥њ. ¬каж≥ть њњ.

A *п≥д час масового цв≥т≥нн€

B до цв≥т≥нн€ рослин

C п≥д час стеблюванн€

D п≥д час плодоношенн€

E п≥д час бутон≥зац≥њ

 

82. “раву горицв≥ту використовують дл€ виробництва кард≥отон≥чних засоб≥в. Ћ–— горицв≥ту збирають в≥д початку цв≥т≥нн€ до осипанн€ плод≥в наступним способом:

A *“раву зр≥зають обовТ€зково ножем або серпом на в≥дстан≥ 5-10 см

в≥д грунту

B ѕагони зривають руками

C ќбривають лист€ та стебел≥

D «аготовл€ють вручну всю надземну частину

E “раву збирають разом з п≥дземною частиною

 

83. ѕлоди пастернаку пос≥вного, €к ≥ аналог≥чну Ћ–— родини селерових (зонтикових), заготовл€ють у в≥дпов≥дну фенофазу:

A *ѕ≥сл€ побур≥нн€ 60-80 % зонтик≥в

B Ќа початку плодоношенн€

C ѕ≥д час стиглого плодоношенн€

D ¬≥дмиранн€ надземноњ частини

E ‘ази часткового дозр≥ванн€ плод≥в

 

84. ‘армаколог≥чна активн≥сть препарат≥в корневищ ≥ корен≥в валер≥ани залежить в≥д к≥льк≥сного вм≥сту д≥ючих речовин, максимум €ких накопичуЇтьс€:

A *восени, до к≥нц€ вегетац≥њ

B л≥том, п≥д час цв≥т≥нн€

C л≥том, до цв≥т≥нн€

D зимою, п≥д час спокою

E в к≥нц≥ л≥та, на початку плодоношенн€

 

85. ѕ≥дземн≥ органи оману збирають:

A *п≥сл€ дозр≥ванн€ нас≥нн€ ≥ в≥дмиранн€ надземноњ частини

B у фаз≥ цв≥т≥нн€

C п≥д час зеленого плодоношенн€

D у фаз≥ бутон≥зац≥њ

E у фаз≥ стеблюванн€

 

86.  орен≥ щавлю к≥нського збирають у певний пер≥од вегетац≥њ рослини. ¬каж≥ть його:

A *ѕ≥сл€ в≥дмиранн€ надземноњ частини

B ÷в≥т≥нн€

C «еленого плодоношенн€

D —теблюванн€

E Ѕутон≥зац≥њ

 

87. јптечна мережа проводить работу з визначенн€ запас≥в корен≥в перстачу. ѕри цьому сл≥д враховувати пер≥одичн≥сть можливоњ загот≥вл≥ сировини, €ка складаЇ:

A *1 раз на 7 рок≥в

B 1 раз на 3 роки

C щор≥чно

D 1 раз на 2 роки

E 1 раз на 15 рок≥в

 

88. јптечна мережа проводить работу з визначенн€ запас≥в кореневищ зм≥йовика. ѕри цьому сл≥д враховувати пер≥одичн≥сть можливоњ загот≥вл≥ сировини, €ка складаЇ:

A *1 раз на 20 рок≥в

B 1 раз на 2 роки

C щор≥чно

D 1 раз на 5 рок≥в

E 1 раз на 10 рок≥в

 

89. Ћ–— материнки звичайноњ збирають в пер≥од повного цв≥т≥нн€ одним ≥з способ≥в, вкаж≥ть його:

A *“раву зр≥зають ножем або серпом на в≥дстан≥ 20-30 см в≥д земл≥

B ¬икопують ую рослину

C ќбривають Ћист€ ≥з стеблом

D «бирають всю рослину, вириваючи њњ з коренем

E «р≥зають т≥льки верх≥вки суцв≥ть

 

90. ѕил де€ких вид≥в рослинноњ сировини при переробц≥, сушц≥ ≥ подр≥бненн≥ викликаЇ подразненн€ слизових оболонок, тому заход≥в безпеки потр≥бно дотримуватис€ при робот≥ з:

A *Rhizoma et radices Polemonii

B Rhizomata Tormentillae

C Radices Araliae

D Rhizomata Bistortae

E Rhizomata et radices Rubiae

 

91. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу пров≥зор повинен визначити органолептично смак рослинноњ сировини:

A *¬ к≥нц≥ роботи

B Ќа початку проведенн€ анал≥зу

C ѕ≥сл€ визначенн€ вологост≥ сировини

D ѕ≥сл€ визначенн€ екстрактивних речовин

E ѕ≥сл€ визначенн€ золи

 

92. ќдн≥Їю з органолептичних характеристик ≥дентичност≥ Ћ–— Ї визначенн€ смаку. ƒл€ €коњ Ћ–— смак не визначаЇтьс€?

A *дурману звичайного

B пустирника пТ€тилопатевого

C розторопш≥ пл€мистоњ

D чебрецю звичайного

E пастернака пос≥вного

 

93. ѕри збер≥ганн≥ на аптечному склад≥ Ћ–— трави мТ€ти перцевоњ було ви€влено пошкодженн€ ком≥рними шк≥дниками II ступен€. як≥ заходи необх≥дно провести?

A *ƒезинсекц≥€, заводська переробка

B «абракувати

C ќчистка ≥ використанн€ в аптец≥

D “ривала терм≥чна обробка

E ¬икористанн€ без обмеженн€

 

94. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу визначенн€ ступен€ ураженност≥ амбарними шк≥дниками провод€ть в:

A *ќкрем≥й наважц≥ Ћ–—, вз€тоњ з обТЇднаноњ проби

B —ередн≥й проб≥

C ѕерш≥й анал≥тичн≥й проб≥

D Ѕудь-€к≥й одиниц≥ парт≥њ

E “рет≥й анал≥тичн≥й проб≥

 

95. ¬ метод≥ ¬≈–’ величина €ка ≥дентиф≥куЇ речовину Ї:

A *„ас утриманн€

B Rf

C Rs

D ќбТЇм утриманн€

E ќбТЇм елюенту

 

96. ¬каж≥ть, €кий екстрагент використовують на фармацевтичних п≥дприЇмствах дл€ виготовленн€ р≥дких екстракт≥в.

A *—пирт етиловий

B јцетон

C ’лороформ

D ƒиетиловий еф≥р

E ќл≥€ персикова

 

97. ” ф≥тох≥м≥чному цеху виготовл€ють вит€жку з л≥карськоњ рослинноњ сировини. ¬каж≥ть продукт, €кий характеризуЇтьс€ одинаковим сп≥вв≥дношенн€м м≥ж д≥ючими речовинами, €к≥ м≥ст€тьс€ у сировин≥ та в готовому препарат≥.

A *–≥дкий екстракт

B Ќастойка

C √устий екстракт

D —ухий екстракт

E ≈кстракт-концентрат

 

98. јптечна мережа проводить роботи з визначенн€ запас≥в корен€ перстачу. яким методом визначають запаси ц≥Їњ сировини:

A *ћетодом модельних екземпл€р≥в

B ћетодом зал≥кових площадок

C ћетодом проективного покритт€

D √еодезичним методом

E Ќа око

 

99. “рава череди (причепи) Ц попул€рна рослинна сировина. «апаси ц≥Їњ сировини визначаютьс€:

A *ћетодом обл≥кових д≥л€нок

B ћетодом модельних екземпл€р≥в

C ћетодом проективного покритт€

D √еодезичним методом

E Ќа око

 

100. ƒо аптеки над≥йшов план ≥з загот≥вл≥ лист€ брусники. ¬изначити врожайн≥сть ц≥Їњ сировини можна за допомогою:

A *ћетода проективного покритт€

B ћетода обл≥кових д≥л€нок

C ћетода модельних экземпл€ров

D Ќа око

E √еодезичним методом

 

101. «апаси п≥дземних орган≥в родовика л≥карського визначають методом:

ј. *ћодельних екземпл€р≥в

¬. ќбл≥кових д≥л€нок

—. Ќа око

D. ѕроективного покритт€

≈. √еодезичним способом

 

102. ƒо загот≥вл≥ рослиноњ сировини часто залучають д≥тей та школ€р≥в. ¬ибер≥ть до загот≥вл≥ €коњ рослинноњ сировини д≥ти та школ€р≥ не допускаютьс€

ј. *Herba Belladonnae

¬. Herba Origani

—. Herba Bidentis

D. Herba Hyperici

≈. Herba Leonuri

 

103. яку ≥з Ћ–— в аптец≥ сл≥д збер≥гати €к г≥гроскоп≥чну речовину у герметично закупорен≥й тар≥, при необх≥дност≥ залити параф≥ном?

A * ор≥нь солодки

B Ћист€ наперст€нки

C Ћист€ евкал≥пту

D “рава чистот≥лу

E  в≥ти ромашки

 

104. ѕров≥зор приготував водну вит€жку з Ћ–— у сп≥вв≥дношенн≥ 1:30. ¬каж≥ть види сировини, вит€жку з €ких можна готувати в такому сп≥вв≥дношенн≥:

A *“рава горицв≥ту, кореневище з корен€ми валер≥ани

B  ора дуба, лист€ сени

C  в≥ти ромашки, лист€ наперст€нки

D Ћист€ мТ€ти, кора крушини

E Ћист€ мучниц≥, трава термопсису

 

 

ѕол≥сахариди

 

 

1. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини лист€ подорожника великого. ¬м≥ст €ких д≥ючих речовин Ї ознакою добро€к≥сност≥ в в≥дпов≥дност≥ з вимогами ‘армакопењ:

A *ѕол≥сахарид≥в

B ‘лавоноњд≥в

C ƒубильних речовин

D јнтроценпох≥дн≥

E ≈ф≥рних ол≥й

 

2. ‘армацевтичне п≥дприЇмство виробл€Ї вату медичну. яка сировина використовуЇтьс€ дл€ њњ отриманн€?

ј. *Ѕавовна

¬. ’во€

—. —≥но

D. ƒеревина

≈. “орф

 

3. ѕрепарати корен≥в алтењ л≥карськоњ використовують дл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини дом≥шкою може ви€витис€:

A *Ћаватера тюрингська

B ѕодорожник великий

C ѕижмо звичайне

D ÷икор≥й звичайний

E  ульбаба л≥карська

 

4. ѕрепарати з лист€ мати-й-мачухи використовують дл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини дом≥шкою може ви€витис€:

A *Ћопух великий

B ѕодорожник великий

C јдон≥с весн€ний

D јлте€ л≥карська

E ћатеринка звичайна

 

5. ‘армацевтичне п≥дприЇмство отримало Ћ–— кореневище ех≥нацењ пурпуровоњ дл€ виробництва насто€нки. яку д≥ю про€вл€Ї цей препарат

A *≤муностимулюючу

B ¬≥дхаркувальну

C ѕроносну

D  ард≥отон≥чну

E ≈нтеросорбуючу

 

6. ѕрепарати подорожника широко використовуютьс€ в медичн≥й практиц≥. « ц≥Їю метою культивують:

A *Plantago psyllium

B Plantago media

C Plantago lanceolata

D Plantago stepposa

E Plantago maxima

 

7.  орен≥ алтењ використовують €к мукол≥тичний зас≥б. ѕ≥дземн≥ органи алтењ заготовлюютьс€:

A *ѕ≥сл€ дозр≥ванн€ нас≥нн€ ≥ в≥дмиранн€ надземноњ частини

B ” фазу цв≥т≥нн€

C ѕ≥д час плодошенн€

D ѕ≥д час бутон≥зац≥њ

E ” фазу формуванн€ стебл€

 

9. як в≥дхаркувальн≥ засоби використовують препарати з л≥карськоњ рослинноњ сировини, €к≥ м≥ст€ть пол≥сахариди. яка рослина з наведених Ї джерелом пол≥сахарид≥в?

A *ѕодорожник великий

B „емериц€ Ћобел€

C ќртосифон тичинковий

D ѕолин звичайний

E  ропива дводомна

 

10. ѕри проведенн≥ м≥кроскоп≥чного анал≥зу корен€ алтењ необх≥дно визначити на€вн≥сть у кл≥тинах рослини крохмальних зерен. «а допомогою €кого реактиву можна це зробити?

A *–озчином Ћюгол€

B √≥дроксидом амон≥ю

C  онцентрованою сульфатною кислотою

D —пиртовим розчином α-нафтолу

E –озчином тимолу

 

11. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ сировини в препарат≥ ви€влен≥ так≥ д≥агностичн≥ ознаки: корок багатор€дний, велик≥ паренх≥мн≥ кл≥тини, заповнен≥ ≥нул≥ном; виразна л≥н≥€ камб≥ю; велик≥ судини; сх≥зогенн≥ вм≥стилища з еф≥рною ол≥Їю. ƒл€ €коњ з перехованих вид≥в сировини вказан≥ ознаки можуть служити п≥дтвердженн€м справжност≥:

A *Rhizomata et radices Inulaе

B Rhizomata et radices Rubiae

C Radices Althaeae

D Radices Taraxaci

E Radices Ononidis

 

12.  ор≥нь алтењ м≥стить в≥д 10 до 20 % пол≥сахарид≥в. ќсновною умовою суш≥нн€ Ї температурний режим, €кий повинен бути:

A *45-60 ∞—

B 10-15 ∞—

C 80-90 ∞—

D 100-12∞—

E 85-95 ∞—

 

13. ѕри проведенн≥ ≥нструктажу по загот≥вл≥ листк≥в мати-й-мачухи сл≥д звернути увагу на можлив≥ дом≥шки до ц≥Їњ сировини, €кою €вл€Їтьс€:

A *Ћист€ лопуха павутинчастого

B Ћист€ подорожника великого

C Ћист€ кропиви

D Ћист€ алтењ л≥карськоњ

E Ћист€ первоцв≥ту весн€ного

 

14. Ћист€ подорожника великого заготовл€ють вл≥тку, зр≥заючи њх ножем, серпом або кос€ть ≥ обовТ€зково залишають одну розвинену рослину на 1м2. ¬каж≥ть пер≥од вегетац≥њ загот≥вл≥ Ћ–—:

A *÷в≥т≥нн€

B Ѕутон≥зац≥€

C –озеткоутворенн€

D ѕочаток плодоношенн€

E —тигле плодоношенн€

 

15. ƒл€ проведенн€ €к≥сного анал≥зу вибер≥ть реактив дл€ проведенн€ г≥стох≥м≥чноњ реакц≥њ на слиз:

A *—пиртовий розчин метиленового синього

B 1% розчин флороглюцину

C 1% розчин зал≥зоамон≥йних галун≥в

D –озчину судану III

E –еактив ƒрагендорфа

 

16. ƒо аптечноњ мереж≥ над≥йшла парт≥€ сировини без анал≥тичного листа. «а зовн≥шн≥ми ознаками встановили, що це кор≥нь алтењ. Ѕула проведена реакц≥€ з 5 % розчином лугу. –еакц≥€ дала позитивний результат, €кий св≥дчить про на€вн≥сть:

A *—лизу

B  амед≥

C  рохмалю

D ѕектинових речовин

E  л≥тковини

 

17. Ќа склад над≥йшла парт≥€ корен≥в алтењ. ƒл€ п≥дтвердженн€ справжност≥ на зр≥з нанесли краплю розчину ам≥аку, з'€вилось жовте забарвленн€, що п≥дтверджуЇ на€вн≥сть в сировин≥:

A *—лизу

B ƒубильних речовин

C  амед≥

D ѕектинових речовин

E ¬≥там≥ну —

 

18.  ореневища з корен€ми оману накопичують еф≥рну ол≥ю та пол≥сахариди. як≥сна реакц≥€ з α-нафтолом ≥ концентрованою с≥рчаною кислотою п≥дтверджуЇ на€вн≥сть:

A *≤нул≥ну

B  рохмалю

C ћентолу

D “имолу

E ‘осфол≥п≥д≥в

 

19. ƒл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в використовують рослинну сировину, €ка м≥стить слизи. ƒжерелом цього класу сполук Ї:

A *Radix Althaeae

B Radix Inulae

C Radix Ipecacuanhae

D Radix Rhodiolae

E Radix Belladonnae

 

20. « лист€ подорожника отримують препарат ѕлантаглюцид, €кий використовують, €к противиразковий зас≥б.  ≥льк≥сне визначенн€ €кого класу сполук провод€ть в ц≥й рослинн≥й сировин≥?

A *ѕол≥сахарид≥в

B ¬≥там≥н≥в

C √≥ркот

D “ерпен≥в

E  аротиноњд≥в

 

21. ¬≥тчизн€ний препарат ѕлантаглюцид, €ким л≥кують гастрити, виразкову хворобу шлунку та 12-палоњ кишки, Ї сумою пол≥сахарид≥в з Ћ–—:

A *Ћист€ подорожника великого

B Ћист€ мати-й-мачухи

C —лан≥ лам≥нар≥њ цукристоњ

D ѕлод≥в глоду

E  орен≥в солодки

 

22. Ѕ≥льш≥сть вид≥в рослинноњ сировини збер≥гаютьс€ в сухому вид≥. ƒо переробки в св≥жому вид≥ дл€ отриманн€ соку на заводах приймають рослинну сировину:

A *Plantago major

B Althаea officinalis

C Rosa canina

D Urtica dioica

E Capsella bursa-pastoris

 

23. ѕри м≥кроскоп≥чн≥й д≥агностиц≥ компонент≥в в≥дхаркуючого збору видалено так≥ д≥агностичн≥ ознаки: кор≥нь вторинноњ безпучковоњ будови, на€вн≥ серцевинн≥ промен≥, групи луб'€них волокон, друзи кальц≥ю оксалату ≥ кл≥тини-м≥шки з безкол≥рним вм≥стом, €кий при обробц≥ метиленовим син≥м набуваЇ голубого забарвленн€. “акий компонент збору д≥агностовано €к кор≥нь:

A. *јлтењ

B.  ульбаби

—. ¬алер≥ани

D. —олодки:

E. ѕримули

 

24. ѕри виготовленн≥ таблеток в €кост≥ зв'€зуючих речовин ≥ наповнювач≥в застосовують б≥олог≥чно нейтральн≥ речовини найчаст≥ше з класу пол≥сахарид≥в. як≥ саме речовини найб≥льш придатн≥ дн€ ц≥Їњ мети:

A. * рохмаль

B.  л≥тковина

—. ≤нул≥н

D. ƒекстрин

E.  амедь

 

25. Ћистки п≥дб≥лу використовують €к в≥дхаркувальний ≥ обвол≥каючий зас≥б. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини можливе попаданн€ сум≥ш≥:

A. *Ћистк≥в лопуха

B. Ћистк≥в мучниц≥

—. Ћистк≥в брусниц≥

D. Ћистк≥в подорожника

E. Ћистк≥в чорниц≥

 

26. ≤нул≥н, €кий м≥ститьс€ в п≥дземних органах рослин родини јйстров≥, призначають при д≥абет≥ ≥ дл€ зб≥льшенн€ р≥вн€ б≥ф≥добактер≥й. «а х≥м≥чною структурою в≥н в≥дноситьс€ до:

A. *ѕол≥сахарид≥в

B. ¬≥там≥н≥в

—. Ћ≥п≥д≥в

D. Ѕ≥лк≥в

E. Ћ≥поњдам

 

27. Ћ« "ѕлантаглюцид" рекомендуЇтьс€ в €кост≥ антацидного засобу при виразков≥й хвороб≥ шлунку в зв'€зку з тим, що в його склад вход€ть Ѕј–:

A. *ѕол≥сахаридний комплекс

B. ‘лавоноњди

—. “ерпеноњди

D. ѕектинов≥ речовини

E. ƒубильн≥ речовини

 

28. «≥ стовбура деревноњ рослини з≥брано аморфну речовину бурого кольору, при анал≥з≥ €коњ ви€влено, що вона не розчинна в орган≥чних розчинниках, немаЇ температури плавленн€ та кип≥нн€, набухаЇ у вод≥. ÷€ речовина €вл€Ї собою:

A. * амедь

B. —мола

—.  аучук

D. —лиз

E. ћум≥йо

 

29. Ћист€ п≥дб≥лу використовують €к в≥дхаркувальний зас≥б. ÷ю сировину сл≥д заготовл€ти:

A. *ѕ≥сл€ цв≥т≥нн€

B. ѕ≥д час цв≥т≥нн€

C. ƒо цв≥т≥нн€

D. ѕ≥д час плодоношенн€

E. Ќа початку плодоношенн€

 

30. ¬ аптеку над≥йшла парт≥€ сировини без анал≥тичного листка. «а зовн≥шн≥ми ознаками встановили, що це кор≥нь цикор≥ю. Ѕула проведена реакц≥€ з α-нафтолом. –еакц≥€ дала позитивний результат, €ка св≥дчить про на€вн≥сть

A. *≤нул≥ну

B.  л≥тковини

C.  рохмалю

D. —лизу

E. —апон≥ну

 

31. ќсновними д≥ючими речовинами алтењ л≥карськоњ Ї слизи ≥ пектинов≥ речовини ƒо €кого класу б≥олог≥чно активних речовин вони належать?

A. *ѕол≥сахариди

B. ¬≥там≥ни

—. ‘лавоноњди

D. Ћ≥гнани

E.  умарини

 

32. ¬ склад чањв в≥дхаркувальноњ д≥њ сл≥д включити Ћ–—, що вм≥щуЇ так≥ Ѕј–:

A. *—лиз

B.  умарини

—. ‘лавоноњди

D. јнтраценпох≥дн≥

E.  арденол≥ди

 

33. ѕри досл≥дженн≥ Ћ–— "кор≥нь" проведено реакц≥ю ћол≥ша (з α-нафтолом ≥ концентрованою сульфатною кислотою) в результат≥ €коњ утворилось червоно-ф≥олетове забарвленн€. –еакц≥€ з розчином Ћюгол€ (≤2 в  ≤) дала негативний результат. ѕро на€вн≥сть €ких сполук св≥дчать так≥ результати виконаних реакц≥й.

A. *≤нул≥ну

B.  рохмалю

—. —лизу

D. јлкалоњд≥в

E. јнтрагл≥козид≥в

 

34. ƒл€ встановленн€ достов≥рност≥ нас≥нн€ льону ƒержавна фармакопе€ вимагаЇ проведенн€ г≥стох≥м≥чних реакц≥й дл€ визначенн€:

A. *—лизу

B.  рохмалю

C. –утину

D. јл≥зарину

E. “ан≥ну

 

35. Ќа аптечний склад над≥йшла парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини лист€ подорожника великого. «а €ким показником в≥дпов≥дно до вимог ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

A. *ѕол≥сахарид≥в

B. ‘лавоноњд≥в

—. ƒубильних речовин

D. јнтраценпох≥дних

E. ≈кстрактивних речовин

 

36. ѕол≥сахарид ≥нул≥н зб≥льшуЇ р≥вень б≥ф≥добактер≥й, його призначають при д≥абет≥. « ц≥Їю метою можна рекомендувати препарати, €к≥ виготовлен≥ з:

A. * орен≥в цикор≥ю

B.  ор≥нн€ солодки

—.  ор≥нн€ женьшен€

D.  ор≥нн€ валер≥ани

E.  ор≥нн€ лепехи

 

37. ѕрепарати кор≥нн€ алтењ л≥карськоњ використовують дл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини дом≥шкою може ви€витис€:

A. *’атьма тюр≥нг≥нська

B. ѕодорожник великий

—. ѕижмо звичайне

D. ÷икор≥й звичайний

E.  ульбаба л≥карська

 

38. ¬казати механ≥зм розпушуючоњ д≥њ пектину:

A *ѕоглинаЇ воду, обмежено набухаЇ й розриваЇ таблетку

B «абезпечуЇ руйнуванн€ таблетки внасл≥док газоутворенн€

C «б≥льшуЇ водопроникн≥сть г≥дрофобних речовин

D «б≥льшуЇ г≥дрофобн≥сть порошковоњ маси

E ™ наповнювачем

 

39. ¬каж≥ть до €коњ групи пол≥сахарид≥в в≥днос€тьс€ основн≥ сполуки кореневищ з корен€ми ех≥нацењ

A. *‘руктан≥в

B. √люкан≥в

—. √люкоманаи≥в

D. √алактуронат≥в

E. √алактан≥в

 

40. Ќа анал≥з отримано кв≥ти з характерним запахом, з≥бран≥ у верх≥вков≥ кошики д≥аметром до 5 см, обгортка с≥рувато-зелена, кв≥тколоже злегка опукле, крайов≥ кв≥тки €зичков≥ ≥з з≥гнутою короткою опушеною трубкою та тризубчастим в≥дгином червонувато-жовтогар€ч≥, серединн≥ Ц трубчаст≥ з пТ€тизубчастим в≥ночком жовтого кольору. ƒл€ €коњ л≥карськоњ рослини характерна ц€ Ћ–—?

A *Tussilago farfara

B Matricaria chamomilla

C Calendula officinalis

D Saponaria officinalis

E Tanacetum vulgare

 

41. «ахисна д≥€ пол≥сахарид≥в на органи травленн€, особливо сульфованих гл≥кан≥в, обумовлена њх здатн≥стю утворювати з б≥лками:

A. *–ечовини ≥з новими ф≥з.-х≥м. властив., €к≥ обмежують д≥ю пепсину

B. –ечовини метабол≥ти

C. –ечовини, що посилюють травленн€

D. –ечовини, що спов≥льнюють ≥муномодулююч≥ властивост≥

E. –ечовини, що посилюють властивост≥ пепсину

 

42. ¬ рослинах €ких родин найб≥льш в≥рог≥дно знайти додатков≥ джерела ≥нул≥ну?

A *јйстрових ≥ ÷ибулевих

B ¬ересових ≥  утрових

C √≥ркокаштанових ≥ –анникових

D —елерових ≥ „айних

E –озових ≥ √речкових

 

43. “рагакантову камедь, що використовуЇтьс€ у виробництв≥ емульс≥й, таблеток, п≥гулок, а також в парфумерн≥й та косметичн≥й промисловост≥, видобувають з рослин роду:

A *јстрагал

B јбрикос

C —лива

D јлое

E ∆уравлина

 

44. яка ≥з наведених сполук при додаванн≥ розчину йоду забарвлюЇтьс€ у син≥й кол≥р?

A *јм≥лоза

B √люкоза.

C Ћактоза

D ÷елюлоза

E —ахароза

 

45. ‘армацевт приготував слиз нас≥нн€ льону. ¬каж≥ть оф≥ц≥нальне сп≥вв≥дношенн€ сировини ≥ води очищеноњ:

A *1:30

B 1:10

C 1:20

D 1:400

E 1:200

 

46. ‘армацевт приготував наст≥й корен≥в алтењ (слиз). ¬каж≥ть правильний вар≥ант технолог≥њ:

A *’олодне настоюванн€ прот€гом 30 хв ≥ проц≥джуванн€ без в≥джиманн€ сировини

B ¬≥джиманн€ сировини п≥сл€ настоюванн€ при к≥мнатн≥й температур≥

C Ќагр≥ванн€ прот€гом 30 хв, проц≥джуванн€ без охолоджуванн€

D Ќагр≥ванн€ на кипл€ч≥й вод€н≥й бан≥ 15 хв, охолодженн€ прот€гом 45 хв, проц≥джуванн€

E Ќагр≥ванн€ прот€гом 30 хв, охолодженн€ Ц 10 хв, проц≥джуванн€

 

47. —еред фармакогностичних метод≥в визначенн€ вм≥сту д≥ючих речовин у Ћ–— ƒ‘ ”крањни Ї поканик набуханн€. ÷ей метод можливо використовувати дл€ рослинноњ сировини, що м≥стить:

ј. *ѕол≥сахариди

¬. ≤ридоњди

—. ‘лавоноњди

D. —ерцев≥ гл≥козиди

≈. ≈ф≥рн≥ ол≥њ

 

48. ѕектин в≥дноситьс€ до гетеропол≥сахарид≥в. ¬каж≥ть €ку в≥н маЇ фармаколог≥чну д≥ю.

A * ƒетоксикуюча

B ¬≥дхаркувальна

C ¬Т€жуча

D  ард≥отон≥чна

E Ћ≥тол≥тична

 

Ћ≥п≥ди ≥ жирн≥ ол≥њ

 

1. ћигдальна ол≥€ використовуЇтьс€ у виробництв≥ р€ду л≥карських форм. —пособом отриманн€ ц≥Їњ ол≥њ Ї:

A *ѕресуванн€

B јнфлераж

C ѕерегонка з водою

D ѕерегонка з вод€ною парою

E —убл≥мац≥€

 

2. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу. ¬каж≥ть Ћ–—, €ка м≥стить таку ол≥ю:

A *Ќас≥нн€ гарбуза

B Ќас≥нн€ подорожника блошиного

C Ќас≥нн€ каштану

D ѕлоди пастернаку

E ѕлоди псоралењ

 

3. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу. ¬каж≥ть Ћ–—, €ку використовують дл€ отриманн€ ол≥њ:

A *Ќас≥нн€ льону

B Ќас≥нн€ чорнушки

C ѕлоди кропу

D ѕлоди арон≥њ чорнопл≥дноњ

E ѕлоди глоду

 

4. ћедична ол≥€ Ї фракц≥Їю, €ку одержують першим гар€чим пресуванн€м. ƒл€ руйнуванн€ токсальбум≥ну подр≥бнене нас≥нн€ рицини заздалег≥дь обробл€ють гар€чою парою. « €коњ рослини отримують цю ол≥ю таким методом?

A *–ицина звичайна

B —он€шник однор≥чний

C √арбуз звичайний

D  укурудза звичайна

E —о€ щетиниста

 

5. ‘армаколог≥чна д≥€ жир≥в залежить в≥д вм≥сту есенц≥альних жирних кислот. Ќазв≥ть њњ:

A *Ћ≥нолева

B ћасл€на

C  априлова

D  апринова

E Ћауринова

 

6. ∆ирн≥ ол≥њ, до складу €ких вход€ть ненасичен≥ жирн≥ кислоти, ви€вл€ть г≥похолестеринем≥чну д≥ю. ¬каж≥ть таку складову ол≥њ:

A *ќлењнова

B  априлова

C Ћауринова

D ѕальм≥тинова

E —теаринова

 

7. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу. ¬каж≥ть так≥ кислоти:

A *Ћ≥нолева

B Ћ≥гноцеринова

C Ћауринова

D ѕальм≥тинова

E —теаринова

 

8. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу. ¬каж≥ть таку ол≥ю:

A * укурудз€на

B јн≥сова

C ‘енхельна

D ћТ€тна

E ќбл≥пихова

 

9. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу. ¬каж≥ть таку ол≥ю:

A *ћаслинова

B ”кропна

C  акао

D  ор≥андрова

E Ћавандова

 

10. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу у вигл€д≥ харчових добавок. ¬каж≥ть таку Ѕјƒ:

A *ѕепонен

B ’оф≥тол

C —ланкуф≥та

D ¬≥тапектин

E ≈лам≥н

 

11. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу у вигл€д≥ харчових добавок. ¬каж≥ть таку Ѕјƒ:

A *Ћ≥нетол

B √ельм≥сан

C ¬≥тапектин

D ≈кстралакт

E ћультисорб

 

12. ∆ирна ол≥€, що м≥стить ненасичен≥ жирн≥ кислоти, використовуЇтьс€ дл€ проф≥лактики атеросклерозу у вигл€д≥ харчових добавок. ¬каж≥ть таку Ѕјƒ:

A *“иквеол

B ≤нусан

C ¬≥тасан

D ƒетоксан

E јнтоксан

 

13. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом одержанн€ препарат≥в, що м≥ст€ть л≥п≥ди.

A *Oleum Sojae

B Oleum Lavandulae

C Oleum Eucalypti

D Folia Ficusi Caricae

E Oleum Menthae Piperitae

 

14. Oleum Lini в≥дноситс€ до висихаючоњ ол≥њ. який з показник≥в характеризуЇ висиханн€ жирних ол≥й.

A *…одне число

B  ислотне число

C „исло омиленн€

D ≈ф≥рне число п≥сл€ ацетилюванн€

E ѕ≥нне число

 

15. « ц≥ллю встановленн€ частоти рослинного засобу краплю еф≥рноњ ол≥њ лаванди нанесли на смужку ф≥льтровального паперу й прогр≥ли в потоц≥ теплого пов≥тр€. „ерез де€кий час спостер≥гали зб≥льшенн€ д≥аметру пл€ми. яка дом≥шка присутн€ в ол≥њ лаванди?

A *жирне або м≥неральне масло

B фенол

C етанол

D ацетон

E д≥етиловий еф≥р

 

16. ƒо приймального в≥дд≥ленн€ л≥карн≥ поступив хворий з п≥дозрою на отруЇнн€ жиророзчинною сполукою. який проносний середник протипоказаний в цьому випадку?

A *ќл≥€ рицинова

B —ульфат магн≥ю

C Ѕ≥сакодил

D  ора крушини

E ≤зафен≥н

 

17. Ќевисихаюч≥ жирн≥ ол≥њ використовуютьс€ €к розчинники ≥н'Їкц≥йних препарат≥в. ¬каж≥ть л≥карськ≥ рослини, що Ї джерелами отриманн€ цих ол≥й

A. *Amygdalus communis

B. Helianthus annuus

C. Salvia officinalis

D. Inula helenium

E. Zea mayalis

 

18.  асторову ол≥ю використовують €к послаблюючий зас≥б. ¬каж≥ть л≥карську рослину, що Ї джерелом його отриманн€.

A. *Ricinus communis

B. Rhamnus cathartica

C. Frangula alnus

D. Linum usitatissimum

E. Ononis arvensis

 

19. ќдним з показник≥в тотожност≥ ≥ €кост≥ жирноњ ол≥њ Ї нерозчинн≥сть в спирт≥. ¬каж≥ть жирну ол≥ю, €ка повинна розчин€тис€ в етанол≥.

A. *Oleum Ricini

B. Oleum Maydis

C. Oleum Lini

D. Oleum Persicorum

E. Oleum Olivarum

 

20. ƒл€ медичних ц≥лей жирну ол≥ю з нас≥нн€ сон€шнику одержують методом:

A. *’олодним пресуванн€м

B. √ар€чим пресуванн€м

C. ≈кстракц≥Їю орган≥чними –озчинниками

D. ѕерегонкою з водою

E. ћетодом анфлеражу

 

21. ѕри утил≥зац≥њ арах≥доновоњ кислоти за циклооксигеназним шл€хом утворюютьс€ б≥олог≥чно активн≥ речовини. ¬каж≥ть њх.

A. *ѕростаноњди

B. ЋейкотриЇни

C. Ѕ≥огенн≥ ам≥ни

D. —оматомедини

E. ≤нсул≥нопод≥бн≥ фактори росту

 

22. який послаблюючий препарат п≥двищуЇ тонус матки?

A. * асторова ол≥€

B. ¬азел≥нова ол≥€

C. —он€шникова ол≥€

D. ќливкова ол≥€

E. √л≥церин

 

23. Ќа фармацевтичному п≥дприЇмств≥ виготовл€ють ол≥ю камфорну дл€ зовн≥шнього застосуванн€. ¬каж≥ть, €ку ол≥ю використовують в €кост≥ рознинника:

A. *—он€шникова ол≥€

B. ѕерсикова ол≥€

C. ќливкова ол≥€

D. ¬азел≥нова ол≥€

E. —ливова ол≥€

 

24. —ировина соњ Ї джерелом субстанц≥й, що вход€ть до складу препарат≥в з гепатопротекторною д≥Їю. як≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини соњ обумовлюють таку д≥ю?

A * фосфол≥п≥ди

B м≥кроелементи

C п≥гменти

D еф≥рн≥ ол≥њ

E пол≥сахариди

 

25. ƒл€ виготовленн€ маз≥ з репаративними властивост€ми необх≥дно використанн€ жирноњ ол≥њ, €ка маЇ здатн≥сть до висиханн€. яку з наведених жирних ол≥й сл≥д обрати?

A *Oleum Lini

B Oleum Persicorum

C Oleum Jecoris

D Oleum Cacao

E Oleum Cucurbitae

 

26. ƒо анал≥тично-контрольноњ лаборатор≥њ над≥йшли парт≥њ дек≥лькох жирних ол≥њ. ќдним з критер≥њв досл≥дженн€ жирних ол≥й Ї встановленн€ њх розчинност≥. Ќазв≥ть ол≥ю, €ка на в≥дм≥ну в≥д ≥нших жирних ол≥й добре розчинна у спирт≥ етиловому.

A * –ицинова ол≥€

B ќл≥€ какао

C —он€шникова ол≥€

D Ћьн€на ол≥€

E ќливкова ол≥€

 

27. яку жирну ол≥ю можна запропонувати €к зам≥нник маслиновоњ ол≥њ дл€ використанн€ у €кост≥ розчинника ≥нТЇкц≥йних препарат≥в:

A *Oleum Amуgdalarum

B Oleum Ricini

C Oleum Cucurbitae

D Oleum Lini

E Oleum Maydis

 

 

√л≥козиди

 

1. ‘армаколог≥чна д≥€ г≥рчиц≥ сарептськоњ про€вл€Їтьс€ за рахунок гл≥козид≥в, що накопичуютьс€ в нас≥нн≥. ¬каж≥ть основн≥ ≥з них.

A. *—ин≥грин

B. јл≥њн

C. јмигдал≥н

D. —амбун≥грин

E. Ћ≥намарин

 

2. ѕодразнююча д≥€ слизових оболонок ≥ шк≥ри т≥огл≥козидами зумовлена њх агл≥конами. ¬каж≥ть Ћ–—, що м≥стить такий гл≥козид - син≥грин:

A *Ќас≥нн€ г≥рчиц≥

B ÷ибулини часнику

C ÷ибулини цибул≥

D Ќас≥нн€ мигдалю г≥ркого

E Ќас≥нн€ гарбуза

 

3. ѕодразнююча д≥€ слизових оболонок ≥ шк≥ри т≥огл≥козидами зумовлена њх агл≥конами. ¬каж≥ть такий т≥огл≥козид:

A *—ин≥грин

B јл≥њн

C ћетилал≥њн

D јл≥цин

E јм≥гдал≥н

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4948 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2546 - | 2140 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 1.547 с.