Артилерійська розвідка

Артилерійська розвідка в дивізіоні ведеться з завданнями виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного і хімічного нападу противника, його артилерійських і мінометних батарей, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, пунктів управління та інших важливих об`єктів (цілей); визначення місця розташування опорних пунктів, характеру їх фортифікаційних споруд, загороджень і системи вогню; до розвідки цілей, призначених для ураження; обслуговування стрільби своїх підрозділів; спостереження за діями противника і своїх військ; вивчення прийомів і способів застосування противником артилерії, протитанкових засобів та іншого озброєння, особливо його нових зразків.

Для ведення розвідки дивізіону призначаються смуга розвідки і райони особливої уваги.

Смуга розвідки – смуга місцевості, в якій повинно бути забезпечене одержання відомостей про противника, розміщення елементів його бойового порядку, позицій артилерії, мінометів, протитанкових та інших вогневих засобів, необхідних для ураження їх вогнем артилерії.

При призначенні смуги розвідки позначають її двома точками праворуч і двома точками ліворуч. Наприклад: "Розвідку вести у смузі: праворуч – башта “Висока”, ор.31; ліворуч – окремий стовп, ор.37.

Район особливої уваги (РОУ) повинен мати місця розміщення або ймовірного знаходження засобів ядерного та хімічного нападу, артилерійських і мінометних батарей, пунктів управління, наземних елементів систем ВТЗ та ін. важливих цілей. На місцевості РОУ визначається 3-4 точками. На робочій карті РОУ позначається овалом. Наприклад: "Район особливої уваги перший ор.31, ліве узлісся гаю "Березовий"; висота “Темна”, тригопункт”.

Об’єкти розвідки призначають при веденні бойових дій у місті та під час прориву укріпленого району. Крім того, об`єкти розвідки можуть призначатися також при підготовці до наступу, коли в короткий термін необхідно розвідати ретельно замасковані протитанкові, інші вогневі засоби і фортифікаційні споруди противника. Наприклад: “Розвідати і визначити місцезнаходження протитанкового взводу на лівому узліссі гаю “Темний”.

Напрямок розвідки призначають, як правило, під час розвитку наступу в глибині оборони противника, у зустрічному бою та при переслідуванні противника, що відступає. На місцевості напрямок розвідки позначають двома точками.

Більш детально організація артилерійської розвідки у дивізіоні (батареї) викладена у розділі дев’ятому цього підручника.

Зв’язок

Зв’язок у дивізіоні повинен забезпечувати: можливість приймання команд (розпоряджень) старшого артилерійського командира і командира загальновійськового підрозділу на підготовку і виконання вогневих завдань та передачу команд (розпоряджень) одночасно на пункт управління вогнем дивізіону і командирам батарей; можливість приймання розпоряджень вищого штабу та передачі йому необхідних даних; можливість управління вогнем дивізіону командиром батареї, що взяв на себе управління; можливість передання команд (установок) з використанням апаратури передання даних; постановлення завдань підрозділам артилерійської розвідки, що обслуговують стрільбу, і приймання доповідей від командирів цих підрозділів, а також можливість приймання бюлетенів "Метеосередній".

Організація та підтримка стійкого зв’язку в бойовій обстановці є найважливішим обов’язком командира і штабу дивізіону.

Зв’язок у дивізіоні організується на підставі рішення командира дивізіону та вказівок вищого штабу.

Командир дивізіону повинен мати зв’язок: зі старшим командиром; з пунктом управління вогнем дивізіону; з командирами батарей; з передовим (боковим) спостережним пунктом; з командиром загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий або якого підтримує; з командиром доданого або призначеного для обслуговування підрозділу артилерійської розвідки.

За своєчасну організацію і підтримання безперервного зв’язку в дивізіоні відповідає начальник штабу дивізіону.

Безпосередньо організує зв’язок і відповідає за його стійку роботу в дивізіоні начальник зв’язку дивізіону.

Начальник штабу дивізіону повинен мати зв’язок: з командиром дивізіону; зі штабом старшого командира; з вогневими взводами батарей (не менше двох каналів зв’язку, один

з яких дротяний); з доданими або призначеними для обслуговування підрозділами артилерійської розвідки; з метеорологічною станцією (на прийом).

При організації зв’язку начальник штабу дивізіону повинен повідомити:

- начальнику зв’язку дивізіону: відомості про противника і завдання дивізіону; місце КСП (СП) дивізіону, батарей, загальновійськового підрозділу, що підтримується, та приданого (призна

ченого для обслуговування) підрозділу артилерійської розвідки, вузла зв`язку і пункту управління вогнем дивізіону, вогневих позицій батарей; з ким, до якого часу і якими засобами встановити зв`язок; обмеження в роботі радіо засобів зв`язку; режим роботи радіо засобів; заходи щодо захисту зв’язку від радіоелектронного продавлення противником;

- командирам підрозділів: з ким, до якого часу і якими засобами встановити зв`язок; позивні вузлів, станцій зв`язку і посадових осіб; частоти радіомереж та радіо напрямків; обмеження в роботі радіо засобів; режим роботи радіо засобів.

Крім того, він зазначає порядок і час зарядки акумуляторних батарей.

При плануванні зв`язку штаб дивізіону робить розрахунок сил і засобів зв`язку, розробляє схеми радіо – та провідного зв’язку (рис.6.5, 6.6), доводить до підрозділів виписки з таблиць позивних вузлів та станцій зв`язку, посадових осіб, а також радіо дані.

Рисунок 6.5 – Схема радіозв’язку артилерійського дивізіону (варіант)

Для безперервного і стійкого управління підрозділами дивізіону застосовуються радіо, провідні, рухомі і сигнальні засоби зв’язку.

В наступі зв’язок по радіо є основним засобом управління підрозділами дивізіону.

Радіозв’язок у дивізіоні з урахуванням наявності сил і засобів організується по радіомережах та радіо напрямках.

У ході наступу всі команди по радіо передаються відкритим текстом. Найменування підрозділів та посад командирів при цьому зазначають позивними, а пункти місцевості - від орієнтирів, згідно з умовними найменуваннями й за кодованою картою. Координати цілей в командах на підготовку до ведення вогню передають без кодування.

Сповіщення підрозділів дивізіону про повітряного противника, про безпосередню загрозу і про початок застосування противником ядерної, хімічної та біологічної зброї, а також про зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами. Ці сигнали повинен знати весь особовий склад дивізіону.

Дивізіон в обороні

Артилерійський дивізіон в обороні може діяти у складі артилерійської групи, РВК або бути в безпосередньому підпорядкуванні командира загальновійськового з’єднання. Дивізіон зі складу артилерійської групи може призначатися для підтримки загальновійськового підрозділу або залишатися підручним у командира групи.

Дивізіон (у першу чергу самохідний) може додаватися загальновійськовому підрозділу, який діє у смузі забезпечення як передового загону або який обороняється на передовій позиції, а також призначеному в ар’єргард під час виходу з бою та відході.

Крім того, дивізіон може назначатися для підтримки батальйону, який складає протидесантний резерв.

Обсяг і характер завдань, які виконуються дивізіоном в обороні, залежать від конкретних умов обстановки, замислу загальновійськового командира на бій і бойових можливостей дивізіону.

Артилерійський дивізіон в обороні виконує такі завдання:

- знищує і подавляє засоби ядерного і хімічного нападу противника, його артилерійські і мінометні батареї, танки та інші броньовані машини, живу силу, протитанкові та інші вогневі засоби, засоби протиповітряної оборони, пункти управління, радіоелектронні засоби та наземні елементи систем ВТЗ;

- проводить дистанційне мінування місцевості;

- прикриває вогнем проміжки між районами оборони і опорними пунктами, фланги підрозділів, що обороняються, інженерні загородження та перешкоди, райони по яким противник застосував ЗМУ;

- уражає десанти, які висадилися;

- підтримує підрозділи, що обороняють смугу забезпечення, передову позицію і позицію бойової охорони.

При обороні вночі дивізіон освітлює місцевість і цілі, знищує освітлювальні засоби і прилади нічного бачення противника, освітлює його танки у ході стрільби ПТРК; при проведенні контратак ставить світлові орієнтири (створи).

Дивізіон в обороні завдання з вогневого ураження противника виконує при проведенні артилерійської заборони висування і розгортання військ противника, артилерійського відбиття атаки противника, артилерійської підтримки військ, що обороняються в глибині, а також при ураженні противника у ході проведення контратак. Дивізіон може також залучатися до артилерійської контрпідготовки.

У разі залучення до артилерійської контрпідготовки дивізіон виконує вогневі завдання з ураження призначених цілей відповідно до таблиці вогню. Цілями для ураження можуть бути тактичні засоби ядерного і хімічного нападу, артилерійські та мінометні батареї, батареї РСЗВ, пункти управління, танкові і мотопіхотні підрозділи, що зайняли вихідні позиції. Поставлені вогневі завдання дивізіон виконує з основних або запасних ВП. Дивізіон відкриває вогонь за командою старшого артилерійського командира. Після виконання вогневих завдань, під час артилерійської контрпідготовки, дивізіон готується до відбиття наступу противника, а якщо він виконував завдання з тимчасових вогневих позицій, то повертається в основний район вогневих позицій або в новий район вогневих позицій з таким розрахунком, щоб у суворо встановлений час бути готовим виконувати поставлені завдання.

У ході артилерійської заборони висування і розгортання військ противника дивізіон уражає засоби ядерного і хімічного нападу, артилерійські і мінометні батареї, колони військ противника при висуванні, танкові і мотопіхотні підрозділи на рубежах розгортання, пункти управління.

Вогневі завдання дивізіон виконує за командами старшого артилерійського командира.

З метою швидкого відкриття вогню по колонах противника вогонь в дивізіоні готується завчасно, обчислені дані по планових цілях повинні бути записані у старших офіцерів батарей (командирів вогневих взводів) і командирів гармат.

Якщо противник застосував ЗМУ, то після відновлення боєздатності дивізіон за розпорядженням загальновійськового командира або старшого артилерійського командира готує зосереджений і загороджувальний вогонь з метою прикриття районів, для яких противник застосував ЗМУ.

У ході артилерійського відбиття атаки противника дивізіон зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях, рухомим та нерухомим загороджувальним вогнем наносить ураження танкам та іншим броньованим машинам, розладнує бойові порядки підрозділів противника і створює сприятливі умови для знищення його вогнем протитанкових засобів. У міру підходу противника до переднього краю оборони вогонь дивізіону доводиться до найвищого напруження. Перед переднім краєм оборони дивізіон нерухомим загороджувальним вогнем відсікає мотопіхоту від танків та знищує її.

Після підходу противника до переднього краю, коли дивізіон не здатний вести вогонь по противнику, що атакує, він уражає резерви противника, що підходять, та інші виявлені цілі перед фронтом та на флангах з урахуванням безпечного віддалення своїх загальновійськових підрозділів від розривів своїх снарядів.

Вогневі завдання дивізіон виконує, як правило, з основних ВП за командами старшого артилерійського командира, за розпорядженням командира загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий або підтримує, а також за ініціативою командира дивізіону.

У випадку вклинення противника у межі першої позиції дивізіон зосередженим, загороджувальним вогнем забороняє подальше просування його, особливо через райони, які зазнали масоване вогневе ураження і ЗМУ.

З метою забезпечення безперервної взаємодії командир дивізіону у ході бойових дій переміщає свій КСП разом з командиром батальйону. Переміщення командира дивізіону на новий спостережний пункт повинно проводитися без втрати управління вогнем.

У ході артилерійської підтримки військ, що обороняються в глибині дивізіон зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносить поразку противнику, який прорвав першу позицію, загороджувальним вогнем забороняє подальше просування противника в глибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджуючи основні зусилля на ураженні танків противника. Вогневі завдання дивізіон виконує з основних і запасних ВП. Маневр у запасний район ВП дивізіон здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира, а дивізіон, який доданий батальйону - з дозволу командира батальйону. Залежно від умов обстановки переміщення здійснюється в складі дивізіону або побатарейно. У ході переміщення дивізіон повинен бути завжди готовий розгорнутися з ходу в непідготовленому районі ВП.

У випадку прориву танків та інших броньованих машин противника в район ВП вони знищуються вогнем прямою наводкою. Мотопіхоту противника, що прорвалась, особовий склад вогневих взводів знищує вогнем зі стрілецької зброї.

Вогневе ураження противника при проведенні контратак дивізіон виконує за періодами: артилерійська підготовка контратаки і артилерійська підтримка контратаки.

Дивізіон може бути призначений для підтримки батальйону другого ешелону. Завдання командиру дивізіону на підтримку контратаки будуть поставлені завчасно, ще при підготовці до оборони, а перед проведенням контратаки уточнені на місцевості командиром батальйону.

У період артилерійської підготовки контратаки дивізіон уражає протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямку контратаки, а також артилерійські і мінометні батареї. Артилерійська підготовка контратаки зазвичай проводиться одним або кількома вогневими нальотами. Вона починається не пізніше виходу підрозділів, що контратакують, до рубежу досягнення вогню протитанкових засобів противника і закінчується з виходом наших підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

Артилерійська підтримка контратаки починається після артилерійської підготовки контратаки та здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. У цей період дивізіон уражає живу силу і вогневі засоби противника на напрямку контратаки та на флангах.

Після проведення контратаки та відновлення положення загальновійськовими підрозділами дивізіон виконує вогневі завдання щодо закріплення ними захопленого рубежу, здійснює зміну ВП, а також поповнення батарей боєприпасами та іншими МТЗ.

Ар­ти­ле­рій­сь­ка роз­ві­д­ка

Артилерійська розвідка