Внп та чистий економ добробут

ВНП не дає повної картини економічного добробуту народу. Однак він є вимірником річного обсягу орієнтованої на ринок діяльності. Поширена думка, що між реальним ВВП і суспільним добробутом обов'язково повинна існувати тісна позитивна кореляція. Тобто чим вищий рівень виробництва, тим суспільство має більші потенційні можливості для забезпечення вищого життєвого рівня.

З багатьох причин найґрунтовнішу характеристику життєвого рівня народу дає випуск продукції на душу населення. Так, якщо ВНП збільшується швидкими темпами" але при цьому і населення зростає швидкими темпами, то рівень життя в розрахунку на душу населення може бути відносно стабільним або й зменшуватися.

ВНП такі його недоліки:

1. ВНП не враховує деякі види діяльності, що здійснюються в межах домашнього господарства (домашній догляд за дітьми і хворими, домашнє упорядкування за принципом «зроби сам» тощо).Такі види діяльності зазвичай збільшують добробут суспільства, але не мають ринкової оцінки.

2. ВНП не враховує проблеми вільного часу. Відомо, що в умовах високо розвиненої економіки рівень доходів є достатнім для якісного відпочинку і збільшення вільного часу значної частини населення, а це рівнозначно збільшенню добробуту країни.

3. ВНП не відбиває екологічні проблеми, що нагальне стоять перед суспільством (вичерпання ресурсів, зміна клімату, забруднення навколишнього середовища тощо). Йдеться про те, що у величині ВНП не враховується вплив виробництва на навколишнє середовище.

4. ВНП не враховує багатьох секторів тіньової економіки (нелегальні види розваг, безгрошовий обмін послугами, нелегальне виробництво алкогольних напоїв тощо). Отже, ВНП є досить надійним показником річного обсягу національного виробництва товарів і послуг, але не універсальним критерієм економічного добробуту країни. Тіньова економіка в основному виступає у вигляді таких трьох блоків:1. Неофіційна економіка 2.Фіктивна економіка 3.Підпільна економіка., приховування від оподаткування.

В Україні певний вплив на тіньову економіку мало негативне ставлення значної частини населення України до вільної підприємницької діяльності. Поглиблення кризових явищ в економіці України впродовж 90-х років XX ст. призвело до збільшення питомої ваги "тіньових" процесів. У 2002 році, за розрахунками, тіньовий сектор складав 40—50 % ВВП. Долання ідеологічного і психологічного бар'єрів на шляху розвитку індивідуальної і кооперативної форм діяльності, приватного сектора — важливий напрямок боротьби з тіньовою економікою.

Підсумки

Для об'єктивного обчислення сукупного обсягу виробництва треба, щоб усі продукти й послуги, вироблені цього року, були враховані лише один раз. Тому проміжні товари, невиробничі операції і продаж уживаних товарів вираховуються при обчисленні ВВП.

Чистий економічний добробут країни ЧЕД. Вчені-економісти робили і роблять спроби сконструювати нові показники економічного добробуту суспільства, які враховували б ті чинники, що не враховуєВНП, тобто були позбавлені недоліків ВНП. У макроекономіці вже є такий показник --ЧЕД.

(У. Норд-хаузом і Дж. Тобіном-винайшли) Він не є конкретним самостійним статистичним показником, а застосовується тільки як доповнення до ВНП. ЧЕД відображає результати, не тільки показані в структурі ВНП, а й результати діяльності, що здійснюється в межах домашнього господарства; результати тіньової економіки; міру та спосіб використання вільного часу для підвищення освіти, виховання дітей, фізичного та духовного розвитку; негативні наслідки функціонування виробництва (стан природного навколишнього середовища) тощо.

Чистий економічний добробут суспільства ЧЕД визначається вирахуванням з ВВП грошової оцінки негативних чинників?н, що вливають на добробут, та додаванням результатів неринкової діяльності в грошовій оцінці Рнрд і грошової оцінки вільного часу.

Кількісно визначити ЧЕД непросто. Вся складність полягає в тому, як дати грошову оцінку всім тим видам діяльності, які не мають ринкового характеру і, отже, не можуть бути оцінені в процесі вільного ринкового обміну.

ЧЕД сус-ва доцільно використовувати в системі макроекономічних вимірів, оскільки він точніше визначає реальний економічний добробут нації, ніж валовий внутрішній продукт ВВП.

96. Автоматично діюча та дискреційна фіскальна політика. Фіскальна політика - це система регулювання, пов'язана з урядовими видатками і податками. Складається з дискреційної фіскальної політики та автоматичної (А). Дискреційною політика - свідоме регулювання державою оподаткування і державних витрат з метою впливу на реальний обсяг ВВП, зайнятість, інфляцію, економічний ріст. У період спаду стимулююча дискреційна політика складається із: збільшення державних витрат; зниження податків; поєднання росту державних витрат із зниженням податків. В умовах інфляції при надлишковому попиті стримуюча дискреційна фіскальна політика складається із: зменшення державних витрат; збільшення податків; поєднання скорочення державних витрат із зростаючим оподаткуванням. А фіскальна політика заснована на системі вбудованих стабілізаторів. А, або вбудованим стабілізатором - економічний механізм, який автоматично реагує на зміну економічного стану без необхідності прийняття певних рішень з боку уряду, здійснення ним певних проектів. До основних вбудованих стабілізаторів відноситься зміна податкових надходжень. Сума податків залежить від величини доходів. Тому в періоди активного росту ВВП податкові надходження автоматично зростають, що забезпечує зниження купівельної спроможності і стримує економічний ріст. І, навпаки, в періоди спаду податкові надходження автоматично зменшується сума вилучених доходів також зменшується, тобто поступово збільшується купівельна спроможність в економіці, що стримул спад. А стабілізатори в Україні: перспективи антициклічного регулювання на засадах автоматичних фіскальних стабілізаторів в Україні поки є невеликими. По-перше, незважаючи на відносно високі показники державних видатків у ВВП країни, їх соціальна складова, яка доповнює рівень особистих доходів населення, поки є незначною. Держава повинна зберегти принаймні існуючий рівень соціальних трансфертів у країні і забезпечити належні соціальні компенсації громадянам у випадку ймовірного масового безробіття в країні, якщо кризова економічна ситуація поглиблюватиметься. За наявного контролю інфляційних процесів вони дозволять підвищити циклічну чутливість окремих складових державного бюджету, що сприятиме через механізм формування та перерозподілу доходів нарощуванню сукупного внутрішнього попиту, формуванню на цій основі автоматичних важелів фіскальної стабілізації. Для досягнення високих показників ефективності автоматичних фіскальних стабілізаторів в Україні у перспективі визначальну роль відіграватимуть удосконалення податкової системи, її переорієнтація, перш за все, на активізацію інвестиційного попиту, інноваційних процесів, зайнятості.