Поріг рентабельності можна визначити, використовуючи графічний чи аналітичний метод

Точку беззбитковості розуміють як такий рівень виробництва (продажів), при якому забезпечується нульовий рівень прибутку, тобто точка беззбитковості передбачає рівність загальних витрат і отриманих доходів. Іншими словами, це той граничний рівень виробництва, спускаючись нижче якого підприємство зазнає збитків.

Поняття «точка беззбитковості» докладно висвітлене у фаховій літературі, тому стисло розглянемо основні моменти її визначення. Ґрунтовно схарактеризуємо модифікації даного показника, що враховують необхідність витрат із прибутку й виконання боргових зобов’язань.

У рамках визначення рівня беззбитковості всі витрати підприємства поділяють на дві групи: 1) умовно-змінні (міняються пропорційно зміні обсягів виробництва) і 2) умовно-постійні (не міняються при зміні обсягів виробництва).

Поділ витрат на змінні й постійні, особливо що стосується накладних (загальновиробничих) витрат, є умовним. Реально наявна група витрат, що містять у собі компоненти як змінних, так і постійних витрат, т. зв. змішані витрати. Останні належать до змінних витрат у частині частки змінного компонента й до постійних – у частині частки постійного. Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку, перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

У класичному варіанті, розрахунок точки беззбитковості здійснюється, виходячи із простого відношення, заснованого на балансі виторгу, за умови нульового прибутку.

У вартісному виразі, для виробництва (реалізації) багатономенклатурної продукції:

 

, де ,

(10.6)   (10.7)

 

де Б_т – точка беззбитковості, грн;

ПВ – постійні витрати, грн;

ЗмВ_ч – частка змінних витрат;

ЗмВ – змінні витрати, грн;

Р – обсяг виробництва (реалізації), грн.

У кількісному виразі – для виробництва (реалізації) монономенклатурної (або усередненої) продукції:

 

, де ,

(10.8)   (10.9)

 

де Д_вк – вкладений дохід на одиницю продукції, грн;

Ц – ціна, грн;

ЗмВ_од - змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Примітка. Постійні й змінні витрати – це витрати, які зараховують у собівартість продукції.

Відповідно, розрахований у такий спосіб рівень беззбитковості відбиває рівень виробництва, який необхідно забезпечити для відшкодування всіх витрат, що формують собівартість виробництва.

Однак точка беззбитковості, розрахована за вищенаведеним класичним варіантом, не дає повної картини про те, який рівень виробництва (продажів) необхідно забезпечувати підприємству, щоб покрити всі необхідні витрати. Адже на практиці підприємство має не лише відшкодовувати витрати з виробництва, але й, наприклад, обслуговувати об’єкти соціальної сфери, розраховуватися за кредитами тощо.

Щоб урахувати необхідність компенсації всіх поточних витрат, уводиться поняття «реальна точка беззбитковості», яка розраховується в такий спосіб:

 

,

(10.10)

 

де Б_т(реал) – точка реальної беззбитковості, грн;

ПВ_заг – постійні витрати, грн.

Розрахована в такий спосіб точка беззбитковості відбиває рівень виробництва, який необхідно забезпечити, щоб компенсувати необхідні витрати підприємства.

У випадку наявних боргових зобов’язань, які потрібно погашати в певний термін, підприємство має забезпечити відповідний обсяг виробництва (продажів) і вхідних грошових потоків. Для обліку розрахунків за борговими зобов’язаннями вводиться поняття «точка боргової беззбитковості», яка розраховується за формулою

 

, де ,

(10.11)   (10.12)

 

де Б_т(б) – точка боргової беззбитковості, грн;

Кр – обсяг необхідних платежів, грн;

Впр – витрати із прибутку, грн;

Б_пот – поточна частина боргу.

Наведена точка боргової беззбитковості враховує необхідність забезпечення як усіх поточних витрат, так і розрахунків за поточним боргом, тобто якомога повно відбиває необхідний рівень виробництва (продажів).

Основні фінансові показники бізнес-плану: прибуток, рентабельність, капіталовіддача, капіталоємність продукції, витрати на виробництво – мають узгоджуватись і бути збалансованими з показниками виробництва і реалізації продукції.

Розраховуючи необхідний рівень виробництва на підприємстві, заслуговує на увагу аналіз і порівняння всіх наведених вище показників беззбитковості, виробляють управлінські рішення.

Збалансованість фінансових показників з витратами на виробництво й обсяг продажу може бути здійснена різними способами:

· за допомогою складання узагальненого кошторису прибутків і збитків, балансу доходів і витрат;

· методом розрахунку критичної точки (порога рентабельності) виробництва і реалізації продукції (метод СVР: витрати – обсяг – прибуток), що дає змогу обґрунтувати величину беззбитковості обсягу продажу;

· методом граничного аналізу визначають величину максимального прибутку, виходячи з рівності граничного доходу (приросту виторгу на одиницю продукту), граничних витрат (приросту витрат на одиницю продукту);

· методом виробничої функції (типу Кобба-Дугласа) можна прогнозувати очікувані показники господарської діяльності за факторами витрат праці та капіталу;

· методом побудови подвійного бюджету поділяють у плані бюджет підприємства на поточний і стратегічний.

У плануванні зосереджуються на показниках прибутку.

Величина прибутку є керованим параметром. Управляти прибутком необхідно на всіх стадіях виробничо-комерційного циклу, починаючи від закупівель сировини і матеріалів і закінчуючи збутом продукції. Ефективність управління прибутком підвищується в напрямку, зворотному руху виробничо-технологічного процесу. Проблема оптимізації прибутку неоднозначна. З одного боку, прибуток має бути якнайбільшим, тому що це фінансовий результат, який характеризує досягнення кінцевих цілей бізнесу, підвищення його інвестиційної можливості та привабливості. З іншого боку – показувати в звітах великий прибуток невигідно, тому що збільшуються база оподаткування і сума податку. Звідси постає проблема оптимізації прибутку, що в плані розв’язується за допомогою різних методів.

Обсяг виробництва продукції, ціна продукту і витрати (витрати на виробництво продукції) знаходяться у певній функціональній взаємозалежності. Тому одержання максимального прибутку можливе за певних співвідношень цих величин. При ухваленні рішень, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, доцільно враховувати передбачувані величини граничного доходу і граничних витрат. Граничний дохід – це приріст виторгу від реалізації на одиницю приросту кількості виробленого продукту. Граничні витрати – це витрати, необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) способом.

 

Прагнення одержати максимум прибутку можна уявити як функція:

 

,

(10.13)

 

де Q – кількість товару (продукту), од.;

р – ціна одиниці товару, грн;

р·Q – дохід (виторг) від реалізації товару, грн;

C/с – витрати виробництва (витрати), грн;

R – прибуток від реалізації, грн.

Отже, конкурентне підприємство може впливати на ринок лише змінюючи обсяг продажів. Розв’язання проблеми можливе двома шляхами:

1) оцінюючи граничні значення виторгу та витрат;

2) аналізуючи сумарні величини виторгу та витрат.

Умовою того, що точка (Q) – це точка максимуму, є рівність нулю початкової похідної функції прибутку, тобто застосування граничного доходу до цієї функції дає співвідношення:

 

,

(10.14)

 

або ,

(10.15)

 

де – граничні витрати, грн;

– граничний дохід, грн.

Щоб прибуток був максимальним, необхідна рівність граничних витрат і граничних доходів. Отже, за наявності конкурентного підприємства умова максимізації прибутку набуває такого виду: необхідно обрати такий обсяг виробництва, для якого граничні витрати дорівнюють ціні.

Використовується також складніший математичний метод прогнозування майбутніх величин витрат на виробництво і реалізації продукції – виробнича функція Кобба-Дугласа. Первинна формула розрахунку за цією функцією

 

,

(10.16)

 

де Y – індекс виробництва;

Х₁ – витрати праці, грн;

Х₂ – витрати капіталу, грн;

А₀, А₁ – коефіцієнти (0 < А₁ < 1)

 

Особливістю моделей на основі функції Кобба-Дугласа є безпосередній зв’язок із концептуальним та управлінським мисленням, тенденцією до дослідження складних виробничо-збутових систем як агрегованих об’єктів. У зв’язку з цим метод аналогічний і сполучений з доктринами системної динаміки. Зокрема, вона оперує укрупненими множниками, через які встановлюється зв’язок із внутрішніми та зовнішніми змінними моделей і сценаріїв. У ряді випадків за допомогою цієї функції досягається розвиток моделей системної динаміки, концептуальне узагальнення сценаріїв. Принципи цього аналізу належать до групи головних ідей стратегічного аналізу, до ядра його «понятійного апарату». Вони застосовні на передпроектних і попередніх стадіях стратегічних досліджень, на фазі робочого моделювання, а також при завершенні робіт, коли необхідно відрецензувати отриманий стратегічний результат, дати чітку оцінку вірогідних рішень і сценаріїв. Деякі аспекти функції Кобба-Дугласа дають змогу зблизити метод з логікою систем підтримки та ухвалення рішень, покладених в основу імітаційних моделей. Розвиток моделі функції Кобба-Дугласа і точні економічні виміри на її основі здійснюються шляхом спостереження за оцінюваними параметрами при зміні або модифікуванні факторних змінних, уведенням додаткових факторних змінних, а також шляхом перетворення виразу функції Кобба-Дугласа, спільного або паралельного оцінюванню регресійних рівнянь різного виду.

Метод подвійного бюджету. Використовують для оптимального фінансування проектів у плануванні сфер вкладення фінансових ресурсів.

Це ефективний спосіб захисту стратегії розвитку підприємства від усіляких несподіванок у плані фінансування – поділ бюджету на поточний і стратегічний. Обидва ці бюджети у свою чергу, підрозділяються на зони вкладення фінансових ресурсів із різним ступенем прибутковості.

Переваги подвійного методу фінансування:

· виділення коштів для стратегічної діяльності у цільовому порядку;

· забезпечення збереження балансу капіталовкладень і доходів на короткі й тривалі терміни;

· забезпечення вибору найефективніших сфер виробничої діяльності за допомогою графіка і порівняння кривих доходів за відповідними бюджетами, перевірки витрат у різних зонах господарювання.

Система подвійного фінансування – дієвий важіль управління майбутнім розвитком підприємства в тому випадку, коли стратегічний бюджет становить значну частину загального бюджету підприємства.

При здійсненні прогнозних розрахунків необхідно враховувати:

· інфляцію;

· необхідність періодичного надходження доходу на інвестований капітал, не нижче визначеного мінімуму.

 

 

	Нотатки
Аналітичний та графічний методи розрахунку точки беззбитковості. Аналітичний метод. Показник Значення Сума постійних витрат, грн 50 000,00 Ціна за одиницю продукції, грн 1,2 Змінні витрати на одиницю продукції, грн 0,19 Точка беззбитковості (обсяг продажів), шт. 49 504,95 Точка беззбитковості (обсяг продажів), грн 59 405,94 http://manager.zp.ua 2. Графічний метод.

 

 

Тести і задачі

1. Головний інструмент розробки бізнес-плану – це:

1) кошторисне планування;

2) система обліку і постачань продукції.

2. Кошторис продажів містить у собі інформацію:

1) про передбачувані обсяги реалізації;

2) очікувану ціну одиниці товару;

3) виробничі потужності.

 

3. У процесі управління активами визначають:

1) співвідношення активів на балансі підприємства;

2) тип і склад активів;

3) оптимальне співвідношення короткострокових і довгострокових фінансових ресурсів.

 

Задача 1

 

Складіть фінансовий план ТОВ «Транс», використовуючи такі дані:

Таблиця 10.5

Вихідні дані для складення фінансового плану

 

№ пор	Анкетні позиції	Інформація
	Позичальник	Іванов Михайло Леонідович
	Місце мешкання позичальника	83050, м. Донецьк, вул. Артема, б. 1-а
	Кількість років, що позичальник працює на ринку	4 роки (з 10.01.2001 р. до теперішнього часу)
	Зв’язки зі споживачами послуг	Постійні та тимчасові
	Термін надання послуг	Протягом року – постійно
	Умови реалізації послуг	Залежно від споживача послуги можлива передоплата, оплата за фактом, оплата в розстрочку, відстрочення платежу
	Сутність заходу, для якого потрібний кредит	Для отримання кредиту в банку ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Донецьк з метою придбання вантажного автомобіля
	Інформація про здійснення попередніх подібних заходів	Позики не здійснювалися
	Характеристика та маркетингові дос-лідження споживчої цінності послуг, які будуть запропоновані на ринку	Послуги, які будуть надаватися фірмою не нові, але потреба в наданні їх велика
	Джерела придбання необхідних складових для реалізації цього заходу	Кошти кредиту та кошти чистого прибутку, що буде отриманий у рамках здійснення цього заходу
	Прогнозування сегмента ринку ком-панії, що пропонує аналогічний продукт	Державою не регулюється вартість даних послуг
	Державне регулювання відповідної галузі	Наявність великої кількості компаній різних форм власності, які надають дані послуги
	Аналіз конкурентоспроможності послуг	Рівень конкуренції значний
	Потенційні споживачі послуг та можливі шляхи залучення клієнтів	Споживачами є приватні особи, різні підприємства та організації різних форм власності
Маркетингова діяльність фірми, що надає дані послуги
	Опис процесу виробництва (трива-лість виробничого циклу, наявність чи додаткова потреба у виробничій потужності, працівниках, обладнанні та ін.)	Залежить від відстані, на який перевозиться вантаж клієнта
	Сфера обслуговування	На ринку є сфера обслуговування об’єкта позики. У зв’язку з цим, потреби у власній базі немає

Розв’язок:

Фінансовий план ТОВ «Транс» передбачає заходи та комплексний ефект даних заходів (табл. 10.6). При цьому послідовність у процесі пропонування заходів та розрахунку економічного ефекту може бути іншою.

Таблиця 10.6

Комплексний ефект від вжитих заходів на ТОВ «Транс»

 

№ пор	Захід	Ефект
	Обсяги виробництва за проектом, прогнозовані ціни на послуги порівняно з ринковими цінами	Не вище ринкових цін
	Графік здійснення витрат, у т. ч. за рахунок кредиту	Одноразові
	Класифікація виробничих витрат за проектом і статтями витрат	Покупка основних засобів (авто-мобіль «Рено», придбаний у під-приємства ТОВ «VEF-транс»)
	Загальні проектні витрати:
	комунальні витрати (у т. ч. витрати на світло, прибирання приміщень тощо)	≈ 185 дол./міс.
	Амортизація	≈ 195 дол./міс.
	Заробітна плата	500 дол./ міс.
	Частка обсягу наданих послуг у результаті здійснення кредитного проекту (тільки на повернення позики)	960 дол./ міс. (23 тис. доларів на 2 роки)
	Графік реалізації послуг	Залежно від укладених договорів на перевезення вантажів країнами СНД
	Фінансовий результат від здійснення заходу	18 020 дол./рік

 

Розрахунок економічних показників реалізації фінансового плану наведений у табл. 10.7, економічного ефекту заходу (табл. 10.8).

Таблиця 10.7

 

Розрахунок економічних показників фінансового плану

 

№ пор	Показника	Всього[1]	В т. ч. в розрізі місяця
	Обсяг наданих послуг, [км]	840 000
	Виторг від надання послуг, [дол.]	240 380	≈ 2005
	Ціна надання одиниці послуги (перевіз на 1 км.), [дол.]	0,29
	Витрати (всього) у т. ч.:
4.1. Капітальні вкладення, [дол.]	23 000
4.2. Поточні витрати, [дол.]:
· сировина та матеріали[2], [дол.]	93 000

Закінчення табл. 10.7

	· оплата праці, [дол.] водія директора фірми (за сумісництвом – головного бухгалтера)	24 000 36 000
· відрахування на соцстрах, [%]
· відрахування на соцстрах, [дол.]
· сплата відсотків за кредит, [дол.]		≈ 62
· митний збір, [дол.]	28 800
· оплата штрафів, [дол.]
- інші витрати, [дол.]
	Повернення заборгованості за кредитом, [років]	2 роки з дати підписання позикової умови
Повернення заборгованості за кредитом (у т.ч. відсотки), [дол.]	30 360	≈ 253
	Відрахування за кредитом, [%]	16% річних
Відрахування за кредитом (у т.ч. відсотки), [дол.]		≈ 62
	Прибуток, що залишається в розпорядженні суб’єкта господарської діяльності, [дол.]	18 020	≈ 150

 

Таблиця 10.8

Економічний ефект заходу

 

№ пор	Захід	Результат
	Щомісячні відрахування з кредиту	1020,4 дол.[3]
	Щомісячне одержання доходу від впровадженого заходу	2005 дол.
	Додаткові джерела доходу, які можна використовувати на погашення кредиту	Немає
	Контакти на купівлю товарно-матеріальних цінностей (послуг), необхідних для здійснення кредитного проекту	Договір №_ від 19.09.2010 р.
	Контакти на надання послуг при здійсненні кредитного проекту	Будуть надані до банку у міру їх укладення

Питання для самоконтролю

1. Які цілі фінансового планування?

2. Назвіть складові бізнес-плану.

3. Який головний інструмент розробки бізнес-плану?

4. Які методи використовують при складанні кошторисів?

5. У чому полягає сутність нормативного, оптимізаційного та балансового методів складання кошторисів?

6. Який орган здійснює фінансове планування на державному рівні та на рівні окремих суб’єктів господарювання?

7. Схарактеризуйте складові підсистеми фінансового планування на підприємстві.

8. Розкрийте сутність поточного фінансового планування.

9. Назвіть основні задачі фінансового планування.

10. З якою метою складається фінансовий план на підприємстві?

11. Схарактеризуйте класифікацію фінансових планів.

12. У чому полягає сутність виробничої функції Кобба-Дугласа?

13. Що являє собою метод подвійного бюджету.

 

Література

1. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: навчальний посібник / І.В. Зятковський. – К.: Кондор, 2003. – С. 282-303.

2. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навчальний посібник / О.О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – С.457-522.

3. Фактор ценового класса выпуска: новые пути исследования и измерения технологического прогресса / Бизнес-информатика. – № 4. – 2008. – С. 13-20 [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.hse.ru.

4. Финансовые показатели в системе бизнес-плана [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.cfin.ru.

5. Фінанси підприємств: курс лекцій / за ред. Г.Г. Кірейцева. – К.: Центр навч. літ., 2002. – С. 206-236.

6. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; кер. кол. авт. і наук. ред. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 397-452.