Оформлення списку використаних джерел

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри економіки підприємства

_________ Л.Л. Лазебник

«____» _________ 2015 р.

 

Методичні вказівки

для виконання курсових робіт

з курсу «Конкурентоспроможність підприємства»

для підготовки фахівців за ОКР магістра

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальності 8.03050401 «Економіка підприємства»

магістерська програма «Управління економічним розвитком підприємств»

для всіх форм навчання

Ірпінь 2015

Методичні вказівки для виконання курсових робіт з курсу «Конкурентоспроможність підприємства» для підготовки магістрів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 8.03050401 «Економіка підприємства» розроблені на основі робочої програми, затвердженої у 2015 році.

 

 

Автори Лазебник Л.Л., д.е.н. доцент,

Гаєвська Л.М.. к.е.н., доцент,

Марченко О.І., к.е.н., доцент

 

 

Рецензент Г.П. Ляшенко, к.е.н., професор

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економіки підприємства, протокол № 2 від 17 вересня 2015 р.

 

Зав. кафедрою Лазебник Л.Л., д.е.н., доцент

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………......
1.	Мета і завдання курсової роботи……………………………………………
2.	Вибір теми і закріплення її за студентом…………………………………...
3.	Підбір літературних та інформаційно-статистичних джерел……………...
4.	Вимоги до структури та змісту курсової роботи…………………………...
5.	Порядок оформлення курсових робіт……………………………………….
	5.1Загальні вимоги……………………………………………………………
	5.2 Нумерація…………………………………………………………………
	5.3. Ілюстрації………………………………………………………………...
	5.4. Таблиці…………………………………………………………………..
	5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела…
	5.6. Тематика курсових робіт………………………………………………..
	5.7. Оформлення списку використаних джерел……………………………
	5.8. Додатки…………………………………………………………………..
6.	Захист курсової роботи………………………………………………………
Рекомендована література ………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………….

ВСТУП

 

В сучасних умовах конкурентоспроможність підприємств набуває особливого статусу, оскільки від неї залежить кардинальне підвищення ефективності економіки в цілому на основі впровадження нових технологій виробництва і ефективного використання людського капіталу, орієнтованого на постійне оновлення продукції, що випускається, значне підвищення її якості. Завдання підвищення конкурентоспроможності підприємств зумовлене необхідністю їх швидкої реакції на зміну ринкового попиту, прискореного освоєння нової і затребуваної ринком продукції, всебічного скорочення часу виконання замовлення споживачів, забезпечення високої надійності поставок.

Реалізація цих вимог передбачає створення принципово нових організаційних умов на підприємствах, перегляд традиційних підходів до організації виробництва, перехід до сучасних методів управління виробництвом.

У сформованих умовах необхідна розробка стратегії і тактики організації конкурентоспроможного виробництва на українських підприємствах, впровадження ефективного організаційно-економічного механізму, здатного забезпечити стабільне функціонування найважливіших структурних одиниць – підприємств, та мобільно інтенсифікувати їх відтворювальні процеси.

Не останню роль в забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств відіграє освоєння принципово нових методів організації та ведення виробничо-збутової діяльності. Будь-які перетворення в цій області вимагають первісної об'єктивної оцінки поточного стану підприємств, аналізу їх конкурентоспроможності. Діагностичні процедури повинні включати значний перелік різних методик для визначення ролі кожної складової підсистеми і кожного структурного елемента суб'єкта господарювання, що створює передумови їх точної оцінки. Тому економіст повинен володіти фундаментальними знаннями з економічної теорії, теорії ринкової економіки, сучасного менеджменту й маркетингу, аналізу господарської та комерційної діяльності, економіки підприємства. Він повинен знати особливості виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств, володіти уміннями щодо обґрунтування передумов і факторів, що мають істотний вилив на внутрішній економічний механізм підприємства, вміти узагальнювати та систематизувати знання в галузі проведення економічної діагностики за різними напрямками для забезпечення ефективного управління підприємством, обґрунтовувати конкретні практичні заходи для підвищення ефективності діяльності підприємства її конкурентних умовах господарювання.

Підготовці спеціалістів, що відповідають зазначеним вимогам, слід підпорядкувати цілісну систему організаційних форм і методів навчання — лекції, семінарські, практичні і лабораторні завдання, тести і ділові ігри, самостійну роботу, навчальні і виробничі практики, курсове й дипломне проектування. Кожна із зазначених форм вирішує власні специфічні завдання підготовки спеціалістів, базується на певних методах організації навчального процесу.

Заключним етапом вивчення курсу «Конкурентоспроможність підприємства» є виконання курсової роботи. Основний зміст цього етапу - поглиблення загальнонаукової і фахової підготовки студентів і полягає в самостійному творчому використанні отриманих знань з дисципліни з метою вирішення конкретних науково-виробничих завдань, що дозволяє об'єктивно оцінити рівень їх підготовки.

Виконання курсової роботи при належній організації цієї справи суттєво підвищує якість підготовки, прищеплює навички самостійного вирішення важливих науково-практичних завдань. Ця форма атестації студентів є потужним фактором активізації самостійної роботи, в яку впроваджуються елементи наукового дослідження. Вона дозволяє краще підготувати майбутнього фахівця до самостійної роботи в умовах науково-технічного прогресу, повніше озброїти його новітніми науковими даними та досягненнями передового досвіду. У процесі виконання роботи студенти зобов'язані максимально віддзеркалити набуті теоретичні знання, вміння поєднати їх із практикою виробничо-комерційної діяльності підприємства незалежно від форми господарювання, враховувати специфічні особливості сучасного економічного механізму підприємства, розподілу та використання фінансових і матеріальних ресурсів, використання кадрів та організації праці на підприємстві з орієнтацією на вирішення певної проблеми економіки, управління та організації бізнесу; аналізувати наукові, спеціальні та літературні джерела; узагальнювати інформацію та застосовувати сучасні методики наукових досліджень у вирішенні визначеної проблеми; використовувати вітчизняний та зарубіжний досвід, статистичний та графічний матеріал з обраної теми; вміти самостійно оптимізувати економічні рішення, у тому числі із застосуванням комп'ютерної техніки.

Пропоновані методичні рекомендації висвітлюють зміст і методику виконання курсової роботи студентів спеціальності «Економіка підприємства», містять завдання щодо їх виконання, визначають порядок опрацювання вихідної бухгалтерсько-статистичної та економічної інформації, матеріалів досліджуваних підприємств. інформації науково-дослідних установ, літературних джерел, власних спостережень.

 

1. Мета і завдання курсової роботи

 

Виконання курсової роботи сприяє закріпленню, поглибленню. узагальненню, використанню знань набутих студентом в процесі вивчення навчальної дисципліни «Конкурентоспроможність підприємства».

Виконання курсової роботи має на меті:

- систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни, вміння застосовувати їх у разі вирішення конкретних наукових, технічних, економіко-комерційних, соціальних і виробничих завдань;

- розвинути навички самостійної роботи і володіння методиками економічних досліджень у процесі опрацювання різноманітних проблем конкурентоспроможності підприємства;

- виявити рівень підготовленості студентів до самостійної діяльності у сучасних конкурентних умовах та перманентних змін виробництва.

В процесі підготовки і оформлення курсової роботи студент повинен навчитися працювати з первинними бухгалтерсько-статистичними даними й літературою, проводити аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва, визначати перспективи розвитку підприємства, галузі або виду продукції, обґрунтовувати пропозиції для вирішення проблеми, яка була обрана предметом дослідження.

2. Вибір теми і закріплення її за студентом

 

Тема курсової роботи повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки, техніки, враховувати потреби виробництва, а також за своїм змістом відповідати викладеним вище цілям.

Тему курсової роботи студенти обирають самостійно чи з участю викладача кафедри (наукового керівника) з урахуванням особливостей обраного об'єкта дослідження. Заміна теми на іншу після її затвердження на кафедрі може відбутися лише з дозволу завідувача кафедри за наявності поважних обставин.

Обираючи певну тему, студентам слід враховувати практичне значення питання, що вивчається, його актуальність, ситуацію на конкретному ринку, учасником якого є підприємство, обране як об'єкт дослідження, очікуваний ступінь корисності щодо рекомендацій підприємству, які будуть викладені за результатами дослідження.

Студент заочної форми навчання обирає тему з урахуванням власної виробничої діяльності, що дозволить пов'язати теоретичні засади теми дослідження з практичною діяльністю підприємства, а отже і з удосконаленням виробництва.

Курсова робота подається на кафедру в установлені терміни до початку екзаменаційної сесії. Після перевірки роботи керівником, здійснюється її захист перед комісією кафедри (3 викладачі) з оцінкою, як на іспиті.

 

3. Підбір літературних та інформаційно-статистичних джерел

Після обрання теми й узгодження її з керівником студент починає вивчення літературних джерел.

Важливі принципові положення, що мають актуальний характер, містяться у законах України, Указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів України. Важливим є також підбір та використання різноманітних нормативних матеріалів міністерств та відомств України.

Користуючись систематичними та абетковими каталогами у бібліотеці, студент складає список літературних джерел з теми курсової роботи, який включає підручники, навчальні посібники, монографії, статті, нормативні і статистичні довідники.

Літературні джерела дозволять познайомитись із науковими дослідженнями з даного питання й обґрунтувати методику виконання курсової роботи. Ця інформація поєднана з фактичними матеріалами об'єкту дослідження, дає змогу сформулювати висновки і пропозиції відносно підвищення конкурентоспроможності підприємства, удосконалення його організації.

Під час вивчення літератури необхідно підібрати окремі положення (цитати) і використати їх під час написання розділів курсової роботи. Для зручності використання найважливіших місць окремих першоджерел доцільно виписувати їх на спеціальні картки в наступній послідовності: прізвище та ініціали автора, точна назва статті чи книги, назва видавництва, місто, де здійснено видання, рік видання та номер сторінки. Такі позначки полегшують у подальшому пошук літератури у разі поглибленого вивчення матеріалів для написання тексту роботи.

Різноманітні статистико-інформаційні джерела та дані, наведені у них, дають змогу студентам здійснювати порівняльний аналіз розвитку тієї чи іншої сфери діяльності, виявити тенденції динаміки обсягів виробництва продукції, виконуваних робіт, наданих послуг, розширення ринків збуту, порівнювати результати діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними підприємствами, середніми показниками району, області, України, нормативними даними.

Студентові надзвичайно важливо ознайомитися з чинними інструкціями, положеннями, методичними рекомендаціями, нормативними, довідковими та іншими матеріалами, що мають відношення до обраної теми.

Такий попередній підбір та ознайомлення з інформаційно-статистичними джерелами, науковими розробками, нормативними матеріалами дасть змогу студентам самостійно підготувати план курсової роботи, який потім узгоджується з науковим керівником. При цьому слід врахувати, що зміст роботи повинен віддзеркалювати ступінь творчого підходу студента, його ерудицію, вміння аналізувати економічні явища, оцінювати їх з погляду фахівця економічного профілю, виявляти резерви і опрацьовувати пропозиції, обґрунтовувати управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності конкурентоспроможності виробництва.

 

4. Вимоги до структури та змісту курсової роботи

 

Курсова робота повинна бути виконана самостійно, на основі проведених студентом досліджень повинні бути сформульовані та обґрунтовані певні наукові положення, сукупність яких можна класифікувати як теоретично-прикладне обґрунтування проблеми, що мас суттєве економічне, соціальне, управлінське чи інше значення. Виконання курсової роботи повинно підтвердити спроможність студента генерувати й обґрунтовувати наукові та практичні ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу, самостійно здійснювати дослідження.

До курсових робіт пред'являється низка вимог, найважливішими з яких є: систематизація і критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми роботи; вивчення і характеристика еволюції проблеми, яка підлягає дослідженню, її сучасного стану, а також передового досвіду; чітка характеристика предмета, цілей і методів дослідження, опис і аналіз здійсненого автором моделювання; узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій; чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу; стислість та точність формулювань; конкретність викладення результатів роботи.

Слід зауважити, що студент не може обмежуватися реферуванням літературних джерел або простим описом тієї чи іншої проблеми, він здійснює творчу роботу на основі вивчення теорії та історії питання, практики, передового досвіду, виходячи з результатів здійснених ним спостережень або економіко-математичного моделювання.

Курсова робота повинна містити постановку мети та завдання, методику дослідження та його результати, їх аналіз та висновки, а також мати: титульну сторінку зі зворотом, листок завдання до курсової роботи, зміст, вступ та результати досліджень, висновки, перелік використаних джерел, додатки.

Титульна сторінка зі зворотом є першою сторінкою курсової роботи. Вона повинна заповнюватися згідно форми, що вказана у додатку А.

Листок завдання до курсової роботи вказано в додатку Б.

Зміст містить найменування усіх розділів та підрозділів (згідно плану) із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщується початок розділу (підрозділу), перелік літератури та додатки. План курсової роботи поєднує розгорнутий перелік питань, що конкретизують обрану тему, а також окремі проблеми, що вивчаються. Обсяг та структура плану залежить від важливості визначеної проблеми. План розробляється студентом, при цьому він орієнтується на зразки типових планів, потім узгоджує його з керівником.

За структурою, як правило, курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять по 2-3 підрозділи, висновків, додатків. У процесі виконання можливі деякі зміни та уточнення плану, які виникають під час дослідження.

Як приклад наводиться план курсової роботи:

Тема: Управління конкурентоспроможністю підприємства

 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади управління конкурентоспроможністю підприємства

1.1. Конкуренція і конкурентоспроможність

1.2. Сучасні теоретико-методологічні підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства

РОЗДІЛ 2. Методи оцінки та планування конкурентоспроможності підприємства з урахуванням галузевої специфіки

2.1. Аналіз існуючих методів оцінки та планування конкурентоспроможності промислового підприємства

2.2. Методи оцінки конкурентоспроможності промислового підприємства

РОЗДІЛ 3. Розробка цільової програми досягнення конкурентоспроможності підприємства (на прикладі ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»)

3.1. Аналіз галузі та стану конкурентного середовища

3.2. Діагностика внутрішнього середовища ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»

3.3. Конкурентна стратегія ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

У вступі повинна бути чітко і коротко обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, мета та основні завдання курсової роботи, предмет та об'єкт дослідження, ступінь розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками, опис використаних у процесі виконання роботи методів дослідження.

Перший розділ курсової роботи, як правило, висвітлює загальнотеоретичні питання визначеної теми. Вони повинні бути сформульовані через ґрунтовне опрацювання наукової літератури з проблеми, критичного її переосмислення, узагальнення практичного господарського досвіду діяльності підприємства чи організації. Теоретичні положення повинні бути спрямовані на з'ясування зв'язків теми, що вивчається, з головними напрямками подальшого розвитку проблеми.

У другому розділі курсової роботи здійснюється дослідження або оцінка проблеми, яка вивчається. Центральною частиною даного розділу, а також і всієї роботи повинен стати глибокий та всебічний аналіз показників господарської діяльності підприємства.

У третьому розділі проекту подається обґрунтування пропозицій щодо вибору оптимального шляху досягнення поставленої мети та завдань дослідження, розробляються цільові програми, стратегії досягнення конкурентоспроможності, економічно обґрунтовуються можливості практичного застосування результатів дослідження та їх ефективність.

Після кожного розділу студент має сформулювати короткі висновки в тексті, але з неодмінною вимогою, щоб вони не повторювались пізніше у загальних висновках. У тексті можна розміщувати необхідний графічний та ілюстративний матеріал, але запобігаючи перевантаженню ним основної частини роботи таблиці, схеми та рисунки, що займають більше сторінки, доцільно виносити в додатки.

Висновки повинні віддзеркалювати сутність роботи, бути конкретними та корисними для практичної діяльності. Вони містять короткий виклад результатів дослідження та обґрунтовані пропозиції щодо їх практичного освоєння підприємствами (організаціями). Пропозиції студента повинні базуватися на власних дослідженнях, бути конкретними та базуватись на економічних розрахунках, мати певне практичне значення для підприємства (організації), на матеріалах якого виконувався курсова робота. У висновках не повинно бути теоретичного матеріалу, який має бути розкритим в основній частині роботи.

Як найважливіша вимога - стислість і докладність курсової роботи, в ній не повторюються зміст вступу, основної частини проекту і висновків.

 

5. Порядок оформлення курсових робіт

5.1. Загальні вимоги

Курсова робота виконується за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг основного тексту повинен становити 35-40 рукописних сторінок. Текст роботи необхідно виконувати, залишаючи відступи таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» виконують великими літерами по центру симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу по ширині. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожен розділ курсової роботи, вступ, висновки, список використаних джерел потрібно починати з нової сторінки. Підрозділи курсової роботи продовжуються на тій же сторінці з відповідними відступами якщо крім назви на сторінці можна розмістити два чи більше рядки тексту.

В тексті роботи не повинні використовуватися: курсив, виділення напівжирним (жирним) та підкреслювання.

 

5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші та змісті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:

«2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 2.1. Розподіл підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, за чисельністю працюючих, % Джерело: Державна служба статистики України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

Рис. 2.1. (перший рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад:

Додана вартість (чиста продукція), враховуючи амортизацію , створена за рахунок реалізації нововведення в сфері його використання, в розрахунку на рік визначається за формулою 3.1. [10, с. 320]:

(3.1)

де – обсяг виконаних робіт та наданих послуг за рахунок реалізації нововведення, в розрахунку на рік, грн.;

– матеріальні затрати, пов’язані з наданням послуг та виконанням робіт в розрахунку на рік (затрати сировини і матеріалів основних і допоміжних.

(3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких указують довідкові і пояснювальні далі, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2.... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

5.3. Ілюстрації

Ілюструють роботу за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно, має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який указується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із стислою характеристикою зображення;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами,які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і, де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1». Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення.

 

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковій частині, шапці, чи в них обох, а не в центрі таблиці, присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у центральній частині, а не в шапці чи боковій частині. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковій частині - всіх даних цього рядка.

Вимоги до оформлення таблиць:

Таблиця 2.2
Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю
	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Займались інноваційною діяльністю, з них:	1 193	1 118	1 472
- мали витрати на інноваційну діяльність			1 175
Впроваджували інновації, з них:			1 186
- впроваджували інноваційні види продукції
- впроваджували нові технологічні процеси
Реалізовували інноваційну продукцію, що заново впроваджена	1 022		1 035

Джерело: Державна служба статистики України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

 

Заголовок кожної графи в шапці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Бокова частина таблиці, як і шапка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків слова розміщують у заголовку над ним.

У центральній частині таблиці повторювані елементи, які стосуються всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Текст таблиці доцільно друкувати меншим шрифтом (12-13) з одинарним інтервалом. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її верхню частину, в другому випадку - бокову.

 

5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

 

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких вона присвячена. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Приклад:

Розрахована ціна порівнюється з ринковою, а на основі результатів порівняння доходять висновку про доцільність виробництва певного продукту [33, с. 55].

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «.„ у формулі (2.1)».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок із цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

 

5.6. Тематика курсових робіт

1. SWOT-аналіз інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства

2. Брендинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємства

3. Використання маркетингових інструментів для підвищення конкурентоспроможності підприємства

4. Виробничий потенціал підприємства як основа його конкурентоспроможності

5. Витрати на персонал як фактор конкурентоспроможності підприємства.

6. Вплив збутової діяльності підприємства на його конкурентоспроможність

7. Вплив людського капіталу на підвищення конкурентоспроможності підприємств

8. Діагностика економічної ефективності діяльності підприємства з урахуванням галузевої специфіки

9. Діагностика конкурентного потенціалу підприємства

10. Економічний потенціал підприємства в конкурентних умовах

11. Енергетична безпека підприємства в сучасних умовах господарювання

12. Ефективна цінова політика як фактор конкурентоспроможності підприємства

13. Забезпечення конкурентоспроможності малих підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід

14. Зниження витрат на виробництво продукції як чинник забезпечення конкурентних переваг підприємства

15. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства в конкурентному середовищі

16. Імідж як складова успіху сучасного підприємства

17. Інноваційна діяльність – основа підвищення конкурентоспроможності підприємства

18. Інноваційна стратегія підприємства в умовах кризи

19. Інформаційно-інтелектуальне забезпечення діяльності підприємства в конкурентних умовах

20. Кадровий потенціал як складова конкурентоспроможності підприємства

21. Кластерні стратегії підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств

22. Конкурентна стратегія підприємства в умовах в умовах економічної невизначеності

23. Конкурентний потенціал внутрішнього контролю на підприємстві

24. Конкурентний потенціал основних засобів підприємства

25. Конкурентний потенціал інтелектуального бізнесу

26. Конкурентний потенціал інтелектуального капіталу підприємства

27. Конкурентний потенціал підприємства: формування та оцінювання

28. Конкурентні переваги венчурного підприємства

29. Конкурентні переваги інноваційної діяльності підприємства

30. Конкурентоспроможність кадрової політики підприємства в сучасних умовах

31. Конкурентоспроможність підприємства та фактори, що на неї впливають

32. Конкурентоспроможність ресурсного потенціалу підприємства

33. Корпоративна культура як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства

34. Лізинг персоналу: переваги і недоліки використання на підприємствах в конкурентних умовах

35. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства

36. Методика та технологія здійснення PEST-аналізу

37. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства з метою запобігання банкрутству

38. Оптимізація структури акціонерного капіталу як напрям підвищення конкурентоспроможності корпоратизованих підприємств

39. Особливості бюджетування на підприємстві в конкурентних умовах

40. Особливості оцінювання конкурентоспроможності послуг

41. Особливості оцінювання конкурентоспроможності товару

42. Оцінка вартості окремих видів майна підприємства

43. Оцінка конкурентного потенціалу промислового підприємства

44. Оцінка конкурентного потенціалу сільськогосподарського підприємства

45. Оцінка конкурентного потенціалу торгового підприємства

46. Оцінка конкурентоспроможності підприємства

47. Оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства

48. Планування конкурентного розвитку підприємства: доцільність та особливості здійснення

49. Планування та оптимізація виробничих запасів підприємства в конкурентному середовищі

50. Планування фонду оплати праці на підприємстві

51. Податкові ризики та їх вплив на конкурентоспроможність підприємства

52. Прибутковість діяльності підприємства як показник його конкурентоспроможності

53. Продуктивність праці підприємства: оцінка та резерви підвищення

54. Роль інтелектуальної власності в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства

55. Роль персоналу у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства

56. Роль рекламної діяльності в підвищенні конкурентоспроможності підприємства

57. Система управління якістю продукції підприємства як фактор забезпечення його конкурентоспроможності

58. Соціальна відповідальність в системі чинників конкурентоспроможності підприємства

59. Стратегія блакитного океану як інструмент забезпечення конкурентоспроможності підприємства

60. Стратегія захисту підприємства в умовах недобросовісної конкуренції

61. Фінансова конкурентоспроможність підприємства

62. Фінансова стійкість в системі чинників конкурентоспроможності підприємства

63. Фінансові ресурси як джерело забезпечення конкурентоспроможності підприємства

64. Цінова конкурентоспроможність віртуального підприємництва

65. Цінова конкуренція: переваги та ризики

66. Корпоративна соціальна відповідальність як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства

Оформлення списку використаних джерел

 

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Літературні джерела розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Приклад оформлення літератури:

1. Бевз Т. М. Амортизаційна політика і перспективи оновлення основного капіталу / Т. М. Бевз // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. – Чернівці, 2008. – Вип. 1(10). – С. 347–353.

2. Дослідницький тренінг: виявлення проблем бізнесу і пошук шляхів їх розв’язання: навч.-метод. посіб. / [В. Я. Заруба, О. О. Антонець, А. О. Харченко та ін.]; за ред. В. Я. Заруби; Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». – Харків: Щедра садиба плюс, 2015. – 105 с.

3. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 18 січня 2001 року № 2210-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2210-14

4. Современные классики теории предпринимательства: лауреаты Международной премии за вклад в исследования предпринимательства и малого бизнеса (1996–2010): пер. с англ. / Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики», Лаб. исслед. предпринимательства; под науч. ред. А. Ю. Чепуренко. – Москва: Изд. дом Высш. шк. экономики, 2013. – 526 с.

5. Doing business 2013: Smarter Regulations for Small and Medium-Size Enterprises. – Washington: The World Bank, 2013. – 270 p.

 

Додатки

 

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи після списку використаних джерел на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порідку появи посилань у тексті.

У додатки слід включати допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, таблиці, схеми, рисунки, графіки, які в основному тексті займають більше сторінки).

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний (або надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч у верхньому куті над заголовком друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки і відповідними арабськими цифрами, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А1.1» (додаток, посилання на який знаходиться в п.1.1.), «Додаток Б1.2» (додаток, посилання на який знаходиться в п.1.2) і т.д.

6. Захист курсової роботи

 

Виконана та повністю оформлена курсова робота подається на кафедру, де у спеціальному журналі ведеться її реєстрація та передача науковому керівнику на рецензування. За результатами рецензування науковий керівник зобов'язаний не пізніше семиденного терміну з дня реєстрації роботи дати письмову рецензію. Позитивна рецензія є допуском до захисту курсової роботи. На титульному аркуші науковий керівник робить позначку «Допускається до захисту» або «На доопрацювання», проставляє дату, свій підпис та прізвище. За необхідності доопрацювання курсової роботи науковий керівник у рецензії обов’язково вказує на недоліки. Після ознайомлення з рецензією на роботу, рекомендовану на доопрацювання, студентові бажано зустрітися з науковим керівником для подальшої консультації.

У випадку позитивної рецензії робота повертається студентові для підготовки до захисту.

Для захисту курсової роботи на кафедрі створюється спеціальна комісія у складі трьох викладачів, один із яких є науковим керівником. Результати захисту відображаються у спеціальній відомості, яка після закінчення захисту передається до адміністративної ради ННІ. У заліковій книжці студента обов'язково робиться позначка про захист курсової роботи.

Під час захисту курсової роботи студент викладає основні висновки та свої конкретні пропозиції, а також відповідає на запитання членів комісії. За підсумками захисту студентам може бути виставлена оцінка «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Студенти, які не виконали, або не захистили свою курсову роботу, не допускаються до екзамену з курсу «Конкурентоспроможність підприємства».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамишвили Г. Г. Конкуренция: анализ, стратегия и практика конкурентной борьбы монополий. – М.: Экономика, 1998. – 241 с.

2. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 с.

3. Бакалінський О. В. Управління лідерами змін – засіб підвищення конкурентоспроможності підприємства // Зб. наук. праць «Економіка і управління». Вип. 6. – КУЕТТ. – 2004. – С. 275 – 284.

4. Балабанова Л.В. Управління конкурентоспроможністю підприємств. Навчальний посібник / Балабанова Л.В., Кривенко Г.В., Балабанова Т.В. - К.: Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 256 с.

5. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики. Підручник / З.М. Борисенко. – К.: Таксон, 2004. – 704 с.

6. Вертель В. В., Тітова Н. А. Аналіз конкурентоспроможності залізниць на ринку транспортних послуг // Зб. наук. праць «Економіка і управління». Вип. 6. – КУЕТТ. – 2004. – С. 119 – 124.

7. Войчак А.В. конкурентні переваги підприємства: сутність і класифікація / А.В.Войчак, Р.В.Камишніков // Маркетинг в Україні. – 2005. - №2. – С.50-53.

8. Герчанівська С. До питання управління конкурентоспроможністю підприємства / Герчанівська С., Рапіцький Т. // Галицький економічний вісник. – 2011. - № 3 (32). – С. 103-107.

9. Дикань В.Л. Стратегічне управління конкурентоспроможністю як чинник інноваційного розвитку підприємства / В.Л.Дикань // Маркетинг: теорія і практика. – Луганськ, 2010. - №16. – С.55-58.

10. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: Навч. посіб. / Должанський І.З., Загорна Т.О. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

11. Долинская М. Г., Соловьев И. А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. —М.: Экономика, 1991. – 128 с.

12. Загорянська О. Л. Особливості формування системи управління конкурентоспроможністю продукції промислового підприємства / О. Л. Загорянська, Н.М. Литвин // Нові технології №1 (23) – 2009, науковий вісник КУЕІТ

13. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» № 258/95-ВР від 05.07.1995 р.

14. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР.

15. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 18 січня 2001 року № № 2210-III

16. Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 28 грудня 1998 року № 330-ХІУ.

17. Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 грудня 1998 року № 331-ХІV.

18. Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року № 1682-III.

19. Карпюк В.П. Управління конкурентоспроможністю продукції / В.П.Карпюк [Електронний ресурс] - Режим доступу http://nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2009_4/46.pdf

20. Киреева Е. Ю. Прогресс высокоскоростных железнодорожных перевозок и информационных технологий в Европе // Зб. наук. праць «Економіка і управління». Вип. 6. – КУЕТТ. – 2004. – С. 125 – 134.

21. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства / С. М.Клименко, О. С. Дуброва, Д. О.Барабась – К.:КНЕУ, 2006. – 527с.

22. Крилова Г. Д. Основи стандартизации, сертификации, метрологии. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 479 с.

23. Лисак І. О. Чинники конкуренції транспортної галузі // Зб. наук. праць «Економіка і управління». Вип. 6. – КУЕТТ. – 2004. – С. 218 – 223.

24. Олехнович Г. И. «Конкурентные стратегии на мировых рынках: [курс лекций] / Г. И. Олехнович – М.:Издатеьство деловой и учебной литературы, 2005. – 256 с.

25. Осипов В.М., Управління конкурентоспроможністю продукції металургійної галузі // Монографія, Одеса, МПП «Евен», 2005 р., 347 с.

26. Паршина О.А. Управління конкурентоспроможністю машинобудівної продукції: [монографія] / О.А.Паршина. – Дніпропетровськ: НГУ, 2008. – 280 с.

27. Пастернак-Таранушенко Г. Конкуренция. Курс лекций и практических на русском и украинском язиках / Пастернак-Таранушенко Г., Рожок В. – Киев: ЦУЛ, 2002. – 322 с.

28. Піддубний І. О., Піддубна А. І. Управління міжнародною конкуренто-спроможністю підприємства: Навч. посіб. / За ред. І. О. Піддубного. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 284 с.

29. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. – К.: Основи, 1997. – 390 с.

30. Романишин С.Б. Система управління конкурентоспроможністю підприємства / С.Б. Романишин // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.- С.2 5.

31. Управление конкурентоспособностью продукции [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://chtivo.biz/ekonomika/307- upravlenie_konkurentosposobnostju_produkcii.html?showall=1

32. Уткіна Ю.М. Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємства / Ю.М.Уткіна // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. - № 35. – С.182-186.

33. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 351 с.

34. Хмурова В.В. Управління процесом підвищення конкурентоспроможності підприємств / Хмурова В.В. //

35. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. – К.: Видавництво Українсько-фінського інституту менеджменту і бізнесу. – 1997. – 150 с.

36. Шевченко Л. С. Конкурентное управление: Учеб. пособие. – Х.: Эспада, 2004. – 210 с.

37. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-практическое пособие. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательство ГНОМ и Д, 2001. – 304 с.

 

Додаток А

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Навчально-науковий інститут економіки, оподаткування та митної справи

Кафедра економіки підприємства

Дисципліна «Конкурентоспроможність підприємства»

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «____________________________________________»

(назва теми, великим шрифтом)

 

 

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальність 8.03050401 «Економіка підприємства»

магістерська програма «Управління економічним розвитком підприємств»

 

 

студента(- ки) ___ курсу групи ________

___________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові (повністю))

 

Науковий керівник: ___________________________________

(науковий ступінь, вчене звання, ініціали та прізвище викладача)

 

Ірпінь - 2015

Продовження додатку А

Реєстрація
	номер		дата	підпис лаборанта кафедри
Рекомендовано
до захисту
	підпис наукового керівника		дата ініціали,	прізвище наукового керівника
Результат захисту
	оцінка		дата	захисту
Члени комісії
	підпис		ініціали,	прізвище
	підпис		ініціали,	прізвище
	підпис		ініціали,	прізвище

 

Додаток Б

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

Кафедра економіки підприємства

Дисципліна «Конкурентоспроможність підприємства»

Спеціальність 8.03050401 «Економіка підприємства»

Магістерська програма «Управління економічним розвитком підприємств»

Курс ____ Група_________ Семестр______________

 

З А В Д А Н Н Я