Класифікація доходів і витрат підприємства

Закінчення табл. 4.1

Фактори можуть бути внутрішніми та зовнішніми. До зовнішніх факторів належать тарифи, податкові ставки та пільги, кредитні відсотки, природні умови, державне регулювання цін, розмір штрафних санкцій. Як видно із названого вище, ці фактори не залежать від діяльності підприємства, але можуть істотно змінити величину прибутку.

До внутрішніх факторів зараховують виробничі та позавиробничі складові. До позавиробничих факторів належать соціальні умови роботи та побуту, природоохоронна та постачально-збутова діяльність. До виробничих факторів – ступінь забезпечення та використання засобів і предметів праці, трудових та фінансових ресурсів. Виробничі фактори можуть бути екстенсивними та інтенсивними. Екстенсивні фактори впливають на розмір прибутку через зміну обсягів, предметів та засобів праці, часу роботу устаткування, чисельності персоналу, фінансових ресурсів, а також фонду робочого часу. Інтенсивні фактори впливають на рівень отриманого прибутку за допомогою якісних змін: застосування прогресивних видів матеріалу, вдосконалення технологічних процесів, підвищення продуктивності устаткування, застосування вдосконалених видів устаткування, підвищення продуктивності та кваліфікації праці персоналу, прискорення обороту обігових коштів, удосконалення організації праці, зниження матеріаломісткості, а також найефективніше використання фінансових ресурсів.

Всі названі фактори впливають на формування кінцевої суми собівартості продукції та рівня рентабельності, який необхідно закласти в ціну для того, щоб мати фінансову можливість здійснювати відтворювальну функцію та відповідати вимогам ринкової економіки за окремим сегментом ринку.

Як економічна категорія прибуток відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує функції:

· характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Одержання прибутку означає, що всі витрати покриваються з надлишком доходами;

· має стимулюючу функцію (це пов’язано з тим, що прибуток є одночасно не тільки фінансовим результатом, але й основним елементом фінансових ресурсів підприємства). Підприємство зацікавлене в одержанні максимального прибутку, тому що це є основою для розширення виробничої діяльності, науково-технічного й соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників;

· є одним з найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів.

Розширення виробництва й процвітання національної економіки потребує максимізації прибутку й стійкого його зростання. Лише в такий спосіб підприємство може функціонувати в конкурентному ринковому середовищі. Розширення виробництва може проявлятися в збільшенні масштабів самого підприємства, зміцненні його позицій на ринку, але воно може виражатися й у поглинанні інших підприємств, у залученні нових ринків, нарешті, воно може стати наслідком простого злиття з іншими підприємствами.

Методи планування прибутку

Прибуток є основним чинником економічного й соціального розвитку не лише для підприємства, але й для економіки країни в цілому, джерелом формування грошових коштів централізованих та децентралізованих фондів.

Прибуток планується роздільно за видами, а саме:

· прибуток від продажу продукції й товарів;

· реалізації іншої продукції та послуг нетоварного характеру;

· реалізації основних засобів;

· реалізації іншого майна й майнових прав;

· оплати виконаних робіт і наданих послуг і т. д.;