Схема аналітичного платіжного балансу

З метою фінансування можна залучати акціонерний і партнерський капітал, що теж вигідно при правильній організації управління таким капіталом. Управління фінансами здійснює фінансовий менеджер за двома напрямками.

При управлінні активами визначається співвідношення, тип і склад активів на балансі підприємства, підтримуються кінцеві оптимальні рівні поточних і фіксованих активів.

Поточні активи – готівка, цінні папери, що за першою вимогою можуть бути реалізовані на ринку, в т. ч. входять і матеріально-виробничі запаси.

Фіксовані активи – це земля, споруди, устаткування, транспортні засоби, довгостроково орендовані засоби.

При управлінні пасивами виявляється оптимальне співвідношення короткострокових і довгострокових фінансових ресурсів, визначаються найвигідніші фінансові ресурси.Вигідність фінансових ресурсів залежить від: економічної кон’юнктури, фінансової політики держави і т. ін.

Обігові фонди - різниця між поточними активами і поточними пасивами (рахунки і розписки, що підлягають оплаті, відсотки за кредитами). Довгострокові фонди – лізинг і довгострокові кредити.

Рекомендації з управління готівкою, оборотними коштами, товарними запасами:

· якщо фонди, вкладені в активи, можуть бути ефективніше використані в іншій справі, це не означає, що фонди використовуються неправильно;

· якщо є можливість вибору, то перевагу треба віддати фінансуванню за рахунок довгострокових кредитів, тому що ліквідний ризик буде меншим;

· доходи на фіксований капітал завжди вище від доходів на поточний капітал.

Задачі фінансового планування зводяться до якомога точного визначення майбутніх витрат і доходів, правильного розрахунку необхідної суми коштів і майбутніх фінансових результатів. Таким чином, планування є важливою частиною роботи з забезпечення стійкого фінансового стану підприємства.

Розрахунок 3. План фінансових результатів (доходів і витрат, план прибутків та витрат)

Таблиця 10.4

План фінансових результатів

Розрахунок 4. Плановий бухгалтерський баланс

На основі результатів розрахунку обсягів випуску продукції здійснюється розрахунок активів (за чинного технічного рівня), далі – розрахунок пасивів. При цьому добиваються збалансованості розрахунків, що звичайно досягається за допомогою використання кредитів. У країнах СНД обсяг зобов’язань рекомендується не більше 50% (у США – до 60, Японії – до 80%). При цьому може виникнути необхідність внесення виправлень в усі інші розрахунки.

Розрахунок 5. Умови беззбитковості

Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції проводиться за методом СVР витрати – обсяг – прибуток.

За кожним товаром визначається поріг рентабельності (знаходиться критична точка), тобто точка беззбитковості виробництва чи реалізації продукції.