Ор­га­ні­за­ція бо­йо­вих дій ди­ві­зі­о­ну в обо­ро­ні

По­ря­док і зміст ро­бо­ти ко­ман­ди­ра ди­ві­зі­о­ну з ор­га­ні­за­ції бо­йо­вих дій за­ле­жать від умов пе­ре­хо­ду до обо­ро­ни, отри­ма­но­го за­вдан­ня та на­яв­но­с­ті ча­су.

При пе­ре­хо­ді до обо­ро­ни в умо­вах без­по­се­ре­д­ньо­го зі­тк­нен­ня з про­ти­в­ни­ком з оде­р­жан­ням за­вдан­ня ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну ор­га­ні­зує під­три­м­ку за­га­ль­но­вій­сь­ко­вих під­роз­ді­лів під час за­хо­п­лен­ня та за­крі­п­лен­ня на за­зна­че­но­му для обо­ро­ни ру­бе­жі, при­ймає рі­шен­ня, ста­вить за­вдан­ня під­роз­ді­лам, уто­ч­нює за­хо­ди що­до все­бі­ч­но­го за­без­пе­чен­ня бо­йо­вих дій та з ор­га­ні­за­ції управ­лін­ня. У по­да­ль­шо­му бе­ре участь в ре­ко­г­но­с­ци­ру­ван­ні стар­шо­го ко­ман­ди­ра і уто­ч­нює на мі­с­це­во­с­ті за­вдан­ня ко­ман­ди­рам під­роз­ді­лів.

При пе­ре­хо­ді до обо­ро­ни в умо­вах від­су­т­но­с­ті зі­тк­нен­ня з про­ти­в­ни­ком ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну, як пра­ви­ло, отри­мує за­вдан­ня на мі­с­це­во­с­ті від стар­шо­го ар­ти­ле­рій­сь­ко­го ко­ман­ди­ра і ко­ман­ди­ра за­га­ль­но­вій­сь­ко­во­го під­роз­ді­лу під час про­ве­ден­ня ни­ми ре­ко­г­но­с­ци­ру­ван­ня.

У хо­ді ре­ко­г­но­с­ци­ру­ван­ня ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну ви­вчає мі­с­це­вість, по­ло­жен­ня, си­ли і склад про­ти­в­ни­ка, мо­ж­ли­ві шля­хи ви­су­ван­ня і ру­бе­жі йо­го роз­го­р­тан­ня для на­сту­пу, при­хо­ва­ні під­сту­пи до пе­ред­ньо­го краю та імо­ві­р­ні на­пря­м­ки на­сту­пу та­н­ків про­ти­в­ни­ка, пе­ред­ній край і по­бу­до­ву обо­ро­ни за­га­ль­но­вій­сь­ко­вих під­роз­ді­лів, мі­с­ця об­ла­д­нан­ня мін­но-­ви­бу­хо­вих за­го­ро­джень; на­пря­м­ки і ру­бе­жі роз­го­р­тан­ня для контр­атак дру­го­го еше­ло­ну; за­вдан­ня, що ви­ко­ну­ють­ся за­со­ба­ми ста­р­ших ко­ман­ди­рів та ін­ши­ми ар­ти­ле­рій­сь­ки­ми під­роз­ді­ла­ми; уто­ч­нює во­г­не­ві за­вдан­ня ди­ві­зі­о­ну і за­вдан­ня ар­ти­ле­рій­сь­кої роз­ві­д­ки, ви­би­рає мі­с­ця ко­ман­д­но-­спо­с­те­ре­ж­них пун­к­тів; ви­вчає ра­йо­ни во­г­не­вих по­зи­цій і ма­р­ш­ру­ти ма­не­в­ру; ви­зна­чає об­сяг, чер­го­вість та те­р­мі­ни ін­же­не­р­но­го об­ла­д­нан­ня во­г­не­вих по­зи­цій і ко­ман­д­но-­спо­с­те­ре­ж­них пун­к­тів.

Пі­с­ля оде­р­жан­ня за­вдан­ня ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну з’я­со­вує йо­го, ро­бить роз­ра­ху­нок ча­су; ор­га­ні­зує роз­ві­д­ку про­ти­в­ни­ка і ра­йо­нів во­г­не­вих по­зи­цій, оці­нює об­ста­но­в­ку; при­ймає рі­шен­ня і до­во­дить йо­го до сво­їх за­сту­п­ни­ків і ко­ман­ди­рів під­роз­ді­лів, ор­га­ні­зує все­бі­ч­не за­без­пе­чен­ня бо­йо­вих дій, управ­лін­ня і ви­хо­в­ну ро­бо­ту, від­дає бо­йо­вий на­каз.

У бо­йо­во­му на­ка­зі при по­ста­но­в­ле­ні за­вдань ба­та­ре­ям ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну за­зна­чає: ко­го під­три­ма­ти (як­що ба­та­рея при­зна­че­на для під­три­м­ки); во­г­не­ві за­вдан­ня з ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка під час про­ве­ден­ня контр­під­го­то­в­ки, ар­ти­ле­рій­сь­кої за­бо­ро­ни ви­су­ван­ня і роз­го­р­тан­ня військ про­ти­в­ни­ка, ар­ти­ле­рій­сь­ко­го від­бит­тя йо­го ата­ки, ар­ти­ле­рій­сь­кої під­три­м­ки військ, що обо­ро­ня­ють­ся в гли­би­ні та за пе­рі­ода­ми во­г­не­во­го ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка при про­ве­ден­ні контр­атак: ра­йо­ни во­г­не­вих по­зи­цій; мі­с­ця ко­ман­д­но-­спо­с­те­ре­ж­них пун­к­тів і по­ря­док здій­с­нен­ня ма­не­в­ру.

Пі­с­ля від­дан­ня бо­йо­во­го на­ка­зу ко­ман­дир ди­ві­зі­о­ну до­во­дить до ко­ман­ди­рів під­роз­ді­лів по­ря­док під­три­м­ки вза­є­мо­дії з ме­ха­ні­зо­ва­ни­ми (тан­ко­ви­ми) під­роз­ді­ла­ми при під­три­м­ці за­га­ль­но­вій­сь­ко­вих під­роз­ді­лів, що обо­ро­ня­ють­ся в сму­зі за­без­пе­чен­ня та на пе­ре­до­вій по­зи­ції (по­зи­ції бо­йо­вої охо­ро­ни), ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка в пе­рі­од йо­го ви­су­ван­ня і роз­го­р­тан­ня, від­бит­ті атак про­ти­в­ни­ка, ура­жен­ні про­ти­в­ни­ка, що вкли­ни­в­ся в обо­ро­ну, про­ве­ден­ні контр­атак дру­гим еше­ло­ном (ре­зе­р­вом), ура­жен­ні про­ти­в­ни­ка на фла­н­гах, в про­мі­ж­ках і сти­ках з су­сі­д­ні­ми під­роз­ді­ла­ми.

Крім то­го, він ви­зна­чає по­ря­док під­три­м­ки зв’я­з­ку з ко­ман­ди­ра­ми за­га­ль­но­вій­сь­ко­вих під­роз­ді­лів, спо­со­би ці­ле­в­ка­зань, си­г­на­ли спо­ві­щен­ня, управ­лін­ня та вза­є­мо­дії, уз­го­джує дії під­роз­ді­лів що­до зни­щен­ня та­н­ків про­ти­в­ни­ка у ви­па­д­ку їх про­ри­ву в ра­йон ВП.

В обо­ро­ні ди­ві­зі­он зав­ча­с­но го­тує во­гонь по роз­ві­да­них ці­лях, ву­з­лах до­ріг, мо­с­тах та пе­ре­пра­вах на ймо­ві­р­них ма­р­ш­ру­тах ви­су­ван­ня про­ти­в­ни­ка, ру­бе­жах ймо­ві­р­но­го роз­го­р­тан­ня в пе­ред бо­йо­вий (бо­йо­вий) по­ря­док, пе­ред пе­ре­до­вою по­зи­ці­єю, пе­ред­нім кра­єм, по під­го­то­в­ле­них по­зи­ці­ях у гли­би­ні обо­ро­ни, в про­мі­ж­ках між опо­р­ни­ми пун­к­та­ми, на фла­н­гах і на­пря­м­ках про­ве­ден­ня контр­атак.

При цьо­му вра­хо­ву­ють­ся умо­ви мі­с­це­во­с­ті, ха­ра­к­тер дій про­ти­в­ни­ка і во­г­не­ві мо­ж­ли­во­с­ті ди­ві­зі­о­ну. Зав­ча­с­но під­го­то­в­ле­ні да­ні по ці­лях уто­ч­ню­ють­ся з над­хо­джен­ням но­вих роз­ві­ду­ва­ль­них да­них про про­ти­в­ни­ка.

Для ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка на да­ль­ніх під­сту­пах до обо­ро­ни на ймо­ві­р­них ру­бе­жах йо­го роз­го­р­тан­ня в ба­та­ль­йон­ні і ро­т­ні ко­ло­ни і для ура­жен­ня пун­к­тів управ­лін­ня го­ту­ють зо­се­ре­дже­ний во­гонь. Зо­се­ре­дже­ний во­гонь го­ту­ють та­кож для ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка, що вкли­ни­в­ся в обо­ро­ну, і для під­три­м­ки контр­ата­ки дру­го­го еше­ло­ну.

Для ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка у хо­ді роз­го­р­тан­ня йо­го у взво­д­ні ко­ло­ни та в бо­йо­вий по­ря­док, у про­мі­ж­ках між опо­р­ни­ми пун­к­та­ми, для при­крит­тя за­го­ро­джень, а та­кож для ура­жен­ня не­ве­ли­ких за роз­мі­ра­ми ці­лей го­ту­ють во­гонь ба­та­рей.

В обо­ро­ні для ура­жен­ня про­ти­в­ни­ка ши­ро­ко за­стосову­ють­ся ру­хо­мий та не­ру­хо­мий за­го­ро­джу­ва­ль­ний во­гонь.

На пе­ре­до­вій по­зи­ції ба­та­ль­йон бу­дує обо­ро­ну окре­ми­ми ро­т­ни­ми і взво­д­ни­ми опо­р­ни­ми пун­к­та­ми, під­го­то­в­ле­ни­ми для кру­го­вої обо­ро­ни та для пе­ре­хо­п­лен­ня най­імо­ві­р­ні­ших на­пря­м­ків на­сту­пу про­ти­в­ни­ка. В про­мі­ж­ках і на фла­н­гах опо­р­них пун­к­тів зав­ча­с­но го­ту­єть­ся во­гонь ар­ти­ле­рії, та­н­ків, БМП, гра­на­то­ме­тів та ін­ших во­г­не­вих за­со­бів, ор­га­ні­зу­ють­ся за­сі­д­ки та во­г­не­ві мі­ш­ки, вла­ш­то­ву­ють­ся за­го­ро­джен­ня та за­ва­ли.

Бій ба­та­ль­йо­ну на пе­ре­до­вій по­зи­ції під­три­му­єть­ся во­г­нем до­да­ної ар­ти­ле­рії, а та­кож ча­с­ти­ною ар­ти­ле­рії бри­га­ди з тим­ча­со­вих ВП.

З ме­тою вве­ден­ня про­ти­в­ни­ка в ома­ну для від­бит­тя ата­ки не­ве­ли­ких сил про­ти­в­ни­ка від ди­ві­зі­о­ну мо­же при­зна­ча­ти­ся ба­та­рея, яка сво­їм во­г­нем зни­щує най­ва­ж­ли­ві­ші ці­лі або від­би­ває ата­ку за­го­ро­джу­ва­ль­ним во­г­не­м.

Як­що про­ти­в­ник го­тує і про­во­дить ата­ку ве­ли­ки­ми си­ла­ми, то ата­ка про­ти­в­ни­ка від­би­ва­єть­ся всі­ма си­ла­ми і за­со­ба­ми ба­та­ль­йо­ну. До пе­ре­хо­ду про­ти­в­ни­ка в ата­ку ди­ві­зі­он ура­жає роз­ві­да­ні ці­лі зо­се­ре­дже­ним во­г­нем і во­г­нем по окре­мих ці­лях. З пе­ре­хо­дом про­ти­в­ни­ка в ата­ку від­би­ває її за­го­ро­джу­ва­ль­ним во­г­не­м.

Од­ним із го­ло­вних за­вдань ди­ві­зі­о­ну під час бою за пе­ре­до­ву по­зи­цію є за­вдан­ня що­до ви­клю­чен­ня мо­ж­ли­во­с­тей про­ти­в­ни­ка обі­йти або ото­чи­ти під­роз­ді­ли ба­та­ль­йо­ну з фла­н­гів і ти­лу. При ви­ко­нан­ні цьо­го за­вдан­ня ва­ж­ли­ва роль на­ле­жить ар­ти­ле­рій­сь­кій роз­ві­д­ці та зав­ча­с­ній під­го­то­в­ці во­г­ню ди­ві­зі­о­ну і ба­та­рей на імо­ві­р­ні­ших на­пря­м­ках ру­ху про­ти­в­ни­ка як до пе­ре­до­вої по­зи­ції, так і в про­мі­ж­ках і на фла­н­гах опо­р­них пун­к­тів.

Від­хід ба­та­ль­йо­ну з пе­ре­до­вої по­зи­ції здій­с­ню­єть­ся ор­га­ні­зо­ва­но і тіль­ки за на­ка­зом ко­ман­ди­ра бри­га­ди і при­кри­ва­єть­ся во­г­нем до­да­но­го (під­три­му­ю­чо­го) ди­ві­зі­о­ну і ар­ти­ле­рі­єю бри­га­ди.

Пе­ре­мі­щен­ня ди­ві­зі­о­ну в ра­йон ос­но­в­них ВП здій­с­ню­єть­ся, як пра­ви­ло, по­ба­та­рей­но. КСП ба­та­рей пе­ре­мі­щу­ють­ся од­но­ча­с­но з КСП рот, на під­три­м­ку яких при­зна­че­ні, а КСП ди­ві­зі­о­ну – ра­зом з КСП ба­та­ль­йо­ну.

Ва­рі­ант ро­бо­ти ко­ман­ди­ра і на­ча­ль­ни­ка шта­бу ди­ві­зі­о­ну при ор­га­ні­за­ції і у хо­ді бо­йо­вих дій роз­гля­не­мо на та­к­ти­ч­но­му при­кла­ді.