Після виконання розрахунків за вищенаведеними трьома етапами визначають прибуток від реалізації товарної продукції

Величину можливого розміру прибутку (П_мож) у разі використання даного методу визначають за наступною формулою:

 

Пмож = Ррб · Пт ± АПФ,

(4.16)

 

де Р_рб – рівень рентабельності реалізації товарів, який склався у звітному періоді,%;

П_т – плановий обсяг товарообігу, грн;

АПФ – зміна прибутку у зв’язку зі змінами факторів, які визначають розмір прибутку.

Якщо на майбутній рік заплановано ті самі дії, які мали місце у звітному році, величини валових доходів, витрат та прибутку в плановому періоді будуть різнитися у значеннях порівняно зі звітним роком. Це відбувається під впливом змін зовнішніх факторів (інфляція, валютні коливання, зміни у нормативно-правових актах) та внутрішніх умов діяльності підприємства (нові кредити й інвестиції, зміни структури товарообігу, збільшення кількості персоналу тощо).

Аналітичний метод застосовується за укрупненого (перспективного) планування, а також на стадії складання попередніх розрахунків для бізнес-плану. До аналітичного методу належать також планування прибутку на основі базової рентабельності. Це є різновидом аналітичного методу розрахунку прибутку.

Базова рентабельність – це відношення валового прибутку за товарною продукцією до її собівартості за звітний рік. З метою зіставлення із плановим роком увесь очікуваний валовий прибуток за звітний рік коригують на зміну цін, навіть якщо вона відбулася наприкінці року. Крім того, з нього вилучають частину, що припадає на продукцію, яку в плановому році знімають із виробництва. За допомогою показника базової рентабельності обчислюють валовий прибуток за порівняною товарною продукцією, прибуток за непорівнянною товарною продукцією, прибуток у перехідних залишках готової продукції й прибуток від продажів у планованому році.

При розрахунках прибутку за порівнянною товарною продукцією аналізують вплив на неї змін, зіставляючи зі звітним роком окремих факторів: собівартості продукції, її асортиментів і якості, цін реалізації. Розрахунки складаються з дев’яти стадій.

1. Розрахунок прибутку за порівнянною товарною продукцією на підставі базової рентабельності. При цьому з метою порівнянності проводиться перерахування всієї порівнянної товарної продукції планового року на собівартість звітного року, виходячи з передбаченої її зміни (у %).

2. Визначення впливу зміни собівартості порівняної товарної продукції на прибуток. Для цього зіставляють порівнянну товарну продукцію планового року за собівартістю звітного й планового року. Різниця – сума прибутку (збитку) від зміни собівартості.

3. Визначення впливу на прибуток за порівнянною товарною продукцією змін в асортименті. Розраховують середній рівень рентабельності за структури випуску продукції звітного й планового років. Різниця показує відхилення рентабельності через зміни в асортименті.

4. Розрахунок впливу якості на прибуток за порівняною товарною продукцією проводиться на підставі коефіцієнта сортності. Визначають питому вагу кожного сорту виробів, що випускаються, у загальному обсязі виробництва й співвідношення між цінами на окремі сорти. Ціну 1-го сорту беруть за 100%, ціну 2-го сорту обчислюють у відсотковому відношенні до ціни 1-го сорту і т. д.

5. Розрахунок впливу на прибуток змін цін реалізації товарної продукції. Визначають товарну продукції, на яку введені нові ціни, у цінах реалізації, помножуючи на зміну цін (у %).

6. Обчислення прибутку в перехідних залишках готової продукції. Собівартість перехідних залишків помножують на рентабельність у IV кварталі звітного й планового років.

7. Розрахунок від продажів. Визначають валовий прибуток з урахуванням впливу розглянутих факторів і прибутку в перехідних залишках готової продукції й віднімають комерційні й управлінські витрати, плановані окремо на основі кошторисів.

8. Визначення прибутку за непорівнянною товарною продукцією. Прибуток визначають за допомогою прямого методу як різницю між ціною реалізації підприємства й собівартістю виробів. Якщо ціни не встановлені, то прибуток обчислюють за середнім рівнем рентабельності.

9. Розрахунок загального прибутку від продажів. Підсумовують прибуток від продажів порівнянної й непорівнянної продукції.

Для обчислення кінцевого фінансового результату, крім прибутку від продажів, розраховують результати від операційних і позареалізаційних доходів і витрат.

Прогнозований розмір прибутку за аналітичним методом можна визначити виходячи з використання в розрахунках значення маржинального доходу

 

П = Дм – Пост або П = Маржскор · Дп – Н,

(4.17)

 

де Д_м – маржинальний дохід, грн;

Н – постійні витрати, грн;

Марж_скор – скоригована сума маржинального доходу за всім асортиментом товарної продукції, грн;

Д_п – середня питома вага маржинального доходу (сума множень питомої ваги маржинального доходу до питомої ваги реалізації кожного виду товару у загальному обсязі поділена на 100), ум.од.

Формула обчислення маржинального доходу набуває виду

 

Дм= Врп – Зм,

(4.18)

 

де В_рп – виторг від реалізації продукції, грн;

Зм – змінні витрати, грн.

Формулу (4.17) можна використовувати для визначення прибутку від реалізації, якщо відома загальна сума маржинального доходу і постійних витрат або питомої ваги маржинального у валовому доході, або в обсязі товарообігу. Якщо відома питома вага маржинального доходу у виторзі від продажів (валовому доході) кожного виду продукції в загальній сумі виторгу від продажів, середня питома вага маржинального доходу підраховується як середньозважена величина.

Відповідно показник Д_п обчислюється в такий спосіб:

 

Дп = Р1 · Х1 + Р2 · Х2+…Рn · Хn,

(4.19)

де Р₁, Р₂, Р_n – питома вага маржинального доходу в ціні, ум. од.,

Х₁, Х₂, Х_n – питома вага маржинального доходу в загальній сумі товарообороту, ум. од.

Приклад 2. Підприємство реалізує три види товару. Питома вага маржинального доходу має наступні значення 0,5; 0,7; 0,8. Загальна сума продажу товарів становить 30 млн грн. Змінні витрати на виробництво трьох видів товару становили 20 млн грн. Питома вага реалізації товару 1 – 25%, товару 2 – 35%, товару 3 – 40%. Постійні витрати - 3,5 млн грн. Необхідно розрахувати прогнозований розмір прибутку за допомогою аналітичного методу шляхом визначення маржинального доходу.

Розв’язання:

1. Розрахуємо середню питому вагу маржинального доходу в загальній сумі товарообігу.

 

Д_п = (0,5 · 25 + 0,7 · 35 + 0,8 · 40)/100 = (12,5 + 24,5 + 32)/100 = 0,69.

 

2. Визначимо прибуток від реалізації за постійних витрат 3,5 млн грн і змінних, ураховуючи вартість товару, 20 млн грн, а саме:

 

П = (30 – 20) · 0,69 – 3,5 = 3,4 млн грн

тобто

П =	Маржскор ·	Дп –	Н = П	.
	Маржскор = ∑(Врп – Зм)

Прогнозований розмір прибутку за аналітичним методом через визначення маржинального доходу становитиме 3,4 тис. грн.

Якщо не очікується серйозних змін в прогнозованому періоді, для прогнозування прибутку можна використовувати ту саму питому вагу маржинального доходу.

На практиці часто постає запитання: За наявності якої кількості продукції, що реалізується, і за якої ціни можна забезпечити отримання максимального прибутку? З цією метою доцільно використовувати теорію граничної корисності.

Результати розрахунків прибутку з використанням усіх вище наведених методів доцільно зводити в спеціальну порівняльну таблицю для оцінки їх реальності, порівняння з можливостями отримання відповідного розміру прибутку і визначення того обсягу прибутку, який стане плановим. У випадку, якщо можливості підприємства в отриманні цільового прибутку недостатні, необхідно розробити заходи щодо забезпечення додаткового прибутку шляхом впровадження в дію невикористаних можливостей зі збільшення доходів і зниження витрат. При цьому необхідно прагнути максимально наблизити плановий прибуток до цільового.

 

 

Приклад 3. У звітному році було зафіксовано появу конкурентів, які ефективніше просувають та реалізують товар «А» на ринку. У зв’язку з цим очікується, що, незважаючи на загальне збільшення попиту, реалізація даного товару знизиться на підприємстві на 25%. Обсяг реалізації товару «Б» очікується на рівні минулого року, при цьому передбачається, що ціна цих товарів збільшиться на 10%. Розширення ринку збуту товарів групи «В» призведе до збільшення обсягів реалізації на 15% за незмінної роздрібної ціни. Збільшення чисельності працівників та збільшення заробітної плати призведуть до зростання постійних витратна 10 млн грн.

Вищезгадані зміни зумовлять зниження прибутку на 2,1 млн грн, що є неприпустимим, тому підприємство має потурбуватися про зменшення негативних наслідків від цих змін. У цих цілях можна знизити ціни на товари «А» на 5%, що приведе до підвищення продажів на 20%, знизити ціни на товари «Б» на 10%, реалізація в цьому випадку зросте на 25%, вжити рекламні заходи. При збільшенні витрат на рекламу обсяг реалізації зросте на 20% і т. д. Внаслідок вжиття таких заходів чистий дохід від реалізації збільшиться на 0,4 млн грн.

Метод спільного розрахунку передбачає застосування елементів вищенаведених способів. Так, вартість товарної продукції в цінах планованого року й за собівартістю звітного року визначається методом прямого рахунку, а вплив на плановий прибуток таких факторів, як зміна собівартості, підвищення якості, зміна асортиментів, цін тощо, виявляється за допомогою аналітичного методу.

Одержання певної маси прибутку визначає ефективність виробництва, однак сама маса прибутку не характеризує, наскільки ефективно працює підприємство. Для цього необхідно масу прибутку «зважити» на витрати підприємства. Даній меті відповідає показник рентабельності.