3. Утворення у верхньому шарі ґрунту густо переплетеного трав'янистою рослинністю горизонту.
46. Які з болотних ґрунтів можливо застосувати у землеробстві?
1. Низинні;
2. Перехідні;
3. Верхові.
47. Вкажіть на найбільш радикальний засіб щодо підвищення родючості солонців.
1. Глибока оранка;
2. Внесення органічних добрив;
3. Хімічна меліорація (гіпсування).
48. Що покладено в основу класифікації водного режиму ґрунту?
1. Коефіцієнт зволоження (КЗ);
2. Загальна кількість води, яка надходить у ґрунти;
3. Загальна кількість води, яка витрачається ґрунтом на фізичне випаровування і транспірацію.
49. За якої причини смугу розташування каштанових ґрунтів Сухого Степу відносять до так званого ризикованого землеробства?
1. Через жорстокий дефіцит вологи;
2. Через слабке забезпечення рослин елементами мінерального живлення;
3. Через пилові (чорні) бурі, які завдають великої шкоди рослинам.
50. Де поширені каштанові ґрунти?
1. У Лісостепу;
2. У Сухому Степу;
3. У гірських умовах.
51. Дерново-підзолисті ґрунти утворюються:
1. Під лучною трав'янистою рослинністю;
2. Під трав'янистими або мохово-трав'янистими лісами;
3. Під темнохвойними лісами з моховим покривом.
52. Які з підтипів сірих лісових ґрунтів найбільш схожі до дерново-підзолистих?
1. Світло-сірі;
2. Сірі;
3. Темно-сірі.
53. Які процеси відбуваються при формуванні болотних ґрунтів?
1. Опідзолювання та утворення торфу;
2. Дерновий та оглеювання;
3. Утворення торфу та оглеювання.
54. Де в Україні найбільш розповсюджені болотні ґрунти?
1. У Степу;
2. У Лісостепу;
3. На Поліссі.
55. Що необхідно розуміти під законом вертикальної зональності ґрунтів?
1. Це зміна ґрунтів з півночі на південь;
2. Це зміна ґрунтів з висотою місцевості;
3. Це зміна фунтів із заходу на схід.
56. Що необхідно розуміти під законом горизонтальної (широтної) зональності ґрунтів?
1. Це зміна ґрунтів з півночі на південь;
2. Це зміна ґрунтів з висотою місцевості;
3. Це зміна фунтів із заходу на схід.
57. Що необхідно розуміти під щільністю твердої фази ґрунту?
1. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухого ґрунту з непорушеною будовою;
2. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухої твердої фази ґрунту, у порівнянні з аналогічним об'ємом води при 4°С;
3. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухої твердої фази ґрунту, у порівнянні з аналогічним об'ємом води при 20°С.
58. В яких одиницях вимірюється пористість ґрунту?
1. г/см3;
2. %;
3. м2/м2.
59. Які рослинні формації переважають у формуванні дернового горизонту ґрунту?
1. Дерев'яниста;
2. Трав'яниста;
3. Болотна.
60. Які необхідні умови для підзолистого процесу ґрунтоутворення?
1. Промивний тип водного режиму ґрунтів з переважанням дерев'янистої рослинності з дуже бідним трав'янистим покривом, або його відсутністю;
2. Непромивний тип водного режиму з густим трав'яним покривом;
3. Наявність у ґрунтовому розчині розчинних солей.
61. За якої причини змінюється колір ґрунту від світло-сірого до темно-сірого?
1. За рахунок зниження інтенсивності елювіальних процесів;
2. За рахунок збільшення кількості гумусу у ґрунті;
3. За рахунок накопичення оксидів та гідроксидів марганцю.
62. Що собою представляють ґрунти підзолистого типу з точки зору родючості?
1. Високої родючості;
2. Середньої родючості;
3. Низької родючості.
63. Який з підтипів чорноземів найбільш гумусований?
1. Опідзолений;
2. Типовий;
3. Південний.
64. Де поширені випітний тип водного режиму ґрунту?
1. Де загальне випаровування води з ґрунту переважає кількість атмосферних опадів;
2. Де атмосферні опади адекватні загальному випаровуванню води з ґрунту;
3. Де атмосферні опади переважають загальне випаровування води.
65. До якого типу водного режиму відноситься ґрунт при КЗ < 1?
1. Непромивний;
2. Промивний;
3. Випітний.
66. Що необхідно розуміти під гранулометричним складом ґрунту?
1. Це здатність ґрунту розпадатися при обробітку на різні за величиною та формою агрегати;
2. Це відносний вміст у ґрунті фракцій механічних елементів;
3. Це агрегати різних фракцій ґрунту.
67. Що таке ерозія ґрунтів?
1. Це процес відновлення порушених ґрунтів за допомогою організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів;
2. Це процес руйнування ґрунтового покриву, який включає виніс, перенесення та перевідкладення маси ґрунту;
3. Це процес вимивання ґрунту в наслідок значних опадів.
68. Які підтипи чорноземів характерні для Степу?
1. Типові та опідзолені;
2. Звичайні та південні;
3. Вилуговані та звичайні.
69. Що відноситься до загальних фізичних властивостей ґрунту?
1. Гранулометричний склад, структура, повітропроникність;
2. Вологоємність, теплоємність та аерація ґрунту;
3. Щільність твердої фази, об'ємна маса та шпаровість ґрунту.
70. Фактори утворення структури ґрунту:
1. Фізико-механічні, фізико-хімічні, хімічні та біологічні;
2. Фізико-механічні та біологічні;
3. Фізико-хімічні та хімічні.
71. Які ґрунти відносяться до солонців?
1. Ґрунти, які містять водорозчинні солі не в самому верхньому горизонті, а на деякій глибині;
2. Ґрунти, які взагалі не містять водорозчинні солі;
3. Ґрунти, які містять водорозчинні солі у нижньому горизонті.
72. Під впливом яких сил вільна вода залишає некапілярні пори?
1. Сорбційних;
2. Гравітаційних;
3. Капілярних.
73. Які з болотних ґрунтів характеризуються майже нейтральною реакцією ґрунтового розчину, добрим вмістом поживних речовин?
1. Низинні;
2. Перехідні;
3. Верхові.
74. Де поширений непромивний тип водного режиму ґрунту?
1. У степовій зоні;
2. У лісостеповій зоні;
3. У лісолучній зоні.
75. Для яких ґрунтів за гранулометричним складом характерні висока зв'язність та вологоємність, краща забезпеченість поживними речовинами?
1. Важкосуглинкові та глинисті;
2. Середньо- та легкосуглинкові;
3. Піщані та супіщані.
76. Який з факторів життя рослин на чорноземах часто буває у відносному мінімумі?
1. Азот;
2. Волога;
3. Ґрунтове повітря.
77. На яких за гранулометричним складом ґрунтах інтенсивність вітрової ерозії найвища?
1. Піщаних та супіщаних;
2. Суглинкових;
3. Глинистих.
78. Які різновиди ґрунтів за гранулометричним складом відносяться до важких та холодних?
1. Глинисті;
2. Суглинкові;
3. Піщані.
79. Який тип водного режиму ґрунту найбільш характерний для чорноземів?
1. Промивний;
2. Періодично промивний;
3. Непромивний.
80. Де поширений промивний тип водного режиму ґрунту?
1. У степовій зоні;
2. У лісостеповій зоні;
3. У лісолучній зоні.
3.1.5.1 Ґрунтознавство[3]
1. Ґрунтознавство це:
1. галузь сільськогосподарського виробництва;
2. наука про раціональне використання земельних ресурсів та їх охорону;
3. наука про ґрунти, їх утворення, будову, склад і властивості, про географічні закономірності їх розповсюдження, про процеси взаємозв’язку з зовнішнім середовищем, про шляхи раціонального використання ґрунтів та їх зміну в результаті антропогенного впливу.
2. Ґрунт це:
1. поверхневий горизонт суші земної кулі, здатний утворювати урожай рослин;
2. кора земної кулі;
3. земна суша на якій проживають і працюють люди, створюючи матеріальні блага.
3.Основоположником науки «Ґрунтознавство» є:
1. А.Н. Соколовський;
2. В.Р. Вільямс;
3. В. В. Докучаєв.
4. Основною властивістю ґрунту є:
1. родючість;
2. колір;
3. структурний стан ґрунтової маси.
5. Родючість буває:
1. природна, неприродна, космічна;
2. штучна, сформована, набута, втілена;
3. природна, штучна, ефективна.
6. Ґрунти утворюється в результаті:
1. антропогенного впливу;
2. тваринами, що проживають на поверхні земної кулі;
3. ґрунтоутворюючого процесу.
7. В сільському господарстві ґрунти виступають як:
1. місце для проживання;
2. основний засіб виробництва, предмет прикладання та акумуляції людської праці, продукт цієї праці;
3. засіб виробництва, предмет прикладання та акумуляції людської праці, місце для будівництва осель.
8. Самою загальною і головною біосферно – екологічною функцією ґрунту є:
1. середовище проживання;
2. об’єкт праці;
3. територія для будівництва.
9. Сукупність явищ перетворення і руху речовин і речовин і енергії, які протікають в ґрунтовій товщі називають:
1. енергетикою ґрунту;
2. ґрунтоутворюючим процесом;
3. еволюцією ґрунту;
10. Головним і практично єдиним джерелом надходження енергії в ґрунті є:
1. електрична енергія;
2. гідроднна енергія;
3. сонячна енергія.
11. Сукупність всіх змін в ґрунті від початку його утворення до сьогоднішнього дня називають:
1. революцією в ґрунті;
2. еволюцією ґрунту;
3. деградацією ґрунту.
12 Зовнішні ознаки ґрунту за якими можна відрізнити ґрунти від породи, один Груню від іншого, а також приблизно судити про напрямок і ступінь вираженості ґрунтоутворюючого процесу називають:
1. економічними;
2. екологічними;
3. морфологічними.
13. Гірські породи на яких формується ґрунти називають:
1. пістилаючими;
2. мінеральними;
3. материнськими.
14. Формування материнських порід пов’язано з процесом:
1. вивітрювання;
2. видування;
3. вимерзання.
15. Процес руйнування гірських порід і складаючи їх мінералів під дією атмосфери, гідросфери та біосфери називають:
1. мінералізацією;
2. деструкцією;
3. вивітрюванням.
16. Вивітрювання буває:
1. механічне, хімічне, фізичне;
2. фізичне, хімічне, біологічне;
3. механічне, біологічне, фізичне.
17. Процес руйнування гірської породи без зміни її хімічного складу називають:
1. механічним вивітрюванням;
2. фізичним вивітрюванням;
3. нормальним вивітрюванням.
18. Всі ґрунтоутворюючі породи поділяються на:
1. природні і неприродні;
2. магматичні, метаморфічні і штучні;
3. магматичні, метаморфічні і осадові.
19. Процентне співвідношення між механічними фракціями в ґрунті прийнято називати:
1. процентовкою ґрунту;
2. елементарним складом;
3. гранулометричним складом.
20. Суму всіх механічних фракцій в ґрунті, розміром більше 0,01 мм називають:
1. загальною сумою;
2. неповною сумою;
3. фізичним піском.
21. Основна назва ґрунту за його гранулометричним складом встановлюється по співвідношенню між:
1. фізичним та хімічним піском;
2. неповною сумою та фізичним піском;
3. фізичним піском та фізичною глиною.
22. Речовину, що утворилась в ґрунті в результаті мінералізації та гуміфікації органічних решток називають:
1. бітумом;
2. гумусом;
3. гуматом.
23. Тип водного режиму ґрунту встановлюють по:
1. наявності води в ґрунті;
2. співвідношенню між доступною і недоступною вологою в ґрунті;
3. коефіцієнту зволоження.
24. Регулювання водного режиму відбувається за рахунок проведення:
1. гідротехнічних меліорацій;
2. культуртехнічних меліорацій;
3. хімічних меліорацій.
25. Теплоємність – це здатність ґрунту:
1. поглинати тепло;
2. віддавати тепло;
3. втримувати тепло.
26. Радіоактивність ґрунту може бути:
1. природною та хімічною;
2. природною та біологічною;
3. природною та штучною.
27. Частинки, завдяки яким ґрунти мають таку екологічно важливу здатність як вбирна здатність називають:
1. фізичним піском;
2. мікроелементами;
3. колоїдами.
28. Розрізняють наступні види вбирної здатності:
1. механічна, фізична, хімічна, меліоративна, біологічна;
2. фізична, хімічна, фізико – хімічна, механічна, біологічна;
3. фізична, механічна, водна, повітряна, теплова.
29. Кислотність ґрунту обумовлюється наявністю в ньому іонів:
1. H+ i OH;
2. H i Fe;
3. H i Al.
30. Для нейтралізації реакції лужних ґрунтів використовують:
1. вапнування;
2. гіпсування;
3. крейсування.
31. Порівняльна оцінка ґрунтів по їх родючості називається:
1. бонітування;
2. економічною оцінкою;
3. екологічною оцінкою.
32. Географічне розміщення ґрунтів на земній поверхні підлягає законам:
1. часу;
2. горизонтальної, вертикальної зональності та інтразональності;
3. розвитку людського суспільства.
33. Зональним типом ґрунту Лісостепової зони є:
1. підзолисті ґрунти;
2. чорноземні ґрунти;
3. сірі лісові ґрунти;
34. До основних екологічних проблем підзолистих ґрунтів можна віднести:
1. перезволоження та дуже низький вміст поживних елементів;
2. переущільнення та інтенсивний розвиток ерозійних процесів;
3. недолік вологи та засолення.
35. Основними екологічними проблемами каштанових ґрунтів можна вважати:
1. перезволоження та дуже низький вміст поживних елементів;
2. переущільнення та інтенсивний розвиток ерозійних процесів;
3. недолік вологи та засолення.
36. В якому з наведених ґрунтів щільність найбільша?
1. супіщаний;
2. середньосуглинковий;
3. важко суглинковий.
37. Вага зразка сирого ґрунту, відібраного в полі становила 150 г. Після висушування його при температурі 1050 вона стала 100 г. Яка вагова вологість цього ґрунту?
1. 70%;
2. 100%;
3. 50%.
38. В результаті аналізів встановлено, що щільність ґрунту становить 1,0 г/см3. Яка повна вологоємність цього ґрунту у відсотках?
1. 10%;
2. 100%;
3. 50%.
39. На очисних спорудах, а саме на полях фільтрації використовують один з видів вбирної здатності, а саме:
1. механічну;
2. фізичну;
3. хімічну.
40. Одним з прикладів використання фізико – хімічної (обмінної) вбирної здатності можна назвати проведення:
1. культуртехнічних заходів;
2. хімічних меліорацій;
3. гідротехнічних меліорацій.
41. В результаті використання аналізів встановлюють, що в зразку дерново – підзолистого ґрунту pH=5.0, гідролітична кислотність становить 10,0 мг/100 г ґрунту, а його щільність 1,5 г/см3. Скільки вапна необхідно внести на 1 га для нейтралізації реакції цього ґрунту?
1. 25 ц/га;
2. 10 ц/га;
3.15 ц/га.
Ландшафтна екологія
1. Вперше термін «екологія ландшафту» запропонував:
а) Л.Г. Раменский;
б) К. Троль;
в) Е. Несер.
2. Термін «геосистема» запропонував:
а) Г. Хаазе;
б) Д.А. Арманд;
в) В.Б. Сочава.
3. Як називається характеристика, яка виділяється як сукупність усіх елементів системи, пов’язаних безпосередніми відношеннями з якимось одним елементом або їх деякою фіксованою групою:
а) зв’язки системи;
б) модуль системи;
в) структура системи.
4. Основна відмінність геосистеми від екосистеми:
а) поліцентричність;
б) моноцентричність;
в) рівномірність.
5. Ландшафт складається з таких категорій:
а) геокомплексів;
б) фізико-географічних районів;
в) фізико-географічних областей.
6. Морфологічну структуру ландшафту становлять:
а) фація, місцевість, фізико-географічний район;
б) фація, підурочище, урочище, місцевість;
в) урочище, підурочище, місцевість, фізико-географічна область.
7. Фація як морфологічна одиниця ландшафту це:
а) найменша вихідна одиниця геокомплесів локального рівня;
б) складова одиниця регіональних геосистем;
в) найвища одиниця в ландшафті.
8. Індикатором підурочища є:
а) елемент мезоформи рельєфу;
б) мезоформа рельєфу;
в) гірські породи.
9. Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною
елементарною ландшафтно-екологічною одиницею:
а) геотоп;
б) кліматоп;
в) едафотоп.
10. Вплив певної умови середовища на живий організм це:
а) екологічний компонент;
б) екологічний фактор;
в) екологічна ніша.
11. Найближчим терміну «екосистема» є:
а) біогеоценоз;
б) компонент;
в) едафотоп.
12. Зв’язки у системах реалізуються завдяки енергії, речовині та:
а) властивостям;
б) інформації;
в) компонентам.
13. За походження серед екосистем розрізняють:
а) лише природні;
б) лише антропогенні;
в) природні та антропогенні.
14. Геосистема являє собою:
а) моноцентричну модель;
б) поліцентричну модель;
в) симетричну модель.
15. Локальні індивідуальні природні геосистеми це:
а) фація, ландшафт, фізико-географічний район, провінція;
б) фація, підурочище, урочище, ландшафт;
в) фація, урочище, ландшафт, підзона.
16. Морфологічну структуру ландшафта становлять:
а) місцевість, фізико-географічний район, фація;
б) фація, підурочище, урочище, місцевість;
в) урочище, місцевість, фізико-географічна область, підурочище.
17. Індикатором фації є:
а) біоценоз;
б) мезоформа рельєфу;
в) крутизна схилу.
18. Індикатором урочища є:
а) група фацій;
б) мікроформа;
в) мезоформа.
19. Індикатором підурочища є:
а) група фацій, об’єднаних одним елементом мезорельєфу;
б) група фацій, об’єднаних однією мезоформою;
в) група фацій, об’єднаних однією мікроформою.
20. До просторових характеристик геосистеми відносяться:
а) вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні);
б) процесні, вертикальні (топічні);
в) речовинно-фазова (геомасова), горизонтальні (хоричні).
21. До часових типів структур геосистеми відносяться:
а) добова динаміка, просторово-об’ємна;
б) процесні, змін станів;
в) гідроморфізації, горизонтальна.
22. Системи, частина елементів яких мають зв’язки з елементами, що не належать до її
структури відносяться до:
а) напівзакритих;
б) відкритих;
в) напіввідкритих.
23. Системи, які мають лише вхідні зовнішні зв’язки і практично не мають вихідних
називаються:
а) напівзакритими;
б) частково відкритими;
в) закритими.
24. Системи, у яких немає зовнішних зв’язків, тобто які не залежать від зовнішнього
секредовища, називаються:
а) ізольованими;
б) обмеженими;
в) закритими.
25. Системи, значення характеристик яких змінюються в часі, відносяться до:
а) лише змінних та динамічних;
б) лише часових та змінних;
в) змінних, динамічних та часових.
26. В якому інтервалі часу досліджує ландшафтна екологія зміни геосистеми:
а) від кількох хвилин до кількох десятків тисяч років (діапазон 102 – 1012 с);
б) від кількох годин до кількох років (діапазон 103 – 106 с);
в) від кількох секунд до кількох сотень років (діапазон 101 – 108 с).
27. До компонентів природних ландшафтів відносяться:
а) ґрунтово-рослинний покрив;
б) ґрунтові підземні води та приземний шар атмосфери;
в) усі вище перелічені компоненти (а + б).
28. Змога (можливість) геосистеми протистояти зовнішнім впливам, зберігати при
взаємодії із зовнішнім середовищем свою цілісність називається:
а) стійкість;
б) твердість;
в) виносливість.
29. Субдомінантні урочища – це урочища, які:
а) найрідше зустрічаются в ландшафті;
б) формують структуру (малюнок) ландшафту;
в) являються фоном, в межах якого формуються інші урочища.
30. До класу сільськогосподарських ландшафтів входять такі підкласи:
а) польовий, лісокультурний, лісопарковий;
б) польовий, лучно-пасовищний, садово-виноградниковий, змішаний;
в) польовий, сільський селітебний, садовий.
31. До класу антропогенних лісових ландшафтів входять такі підкласи:
а) лісокультурні, вторинні ліси, лучно-пасовищні;
б) лісокультурні, вторинні ліси, умовно натуральні;
в) лісокультурні, умовно натуральні, садово-паркові.
32. До класу антропогенних водних ландшафтів відносяться такі підкласи:
а) водосховища, річки, канали;
б) водосховища, штучні русла, канали;
в) водосховища, озера, ставки.
33. До класу антропогенних промислових ландшафтів відносяться:
а) териконовий, кар’єрно-відвальний, белігеративний, звалища і полігони;
б) кар’єрно-відвальний, териконовий, промисловий карст, звалища і полігони;
в) багатоповерховий міський, кар’єрно-відвальний, териконовий, промисловий карст.
34. Белігеративний клас ландшафтів представлений:
а) териконами, сторожовими курганами, оборонними валами;
б) звалищами, вирвами і траншеями, оборонними валами;
в) сторожовими курганами, оборонними валами, вирвами і траншеями.
35. До інфраструктурних антропогенних ландшафтів відносяться:
а) дорожний, белігеративний, нафтопроводів, газопроводів;
б) автомобільних доріг, залізничний, нафто-, газопроводів, ліній електропередач, аеродромів;
в) автомобільних доріг, аеродромів, ліній електропередач, териконовий, каналів.
36. За походженням агроекосистеми відносяться до:
а) природних екосистем;
б) антропогенних екосистем;
в) природно-антропогенних екосистем.
37. За цілеспрямованістю виникнення антропогенні ландшафти розрізняють:
а) прямі антропогенні, супутні;
б) прямі антропогенні, опосередковані;
в) прямі антропогенні, культурні.
38. За тривалістю існування антропогенні ландшафти діляться:
а) довговічні саморегульовані; багаторічні, частково регульовані; одноразово регульовані;
б) довговічні саморегульовані, багаторічні, частково регульовані; короткочасні, регульовані;
в) довговічні саморегульовані; короткочасні, регульовані; однорічні регульовані.
39. За ступенем господарської цінності антропогенні ландшафти діляться на:
а) культурні, частково культурні;
б) культурні, некультурні;
в) культурні, акультурні.
40. Часова динаміка ландшафтів представлена:
а) циклічною, періодичною, флуктуаційною;
б) циклічною, добовою, багаторічною;
в) циклічною, сезонною, флуктуаційною.
41. Механізми, що дозволяють геосистемі знешкодити забруднення або вивести його з
круговороту та з геосистеми взагалі:
а) самовідродження геосистем;
б) самоочищення геосистем;
в) самоудосконалення геосистем.
42. За ступенем засоленості грунтів виділяються такі геосистеми:
а) глікофітні, семігалофітні, субгалофітні, галофітні, супергалофітні;
б) семігалофітні, глибокозасолені, середньо- і сильносолонцюваті, галофітні;
в) слабкосолонцюваті, глікофітні, семігалофітні, середньосолонцюваті,
субгалофітні.
43. За величиною продуктивності геосистеми поділяються:
а) низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні;
б) непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні;
в) малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні.
44. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться
такі класифікаційні одиниці:
а) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
б) фація, урочище, ландшафт;
в) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку.
45. До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:
а) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;
б) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
в) фація,урочище, ландшафт.
46. До парагенетичної ланшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:
а) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;
б) наногеохора, мезогеохора, макрогеохора;
в) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.
47. До басейнової ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:
а) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
б) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;
в) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.
48. До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:
а) наногеохора, мезогеохора, макрогеохора;
б) фація, урочище, ландшафт;
в) біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент.
49. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення
збереження генофонду ландшафту,оптимізуючого впливу на прилеглі території з
культурою рослинністю або позбавлених її це:
а) агроландшафт;
б) біоцентр;
в) урочище.
50. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, вздовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами це:
а) ландшафтна смуга;
б) підурочище;
в) біокоридор.
51. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який
відгалуджується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення
їх дії на прилеглі геосистеми це:
а) підурочище;
б) інтерактивний елемент;
в) лісовий масив.
52. За площею виділяються такі типи біоцентрів:
а) карликовий, малий, середній, великий;
б) дуже малий, малий, оптимальний, безмежний;
в) карликовий, малий, оптимальний, великий.
53. За площею карликовий біоцентр в агроландшафті та міському ландшафті відповідно
становлять:
а) 0.2 – 0.5 (0.05 – 0.1) км2;
б) 0.3 – 0.5 (0.06 – 0.1) км2;
в) менше 0.2 (менше 0.05) км2.
54. За площею малий біоцентр в агроландшафті та міському ландшафті відповідно становлять:
а) 0.2 – 0.5 (0.05 – 0.1) км2;
б) 0.1 – 0.6 (0.06 – 0.1) км2;
в) 0.3 – 0.5 (0.06 – 0.1) км2.
55. За площею середній біоцентр в агроландшафті ландшафті відповідно становлять:
а) 2 – 5 км2;
б) 1 – 5 км2;
