Будь-який ринок припускає місце і час зустрічі продавців і покупців. Ринок капіталу теж повинен володіти подібними інститутами, які полегшували б зустріч кредиторів і позичальників і зменшували трансакційні витрати.
|
Але ринок капіталу має свою особливість, яка впливає на його інституційний устрій. Ця особливість полягає в тому, що всі фірми і споживачі, які бажають дати або взяти гроші в борг, готові зробити це з різними сумами і на різний термін. Одні споживачі хочуть дати в борг на півроку, а інші - на два роки. Одні фірми хочуть взяти кредит на два місяці, а інші - на десять років. У всіх учасників ринку в такій ситуації були б величезні трансакційні витрати, пов'язані з пошуком партнера, у якого буде бажання взяти (дати) в борг потрібну суму на потрібний термін.
Одним з виходів з цієї ситуації є поява посередників на ринку капіталу, які полегшать завдання пошуку партнера для учасників цього ринку. Окремий посередник буде об'єднувати всі гроші, віддані в борг при рівноважній ставці відсотка, в один великий "котел" і потім з цього котла роздавати потрібні суми всім бажаючим взяти кредит.
Посередник на ринку капіталу буде діяти у своїх власних інтересах - заради отримання прибутку. Посередник від свого імені візьме в борг у всіх фірм і споживачів, які бажають стати кредиторами, і від свого імені дасть в борг фірмам і споживачам, які бажають стати позичальниками. Причому, щоб отримати прибуток, він буде брати в борг за меншою ставкою відсотка, ніж віддавати. Різниця між ставками становитиме його виручку, з якої він буде оплачувати всі витрати з проведення операцій і, можливо, отримувати прибуток.
Посередники виконують роль, схожу з магазинами, які скуповують товари у виробників і розпродають їх потім споживачам, знижуючи трансакційні витрати обох сторін. [3, с.54]
У посередників на ринку капіталу немає єдиної назви, що викликається різними видами.
Посередники можуть бути спеціалізованими, якщо вони працюють тільки з деякими видами кредитів або деякими видами учасників ринку. Наприклад, можуть існувати пенсійні фонди, які беруть заощадження споживачів для подальшої виплати їм пенсії і віддають їх у борг на ринку капіталу. Або ощадні каси, які теж працюють із споживачами, які збирають або позичати гроші на купівлю дорогого блага (будинки, машини і т. д.).
Але посередники на ринку капіталу можуть бути універсальними, якщо вони працюють з безліччю типів кредиторів і позичальників.
Одним з основних видів посередників на ринку капіталу можуть бути банки, які поєднують видачу позичок з виконанням двох інших важливих функцій: забезпечення безпеки операцій з грошима і обслуговування безготівкового обігу грошей (ці "родові" функції банків ми обговоримо в наступному параграфі).
Слід також зауважити, що з розвитком господарства на ринку капіталу з'являється ще один інститут - цінні папери, який дозволяє частково обійти посередників на ринку капіталу.[1, с.79]
