може виникнути внаслідок передозування препаратів або вживання таких рослин, як беладона, блекота, дурман (стосується дітей).
Симптоми отруєння: психічне (марення, галюцинації) і моторне збудження, почервоніння і сухість шкіри, спрага, хриплий голос, підвищення температури тіла, розлади ковтання, мовлення, розширення зіниць, світлобоязнь, тахікардія.
Допомога при отруєнні:
1. Видалення атропіну з травного каналу:
- промивання шлунка 0,5 % розчином таніну чи 0,1-0,01 % р-н калію перманганату;
- активоване вугілля;
- сольові проносні.
2. Форсований діурез, гемосорбція.
3. Функціональні антагоністи — прозерин, галантаміну гідроброміду.
4. Симптоматична терапія: при збудженні — діазепам; при тахікардії — В-адреноблокатори; для зниження температури тіла необхідно обкласти потерпілих грілками з льодом. У разі пригнічення дихання слід зробити штучне дихання з інгаляцією кисню. Оскільки у потерпілих фотофобія, їх поміщають у затемнене приміщення.
Rр: Sо1. Аtгоріnі sulfatis 1 % 10 ml
D.S. Закапувати в око по 1 -2 краплі повторно до розширення зіниці.
Rр: Sо1. РІаtyphуllinі hуdгоtагtгаtіs 0,2 % 1 ml
D.t.d. N. 10 іn аmрull.
S. Під шкіру по 1 мл 2 рази на день.
2.5 Гангліоблокувальні речовини (бензогексоній, пентамін, гігроній, арфонад). Механізм дії. Вплив на артеріальний тиск, гладкі м’язи, секрецію залоз. Застосування. Побічні ефекти. Профілактика ортостатичного колапсу. Дії медичного працівника в разі його виникнення.
Н-холіноблокатори — це речовини, що блокують нікотиночутливі холінорецептори. До них відносять гангліоблокатори та міорелаксанти периферичної дії (курареподібні засоби).
Гангліоблокатори — це засоби, що блокують передачу збудження у вегетативних гангліях.
Дія на організм:
1. Розширюють периферичні судини;
2. Знижують артеріальний тиск;
3. Погіршують секреторну і моторну функцію шлунка і кишок.
Бензогексоній (Benzohexonium) діє протягом 3-5 год.
Дія на організм:
1. Розширює периферійні судини;
2. Знижує артеріальний тиск;
3. Спазмолітична дію.
Застосування:
1. Спазми та хвороби периферійних судин;
2. Гіпертензивний криз;
3. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
4. Набряки легень, мозку;
Ф.в.: таб. 0,1г; 0,25г; 2,5% р-н в амп. по 1 мл. Сп Б.
Rр: Sо1. Веnzоhехоnіі 2,5 % 1 ml
D.t.d. N. 6 in аmрull.
S. По 1 мл під шкіру 1 раз на день.
Пентамін — за гангліоблокувальними властивостями поступається бензо-гексонію. Вводять тільки парентерально. Тривалість дії — 2-4 год. Сп. Б.
Застосування:
1. Спазми периферичних судин;
2. Гіпертензивний криз;
3. Набряк мозку, набряк легень;
4. При коліках (кишковій, нирковій);
5. Гострі напади бронхіальної астми;
6. Еклампсія.
Rр: Sоl. Реntаmіnі 5 % 1 ml
D.t.d. N. 6 іn аmрull.
S. Вміст ампули розчинити в 20 мл 5 % розчину глюкози,
вводити в/в повільно, під контролем АТ.
Гігроній — це препарат, подібний до бензогексонію. Антигіпертензивна дія після введення внутрішньовенно настає через 2-3 хв і триває 10-30 хв. Сп. Б.
Застосування:
1. Хворим з керованою артеріальною гіпотензією;
2. В акушерській практиці при нефропатії вагітних, еклампсії.
Інші ЛП: арфонад
Побічні ефекти гангліоблокаторів:
- Ортостатичний колапс;
- Сухість у роті;
- Розширення зіниць;
- Атонія сечового міхура і кишок.
Особливості роботи з гангліоблокаторами:
перевірити реакцію організму на низькі дози препарату;
можливість ортостатичного колапсу (порадити пацієнту полежати після ін`єкції 2-2,5 год);
Дії медичного працівника в разі виникнення колапсу: покласти хворого горизонтально, ноги підняти вище рівня серця, розстібнути одежу. Якщо АТ нижче 70 мм рт. ст., то в/м або в/в вводять кофеїн, ефедрин чи мезатон.
2.6 Курареподібні речовини (тубокурарину хлорид, дитилін). Загальні відомості. Класифікація. Застосування.
Курареподібні речовини (міорелаксанти ) — це лікарські речовини, що блокують Н-холінорецептори скелетних м'язів і переривають нервово-м'язову передачу.
Дія на організм: знижується тонус м'язів і настає їх релаксація у певній послідовності. Спочатку розслаблюються м'язи обличчя та шиї, потім — кінцівок і тулуба; в останню чергу паралізується діафрагма, що супроводжується зупинкою дихання.
Широта міопаралітичної дії - це діапазон між дозами, в яких препарати паралізують найбільш чутливі до них м'язи, і дозами, що призводять до повної зупинки дихання. Міорелаксанти характеризуються малою широтою терапевтичної дії. Їх застосовують тільки в умовах стаціонару.
За механізмом дії міорелаксанти поділяють на дві групи:
Антидеполяризувальні міорелаксанти: тубокурарину хлорид, піпекуроній (ардуан), атракурій та інш.
Деполяризувальні міорелаксанти: дитилін.
Антидеполяризувальні препарати — блокують Н-холінорецептори і перешкоджають деполяризувальному впливу ацетилхоліну.
Тубокурарину хлорид вводять внутрішньовенно. Дія починається через 1-1,5хв і триває 25-40хв.
Застосування:
1. В анестезіології під час оперативних втручань.
2. В ортопедії при репозиціі кісткових уламків. (Після переведення на штучне дихання)
Rр: Sо1. Tubосurаrіnі chloridi 1 % 1,5 ml
D.t.d. N. 10 іn аmрull
. S. Вміст ампули вводити внутрішньовенно
з розрахунку 0,4-0,5 мг/кг маси тіла.
Антагоністом курареподібних препаратів антидеполяризувальної дії є прозерин.
Деполяризувальної дії - збуджують н-холінорецептори і зумовлюють стійку деполяризацію постсинаптичної мембрани. Спочатку спостерігають тремтіння м'язів, а потім настає міопаралітичний ефект.
Дитилін (лістенон) — Препарат спричинює сильне, але нетривале (8-10 хв) розслаблення м'язів. Сп. А
Застосування:
1. При інтубації трахеї;
2. Під час ендоскопічних процедур, нетривалих операцій.
Контрольні питання:
1. Назвіть препарати, які зумовлюють місцеву втрату чутливості, та обгрунтуйте їх застосування.
2. Що таке в`яжучі засоби? Назвіть препарати даної групи і зробіть їх порівняльну характеристику.
3. Назвіть лікарські засоби, що подразнюють чутливі нервові закінчення, та проведіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препаратів.
4. Поясніть анатомо-фізіологічні особливості еферентної іннервації. Наведіть схему передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах.
5. Які ефекти характерні для М-холіноміметичних засобів? Назвіть препарати та обгрунтуйте їх застосування.
6. У чому полягає механізм дії Н-холіноміметичних засобів? Назвіть препарати та дайте їм фармакотерапевтичну характеристику.
7. Що таке антихолінестеразні засоби? Назвіть препарати та обгрунтуйте їх застосування.
8. Які ефекти характерні для М-холіноблокаторів?
9. Зробіть порівняльну характеристику препаратів.
10. Наведіть симптоми отруєння атропіном.
11. Яку допомогу слід надати потерпілому при отруєнні М-холіноблокаторами.
Література:
М.П. Скакун, К.А. Посохова «Основи фармакологіі з рецептурою» 2004р. с. 63-77;
І.В.Нековаль, Т.В. Казанюк «Фармакологія» с. 154-180;
Т.В. Казанюк, І.В. Нековаль «Основи фармакології та загальної рецептури» с.78- 93;
СПРС (самостійна робота до лекції):
