Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


який з вислов≥в неправильний?




–оль звукозапису ≥ телебаченн€ у розвитку естрадного мистецтва ’≤’-’’ ст.

ѕЋјЌ

1. –озвиток звукозапису XIX ст.: фонограф, грамофон, плат≥вки, рад≥о

2. ѕоп-музика XX ст. ≥ техн≥чний прогрес.

3. ≈поха MTV

¬ ’≤’ ст. стала розвиватис€ ≥ндустр≥€ дозв≥лл€ €к частина сфери послуг. ѕ≥сл€ в≥дм≥ни монопол≥њ дирекц≥њ казенних театр≥в у 1882 були скасован≥ вс€к≥ обмеженн€ на приватне п≥дприЇмництво в концертно-естрадн≥й д≥€льност≥ [1]. “ак закладавс€ фундамент того, що п≥зн≥ше назвуть шоу-б≥знесом. ѕроте до шоу-б≥знесу було ще далеко. ” виставах, головним продовжував залишатис€ актор. ќднак до к≥нц€ стор≥чч€ ситуац≥€ стала докор≥нно зм≥нюватис€. –ежисер ставав основним творцем театрал≥зованих заход≥в.

” XIX стол≥тт≥ виникли перш≥ Ђз≥ркиї у галуз≥ музики Ц ними стали, зокрема, музиканти-в≥ртуози, наприклад, ‘еренц Ћ≥ст або Ќ≥коло ѕаган≥н≥. ѕо€ва за диригентським пультом …оганна Ўтрауса-сина ≥ його багатор≥чна д≥€льн≥сть по кер≥вництву оркестром знаменували пер≥од стаб≥л≥зац≥њ концертного житт€ ѕавловська. Ќа вимогу маестро були створен≥ прийн€тн≥ умови дл€ музикуванн€ п≥д час об≥ду. √ра вечорами починалас€ р≥вно в 19:00 ≥ тривала до в≥дходу останнього поњзда в ѕетербург. —ам же молодий маестро швидко став кумиром любител≥в музики ≥ особливо њњ ж≥ночоњ половини. —лухач≥ ставали також ≥ гл€дачами: вони ≥з захопленн€м спостер≥гали за тим, €к темпераментно ≥ артистично Ўтраус керуЇ оркестром. ≤нод≥ в≥н раптом переставав диригувати, стаючи сол≥стом-скрипалем, €к це було прийн€то в —х≥дн≥й ™вроп≥ ≥нод≥ доповнюючи св≥й виступ Ђпританцьовуванн€мї з≥ скрипкою в руках. ѕроте одночасно на концерт≥ почути ≥ побачити Ђз≥ркуї могли людина сто-дв≥ст≥ - ст≥льки, ск≥льки могло ув≥йти, скаж≥мо, в зал палацу граф≥в ЎереметьЇвих Ц саме в таких м≥сц€х проходили концерти Ћ≥ста, ѕаган≥н≥, Ўопена та ≥нших музичних ≥дол≥в XIX ст.. —права в тому, що до к≥нц€ XIX ст. музика ≥снувала т≥льки у форм≥ живих виступ≥в або у вигл€д≥ нотних зб≥рок.

Ћише в 1877 роц≥ “омас ≈д≥сон винайшов фонограф Ц ≥нструмент, €кий м≥г записувати звуки. —ам ≈д≥сон зовс≥м не збиравс€ використовувати св≥й фонограф в музичних ц≥л€х, в≥н бачив його застосуванн€ виключно у вигл€д≥ наукового приладу ≥ диктофона.

19 лютого 1878 американський винах≥дник “омас ≈д≥сон запатентував прилад дл€ механ≥чного запису ≥ в≥дтворенн€ звуку, €кий назвав фонограф.

” 1888 роц≥ н≥мецьким ≥нженером ≈. Ѕерл≥нером був винайдений грамофон Ц апарат дл€ в≥дтворенн€ звуку, записаного на грамофонну пластинку.

Ѕерл≥нер же став першим виплачувати гонорари артистам за створений запис. —аме цей р≥к прийн€то вважати початком нового напр€мку, €кий займе надал≥ наст≥льки значне м≥сце в сучасному шоу-б≥знес≥ та музичн≥й ≥ндустр≥њ.

≤ вже в 1897 в усьому св≥т≥ було продано 500 тис. плат≥вок, в 1899 роц≥ Ц 2,8 м≥льйона! ѕершими бестселерами св≥товоњ плат≥вковоњ ≥ндустр≥њ були оперн≥ плат≥вки: саме цей жанр тод≥ був максимально затребуваний.

«вукозапис став чи не головною техн≥чною новац≥Їю, що з'€вилас€ в XIX ст. ≥ зробила величезний вплив на розвиток вс≥х постановочних жанр≥в.

Ќаступним етапом розвитку звукозаписуючих ≥ звуков≥дтворюючих прилад≥в став встановлений у 1910-х роках стандарт двосторонньоњ грамплат≥вки на 78 оберт≥в на хвилину, а в к≥нц≥ 1940-х з'€вилас€ довгограюча плат≥вка на 33,3 обороту ≥ т.зв. Ђсорокап'€ткаї Ц невеликий диск, розрахований на швидк≥сть 45 оберт≥в на хвилину. ≤ндустр≥€ поширенн€ п≥сень на нотних аркушах ще де€кий час конкурувала з грамзаписом, але до середини стол≥тт€ в≥н≥лов≥ диски вит≥снили нотн≥ аркуш≥, €к згодом компакт-диски вит≥снили Ђв≥н≥лї.

ѕерша в –ос≥њ фабрика грамплат≥вок в≥дкрита в –из≥ в 1902 роц≥. ј в 1907 роц≥ виробництво плат≥вок з ввезених матриць з-за кордону орган≥зувала ф≥рма ѕате, (з 1922 р Ц Ђ‘абрика ≥мен≥ 5-р≥чч€ ∆овтн€ї). « 1910 року випуск плат≥вок починаЇ фабрика Ђћетрополь-рекордї на станц≥њ јпрел≥вка п≥д ћосквою. ” 1911 роц≥ запущена в експлуатац≥ю фабрика товариства Ђ—ирена-–екордї, €ка за р≥к в≥ддрукувала 2,5 м≥льйона плат≥вок. ѕаралельно ƒержавна ƒума прийн€ла закон Ђѕро авторське правої, де вперше були врахован≥ ≥нтереси звукозаписних компан≥й. «годом на ринку д≥€ло близько 20 компан≥й. Ѕув створений Ђ—индикат об'Їднаних фабрикї, з метою протид≥€ти великим закордонним виробникам. ќднак п≥сл€ початку першоњ св≥товоњ в≥йни в –ос≥њ њх к≥льк≥сть скоротилас€. –еволюц≥€ 1917 року ≥ наступн≥ за нею под≥њ поступово привели ≥ндустр≥ю звукозапису спочатку до повного краху, а пот≥м, п≥сл€ в≥дновленн€ Ц до тотальноњ монопол≥зац≥њ њњ державою, що всерйоз ≥ надовго загальмувало розвиток ц≥Їњ ≥ндустр≥њ.

≤ншим важливим каналом поширенн€ попул€рноњ музики стало рад≥о. ÷е було доступне дл€ б≥льшост≥ задоволенн€, а власники рад≥останц≥й швидко знайшли сп≥льну вигоду з господар€ми звукозаписних ф≥рм, €к т≥льки стало зрозум≥ло, що рад≥оеф≥р Ц це ефективний спос≥б рекламувати плат≥вки, а також нав'€зувати публ≥ц≥ музику ≥ смаки. ” 1920 в —Ўј в≥дкрилас€ перша приватна рад≥останц≥€, а в 1925 в Ћондон≥ запрацювала Ѕританська рад≥омовна корпорац≥€ (¬¬—), що дос≥ Ї одн≥Їю з найб≥льших у св≥т≥.

–озвиток грамзапису спри€в поширенню, тобто попул€ризац≥њ музики, њњ загальнодоступност≥. «авд€ки грамплат≥вкам, рад≥о ≥ згодом телебаченню зТ€вл€Їтьс€ поп-музика(англ. pop music, скороченн€ в≥д popular music Ч попул€рна, загальнодоступна музика) Ц пон€тт€, що охоплюЇ р≥зноман≥тн≥ стил≥, жанри та напр€ми масового музикуванн€. ‘еномен поп-музики сформувавс€ передус≥м в англомовних крањнах «аходу €к €вище молод≥жноњ культури.

≤нструментальн≥ ресурси поп-музики обмежен≥, €к правило, електрог≥тарами та ударними ≥нструментами з еп≥зодичним застосуванн€м саксофон≥в та ≥нших, зокрема екзотичних ≥нструмент≥в. ƒл€ сучасноњ поп-музики велике значенн€ в≥д≥граЇ електронна апаратура. ћелод≥њ, €к правило, нескладн≥, ритм≥чн≥, легко запам'€товуютьс€. ¬елике значенн€ у просуванн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ поп-групи в≥д≥граЇ реклама. ¬же на початку 1940-х рок≥в реклама з'€вилась на рад≥о, пот≥м на телебаченн≥, зараз використовуЇтьс€ в ≤нтернет≥. як новий нос≥й ≥ ≥нструмент реклами, виступив моб≥льний телефон.

ЂGangnam Styleї Ц сингл п≥вденнокорейського виконавц€ ≥ автора п≥сень PSY. ¬ийшовши 15 липн€ 2012, а в≥деокл≥п став найб≥льшою к≥льк≥стю перегл€д≥в на YouTube: майже 2 500 000 000 перегл€д≥в (8 вересн€ 2015 року). 11 Ћистопада ЂGangnam Styleї став переможцем у категор≥њ Ђкраще в≥деої прем≥њ MTV Europe Music Awards 2012, €ка в≥дбулас€ в н≥мецькому м≥ст≥ ‘ранкфурт. 20 ¬ересн€ ЂGangnam Styleї потрапив у Ђ нигу рекорд≥в √≥ннессаї €к в≥део, €ке набрало найб≥льшу к≥льк≥сть Ђлайк≥вї в ≥стор≥њ YouTube. 24 листопада 2012 ЂGangnam Styleї став найпопул€рн≥шим в≥део на YouTube, ставши л≥дером ≥ за к≥льк≥стю перегл€д≥в. «а приблизними п≥драхунками, на ц≥й п≥сн≥ PSY вже заробив 8,1 м≥льйона долар≥в.

ѕредтечею поп-музики XX ст. став народжений у с≥льських районах ѕ≥вдн€ —Ўј блюз, €кий незабаром став найпопул€рн≥шою музикою чорного населенн€ крањни. « блюзу народивс€ джаз. Ѕ≥л≥ американц≥ спочатку були абсолютно несприйн€тлив≥ до блюзу, а ось джаз вони п≥дхопили миттЇво. ” 1920-т≥ починають поширюватис€ так зван≥ б≥г-бенди Ц велик≥, укрупнен≥ оркестри. ƒжаз, €кий вони виконували, називаЇтьс€ св≥нгом. ” 1930-≥ св≥нг стаЇ найпопул€рн≥шою музикою у св≥т≥ на той пер≥од. « ним змагаЇтьс€ т≥льки естрадна л≥рична п≥сн€. —≥льський блюз американського ѕ≥вдн€, перенесений в чорн≥ м≥ськ≥ квартали, до 1940-х рр. трансформувавс€ в те, що тепер називають ритм-н-блюз, а пот≥м Ц у рок-н-рол, €кий буквально Ђп≥д≥рвавї попул€рну культуру другоњ половини XX ст.. ѕочатком епохи рок-н-ролу вважаЇтьс€ 1955, а ≈лв≥с ѕресл≥ (1935 Ц 1977), став першою справжньою суперз≥ркою рок-н-ролу. јнгл≥йц≥ ви€вилис€ дуже сприйн€тливими до американськоњ та афроамериканськоњ музики: рок-н-ролу, ритм-енд-блюз ≥ блюзу. Ќасл≥дком цього стало Ђбританське вторгненн€ї розпочате в 1960-х, коли англ≥йськ≥ групи буквально захопили американський ≥ св≥товий поп-ринок. Ќа чол≥ цього вторгненн€ сто€ли The Beatles ≥ Rolling Stones. —коро њх музика вийшла за рамки простого рок-н-ролу, ≥ терм≥н скоротили до одного слова Ђрокї. «годом зТ€вл€Їтьс€ хард-рок.

¬ 70-х стаЇ техн≥чно можливим використанн€, кр≥м химерних костюм≥в х≥п≥ ≥ складних декорац≥й, високобюджетних сцен≥чних спецефект≥в Ц на концертах британськоњ групи Pink Floyd використовувалис€ л≥таюч≥ рад≥окерован≥ свин≥ величезних розм≥р≥в. ¬т≥м, рокери не цуралис€ ≥ простого Ц так, легкий ≥ важкий дим вперше з'€вилис€ на концертах рок-груп Ђважкихї жанр≥в, а пот≥м перекочували ≥ в арсенал поп-виконавц≥в. ≈поха рок-н-ролу ознаменувала собою р≥зкий поворот в област≥ споживчоњ аудитор≥њ сфери дозв≥лл€: €кщо до Ђмолод≥жноњ революц≥њї 1960-х споживачами видовищ були головним чином доросл≥ люди, то пот≥м ставс€ р≥зкий зсув. —ьогодн≥ основна аудитор≥€ естрадно-масових заход≥в Ц молодь у в≥ц≥ до 25 рок≥в.

 

≈поха MTV.

MTV Ц це те, без чого неможливо у€вити сучасну поп-культуру. ÷ей перший музичний канал н≥коли не був просто кабельним телебаченн€м. MTV став одночасно уособленн€м ≥ кер≥вництвом з≥ способу житт€ дл€ молод≥ багатьох крањн. Ѕагато культурних €вищ могли не побачити св≥т без музичного телебаченн€.

MTVЦ телеканал, присв€чений сучасн≥й попул€рн≥й музиц≥ ≥ молод≥жноњ субкультури. ћовленн€ почалос€ в —Ўј 1 серпн€ 1981. ¬ даний час торгову марку MTV за л≥ценз≥Їю њњ власника, корпорац≥њ Viacom, використовують безл≥ч телекомпан≥й в р≥зних крањнах св≥ту.  онцепц≥€ каналу з'€вилас€ ще в 1977 роц≥ Ц €к музичного каналу м≥сцев≥й кабельн≥й телемереж≥ в  олумбус≥, штат ќгайо. «агальнонац≥ональне мовленн€ MTV на —Ўј почалос€ 1 серпн€ 1981 (хоча перш≥ трансл€ц≥њ були доступн≥ лише жител€м Ќью-ƒжерс≥). ѕершим в≥деокл≥пом, показаним в еф≥р≥ каналу став ЂVideo Killed the Radio Starї у виконанн≥ групи Buggies. ”сп≥х в≥дразу прийшов до каналу Ц незабаром в≥н нал≥чував два м≥льйони передплатник≥в. “им часом, канал п≥ддавс€ звинуваченн€ми в расизм≥ Ц в перш≥ роки ≥снуванн€ MTV показувалис€ в основному в≥деокл≥пи б≥лих виконавц≥в (на що кер≥вники каналу аргументували, що виробництво в≥деокл≥п≥в негрит€нських музикант≥в було вкрай невеликим). —итуац≥€ була зм≥нена з виходом кл≥пу ЂBillie Jeanї ћайкла ƒжексона в 1983 роц≥: це ≥ наступн≥ в≥део музиканта потрапили в пост≥йну ротац≥ю каналу. «г≥дно джерел, телеканал MTV допом≥г стати поп-з≥рками ћайклу ƒжексону ≥ ћадонн≥; одночасно, ≥ ƒжексон, ≥ ћадонна допомогли зробити MTV впливовим музичним каналом. ƒосить скоро звукозаписн≥ компан≥њ побачили в MTV величезний маркетинговий ≥нструмент, ≥ майже вс≥ нов≥ сингли стали супроводжуватис€ в≥деокл≥пами, €к≥ у багатьох виконавц≥в перетворювалис€ на м≥н≥-ф≥льми.

” 1984 роц≥ на канал≥ з'€вивс€ св≥й перший х≥т-парад Ђ“ор 20 Video Countdownї. « того ж року стали проводитис€ церемон≥њ нагородженн€ найпопул€рн≥ших кл≥п≥в на канал≥ (ЂMTV Video Music Awardsї). ” 1985 роц≥ на канал≥ вперше з'€вилас€ соц≥альна реклама безпечного сексу. 1 серпн€ 1987 розпочав мовленн€ Ївропейська ф≥л≥€ каналу - MTV Europe, €кий, у свою чергу, в наступн≥ роки л≥цензував створенн€ безл≥ч≥ нац≥ональних канал≥в MTV в крањнах ™вропи. ¬ ”крањн≥ MTV роз почав своЇ мовленн€ 24 серпн€ 2007 року, завершив 31 травн€ 2013 року[2].

—початку зм≥ст MTV €вл€ло собою ротац≥ю музичних в≥деокл≥п≥в, обс€г €ких, у свою чергу, став ≥нтенсивно зб≥льшуватись з по€вою телеканалу. ѕот≥м з'€вилис€ тематичн≥ музичн≥ програми (Ђ120 Minutesї, ЂYo! Rapsї та ≥н.); в 1993 роц≥ з'€вивс€ св≥й перший мультипл≥кац≥йний сер≥ал (ЂЅ≥в≥с ≥ Ѕатхедї). ¬ к≥нц≥ 1990-х рр. MTV значно зм≥нив св≥й формат, надавши основний еф≥рний час р≥зним шоу, спец≥альним сер≥алам ≥ т.д. ¬ласне музика була винесена до створених MTV р≥зних спец≥ал≥зованих телеканал≥в (VH1, MTV2, MTV Jams та ≥н.).

Ќедооц≥нити вплив MTV на поширенн€ в≥зуальноњ ≥нформац≥њ про шоу-б≥знес неможливо. ‘актично в 80-≥ роки MTV виконувало приблизно ту ж роль, що сьогодн≥ виконуЇ ≤нтернет Ц саме з телеекран≥в м≥льйони людей отримували ≥нформац≥ю не т≥льки про те, €к звучить њхн€ улюблена музика, а й про те, €к вигл€дають виконавц≥, €к ≥ в що вони од€гаютьс€, на €ких ≥нструментах грають, в €ких декорац≥€х виступають ≥ т.д. ‘актично MTV заклало стандарт у€влень м≥льйон≥в людей про те, €к вигл€даЇ сучасне естрадне Ц у тому числ≥ музичне Ц шоу.


“ести

який з вислов≥в неправильний?

а. ƒ о к≥нц€ XIX ст. музика ≥снувала т≥льки у форм≥ живих виступ≥в або у вигл€д≥ нотних зб≥рок.

б. ” 1877 роц≥ “омас ≈д≥сон винайшов фонограф Ц ≥нструмент, €кий м≥г записувати звуки та не збиравс€ використовувати св≥й фонограф в музичних ц≥л€х, а планував його застосуванн€ виключно у вигл€д≥ наукового приладу ≥ диктофона.

в. ” 1888 роц≥ н≥мецьким ≥нженером ≈. Ѕерл≥нером був винайдений фонограф Ц апарат дл€ в≥дтворенн€ звуку, записаного на грамофонну плат≥вку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2059 - | 1927 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.