Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище

 

1.У яких законодавчих актах України визначені організаційні та правові засади здійснення повітряноохоронних заходів та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря?

1. В Законі України «Про охорону атмосферного повітря»;

2. В Повітряному кодексі України;

3. 1 і 2.

 

2. Згідно законодавства з охорони атмосферного повітря в Україні встановлюються наступні нормативи:

1. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

2. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел, та технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин;

3. 1 і 2.

3. Гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування, це

1.Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини;

2. Норматив якості атмосферного повітря;

3. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела.

 

4. Згідно закону України «Про охорону атмосферного повітря» для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд встановлюються:

1. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

2. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування;

3. 1 і 2.

 

5. При яких умовах можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел згідно повітряноохоронного законодавства України?

1.Отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

2. Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства та затвердження звіту інвентаризації встановленому законодавством порядку;

3. Отримання лімітів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

 

6. Яким органом влади встановлюється Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря?

1. Міністерством охорони здоров’я України;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

 

7. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді крапки в системі координат, це джерело викиду:

1. Лінійне;

2. Точкове;

3. Площадне.

8. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і має початок і кінець в системі координат, це джерело викиду

1. Лінійне;

2. Точкове;

3. Площадне.

 

9. Викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами. це

1. Неорганізований викид;

2. Організований викид;

3. Викид від транспортних засобів.

10. Викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби,
вентиляційні шахти та інші споруди, це

1.Неорганізований викид;

2.Організований викид;

3.Спеціальний викид.

 

11. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно
передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів,
що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу, це

1. Неорганізований викид;

2. Організований викид;

3. Залповий викид

12. Під холодним типом джерела газоповітряної суміші розуміють:

1. Джерела, температура викидів з яких дорівнює температурі навколишнього повітря, у який вони надходять;

2. Викиди, що прохолоджуються, і мають негативну температуру на виході з джерела;

3. Викиди, що надходять з холодильного обладнання.

13. Неорганізований викид газоповітряної суміші з джерела це

1.Викид, що надходить в атмосферу через спеціально обладнані газоходи, труби, аераційні ліхтарі й інші споруди;

2. Викид, що надходить в атмосферу у виді ненаправлених потоків газу від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами;

3. Викид невстановленої кількості речовини в атмосферу за невизначений термін часу.

14. Для якого шару атмосфери над поверхнею землі здійснюються розрахунки приземної концентрації забруднюючих речовин згідно методики ОНД-86?

1. Необмеженого шару атмосферного повітря над джерелом викиду;

2. Двох метрового шару атмосфери над поверхнею землі;

3. Граничного шару атмосфери;

15.Чим відрізняється розрахунок максимальної концентрації забруднюючої домішки (См) для холодного типу джерела викиду газоповітряної суміші від гарячого типу за методикою ОНД-86?

1. В розрахункової формулі відсутній параметр ΔΤ - різниця температур газоповітряної суміші та температури атмосферного повітря куди викидається суміш;

2. В розрахункової формулі є наявність значення діаметру джерела викиду (D) та витрата газоповітряної суміші (V) наводиться з коефіцієнтом 8;

3. 1 і 2.

 

16. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити витрату газоповітряної суміші (V)?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.

 

17. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити температуру газоповітряної суміші?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.

 

18. На якій відстані від джерел викиду по осі факелу буде відзначатися максимум концентрації забруднюючої домішки?

1. Приблизно на відстані від10 до 40 висот джерела гарячого типу викиду
газоповітряної суміші;

2. Приблизно на відстані рівному висоті джерела викиду;

3. Приблизно на відстані 100 висот джерела викиду газоповітряної суміші.

 

19. Небезпечна швидкість вітру (u_м) при який буде відмічатися максимальна концентрація домішки (См) згідно вимог нормативу ОНД-86 визначається:

1. Технічними і технологічними характеристика джерела викидів;

2. Середніми багаторічними характеристиками швидкості вітру для населеного пункту;

3. 1 і 2.

 

20. При визначенні максимальної концентрації забруднюючої домішки в атмосферному повітрі за методикою ОНД-86 враховуються наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт, що враховує власну швидкість осідання домішки (F) та коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості (η);

2. Коефіцієнт, що враховує несприятливі метеорологічні умови розсіювання домішки в атмосферному повітрі (А);

3. 1 і 2.

21. Як зміниться відстань (Хм) на який буде відзначатися розрахункова максимальна концентрація забруднюючої домішки (См), якщо збільшити висоту джерела викиду?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.

22. Які метеорологічні умови відносяться до несприятливих для розсіювання забруднюючої домішки в атмосфері?

1. Туман та піднята інверсія температури;

2. Швідкість вітру, яка близька до небезпечної швидкості вітру;

3. 1 і 2.

23. Для яких джерел не встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин?

1. Для неорганізованих стаціонарних джерел;

2. Для організованих стаціонарних джерел;

3. Для пересувних джерел.

24. Для яких забруднюючих речовин не встановлюються граничнодопустимі викиди? 1. Для забруднюючих речовин, викиди яких не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік;2. Для речовин, на які не встановлені гігієнічні нормативи;3. 1 і 2.

25. У яких випадках величина фонової концентрації визначається розрахунковим шляхом за даними інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин?

1. Коли спостереження за концентраціями забруднюючих речовин не проводяться або проводяться в обсязі, недостатньому для визначення величин фонових концентрацій;

2. Коли середньомісячна концентрація забруднюючих речовин більш за ГДК.

3. 1 і 2;

 

26. У яких одиницях встановлюється норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини?

1. кг/с.

2. т/рік;

3. мг/м³.

27. Фонова концентрація шкідливих речовин, яка основана на розрахунку поля максимальних концентрацій визначається як:

1.·0,4 C_м;

2. 0,8 C_м;

3. 0,05 С_м.

 

28. Радіус зони впливу джерела викиду за методикою ОНД-86 визначається:

1. Розрахунком радіуса х_1, який дорівнює десятикратній відстані від джерела викиду, на якій приземна концентрація забруднюючої речовини за несприятливих умов ≤ 0,05 См;

2. Розрахунком радіуса х₂, на відстані якого концентрація домішки ≤ 0,05 ГДКмр;

3. За радіус впливу джерела приймають найбільше із значень х₁ та х₂.

 

29. Нормативна санітарно-захисна зона підприємства це

1. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація забруднюючої речовини не повинна перевищувати 5% від ГДКмр;

2. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація не повинна перевищувати 5% від максимальної розрахованої концентрації забруднюючої речовини;

3. Зона навколо підприємства розмір якої визначається згідно нормативного документа санітарного законодавства залежно від класу його небезпеки. При цьому на границі цієї зони концентрація забруднюючих речовин не повинна перевищувати ГДК.

30. У санітарно-захисних зонах заперечене розміщення:

1. Житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів;

2. Пожежних депо, гаражів, складів;

3. 1 і 2.

 

 

31. Ким розробляються заходи по скороченню викидів на підприємстві при несприятливих метеорологічних умовах?

1. Органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

2. Органами Міністерства охорони здоров’я;

3. Безпосередньо підприємством.

 

32. При розробці заходів щодо короткочасного скорочення викидів в періоди несприятливих метеорологічних умов необхідно враховувати щоб:

1. Заходи були достатньо ефективними і такими, що практично виконуються;

2. Застосування заходів, за можливістю, не повинно супроводжуватися скороченням виробництва;

3. 1 і 2.

 

33. Зменшення викидів яких джерел матиме більший ефект для тимчасового скорочення концентрацій в приземному шарі атмосфери при несприятливих метеорологічних умовах?

1. Низьких неорганізованих джерел;

2. Високих гарячих джерел;

3. Високих холодних джерел.

 

34. На який термін видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?

1. Один рік;

2. Безстроково;

3. Не менш 5років.

 

35. Яким органом надаються дозволи на викиди забруднюючих речовин?

1. Територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

2. Органами Міністерства охорони здоров’я;

3. Кабінетом Міністрів України.

 

36. Який документ дає право на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря?

1. Ліцензія;

2. Ліміт;

3. Дозвіл.

 

37. Для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин суб’єкту господарювання необхідно:

1. Підготувати встановлені документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

2. Сплатити збори за викиди забруднюючих речовин;

3. Узгодити ліміти на кількість викидів забруднюючих речовин.

 

38. Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:

1. Об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря;

2. Види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

3. 1 і 2.

39. На підставі яких матеріалів встановлюється необхідність взяття на державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Полів максимальних концентрацій забруднюючих речовин;

2. Граничнодопустимих викидів;

3. Інвентаризації видів та обсягів забруднюючих речовин.

40. За якими критеріями здійснюється узяття на державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Об’єктів, - якщо в викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина, потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин, за якими здійснюється державний облік»;

2. Значень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин;

3. Значень граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.

 

41. Який державний орган здійснює державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Територіальні органі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

2. Територіальні органи Міністерства охорони здоров’я України;

3. Кабінет Міністрів України;

 

42. До комунально-побутового водокористування відноситься водні об’єкти призначені для:

1. Купання, занять спортом і відпочинку;

2. Питного водопостачання;

3.Вилучення біологічної складової

 

43. Розрахункові умови – це сукупність характеристик, котрі приймаються для розрахунку умов скиду зворотних вод, а саме:

1. Кліматичні і гідрохімічні характеристики;

2. Кліматичні, метеорологічні і сейсмічні характеристики;

3. Гідрографічні, гідрологічні, гідрохімічні та інші характеристики водних об’єктів

44. Вода дренажна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;

2. Після відводу стоку атмосферних опадів з забудованих територій;

3. 1 та 2.

 

45. Вода стічна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;

2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій;

3. Після поверхневого відводу води з ділянок на яких застосовується гідромеханізація.

 

46. Вода скидна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.

2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій

3. Після відводу води від зрошуваних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливаються, що відводиться з ділянок на яких застосовується гідромеханізація

 

47. Для скиду зворотних вод з плавзасобів водного транспорту встановлення ГДС речовин:

1. Не передбачується;

2. Передбачується;

3. Вирішується у кожному окремому випадку

48. В контрольному створі водного об’єкту сума відношень концентрацій речовин з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості до відповідних ГДК повинна бути:

1. Більше або дорівнювати одиниці;

2. Дорівнювати одиниці;

3. Менше або дорівнювати одиниці.

 

49. Розрахунковий створ – це створ, для якого визначають розрахункові характеристики водного об’єкту. Їм може бути:

1. Контрольний створ;

2. Контрольний і фоновий створ

3. Контрольний, фоновий, гідрометричний та інші створи

 

50. По яким речовинам нормуються прирощення до природного фону при встановленні ГДС?

1. Нітрати;

2. Нафтопродукти;

3. Завислі речовини.

 

51. При подачі стічних вод у централізовані каналізаційні мережі величини ГДС на ці стоки:

1. Не встановлюються;

2. Встановлюються;

3. Вирішається у кожному окремому випадку

 

52. Яку розмірність має коефіцієнт неконсервативності

1. Доба;

2. 1/ добу;

3. Безрозмірний.

 

53. Величина ГДС визначається як добуток:

1. Максимальної годинної витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини;

2. Середньої за рік витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини

3. Максимальної годинної витрати зворотних вод на максимальну концентрацію забруднюючої речовини у контрольному створі

 

54. Коефіцієнт неконсервативності для водних об’єктів залежить від:

1. Фонової концентрації і фактичної концентрації речовини, що скидається;

2. Швидкості течії і температури води;

3. Ступеня забрудненості води водних об’єктів

 

55. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм (для водних об’єктів господарсько-питного і комунально-побутового призначення):

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 5 км):

56. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм рибогосподарського призначення):

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 5 км.

57. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані у будь якому напрямку для прибережної зони морів рибогосподарські норми якості:

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 0,25 км.

 

58. При розрахунках ГДС для прибережної зони моря як окремим має бути випуск, який розташований від інших випусків на відстані:

1. Більш 1 км вздовж лінії берега;

2. Більш 5 км вздовж лінії берега;

3. Більш 3 км вздовж лінії берега.

 

59. Встановлення ГДС речовин з урахуванням лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ) проводиться:

1. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні;

2. Для всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води;

3. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні і всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води при рибогосподарському водокористуванні.

 

60. Норми якості води у поверхневих водах встановлюються для водних об’єктів:

1. Господарсько-питного водокористування;

2. Господарсько-питного і комунально-побутового водокористування;

3. Господарсько-питного, комунально-побутового водокористування і рибогосподарського водокористування.

61. Для випусків зворотних вод на «рельєф», звідки вони не можуть надходити до водних об’єктів:

1. ГДС речовин розробляється згідно окремих Правил;

2. Скид заборонено;

3. ГДС речовин не розробляється.

 

62. До господарсько-питного водокористування відноситься використання водних об’єктів:

1. Як джерел господарсько питного водопостачання;

2. Як джерел господарсько питного водопостачання і водопостачання підприємств харчової промисловості;

3. Купання, занять спортом і відпочинку.

 

63. Рибогосподарські водні об’єкти підрозділяються на:

1. Вищу, першу і другу категорії;

2. Вищу і першу категорії;

3. Першу і другу категорії.

 

64. Метод Фролова – Родзилера може застосовуватися, якщо:

1. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.1

2. 0.025 ≤ q/Q ≤ 0.1;

3. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.01

 

65.Кількість блоків з яких складається система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші:

1. 5;

2. 3;

3. 2.

 

66.Оцінка сольового складу поверхневих вод суші передбачає визначення:

1. Мінералізації, забруднення компонентами сольового складу прісних вод;

2. Іонного складу, забруднення компонентами сольового складу солонуватих вод;

3. 1 та 2.

 

67. Групи показників за якими дається трофо-сапробіологічна оцінка якості поверхневих вод:

1. Гідрофізичні, гідрохімічні, біоіндикація сапробності;

2. Гідробіологічні, бактеріологічні;

3. 1 та 2.

 

68. Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші складається з:

1. 4 категорій та 5 класів;

2. 5 категорій та 7 класів;

3. 7 категорій та 5 класів.

 

69. Тип води при оцінці сольового складу поверхневих вод визначається за:

1. Співвідношенням між іонами;

2. Співвідношенням між катіонами;

3. Співвідношенням між мінералами.

 

70. Показники забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії належать до блоку:

1. Сольового складу;

2. Специфічних показників;

3. Трофо-сапробіологічних показників.

 

71. Створ для малих річок, що задається для визначення фонової концентрації речовини , повинен розташовуватися (при рибогосподарському користуванні):

1. Нижче діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду);

2. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 200 м (без врахування впливу джерел скиду);

3. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду).

 

72. Розрахункова фонова концентрація дійсна протягом:

1. Трьох років з дня визначення;

2. П’яти років з дня визначення;

3. Двох років з дня визначення.

 

73. Корегування фонової концентрації необхідно у випадках коли:

1. Введення в дію, закриття або реконструкції крупних підприємств;

2. Значної зміни режиму водостоку;

3. 1 та 2.

74. Перед розрахунком середньої з загальної кількості визначених концентрацій речовини необхідно видалити:

1. Аномально високі значення концентрації;

2. Аномально низькі значення концентрації;

3. Аномально високі та низькі значення концентрації.

 

75. Екологічна оцінка якості вод –

1. Віднесення вод до певної категорії згідно з екологічною класифікацією;

2. Віднесення вод до певного класу згідно з екологічною класифікацією;

3. Віднесення вод до певного класу і категорії згідно з екологічною класифікацією.

 

76. Сапробність вод –

1. Рівень вмісту у воді органічних речовин, що розкладаються;

2. Рівень вмісту у воді хімічних речовин, що розкладаються;

3. Рівень вмісту у воді токсичних речовин, що розкладаються.

 

77. Трофність водних об'єктів - ступінь біологічної продуктивності екосистем водних об'єктів, котра визначається вмістом у воді біогенних елементів, насамперед:

1. Кисню, водню;

2. Фосфору, азоту;

3. Заліза, свинцю.

 

78. Визначення важких металів відбувається у блоці:

1. Еколого-санітарних показників;

2. Специфічних показників;

3. Сольового складу.

 

79. Екологічна оцінка якості води в певному водному об'єкті може бути:

1. Орієнтовною;

2. Ґрунтовною;

3. Орієнтовною і ґрунтовною,

 

80. Фоновий створ – це створ розташований на водному об’єкті,безпосередньо:

1. До місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;

2. У місці впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;

3. Після місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії

 

Екологічна безпека

 

1. Стан системи «природа-техніка-людина», яке забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам людей кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегуляції - це …

1. Екологічна безпека;

2. Безпека життя;

3. Екосистема.

2. Причинами техногенної небезпеки можуть бути:

1. Природні процеси і явища;

2. Елементи техногенного середовища;

3. Кліматичні умови.

3. Критерій Ешбі використовується для оцінки …

1. Допустимих індивідуальних ризиків;

2. Допустимих ризиків травмування;

3. Допустимих ризиків скорочення тривалості життя.

4. Критерій Ешбі - це...

1. Кількість фатальних випадків за рік;

2. Імовірність одного фатального випадку за рік;

3. Імовірність одного фатального випадку за будь-який період.

5. Фактор екологічного ризику відображає:

1. Рівень реальної екологічної небезпеки;

2. Рівень потенціальної екологічної небезпеки;

3. Рівень як реальної, так і потенціальної екологічної небезпеки;

6. За формулою R = n/N розраховується:

1. Екологічний ризик;

2. Ризик середньої втрати тривалості життя;

3. Кількість негативних наслідків за рік.

7. Вид залежності „доза-ефект” визначається …

1. Природою токсиканта, дозою, захисними реакціями організму;

2. Метеорологічними умовами під час впливу забруднювальної речовини;

3. Механізмом його впливу на живі організми.

8. Конкретний вид залежності „доза-ефект” визначається на основі …

1. Експериментів з людьми, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

2. Експериментів з піддослідними тваринами, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

3. Моделювання шкідливих впливів на людину та довкілля.

9. Явище, процес, об’єкт, суб’єкт, властивості або їх сукупність, які здатні за певних умов створювати несприятливі наслідки, як для людей, так і для навколишнього середовища, називається

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Безпека.

10. За тривалістю небезпеки розділяють на:

1. Імпульсивні і кумулятивні;

2. Тривалі та нетривалі;

3. Миттєві, годинні, річні, вікові.

11. Евритермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску;

12. Екологічний ризик бути травмованим, що дорівнює 2,5·10^-2 рік^-1, відповідає умовам підприємницької діяльності:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Надзвичайно небезпечним.

13. Етапи надзвичайної ситуації:

1. Навчання персоналу;

2. «Гостра фаза»;

3. Руйнувальна фаза.

14. Правило Фармера передбачає розрахунок рівнів ризику на основі:

1. Залежності «доза-ефект»;

2. Рівнів ризику від масштабу НС;

3. Залежності імовірності НС та їх важкості.

15. В якості критерію важкості НС, А і К виступають:

1. Кількість жертв, матеріальні збитки, збитки від забруднення довкілля;

2. Кількість викинутої небезпечної речовини;

3. Кількість сховищ небезпечної речовини.

16. Залежність між важкістю НС та її імовірністю (в якісному вираженні):

1. Чим більше важкість, тим менше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

2. Чим більше важкість, тим більше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

3. Важкість незалежна від імовірності НС, А і К.

17. Небезпека буває:

1. Реальна;

2. Нереальна;

3. Прогнозована.

18. Групи небезпек за походженням:

1. Природні; соціально-політичні, техногенні;

2. Техногенні; антропогенні, екологічні, токсикологічні;

3. Антропогенні; воєнного характеру, стихійні.

19. Інтервал значень екологічного фактору, який відповідає найбільшому сприянню життєдіяльності організму (популяції), - це …

1. Закон оптимуму;

2. Інтервал значень екологічного фактору;

3. Взаємозалежність між значенням екологічного фактора та ступенем його негативного впливу на організм (популяцію).

20. За умов хімічній галузі ризик пожежі 1,5 · 10^-3. Таке значення ризику відповідає умовам:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Небезпечним.

21. До державних організацій протидії НС належать:

1. Президент України; Верховна Рада, Кабінет Міністрів;

2. Загальноукраїнська організація «Мама-86»;

3. Верховна Рада; протипожежні загони, СБУ.

22. Формула Rі = W·V·α·τ використовується для розрахунку:

1. Для розрахунку індивідуального ризику методом гранично допустимих величин;

2. Для розрахунку індивідуального ризику за правилом Фармера;

3. Для розрахунку територіального ризику.

23. Основні види розрахунків пов'язаних, з надзвичайними ситуаціями, аваріями та катастрофами - це:

1. Прогнозні; в процесі розвитку НС; розрахунки, пов’язані з об’єктами ВПК та ПЗФ;

2. Метеорологічні; після завершення основного етапу НС;

3. Статистичні; метеорологічні; після завершення основного етапу НС.

24. Розрізняють небезпеки реальні та потенційні в залежності від їх:

1. Реалізації;

2. Тривалості;

3. Можливості.

 

25. Принципи класифікації небезпек:

1. За джерелами походження, за вартістю;

2. За локалізацією, за масштабами наслідків, за сферою прояву;

3. За кліматом, за технічним апаратом.

26. Еврібатні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі тиску;

3. Широкому інтервалі тиску.

27. Врахування часу знаходження в небезпечних умовах (Q)...

1. Збільшує значення ризику;

2. Зменшує значення ризику;

3. Не змінює значення ризику.

28. До найбільш уразливих об’єктів, територій та акваторій належать:

1. Крупні міста, об'єкти та системи життєзабезпечення, об'єкти ПЗФ, об'єкти і комплекси учбових, дячих, оздоровчих, медичних установ;

2. Автотранспортні засоби, місця їх парковкі, підприємства харчової промисловості, водопостачання;

3. Бази складування продуктів харчування, адміністративні установи, житлові будинки..

29. Розрахунки, моделювання і аналіз процесів до початку аварій є:

1. Прогнозними;

2. Метеорологічними;

3. В процесі розвитку НС.

30. Стенотермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску.

31. Імовірність загибелі, захворювання людини, збитків для навколишнього середовища внаслідок постійного або періодично діючого шкідливого фактору, - це …

1. Реальна небезпека;

2. Реальний ризик;

3. Потенційна небезпека.

32. Соціально-політичні небезпеки обумовлені:

1. Стихійними лихами;

2. Соціальними конфліктами;

3. Техногенними катастрофами.

33. Еврігалинні гідробіонти спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі солоності води;

3. Широкому інтервалі солоності води.

34. Ризик середньої втрати тривалості життя розраховується як:

1. Відношення дози опромінення до тривалості опромінення;

2. Відношення середньої втрати тривалості життя до середньої тривалості життя;

3. Відношення дози опромінення до щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами.

35. До екологічних факторів належать:

1. Біотичні, техногенні;

2. Антропогенні, біотичні, абіотичні;

3. Техногенні, кліматичні та біологічні.

36. Які з розрахунків уточнюють прогнозні дані, оскільки використовують відомості про конкретні зовнішні умови і надійні дані про характер НС, що відбувається?

1. Прогнозні;

2. Метеорологічні;

3. В процесі розвитку НС.

37. Потенційна небезпека обумовлена:

1. Потенційно можливим НС, А і К;

2. Забрудненням навколишнього середовища;

3. Застарілим обладнанням.

38. Тероризм має свої різновиди:

1. Ядерний, технологічний, біологічний, інформаційний;

2. Техногенний, антропогенний, біогенний;

3. Технологічний, метеорологічний, транспортний.

39. Якщо забруднювальні речовини мають адитивну дію, для розрахунку ризику СВЖ в умовах забрудненого атмосферного повітря …

1. СВЖ речовин не враховують;

2. З більшого значення СВЖ віднімають менше;

3. Значення СВЖ складаються.

40. Основні методи збереження газоподібних небезпечних речовин – це …

1. Під тиском, при низьких температурах;

2. У сховищах, в герметичній упаковці;

3. При низьких температурах, у відкритих ємностях.

41. Сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням технічного об’єкта, обумовлених певними ініціюючими подіями і здібними привести до негативного впливу на людей і довкілля, - це...

1. Небезпека;

2. Техногенна небезпека;

3. Збої у роботі обладнання.

42. До важливіших передумов аварій і катастроф в Україні належать:

1. Наслідки Чорнобильської катастрофи, недосконала система влади, недостатня нормативна база;

2. Географічне розташування, непрофесійність персоналу, кліматичні умови;

3. Густа мережа потенційно небезпечних об’єктів, наслідки Чорнобильської катастрофи, велика кількість твердих побутових відходів і т.д.

43. Імовірність певної негативної події, що може здійснитися в певний час або у певних обставинах по відношенню до деякого контингенту людей, країни, міста і т.п., - це …

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Прогноз ризику.

44. Ризик, який в конкретній ситуації вважається допустимим до рівня, прийнятного у суспільстві, виходячи із економічних та соціальних факторів, - це...

1. Прийнятний ризик;

2. Допустимий ризик;

3. Реальний ризик.

45. Суть концепції гранично допустимих значень є у:

1. Порівнянні показників стану природних компонентів між собою;

2. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім фоновим значення;

3. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім гранично допустимим значенням.

46. Серед переваг концепції гранично допустимих значень (гранично допустимих концентрацій, доз, рівнів тощо) є такі:

1. Універсальність, можливість урахування як реальних, так і потенційних видів небезпеки;

2. Можливість урахування різноманітних за своєю природою негативних екологічних факторів;

3. Простота реалізації.

47. Ситуація, що виникла внаслідок раптових природних лих або техногенних аварій і супроводжуються великими збитками, гостротою виявлення, значними відхиленнями показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК забруднюючих речовин у сотні, тисячі і навіть десятки тисяч разів) називається...

1. Екологічна катастрофа;

2. Екологічна криза;

3. Надзвичайна ситуація.

48. Серед недоліків концепції факторів ризику є такі:

1. Вірогідний (середньостатистичний) характер результатів, складний характер практичного використання;

2. Наукова необґрунтованість;

3. Вона є якісною оцінкою.

 

49. Соціальний ризик – це:

1. Ризик по відношенню до одної людини;

2. Ризик по відношенню до групи людей;

3. Ризик по відношенню до території.

50. Велику аварію чи катастрофу слід розглядати як:

1. Тяжку, але короткочасну подію;

2. Довгострокову подію, яка складається з багатьох етапів;

3. Подію, яка складається з одного або з двох етапів.

51. Комплекс умов навколишнього середовища, що впливають на живий організм (температура, тиск, радіаційний фон, освітленість, вологість, довгота дня, склад атмосфери, ґрунту та ін..), - це …

1. Абіотичний фактор;

2. Біотичний фактор;

3. Техногенний фактор.

52. Систематичне використання інформації про ризик, співставлення його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту – це...

1. Аналіз ризику;

2. Прогноз ризику;

3. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливого ризику.

53. Ризик, який не перевищує на території об'єкта та/або за його межами гранично допустимого рівня, - це …

1. Прийнятний ризик;

2. Неприйнятний ризик;

3. Допустимий ризик.

54. Загальні закономірності в характері впливів екологічних факторів на організм – це …

1. Вплив адитивний;

2. Неоднозначність дії фактору на різні функції;

3. Правило Фармера.

55. Чим, у першу чергу, обумовлена уразливість великих міст та мегаполісів?

1. Тим, що всі вони розташовані в узбережжі великих водних об’єктів (море, океан, ріка, озеро тощо);

2. З великою щільністю населення і щільністю інженерних споруд та систем;

3. З низькою свідомістю мешканців міст.

56. Метод факторів ризику оснований на визначенні:

1. Оптимальних умов для виробничої діяльності;

2. Імовірності шкідливих наслідків під впливом реальних або потенційних небезпек;

3. Імовірності шкідливих наслідків тільки під впливом реальних небезпек.

57. Уява про фактори екологічного ризику …

1. Не відображена у чинному законодавстві України;

2. Широко відображена у чинному законодавстві України;

3. Нещодавно з’явилася у законодавчих актах України.

58. Характерні риси цих впливів: немонотонна, нелінійна (полімодальна) залежність «доза-ефект»; зміни чутливості об'єкту до різних факторів; ефект спостерігається навіть на «фоні» впливів значно більших доз; знак спрямованість ефекту залежить від тих характеристик, які мав об'єкт до того, як піддався впливу:

1. Великі дози;

2. Малі дози;

3. Надмалі дози.

59. Поступове зменшення різниці поміж природними (стихійними) лихами та техногенними аваріями та катастрофами пов’язане з:

1. Поширенням природних (стихійних) лих;

2. Поширенням діяльності людини та її впливу на природне середовище;

3. Терористичною діяльністю.

60. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на запобігання можливого ризику, - це …

1. Аналіз ризику;

2. Керування ризиком;

3. Прогнозування ризику.

61. Значні зміни ландшафтів, що слабко компенсуються, швидкий ріст загрози виснаження або втрата природних ресурсів, значне погіршення умов мешкання населення – це...

1. Критичні надзвичайні ситуації;

2. Напружені надзвичайні ситуації;

3. Катастрофічні надзвичайні ситуації.

62. Ділянки території, де в результаті господарської або іншої діяльності відбулися глибокі безповоротні зміни довкілля, які приводять до суттєвого погіршення стану здоров’я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградацію флори і фауни – це...

1. Зона екологічного лиха;

2. Зона техногенної катастрофи;

3. Зона ризику.

63. До характерних особливостей сучасних надзвичайних ситуацій належить:

1. Невелика кількість стихійних лих;

2. Є важливими подіями та факторами не тільки в екологічному, економічному і соціальному відношенні, мають велику політичну, воєнну та міжнародну роль;

3. Мають наслідками невеликі матеріальні збитки.

64. Схема, що відображує взаємозв'язок таких елементів і їх груп з урахуванням ймовірностей відказів і форма упорядкованого графічного зображення логико-імовірнісного зв'язку випадкових подій (порушень, відказів, помилок), що має наслідками небажані кінцеві події, - це...

1. Схема зв’язку імовірності небезпек із масштабами;

2. Дерево «причин»;

3. Дерево «відказів».

65. Дієвим елементом керування екологічною безпекою є проведення:

1. Екологічної експертизи;

2. Моніторингу стану здоров’я населення;

3. Аналіз стану довкілля.

66. Одним з режимів функціонування системи екологічної безпеки є:

1. Аварійний режим;

2. Надзвичайний режим;

3. Підготовчий режим.

67. В режимі надзвичайної ситуації:

1. Визначаються потенційно небезпечні об'єкти;

2. Визначаються території на, яких виникла надзвичайна ситуація;

3. Проводиться навчання персоналу.

68. Оцінка рівня екологічної безпеки здійснюється з метою:

1. Класифікації небезпек;

2. Визначення придатності територіальних утворень для проживання людей;

3. Розвитку загальнонаукових уявлень.

69. Діапазон небезпеки:

1. Незначний;

2. Прийнятний;

3. Неприйнятний.

70. Об'єктами державної екологічної експертизи є:

1. Інвестиційні проекти;

2. Проекти та потенційно небезпечні техногенні, та природні об'єкти;

3. Проекти реконструкції підприємств.

71. До функціональних ланок державної системи екологічної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям відносяться:

1. Екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях;

2. Санепідемнагляд;

3. Інвестиційна комісія.

72. До основних заходів превентивної діяльності щодо попередження проявів екологічної небезпеки техногенного походження є:

1. Контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

2. Контроль за метеорологічними умовами;

3. Навчання населення до дій під час надзвичайної ситуації.

73. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»:

1. Визнає право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

2. Закріплює основні завдання, підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, особливості зміни її меж та забезпечення правового режиму;

3. Є базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства і, за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права

74. На загальнодержавному рівні системи екологічної безпеки діють:

1. Регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих відповідних постійних комісій з питань екологічної безпеки;

2. Урядова інформаційно-аналітична система;

3. Районні і міські підрозділи відповідних міністерств та відомств, які виконують функції управління екологічною безпекою.

75. Основними завданнями Державної комісії з питань екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:

1. Організація навчання персоналу об'єктів;

2. Координація діяльності органів державної виконавчої влади з питань розробки та реалізації програм забезпечення екологічної безпеки населення;

3. Проведення контролюючих заходів безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах.

76. Базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства, який за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права, є …

1. Конституція України;

2. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

77. До соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки належать:

1. Екологічна освіта;

2. Екологічна культура;

3. Контроль стану довкілля.

78. До надзвичайних ситуацій техногенного походження належать:

1. Аварії на підприємствах з викидами отруйних речовин;

2. Катастрофічне затоплення та водопілля;

3. Масове розповсюдження інфекційних захворювань населення.

79. Контроль та передбачення небезпечних процесів і явищ, техногенної і соціальної сфер, динаміки розвитку з метою зменшення негативного впливу – це …

1. Управління ризиком;

2. Аналіз ризику;

3. Моніторинг та прогноз небезпеки.

80. Імовірність деякої негативної події, яка обумовлена наявністю реального безперервного або періодично діючого шкідливого фактора, - це …

1. Ризик потенційний;

2. Ризик реальний;

3. Реальна небезпека.

Екологічна експертиза

 

1. „Екологічна експертиза – це...............”:

1. Юридична наука;

2. Природнича наука;

3. Науково-практична діяльність.

2. В якому році прийнятий Закон України „Про екологічну експертизу”?

1. 1986;

2. 1995;

3. 1998;

 

3. На який кінцевий результат спрямована процедура проведення державної екологічної експертизи?

1. На підготовку висновку про відповідність запланованої діяльності вимогам екологічного законодавства;

2. На затвердження проекту запланованої діяльності;

3. На ухвалення рішення про реалізацію запланованої діяльності

 

4. „Позитивний висновок державної екологічної експертизи повинен містити такі висновки:....”:

1. Про необхідність доробки представлених матеріалів за зауваженнями і пропозиціями, викладеними у даному висновку державної екологічної експертизи, підготовленому експертною комісією;

2. Про відповідність намічуваної діяльності екологічним вимогам, установленим законодавством України;

3. Про неприпустимість реалізації об'єкта експертизи через незабезпечення дотримання вимог екологічної безпеки намічуваної діяльності, вимог по охороні навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

5. Що входить у заключну стадію проведення державної екологічної експертизи:

1. Встановлення відповідності поданих матеріалів вимогам діючого законодавства;

2. Складання Висновку екологічної експертизи;

3. Перевірка виконаних Замовником виправлень після зауважень попереднього експертного розгляду матеріалів ОВНС.

 

6. В Україні існують такі форми екологічної експертизи:

1. Громадська і державна;

2. Державна і спеціалізована;

3. Громадська, державна та спеціалізована

 

7. Висновок якої форми екологічної експертизи є обов'язковим для виконання:

1. Державної;

2. Громадської;

3. Спеціалізованої;

 

8. „Ініціювати організацію й проведення громадської екологічної експертизи можуть............”:

1. Замовник проекту;

2. Громадські організації (об'єднання);

3. Органи місцевого самоврядування.

9. Який юридичний статус Висновку громадської екологічної експертизи?

1. Висновок має рекомендаційний характер;

2. Висновок сам по собі має юридичну чинність;

3. Висновок здобуває юридичну чинність після затвердження його спеціально уповноваженим державним органом у сфері екологічної експертизи.

 

10. „Громадська екологічна експертиза проводиться....................”:

1. До проведення державної екологічної експертизи;

2. Одночасно із проведенням державної екологічної експертизи замовник документації;

3. Після проведення державної екологічної експертизи.

 

11. Чи можуть громадські екологічні організації бути суб'єктом екологічної експертизи?

1. Так;

2. Ні;

3. Так, але за умови згоди на те державного еколого-експертного підрозділу

 

12. „Прогнозування впливу господарської діяльності на навколишнє середовище є завданням..............”:

1. Екологічної експертизи;

2. ОВНС;

3. Інспекторського контролю;

 

13. Чи є метою екологічної експертизи прогнозування негативного екологічного впливу антропогенної діяльності?

1. Так;

2. Ні;

3. Частково.

 

14. Хто затверджує перелік видів діяльності й об'єктів, що складають підвищену екологічну небезпеку?

1. Верховна Рада України

2. Кабінет Міністрів України

3. Мінприроди України

 

15. „Повноваження у сфері регулювання та управління в галузі екологічної експертизи в Україні мають....................”:

1. Верховна Рада і Кабінет Міністрів України;

2. Спеціальні організації, що мають ліцензії на таку діяльність;

3. Державна санітарна епідеміологічна служба МОЗ

 

16. Хто розробляє перелік видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджує?

1. Верховна Рада України

2. Кабінет Міністрів України

3. Мінприроди України

 

17. „Повноваження у сфері регулювання та управління в галузі екологічної експертизи в Україні мають....................”:

1. Президент України

2. Верховна Рада України;

3. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій.

 

18. „Державна екологічна експертиза проводиться за умови представлення Замовником наступних документів.................”:

1. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України та експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про пожежну безпеку;

2. Висновок громадської екологічної експертизи та квитанції про попередню оплату Замовником витрат на проведення експертизи;

3. Довідка про екологічну безпечність проекту, завіреної компетентною ліцензованою організацією.

 

19.„Керівник експертної комісії і відповідальний секретар призначаються, як правило,.............”:

1. Із складу спеціалістів еколого-експертних підрозділів Мінприроди;2. Кандидатури, запропоновані Замовником;

3. Представники незалежних неурядових організацій.

 

20. Чи є обов'язковим проведення державної екологічної експертизи для видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку?

1. Так.

2. Ні, рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймає екологічний експерт;

3. Ні, необхідність проведення державної екологічної експертизи визначає Мінприроди

 

21. Чи відноситься діяльність м'ясокомбінатів до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку?

1. Так;

2. Ні;

3. В залежності від об’ємів виробництва.

 

22. Чи відноситься діяльність молокозаводів до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку?

1. Так;

2. Ні;

3. В залежності від асортименту продукції.

 

23. Чи відноситься будівництво і функціонування меліоративних систем до екологічно небезпечних видів діяльності?

1. Так;

2. Ні;

3. В залежності від регіону.

 

24. Чи відносяться тваринницькі комплекси до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку?

1. Так;

2. Ні;

3. Так, якщо їх продуктивність вище 5000 голів.

 

25. Чи є будівництво й експлуатація систем каналізації екологічно небезпечним видом діяльності?

1. Так;

2. Ні;

3. В залежності від об’ємів каналізування.

26. „Екологічній експертизі підлягають проектні матеріали на.................”:

1. Полігони токсичних речовин 3-го і 4-го класу;

2. Полігони твердих побутових відходів;

3. Несанкціоновані сміттєзвалища.

 

27. Які з наведених видів діяльності відносяться до екологічно небезпечних:

1. Розміщення і будівництво аеропортів;

2. Розміщення і будівництво залізничних вузлів і вокзалів, розміщення і будівництво морських і річкових портів;

3. Розміщення і будівництво аеропортів, розміщення і будівництво залізничних вузлів і вокзалів, розміщення і будівництво морських і річкових портів.

 

28. Які з нижченаведених видів документації підлягають державній екологічній експертизі:

1. Документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин.

2. Документація на техніку, технології, матеріали і речовини, що закуповуються за кордоном;

3. Документація на техніку, технології, матеріали і речовини, що закуповуються за кордоном, якщо вони не сертифіко-вані виробником на безпечність для навко-лишнього середовища і здоров’я людини.

 

29. Які граничні терміни проведення державної екологічної експертизи передбачені законодавством?

1. До 30 календарних днів з продовженням у разі потреби до 45 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 90 днів;

2. До 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 120 днів;

3. До 30 календарних днів з продовженням у разі потреби до 45 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 120 днів.

 

30. „Екологічній експертизі підлягають проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують..................”:

1. Господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;

2. Наукову діяльність у сфері охорони довкілля?

3. Господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище та наукову діяльність у сфері охорони довкілля?

 

31. Яке з цих тверджень є більш коректними:

1. Метою екологічної експертизи є попередження можливих несприятливих впливів наміченої господарської діяльності на навколишнє середовище (природне, соціальне, технічне);

2. Метою екологічної експертизи є попередження можливих несприятливих впливів наміченої господарської діяльності на навколишнє природне середовище й пов'язаних з ними соціальних, економічних й інших наслідків;

3. Обидва цілком коректні.

32. Яке з цих тверджень вірне:

1. Юридичні особи можуть спростувати Висновок державної екологічної експертизи;

2. Юридичні особи можуть оскаржити Висновок державної екологічної експертизи?

3. Юридичні особи можуть спростувати і оскаржити Висновок державної екологічної експертизи?

 

33. Чи дає право на реалізацію об’єкта експертизи негативний Висновок державної екологічної експертизи?

1. Так;

2. Ні;

3. Так, за умови, що Замовник надасть письмове зобов’язання усунути усі недоліки проекту у процесі реалізації об’єкта експертизи.

 

34. Який термін діє позитивний Висновок державної екологічної експертизи?

1. Протягом 5 років;

2. Протягом 3 років;

3. Безстроково, якщо підприємство побудовано без порушень проекту і його вплив на навколишнє середовище не перевищує рівня, що закладений в ОВНС.

 

35. „Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється з коштів........”:

1. Об'єднань громадян і громадських природоохоронних фондів;

2. Резервного фонду Держбюджету;

3. Позабюджетних державних фондів.

 

36. Чи можуть підлягати екологічній екеспертизі військові та оборонні об’єкти?

1. Так;

2. Ні;

3. Так, якщо, інформація про них не становить державної таємниці.

 

37. Які з цих завдань відносяться до завдань екологічної експертизи:

1. Оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;

2. Обґрунтування економічних, технічних, організаційних заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища;

3. Обґрунтування санітарних, державно-правових заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

 

38. Які з нижченаведених фактів можуть бути використані як підстава для порушення питання про визнання недійсним Висновку державної екологічної експертизи,:

1. Матеріали ОВНС підготувала профільна наукова організація, яка не мала відповідної ліцензії;

2. Близький родич експерта, що приймав участь у проведенні екологічної експертизи, працює на посаді кур’єра на одному з господарських об’єктів Замовника;

3. Експертиза виконана з порушенням строків встановлених законодавством;

 

39. Які юридичні наслідки може мати порушення прав учасників еколого-експертного процесу:

1. Притягнення порушника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності;

2. Визнання недійсним Висновку державної екологічної експертизи;

3. Притягнення порушника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності та визнання недійсним Висновку державної екологічної експертизи.

 

 

40. Які з цих тверджень відповідають законодавству України:

1. Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником;

2. Державна екологічна експертиза об’єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень,фінансується за рахунок прибутків обєкта експертизи після введення його в дію.

3. Державна екологічна експертиза об’єктів, що реалізуються за рахунок дер-жавних капіталовкладень, є безоплатною;

41. Попередження можливих несприятливих впливів господарської й іншої діяльності на навколишнє природне середовище й пов'язаних з ними соціальних, економічних і інших наслідків реалізації об'єкта екологічної експертизи є метою:

1. ОВНС;

2. Екологічної експертизи;

3. ОВНС і екологічної експертизи.

 

42. Які з нижченаведених законів регулюють правові відносини у галузі екологічної експертизи:

1. Про охорону навколишнього природного середовища;

2. Про Державний бюджет України;

3. Адміністративний кодекс.

 

43. Чи суперечать одне одному наступні твердження:

а) „екологічна експертиза проводиться у встановленому законодавством порядку”;

б) „експерт екологічної експертизи має право вибору форм і методів еколого-експертного аналізу і оцінки”?

1. Так, суперечать, бо законодавча регламентація порядку проведення екологічної експертизи і свобода вибору форм і методів її проведення є несумісними поняттями;

2. Ні, не суперечать, бо свобода вибору форм і методів проведення екологічної експертизи передбачена законодавством;

3. Ні, не суперечить тому, що експерт екологічної експертизи має бути абсолютно незалежним, у тому числі й від законів.

 

44. Який із нижченаведених заходів є найважливішим для забезпечення принципу „урахування громадської думки в процесі екологічної експертизи”:

1. Організації публічних слухань щодо намірів Замовника та екологічних наслідків наміченої діяльності;

2. Організація громадської екологічної експертизи;

3. Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.

 

45. Чи підлягають ДЕЕ проекти законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі трудового права, зважаючи на те, що норми цих актів поширюються на працівників природоохоронної сфери і підприємств, що впливають на навколишнє середовище?

1. Так;

2. Ні;

3. Не завжди

 

46. „Принцип урахування громадської думки в процесі екологічної експертизи означає...........”:

1. Створення організаційних умов і правових гарантій для участі громадськості в процесі екологічної експертизи і доведення думки громадян і громадських організацій до експертної комісії й уповноваженого державного органа виконавчої влади, що затверджує висновок державної екологічної експертизи;

2. Обов’язкове включення до „Висновку державної екологічної експертизи” зауважень і пропозицій громадян і громадських організацій;

3. Урахування пропозицій громадськості у Висновку державної експертизи не менше, ніж 60 %.

 

47. „До принципів екологічної експертизи відносяться.....................”:

1. Гарантування безпечного для здоров’я людей навколишнього природного середовища;

2. Гарантування державного забезпечення відшкодування збитків Замовника, повязаних з необхідністю внесення змін до проекту на вимогу державного експерта екологічної експертизи;

3. Гарантування безпечного для здоров’я людей навколишнього природного середовища, законність і збалансованість екологічних, економічних і соціальних інтересів, врахування громадської думки.

 

48. „Екологічну експертизу технічної документації на виготовлення та використання пестицидів проводить ……………”:

1. Мінприроди України;

2. Місцеві органи Мінприроди на територіях яких використовуються пестициди;

3. Місцеві органи сільгоспуправління на територіях яких використовуються пестициди.

 

49. Чи припиняється дія висновків державної екологічної експертизи у разі її оскарження з боку зацікавлених юридичних осіб?

1. Так;

2. Ні;

3. Не завжди.

 

50. „Превентивним (попереджувальним) інструмент екологічного контролю є...........”:

1. Екологічна експертиза і ОВНС;

2. Інспекційна перевірка дотр