Підвищення надійності грошової стабілізації

1. Міцна грошова одиниця має стати визначальним атрибутом національного ринку. Припинення відпливу капіталу, збереження та нагромадження доходів населення.

2. Потребує дальшого вдосконалення валютна політика. Має бути запроваджена політика "плаваючого" валютного курсу, який визначається взаємодією ринкових чинників, вільних від адміністративних обмежень. Такий валютний режим збалансовує реальний попит на іноземну валюту з її пропозицією, урівноважує торговий баланс, сприяє економічному зростанню.

3. У довготривалій перспективі грошово-кредитна і валютна політика має визначатися необхідністю налагодження тісного валютного співробітництва з Європейським Центральним банком, поступовим впровадженням критеріїв вступу до валютного союзу ЄС.

77.Політика регулювання процентної ставки. Процентна ставка та попит на інвестиції. Рівень процентної ставки (і) характеризує витрати, які несуть макроекономічні суб'єкти при використанні грошо­вих позик у розрахунку на одну позичену грошову одиницю за рік. Ставки процента перебувають під впливом ринкового ме­ханізму: якщо пропозиція грошей зменшується, то процентні ставки збільшуються, і навпаки. Розрізняють номінальні і реальні процентні ставки: Реальна процентна ставка=Номінал.процентна ставка - Рівень інфляції

Потенційний інвестор керується у своїй поведінці стосовно того, буде він здійснювати інвестування чи ні, насамперед, очікуваним рівнем прибутку. Якщо очі­кується низька норма прибутку, то інвестиції зменшу­ються, і навпаки, висока очікувана прибутковість капі­талу стимулює інвестиційний процес. Але для того щоб заощадження не перестали бути капіталом, їм слід знайти альтернативне застосування, яке б забезпечило їх самозростання. Таким альтернативним розміщенням заощаджень є зберігання їх на рахунках у банках. У цьому випадку вибір альтернативного використання заощаджень визначається зіставленням рівня очікува­ного прибутку (P”) та норми реальної процентної став­ки (r). Якщо остання буде перевищувати першу, то ре­альні інвестиції не будуть здійснюватись. Якщо ж r < Р', то підприємці будуть здійснювати інвестиції. Важливо зазначити, що мова йде насамперед про ре­альну, а не номінальну процентну ставку. Остання скоригована на рівень інфляції. Графічно взаємозв'язок між реальною нормою про­цента, заощадженнями та інвестиціями зображено на рис. 5.7.

Із графіка видно, що:а) і заощадження (S), і інвестиції (І) залежать від величини процентної ставки. Але залежність від рівня процентної ставки для заощаджень — пряма, а для інве­стицій — обернена. Це означає, що функція заоща­джень S = S (r) — висхідна, а функція інвестицій І = І (r) — спадна; б) при процентній ставці r спостерігається рівно­вага обсягу заощаджень та інвестицій; в) перевищення рівноважної реальної процентної ставки (r₀) та відхилення в бік зниження (r₁) означа­ють порушення рівноваги S та I.