Хімія з основами біогеохімії 3 страница

3. Утворення у верхньому шарі ґрунту густо переплетеного трав'янистою рослинністю горизонту.

 

46. Які з болотних ґрунтів можливо застосувати у землеробстві?

1. Низинні;

2. Перехідні;

3. Верхові.

 

47. Вкажіть на найбільш радикальний засіб щодо підвищення родючості солонців.

1. Глибока оранка;

2. Внесення органічних добрив;

3. Хімічна меліорація (гіпсування).

 

48. Що покладено в основу класифікації водного режиму ґрунту?

1. Коефіцієнт зволоження (КЗ);

2. Загальна кількість води, яка надходить у ґрунти;

3. Загальна кількість води, яка витрачається ґрунтом на фізичне випаровування і транспірацію.

 

49. За якої причини смугу розташування каштанових ґрунтів Сухого Степу відносять до так званого ризикованого землеробства?

1. Через жорстокий дефіцит вологи;

2. Через слабке забезпечення рослин елементами мінерального живлення;

3. Через пилові (чорні) бурі, які завдають великої шкоди рослинам.

 

50. Де поширені каштанові ґрунти?

1. У Лісостепу;

2. У Сухому Степу;

3. У гірських умовах.

 

51. Дерново-підзолисті ґрунти утворюються:

1. Під лучною трав'янистою рослинністю;

2. Під трав'янистими або мохово-трав'янистими лісами;

3. Під темнохвойними лісами з моховим покривом.

52. Які з підтипів сірих лісових ґрунтів найбільш схожі до дерново-підзолистих?

1. Світло-сірі;

2. Сірі;

3. Темно-сірі.

 

53. Які процеси відбуваються при формуванні болотних ґрунтів?

1. Опідзолювання та утворення торфу;

2. Дерновий та оглеювання;

3. Утворення торфу та оглеювання.

 

54. Де в Україні найбільш розповсюджені болотні ґрунти?

1. У Степу;

2. У Лісостепу;

3. На Поліссі.

 

55. Що необхідно розуміти під законом вертикальної зональності ґрунтів?

1. Це зміна ґрунтів з півночі на південь;

2. Це зміна ґрунтів з висотою місцевості;

3. Це зміна фунтів із заходу на схід.

 

56. Що необхідно розуміти під законом горизонтальної (широтної) зональності ґрунтів?

1. Це зміна ґрунтів з півночі на південь;

2. Це зміна ґрунтів з висотою місцевості;

3. Це зміна фунтів із заходу на схід.

 

57. Що необхідно розуміти під щільністю твердої фази ґрунту?

1. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухого ґрунту з непорушеною будовою;

2. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухої твердої фази ґрунту, у порівнянні з аналогічним об'ємом води при 4°С;

3. Це маса одиниці об'єму абсолютно сухої твердої фази ґрунту, у порівнянні з аналогічним об'ємом води при 20°С.

 

58. В яких одиницях вимірюється пористість ґрунту?

1. г/см³;

2. %;

3. м²/м².

 

59. Які рослинні формації переважають у формуванні дернового горизонту ґрунту?

1. Дерев'яниста;

2. Трав'яниста;

3. Болотна.

 

60. Які необхідні умови для підзолистого процесу ґрунтоутворення?

1. Промивний тип водного режиму ґрунтів з переважанням дерев'янистої рослинності з дуже бідним трав'янистим покривом, або його відсутністю;

2. Непромивний тип водного режиму з густим трав'яним покривом;

3. Наявність у ґрунтовому розчині розчинних солей.

 

61. За якої причини змінюється колір ґрунту від світло-сірого до темно-сірого?

1. За рахунок зниження інтенсивності елювіальних процесів;

2. За рахунок збільшення кількості гумусу у ґрунті;

3. За рахунок накопичення оксидів та гідроксидів марганцю.

62. Що собою представляють ґрунти підзолистого типу з точки зору родючості?

1. Високої родючості;

2. Середньої родючості;

3. Низької родючості.

 

63. Який з підтипів чорноземів найбільш гумусований?

1. Опідзолений;

2. Типовий;

3. Південний.

 

64. Де поширені випітний тип водного режиму ґрунту?

1. Де загальне випаровування води з ґрунту переважає кількість атмосферних опадів;

2. Де атмосферні опади адекватні загальному випаровуванню води з ґрунту;

3. Де атмосферні опади переважають загальне випаровування води.

 

65. До якого типу водного режиму відноситься ґрунт при КЗ < 1?

1. Непромивний;

2. Промивний;

3. Випітний.

 

66. Що необхідно розуміти під гранулометричним складом ґрунту?

1. Це здатність ґрунту розпадатися при обробітку на різні за величиною та формою агрегати;

2. Це відносний вміст у ґрунті фракцій механічних елементів;

3. Це агрегати різних фракцій ґрунту.

 

67. Що таке ерозія ґрунтів?

1. Це процес відновлення порушених ґрунтів за допомогою організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів;

2. Це процес руйнування ґрунтового покриву, який включає виніс, перенесення та перевідкладення маси ґрунту;

3. Це процес вимивання ґрунту в наслідок значних опадів.

 

68. Які підтипи чорноземів характерні для Степу?

1. Типові та опідзолені;

2. Звичайні та південні;

3. Вилуговані та звичайні.

 

69. Що відноситься до загальних фізичних властивостей ґрунту?

1. Гранулометричний склад, структура, повітропроникність;

2. Вологоємність, теплоємність та аерація ґрунту;

3. Щільність твердої фази, об'ємна маса та шпаровість ґрунту.

 

70. Фактори утворення структури ґрунту:

1. Фізико-механічні, фізико-хімічні, хімічні та біологічні;

2. Фізико-механічні та біологічні;

3. Фізико-хімічні та хімічні.

71. Які ґрунти відносяться до солонців?

1. Ґрунти, які містять водорозчинні солі не в самому верхньому горизонті, а на деякій глибині;

2. Ґрунти, які взагалі не містять водорозчинні солі;

3. Ґрунти, які містять водорозчинні солі у нижньому горизонті.

72. Під впливом яких сил вільна вода залишає некапілярні пори?

1. Сорбційних;

2. Гравітаційних;

3. Капілярних.

 

73. Які з болотних ґрунтів характеризуються майже нейтральною реакцією ґрунтового розчину, добрим вмістом поживних речовин?

1. Низинні;

2. Перехідні;

3. Верхові.

 

74. Де поширений непромивний тип водного режиму ґрунту?

1. У степовій зоні;

2. У лісостеповій зоні;

3. У лісолучній зоні.

 

75. Для яких ґрунтів за гранулометричним складом характерні висока зв'язність та вологоємність, краща забезпеченість поживними речовинами?

1. Важкосуглинкові та глинисті;

2. Середньо- та легкосуглинкові;

3. Піщані та супіщані.

 

76. Який з факторів життя рослин на чорноземах часто буває у відносному мінімумі?

1. Азот;

2. Волога;

3. Ґрунтове повітря.

 

77. На яких за гранулометричним складом ґрунтах інтенсивність вітрової ерозії найвища?

1. Піщаних та супіщаних;

2. Суглинкових;

3. Глинистих.

 

78. Які різновиди ґрунтів за гранулометричним складом відносяться до важких та холодних?

1. Глинисті;

2. Суглинкові;

3. Піщані.

 

79. Який тип водного режиму ґрунту найбільш характерний для чорноземів?

1. Промивний;

2. Періодично промивний;

3. Непромивний.

 

80. Де поширений промивний тип водного режиму ґрунту?

1. У степовій зоні;

2. У лісостеповій зоні;

3. У лісолучній зоні.

3.1.5.1 Ґрунтознавство[3]

 

1. Ґрунтознавство це:

1. галузь сільськогосподарського виробництва;

2. наука про раціональне використання земельних ресурсів та їх охорону;

3. наука про ґрунти, їх утворення, будову, склад і властивості, про географічні закономірності їх розповсюдження, про процеси взаємозв’язку з зовнішнім середовищем, про шляхи раціонального використання ґрунтів та їх зміну в результаті антропогенного впливу.

 

2. Ґрунт це:

1. поверхневий горизонт суші земної кулі, здатний утворювати урожай рослин;

2. кора земної кулі;

3. земна суша на якій проживають і працюють люди, створюючи матеріальні блага.

 

3.Основоположником науки «Ґрунтознавство» є:

1. А.Н. Соколовський;

2. В.Р. Вільямс;

3. В. В. Докучаєв.

 

4. Основною властивістю ґрунту є:

1. родючість;

2. колір;

3. структурний стан ґрунтової маси.

 

5. Родючість буває:

1. природна, неприродна, космічна;

2. штучна, сформована, набута, втілена;

3. природна, штучна, ефективна.

 

6. Ґрунти утворюється в результаті:

1. антропогенного впливу;

2. тваринами, що проживають на поверхні земної кулі;

3. ґрунтоутворюючого процесу.

 

7. В сільському господарстві ґрунти виступають як:

1. місце для проживання;

2. основний засіб виробництва, предмет прикладання та акумуляції людської праці, продукт цієї праці;

3. засіб виробництва, предмет прикладання та акумуляції людської праці, місце для будівництва осель.

 

8. Самою загальною і головною біосферно – екологічною функцією ґрунту є:

1. середовище проживання;

2. об’єкт праці;

3. територія для будівництва.

 

9. Сукупність явищ перетворення і руху речовин і речовин і енергії, які протікають в ґрунтовій товщі називають:

1. енергетикою ґрунту;

2. ґрунтоутворюючим процесом;

3. еволюцією ґрунту;

10. Головним і практично єдиним джерелом надходження енергії в ґрунті є:

1. електрична енергія;

2. гідроднна енергія;

3. сонячна енергія.

11. Сукупність всіх змін в ґрунті від початку його утворення до сьогоднішнього дня називають:

1. революцією в ґрунті;

2. еволюцією ґрунту;

3. деградацією ґрунту.

 

12 Зовнішні ознаки ґрунту за якими можна відрізнити ґрунти від породи, один Груню від іншого, а також приблизно судити про напрямок і ступінь вираженості ґрунтоутворюючого процесу називають:

1. економічними;

2. екологічними;

3. морфологічними.

13. Гірські породи на яких формується ґрунти називають:

1. пістилаючими;

2. мінеральними;

3. материнськими.

 

14. Формування материнських порід пов’язано з процесом:

1. вивітрювання;

2. видування;

3. вимерзання.

 

15. Процес руйнування гірських порід і складаючи їх мінералів під дією атмосфери, гідросфери та біосфери називають:

1. мінералізацією;

2. деструкцією;

3. вивітрюванням.

16. Вивітрювання буває:

1. механічне, хімічне, фізичне;

2. фізичне, хімічне, біологічне;

3. механічне, біологічне, фізичне.

 

17. Процес руйнування гірської породи без зміни її хімічного складу називають:

1. механічним вивітрюванням;

2. фізичним вивітрюванням;

3. нормальним вивітрюванням.

 

18. Всі ґрунтоутворюючі породи поділяються на:

1. природні і неприродні;

2. магматичні, метаморфічні і штучні;

3. магматичні, метаморфічні і осадові.

 

19. Процентне співвідношення між механічними фракціями в ґрунті прийнято називати:

1. процентовкою ґрунту;

2. елементарним складом;

3. гранулометричним складом.

 

20. Суму всіх механічних фракцій в ґрунті, розміром більше 0,01 мм називають:

1. загальною сумою;

2. неповною сумою;

3. фізичним піском.

 

21. Основна назва ґрунту за його гранулометричним складом встановлюється по співвідношенню між:

1. фізичним та хімічним піском;

2. неповною сумою та фізичним піском;

3. фізичним піском та фізичною глиною.

 

22. Речовину, що утворилась в ґрунті в результаті мінералізації та гуміфікації органічних решток називають:

1. бітумом;

2. гумусом;

3. гуматом.

 

23. Тип водного режиму ґрунту встановлюють по:

1. наявності води в ґрунті;

2. співвідношенню між доступною і недоступною вологою в ґрунті;

3. коефіцієнту зволоження.

 

24. Регулювання водного режиму відбувається за рахунок проведення:

1. гідротехнічних меліорацій;

2. культуртехнічних меліорацій;

3. хімічних меліорацій.

 

25. Теплоємність – це здатність ґрунту:

1. поглинати тепло;

2. віддавати тепло;

3. втримувати тепло.

 

26. Радіоактивність ґрунту може бути:

1. природною та хімічною;

2. природною та біологічною;

3. природною та штучною.

 

27. Частинки, завдяки яким ґрунти мають таку екологічно важливу здатність як вбирна здатність називають:

1. фізичним піском;

2. мікроелементами;

3. колоїдами.

 

28. Розрізняють наступні види вбирної здатності:

1. механічна, фізична, хімічна, меліоративна, біологічна;

2. фізична, хімічна, фізико – хімічна, механічна, біологічна;

3. фізична, механічна, водна, повітряна, теплова.

 

29. Кислотність ґрунту обумовлюється наявністю в ньому іонів:

1. H⁺ i OH;

2. H i Fe;

3. H i Al.

 

30. Для нейтралізації реакції лужних ґрунтів використовують:

1. вапнування;

2. гіпсування;

3. крейсування.

 

31. Порівняльна оцінка ґрунтів по їх родючості називається:

1. бонітування;

2. економічною оцінкою;

3. екологічною оцінкою.

32. Географічне розміщення ґрунтів на земній поверхні підлягає законам:

1. часу;

2. горизонтальної, вертикальної зональності та інтразональності;

3. розвитку людського суспільства.

 

33. Зональним типом ґрунту Лісостепової зони є:

1. підзолисті ґрунти;

2. чорноземні ґрунти;

3. сірі лісові ґрунти;

 

34. До основних екологічних проблем підзолистих ґрунтів можна віднести:

1. перезволоження та дуже низький вміст поживних елементів;

2. переущільнення та інтенсивний розвиток ерозійних процесів;

3. недолік вологи та засолення.

 

35. Основними екологічними проблемами каштанових ґрунтів можна вважати:

1. перезволоження та дуже низький вміст поживних елементів;

2. переущільнення та інтенсивний розвиток ерозійних процесів;

3. недолік вологи та засолення.

 

36. В якому з наведених ґрунтів щільність найбільша?

1. супіщаний;

2. середньосуглинковий;

3. важко суглинковий.

 

37. Вага зразка сирого ґрунту, відібраного в полі становила 150 г. Після висушування його при температурі 105⁰ вона стала 100 г. Яка вагова вологість цього ґрунту?

1. 70%;

2. 100%;

3. 50%.

 

38. В результаті аналізів встановлено, що щільність ґрунту становить 1,0 г/см3. Яка повна вологоємність цього ґрунту у відсотках?

1. 10%;

2. 100%;

3. 50%.

39. На очисних спорудах, а саме на полях фільтрації використовують один з видів вбирної здатності, а саме:

1. механічну;

2. фізичну;

3. хімічну.

 

40. Одним з прикладів використання фізико – хімічної (обмінної) вбирної здатності можна назвати проведення:

1. культуртехнічних заходів;

2. хімічних меліорацій;

3. гідротехнічних меліорацій.

 

41. В результаті використання аналізів встановлюють, що в зразку дерново – підзолистого ґрунту pH=5.0, гідролітична кислотність становить 10,0 мг/100 г ґрунту, а його щільність 1,5 г/см³. Скільки вапна необхідно внести на 1 га для нейтралізації реакції цього ґрунту?

1. 25 ц/га;

2. 10 ц/га;

3.15 ц/га.

Ландшафтна екологія

 

1. Вперше термін «екологія ландшафту» запропонував:

а) Л.Г. Раменский;

б) К. Троль;

в) Е. Несер.

2. Термін «геосистема» запропонував:

а) Г. Хаазе;

б) Д.А. Арманд;

в) В.Б. Сочава.

3. Як називається характеристика, яка виділяється як сукупність усіх елементів системи, пов’язаних безпосередніми відношеннями з якимось одним елементом або їх деякою фіксованою групою:

а) зв’язки системи;

б) модуль системи;

в) структура системи.

4. Основна відмінність геосистеми від екосистеми:

а) поліцентричність;

б) моноцентричність;

в) рівномірність.

5. Ландшафт складається з таких категорій:

а) геокомплексів;

б) фізико-географічних районів;

в) фізико-географічних областей.

6. Морфологічну структуру ландшафту становлять:

а) фація, місцевість, фізико-географічний район;

б) фація, підурочище, урочище, місцевість;

в) урочище, підурочище, місцевість, фізико-географічна область.

7. Фація як морфологічна одиниця ландшафту це:

а) найменша вихідна одиниця геокомплесів локального рівня;

б) складова одиниця регіональних геосистем;

в) найвища одиниця в ландшафті.

8. Індикатором підурочища є:

а) елемент мезоформи рельєфу;

б) мезоформа рельєфу;

в) гірські породи.

9. Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною

елементарною ландшафтно-екологічною одиницею:

а) геотоп;

б) кліматоп;

в) едафотоп.

10. Вплив певної умови середовища на живий організм це:

а) екологічний компонент;

б) екологічний фактор;

в) екологічна ніша.

11. Найближчим терміну «екосистема» є:

а) біогеоценоз;

б) компонент;

в) едафотоп.

12. Зв’язки у системах реалізуються завдяки енергії, речовині та:

а) властивостям;

б) інформації;

в) компонентам.

13. За походження серед екосистем розрізняють:

а) лише природні;

б) лише антропогенні;

в) природні та антропогенні.

14. Геосистема являє собою:

а) моноцентричну модель;

б) поліцентричну модель;

в) симетричну модель.

15. Локальні індивідуальні природні геосистеми це:

а) фація, ландшафт, фізико-географічний район, провінція;

б) фація, підурочище, урочище, ландшафт;

в) фація, урочище, ландшафт, підзона.

16. Морфологічну структуру ландшафта становлять:

а) місцевість, фізико-географічний район, фація;

б) фація, підурочище, урочище, місцевість;

в) урочище, місцевість, фізико-географічна область, підурочище.

17. Індикатором фації є:

а) біоценоз;

б) мезоформа рельєфу;

в) крутизна схилу.

18. Індикатором урочища є:

а) група фацій;

б) мікроформа;

в) мезоформа.

19. Індикатором підурочища є:

а) група фацій, об’єднаних одним елементом мезорельєфу;

б) група фацій, об’єднаних однією мезоформою;

в) група фацій, об’єднаних однією мікроформою.

20. До просторових характеристик геосистеми відносяться:

а) вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні);

б) процесні, вертикальні (топічні);

в) речовинно-фазова (геомасова), горизонтальні (хоричні).

21. До часових типів структур геосистеми відносяться:

а) добова динаміка, просторово-об’ємна;

б) процесні, змін станів;

в) гідроморфізації, горизонтальна.

 

 

22. Системи, частина елементів яких мають зв’язки з елементами, що не належать до її
структури відносяться до:

а) напівзакритих;

б) відкритих;

в) напіввідкритих.

23. Системи, які мають лише вхідні зовнішні зв’язки і практично не мають вихідних
називаються:

а) напівзакритими;

б) частково відкритими;

в) закритими.

24. Системи, у яких немає зовнішних зв’язків, тобто які не залежать від зовнішнього
секредовища, називаються:

а) ізольованими;

б) обмеженими;

в) закритими.

25. Системи, значення характеристик яких змінюються в часі, відносяться до:

а) лише змінних та динамічних;

б) лише часових та змінних;

в) змінних, динамічних та часових.

26. В якому інтервалі часу досліджує ландшафтна екологія зміни геосистеми:

а) від кількох хвилин до кількох десятків тисяч років (діапазон 102 – 1012 с);

б) від кількох годин до кількох років (діапазон 103 – 106 с);

в) від кількох секунд до кількох сотень років (діапазон 101 – 108 с).

27. До компонентів природних ландшафтів відносяться:

а) ґрунтово-рослинний покрив;

б) ґрунтові підземні води та приземний шар атмосфери;

в) усі вище перелічені компоненти (а + б).

28. Змога (можливість) геосистеми протистояти зовнішнім впливам, зберігати при
взаємодії із зовнішнім середовищем свою цілісність називається:

а) стійкість;

б) твердість;

в) виносливість.

29. Субдомінантні урочища – це урочища, які:

а) найрідше зустрічаются в ландшафті;

б) формують структуру (малюнок) ландшафту;

в) являються фоном, в межах якого формуються інші урочища.

30. До класу сільськогосподарських ландшафтів входять такі підкласи:

а) польовий, лісокультурний, лісопарковий;

б) польовий, лучно-пасовищний, садово-виноградниковий, змішаний;

в) польовий, сільський селітебний, садовий.

31. До класу антропогенних лісових ландшафтів входять такі підкласи:

а) лісокультурні, вторинні ліси, лучно-пасовищні;

б) лісокультурні, вторинні ліси, умовно натуральні;

в) лісокультурні, умовно натуральні, садово-паркові.

32. До класу антропогенних водних ландшафтів відносяться такі підкласи:

а) водосховища, річки, канали;

б) водосховища, штучні русла, канали;

в) водосховища, озера, ставки.

33. До класу антропогенних промислових ландшафтів відносяться:

а) териконовий, кар’єрно-відвальний, белігеративний, звалища і полігони;

б) кар’єрно-відвальний, териконовий, промисловий карст, звалища і полігони;

в) багатоповерховий міський, кар’єрно-відвальний, териконовий, промисловий карст.

34. Белігеративний клас ландшафтів представлений:

а) териконами, сторожовими курганами, оборонними валами;

б) звалищами, вирвами і траншеями, оборонними валами;

в) сторожовими курганами, оборонними валами, вирвами і траншеями.

35. До інфраструктурних антропогенних ландшафтів відносяться:

а) дорожний, белігеративний, нафтопроводів, газопроводів;

б) автомобільних доріг, залізничний, нафто-, газопроводів, ліній електропередач, аеродромів;

в) автомобільних доріг, аеродромів, ліній електропередач, териконовий, каналів.

36. За походженням агроекосистеми відносяться до:

а) природних екосистем;

б) антропогенних екосистем;

в) природно-антропогенних екосистем.

37. За цілеспрямованістю виникнення антропогенні ландшафти розрізняють:

а) прямі антропогенні, супутні;

б) прямі антропогенні, опосередковані;

в) прямі антропогенні, культурні.

38. За тривалістю існування антропогенні ландшафти діляться:

а) довговічні саморегульовані; багаторічні, частково регульовані; одноразово регульовані;

б) довговічні саморегульовані, багаторічні, частково регульовані; короткочасні, регульовані;

в) довговічні саморегульовані; короткочасні, регульовані; однорічні регульовані.

39. За ступенем господарської цінності антропогенні ландшафти діляться на:

а) культурні, частково культурні;

б) культурні, некультурні;

в) культурні, акультурні.

40. Часова динаміка ландшафтів представлена:

а) циклічною, періодичною, флуктуаційною;

б) циклічною, добовою, багаторічною;

в) циклічною, сезонною, флуктуаційною.

41. Механізми, що дозволяють геосистемі знешкодити забруднення або вивести його з
круговороту та з геосистеми взагалі:

а) самовідродження геосистем;

б) самоочищення геосистем;

в) самоудосконалення геосистем.

42. За ступенем засоленості грунтів виділяються такі геосистеми:

а) глікофітні, семігалофітні, субгалофітні, галофітні, супергалофітні;

б) семігалофітні, глибокозасолені, середньо- і сильносолонцюваті, галофітні;

в) слабкосолонцюваті, глікофітні, семігалофітні, середньосолонцюваті,
субгалофітні.

 

 

43. За величиною продуктивності геосистеми поділяються:

а) низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні;

б) непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні;

в) малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні.

44. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться
такі класифікаційні одиниці:

а) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

б) фація, урочище, ландшафт;

в) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку.

45. До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:

а) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;

б) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

в) фація,урочище, ландшафт.

46. До парагенетичної ланшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:

а) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;

б) наногеохора, мезогеохора, макрогеохора;

в) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.

47. До басейнової ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:

а) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;

б) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;

в) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.

48. До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі
класифікаційні одиниці:

а) наногеохора, мезогеохора, макрогеохора;

б) фація, урочище, ландшафт;

в) біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент.

49. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення
збереження генофонду ландшафту,оптимізуючого впливу на прилеглі території з
культурою рослинністю або позбавлених її це:

а) агроландшафт;

б) біоцентр;

в) урочище.

50. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, вздовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами це:

а) ландшафтна смуга;

б) підурочище;

в) біокоридор.

51. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який
відгалуджується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення
їх дії на прилеглі геосистеми це:

а) підурочище;

б) інтерактивний елемент;

в) лісовий масив.

52. За площею виділяються такі типи біоцентрів:

а) карликовий, малий, середній, великий;

б) дуже малий, малий, оптимальний, безмежний;

в) карликовий, малий, оптимальний, великий.

53. За площею карликовий біоцентр в агроландшафті та міському ландшафті відповідно
становлять:

а) 0.2 – 0.5 (0.05 – 0.1) км2;

б) 0.3 – 0.5 (0.06 – 0.1) км2;

в) менше 0.2 (менше 0.05) км2.

54. За площею малий біоцентр в агроландшафті та міському ландшафті відповідно становлять:

а) 0.2 – 0.5 (0.05 – 0.1) км²;

б) 0.1 – 0.6 (0.06 – 0.1) км²;

в) 0.3 – 0.5 (0.06 – 0.1) км².

55. За площею середній біоцентр в агроландшафті ландшафті відповідно становлять:

а) 2 – 5 км²;

б) 1 – 5 км²;