Сі – передбачуваний рівень торговельної надбавки за i-ю групою,% до обороту

У випадку якщо підприємство не здійснює планування структури товарообігу, планова сума валового доходу від реалізації може бути визначена в такий спосіб:

 

Врп = Тn · С/100.

(4.5)

За наявності залишків прибутку від обсягу реалізації у попередніх періодах прибуток від обсягу реалізованої продукції в плановому періоді визначається за формулою

Прп = Пон + Птп – Пок,

(4.6)

де П_он – сума прибутку залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду, грн;

П_тп – прибуток від обсягу випуску товарної продукції в плановому періоді, грн;

П_ок – прибуток від залишків нереалізованої продукції наприкінці планового періоду, грн.

Дана методика розрахунків може застосовуватися для прямого методу планування прибутку, коли легко визначити обсяг реалізованої продукції в цінах і за собівартістю.

Різновидом методу прямого рахунку є метод поасортиментного планування прибутку. За цим методом прибуток підсумовується за всіма асортиментними позиціями. До отриманого результату додається прибуток у залишках готової продукції, не реалізованих на початок планованого періоду.

Приклад 1. Необхідно обчислити прибуток підприємства методом прямого рахунку, якщо валовий дохід підприємства від реалізації продукції у плановому періоді дорівнює 15 тис. грн, валові витрати підприємства з виробництва та реалізації продукції становлять 8 тис. грн, сума прибутку залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року – 2 та 5 тис. грн, відповідно.

Розв’язання:

1. Визначимо суму прибутку в плановому періоді.

П_тп = 15 – 8 = 7 тис. грн.

2. Відкоригуємо отриману суму на суму залишків.

П_рп = 2 + 7 – 5 = 4 тис. грн.

Отже, прибуток від обсягу реалізованої продукції в плановому періоді дорівнює 4 тис. грн.

Крім прибутку від реалізації товарної продукції, в складі прибутку враховується прибуток від реалізації іншої продукції й послуг нетоварного характеру, прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна, а також плановані позареалізаційні доходи й витрати.

Прибуток від іншої реалізації (продукції й послуг підсобного сільського господарства, автогосподарств, послуг непромислового характеру для капітального будівництва, для капітального ремонту і т. д.) планується методом прямого рахунку. Результат від іншої реалізації може бути як позитивним, так і негативним.

Прибуток (збитки) від традиційних статей позареалізаційних доходів і витрат (штрафи, пені, неустойки) визначається, як правило, на основі досвіду попередніх років.

Після розрахунків прибутку (збитків) за іншими видами діяльності, а також позареалізаційних доходів і витрат і з урахуванням прибутку від реалізації товарної продукції визначається валовий (загальний) прибуток підприємства.

З урахуванням витрат на 1 тис. грн товарної продукції прибуток планують за всім випуском товарів (порівнянних та непорівнянних) і обчислюють за формулою

 

ВП = Т(100 – В)/100,

(4.7)

 

де ВП – валовий прибуток від випуску товарної продукції, грн;

Т – товарна продукція в цінах підприємства, грн;

В – витрати на 1 тис. грн товарної продукції, розрахованої в цінах реалізації, грн.

Для визначення загальної суми прибутку від продажів отриманий результат коригують на зміни прибутку в перехідних залишках готової продукції.

У процесах планування суми прибутку варто належну увагу приділяти позареалізаційним витратам, що значно знижують суму чистого прибутку, яким, у кінцевому рахунку, розпоряджається підприємство.

У позареалізаційних витратах важливу роль можуть мати суми витрат на оплату відсотків за користування кредитами (позиками) банку під товари поточного зберігання. Витрати на оплату відсотків за користування позикою плануються, виходячи з нормативу товарних запасів, наявності власних оборотних коштів і ставок банку за надання кредиту. Дотримуються такої послідовності розрахунків:

· визначають товарообіг за собівартістю за рік, квартал або місяць:

 

Тс/с=ТМЦ + Трв,

(4.8)

 

де Т_с/с – товарообіг за собівартістю, грн;

Т_зц – товарообіг за закупівельними цінами, грн;

Т_рв – сума транспортних витрат, грн;

· розраховують одноденний товарообіг за собівартістю (О_с/с):

 

Ос/с=Тс/с/Д,

(4.9)

 

де Д – кількість днів у періоді (360, 90, 30);

· знаходять норматив товарних запасів у сумі за собівартістю:

 

NTзΣ = NTзон · Oc/c,

(4.10)

 

де NT_зΣ – норматив товарних запасів у сумі за собівартістю, грн;

NT_здн – норматив товарних запасів у днях;

· визначають розмір кредиту:

 

Рк= NTзΣ · Пк/100,

(4.11)

 

де Рк – розмір кредиту, грн;

П_к – пайова участь позикових коштів в оплаті товарів,%;

· розраховують відсотки, які сплачує торговельне підприємство за користування позикою (К_п):

 

Кп= Рк · Споз/100,

(4.12)

де С_поз – річна ставка банку за користування позикою,%.

З урахуванням викладеного планова сума чистого прибутку підприємства (Ч_пп) буде дорівнювати:

 

Чпп = Врп.пл + Внтд.п – Іо.пл ± Вп/р.пл – Ппп,

(4.13)

 

де В_рп.пл – планова сума валового доходу від реалізації товарів, грн;

В_нтд.п – планова сума валового доходу від неторгової діяльності, грн;

І_о.пл – планова сума витрат обігу, грн;

В_п/р.пл – планове сальдо позареалізаційних доходів і витрат, грн;

П_пп – планова сума податку на прибуток, грн.

Розглянутий метод прямого рахунку дає змогу отримати достатньо точні результати планової суми чистого прибутку, проте він має і недоліки. Насамперед він недостатньо орієнтований на досягнення цільових (нормативних) показників рівня чистого прибутку. Крім того, за допомогою цього методу можна здійснювати тільки одноваріантний розрахунок планованих показників.

Простим методом планування прибутку підприємства є нормативний метод, але як умова його застосування виступає наявність на підприємстві відповідної нормативної бази. Такими нормативами можуть виступати норми прибутку на одиницю товарообігу або норми прибутку на власний капітал.

Згідно з даним методом планована сума чистого прибутку підприємства (Ч_пп.пл) обчислюватиметься за формулою:

 

Чпп.пл = Тпл · Рпл/100,

(4.14)

 

де Т_пл – планований обсяг товарообігу, грн;

Р_пл – нормативний рівень рентабельності,% до обороту;

 

або Чпп = ВК · Чпп(н)/100,

(4.15)

 

де ВК – середня сума власного капіталу, використовувана в діяльності підприємства в плановому періоді, грн;

Ч_пп(н) – норма чистого прибутку на власний капітал,%.

Як нормативний рівень рентабельності та норми чистого прибутку на власний капітал можуть бути використані їх фактичні значення, досягнуті в звітному періоді, з урахуванням експертної оцінки достатності для виробничого і соціального розвитку підприємства. У разі їх недостатності як нормативи можуть виступати: середньогалузевий рівень рентабельності, досягнутий в звітному періоді, або середня норма депозитного відсотка на грошовому ринку, розрахована за нормою чистого прибутку на власний капітал.

Нормативний метод планового розрахунку суми чистого прибутку може бути використаний в процесі його визначення для підприємств, що відкриваються. Його недоліком є те, що він практично не пов’язаний з іншими показниками діяльності підприємства, внаслідок цього також не може бути використаний для багатоваріантних розрахунків.

Прикладом використання нормативного методу планування прибутку є також обґрунтування для малих підприємств на планований період суми поставленого доходу. Цей метод враховує деякі особливості функціонування підприємства: його торговельну площу, місцерозташування і т. д.

Метод цільового планування прибутку надає можливість забезпечити відповідність її розмірів до цілей розвитку підприємства. Основою цього методу є попереднє визначення мінімально необхідної суми прибутку, достатньої для сплати податку на прибуток, погашення довгострокових кредитів і відсотків за ними, задоволення потреб підприємства в коштах виплати дивідендів, здійснення соціальних виплат працівникам, а також для накопичення коштів, необхідних підприємству для виробничого розвитку. Розрахунок проводиться за кожним елементом цих потреб і охоплює ту їх споживчу частину, яка капіталізується.

Аналітичний метод застосовується на підприємствах із великим асортиментом продукції, що випускається, а також як доповнення до прямого методу, тому що він дає змогу виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток. За аналітичного методу прибуток розраховується не за кожним видом продукції, що випускається в планованому році, а за всією порівняною продукцією. Прибуток з непорівнянної продукції визначають окремо. Обчислення прибутку аналітичним методом має три послідовні етапи:

1) визначення базової рентабельності як частки від розподілу очікуваного прибутку за звітний рік на повну собівартість порівнянної товарної продукції за той самий період;

2) вирахування обсягу товарної продукції в планованому періоді за собівартістю звітного року й визначення прибутку на товарну продукцію, виходячи з базової рентабельності;

3) врахування впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження собівартості порівнянної продукції, підвищення її якості й сортності, зміна асортиментів, цін тощо.