Хімія з основами біогеохімії 2 страница

1. Круглі черви;

2. Плоскі черви;

3. Кільчасті черви.

Загальна екологія

1. Термін «біосфера» запропонував:

1. В.І. Вернадський;

2. Е. Зюсс;

3. Ж.Б. Ламарк.

 

2. Основною причиною евтрофування водних об'єктів суши є надходження в них:

1. Нафтопродуктів;

2. СПАР;

3. Сполук фосфору і азоту.

3. Відповідно до якого закону два різних види з однаковими екологічними потрібностями не можуть одночасно займати одну і теж екологічну нішу?

1. Закону Гаузе;

2. Закону Ю. Лібіха;

3. Закону В. Шелфорда.

 

4. Як називається характеристика, що відображає ступінь насиченості водних об'єктів органічними речовинами?

1. Мутність.

2. Окисленість;

3. Сапробність.

5. Рослини в районах дефіцитного зволоження переважно представлені:

1. Мезофітами;

2. Гігрофітами;

3. Ксерофітами.

 

6. Між водоростями і грибами в лишайниках існує наступна форма взаємовідносин:

1. Аменсалізм;

2. Мутуалізм;

3. Коменсалізм.

7. Здатність організмів витримувати певну амплітуду коливання екологічного фактора називається:

1. Стійкість;

2. Акліматизація;

3. Екологічна валентність.

8. Організми, які здатні пристосовуватися до широкого коливання екологічного фактору називаються:

1. Стенобіонтами;

2. Еврибіонтами;

3. Олігобіонтами.

 

9. Основною причиною рибних заморів є:

1. Наявність паразитів;

2. Дефіцит кисню;

3. Перевищення радіаційного фону.

 

10. Синантропними видами тварин називаються:

1. Види домашніх тварин;

2. Види, які живуть у тісному зв'язку з людиною, які супроводжують середовище його перебування;

3. Види, витиснуті за межі природних стацій.

 

11. Термін «біоценоз» запропонував:

1. В.М. Сукачов;

2. А. Тенслі;

3. К. Мебіус.

 

12. Перехідна зона між сусідніми біогеоценозами називається:

1. Екотон;

2. Біотоп;

3. Стація.

 

13. Як називається будь-яка умова середовища, що прямо чи опосередковано впливає на організм протягом хоча б однієї з фаз його життя?

1. Екологічний фактор;

2. Екологічна ніша;

3. Біотоп.

 

14. Для озонових «дір» характерно:

1. Зниження захисних функцій озонового екрану;

2. Повна відсутність озону в озоновому шарі стратосфери;

3. Фонові значення концентрації озону в озоносфері..

15. Агроекосистеми за походженням відносяться до:

1. Штучних екосистем;

2. Природних екосистем;

3. Напівштучних (напівприродних) екосистем.

16. Стацією називається:

1. Стресовий стан тварин, що виникнув під впливом зовнішніх факторів;

2. Місце зі сприятливими умовами для даного виду, де він зберігається в самі несприятливі для нього періоди;

3. Ареал поширення виду рослин.

 

17. Приблизно скільки енергії переходить з одного трофічного рівня на інший (згідно до закону піраміди енергії Р. Ліндеману)?

1. 0,25-05 %;

2. 10%;

3. 25%.

18. Найбільш характерними вторинними компонентами фотохімічного смогу є:

1. Азот і кисень;

2. Вуглеводні і пил;

3. Озон, ПАН та інші фотооксиданти.

 

 

19. Комбінація екологічних факторів та їх режимів у межах однорідної ділянки зовнішнього середовища називається:

1. Біотоп;

2. Екотоп;

3. Екотон.

 

20. Як називається стан рухливо-стабільної рівноваги екосистеми?

1. Гомеостаз;

2. Сукцесія;

3. Баланс.

 

21. Як називається активна боротьба між двома або кількома організмами (видами) за засоби існування чи спільні фактори середовища?

1. Конкуренція;

2. Еволюція;

3. Кооперація.

22. Як називаються стосунки бобових рослин з азотофіксуючими бактеріями, які знаходяться у бульбочках, прикріплених до коріння рослин?

1. Мутуалізм;

2. Аменсалізм;

3. Алелопатія.

23. Які «парникові гази» відіграють основну роль в збільшенні середньої температури земної поверхні?

1. Вуглекислий газ, метан;

2. Оксиди азоту і сірки;

3. Чадний газ, сірководень.

 

24. Яку величину (відсоток) складає зворотній потік енергії (наприклад, від первинних консументів до продуценті3. від загального потоку енергії?

1. 10%;

2. 5%;

3. 0,25-0,5%.

 

25. Сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які заселяють дану ділянку сущі або водного об’єкту і характеризуються певними стосунками між собою називається:

1. Біотоп;

2. Біоценоз;

3. Біом.

26. Сукупність організмів біосфери або будь-якої її частини, яка виражена в одиницях маси, енергії і інформації слідом за В.І. Вернадським називається:

1. Біотою;

2. Видовим різноманіттям;

3. Живою речовиною.

 

27. Постійне погіршення властивостей ґрунтів (деградація) відбувається під впливом:

1. Природних факторів;

2. Природних і антропогенних факторів;

3. Техногенних факторів.

28. Група особин одного виду, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів, є:

1. Типовим;

2. Специфічним;

3. Біоіндикатором.

 

29. Різні за фазовим станом забруднюючі речовини атмосфери складають наступний ряд у порядку зменшення масштабів їх емісії:

1. Тверді – газоподібні – рідкі;

2. Газоподібні – тверді – рідкі;

3. Рідкі – газоподібні – тверді.

 

30. Рекультивація земель - це:

1. Підвищення родючості земель за рахунок мінеральних добрив;

2. Спеціальна обробка ґрунтового покриву;

3. Система заходів, спрямованих на відновлення господарської цінності й комплексного поліпшення земель, порушених у процесі антропогенної діяльності.

 

31. Процес зменшення площі, об’єму та якості ґрунтового покриву називається:

1. Деградація;

2. Техногенез;

3. Біодеградація.

 

32. Просторово-обмежена взаємодія організмів і оточуючого їх середовища – це стисле визначення:

1. Екологічної ніші;

2. Біоценозу;

3. Екосистеми.

 

33. На долю наступних елементів припадає основна частина (98,5%) від загальної кількості біогенних елементів:

1. Ca, K, Si;

2. N, Mg, Na;

3. O, C, H.

 

34. Найбільший збиток ґрунтам наносять процеси:

1. Суфозії;

2. Ерозії;

3. Ущільнення.

35. Найбільш близьким до терміну «екосистема» є:

1. Біоценоз;

2. Біогеоценоз;

3. Біотичне угруповання.

 

36. Як називається частина земної поверхні, яка заселена й використовувана людьми?

1. Фітосфера;

2. Біогеосфера;

3. Ейкумена (Ойкумена)

 

37. Приблизний вік біосфери складає:

1. 1,5 млрд. років;

2. 3,5 млрд. років;

3. 5,5 млрд. років.

 

38. Видовою ознакою живих організмів є:

1. Морфологія та хімічний склад;

2. Біогеографічна зональність;

3. Усі два показника (1+2).

39. Показник якості цінних об'єктів або угідь (ґрунтів, лісів та ін.) називається:

1. Бонітет;

2. Морфотип;

3. Біотест.

 

40. Картахенський протокол (Монреаль, 2000 р.) до Конвенції про біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) розроблений з метою забезпечення:

1. Збереження біосферних резерватів;

2. Захисту в області безпечної передачі, обробки й використання генетичних модифікованих організмів;

3. Захисту й збереження ендемічних видів.

 

41. Про охорону водно-болотних угідь (середовища існування водоплавних птахі3. говориться в такому міжнародному правовому документі:

1. Севільська конвенція;

2. Рамсарська конвенція;

3. Монреальська конвенція.

 

42. Критичні відрізки (моменти) часу в еволюції біосфери, коли стали можливим процеси фотосинтезу й формування озонового шару називаються:

1. «Точками» Одума;

2. «Точками» Пастера;

3. «Точками» Будико.

 

43. Дуже стійкими в природних водах, які не вступають у хімічні реакції і не утворюють комплексні сполуки, є:

1. Неконсервативні речовини;

2. Індиферентні речовини;

3. Консервативні речовини.

 

44. Основною причиною утворення кислотних (кислих) опадів є викид в атмосферу:

1. Органічних кислот;

2. Оксидів сірки і азоту;

3. Сірководню.

 

45. Загальноприйнята узагальнена назва хімічних препаратів, які використовуються для захисту рослин і тварин від шкідників і хвороб:

1. Агрохімікати;

2. Пестициди;

3. Сорбенти.

46. Послідовна зміна одних біоценозів іншими на певному біотопі називається:

1. Сукцесією;

2. Інвазією;

3. Клімаксом.

 

47. Серед неорганічних хімічних сполук у живій речовині обов’язковим і найбільш розповсюдженим компонентом є:

1. Сульфати;

2. Нітрати;

3. Вода.

 

48. Найбільш важливою причиною скорочення видового різноманіття є:

1. Інтродукція нових видів;

2. Руйнування місцеперебувань у результаті антропогенної діяльності;

3. Забруднення атмосферного повітря.

 

49. Яким терміном визначається навмисне або випадкове переселення видів тварин і рослин за межі їх природного ареалу?

1. Акліматизація;

2. Адаптація;

3. Інтродукція.

 

50. Найбільш характерні значення водневого показника (рН) для кислотних опадів:

1. рН < 5,6-5,5;

2. рН > 7;

3. рН = 6-7.

51. Речовини, які використовуються для вибіркового чи повного знищення небажаних рослин (зазвичай трав’янистих рідше чагарникових і деревних) називаються:

1. Інсектицидами;

2. Фунгіцидами;

3. Гербіцидами.

 

52. Сумісна еволюція двох і більше таксонів, які об’єднані тісними екологічними зв’язками, але не обмінюються генами, називається:

1. Еволюція;

2. Коеволюція

3. Трансформація.

53. Місце, яке займає організм (вид) в середовищі мешкання, яке обумовлене його потребою в їжі, території і пов’язане з функцією відтворення є:

1. Біотоп;

2. Екологічна ніша;

3. Біоценоз.

 

54. Скид (поховання) небезпечних токсичних відходів і ґрунтів днопоглиблення у морському середовищі називається:

1. Утилізація;

2. Дампінг;

3. Консервація.

 

 

55. Зазвичай у організм шкідників потрапляє така частка використаних пестицидів:

1. 100%;

2. 50%;

3. < 1%.

56. Обмеження екосистеми може бути:

1. Тільки фізико-хімічним;

2. Фізико-хімічним і пов’язаним з біогеохімічним кругообігом;

3. Тільки пов’язаним з кругообігом енергії.

 

57. Будь-яка стороння для даного організму або їх угруповання речовина, яка може викликати порушення біотичних процесів, у тому числі захворювання та загибель, називається:

1. Інгредієнтом;

2. Ксенобіотиком;

3. Консервантом.

58. Верхні шари земної кори, які є зоною розповсюдження живих організмів, називаються:

1. Редусфера;

2. Літобіосфера;

3. Кріолітосфера.

 

59. Зростання температури води у водному об’єкті –

1. Збільшує ступінь токсичності забруднювальної речовини;

2. Діє нейтрально;

3. Знижує ступінь токсичності забруднювальної речовини.

60. В найбільшому ступені техногенному впливу підлягають:

1. Підземні зони тектонічних порушень;

2. Артезіанські (міжпластові) води;

3. Води зони аерації і ґрунтові води.

 

61. Причинами ерозії ґрунтів можуть бути:

1. Процеси фізико-хімічного вивітрювання, змив поверхневими водами;

2. Збільшення ступеня антропогенного навантаження;

3. Усі перелічені фактори (1 + 2).

 

62. Живі організми володіють здатністю:

1. Адаптуватися до фізико-хімічних умов середовища;

2. Адаптувати фізико-хімічні умови середовища до своїх потреб;

3. Адаптуватися до фізико-хімічних умов середовища і адаптувати їх до своїх потреб.

63. Основну частину біомаси суші складають:

1. Тварини і мікроорганізми;

2. Зелені рослини;

3. Мікроорганізми.

 

64. Речовини, які використовуються для знешкодження небажаних у господарстві і в природних угрупованнях комах називаються:

1. Інсектицидами;

2. Нематоцидами;

3. Гербіцидами.

65. Неорганічний субстрат, на якому розвиваються організми (угруповання організмі3. або ділянка земної поверхні (суші або водойми) з однотиповими умовами середовища називається:

1. Ландшафтом;

2. Біотопом;

3. Екотоном.

 

66. Маса речовини у стічних водах, максимально припустима до відведення в установленому режимі у даному пункті в одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольному створі називається:

1. Гранично допустимою концентрацією (ГДК);

2. Гранично допустимим скидом (ГДС);

3. Лімітуючою ознакою шкідливості (ЛОШ).

67. Перетворення СО в СО2 під час контакту атмосферного повітря з ґрунтами можливе за допомогою:

1. Кореневої системи рослин;

2. Ґрунтових організмів;

3. Мінеральних компонентів ґрунту.

 

68. За класифікацією Ю. Одума (1986) виділяються наступні основні типи екосистем:

1. Агроекосистеми, урбоекосистеми, акваекосистеми;

2. Наземні (біоми), прісноводні, морські;

3. Мікро-, мезо, - макроекосистеми.

 

69. Під впливом антропогенних факторів відбуваються процеси:

1. Первинної сукцесії;

2. Вторинної сукцесії;

3. Не відбуваються процеси сукцесії.

70. Біогеохімічні цикли (кругообіги) обумовлені:

1. Виключно біогенними факторами;

2. Виключно геохімічними факторами;

3. Біологічними і геологічними факторами.

 

71. «Заключна» фаза біогенетичної сукцесії, яка знаходиться у повному єднанні з біотопом або тільки з кліматом, називається:

1. Гомеостазом;

2. Клімаксом;

3. Кліматопом.

 

72. Автотрофні організми можуть функціонувати у результаті процесів:

1. Фотосинтезу;

2. Хемосинтезу;

3. Фотосинтезу і хемосинтезу.

 

73. Властивість матеріалів (об’єктів) змінювати свою структуру (якість) під впливом біологічних агентів (зазвичай мікроорганізмі3. називається:

1. Біодеградація;

2. Біоіндикація

3. Корозія.

 

74. Максимальні значення фітомаси приходяться на:

1. Вологі тропічні ліси;

2. Чорноземні ліси;

3. Савани.

 

75. Які значення має коефіцієнт корисної дії (ККД) фотосинтезу в природних екосистемах?

1. 3-5%;

2. 0,1-1,6%;

3. 17-21%.

 

76. Як називається аморфна органічна речовина, вміст якої визначає родючість ґрунту?

1. Компост;

2. Гумус;

3. Біоген.

77. Основну частину біомаси Світового океану складають:

1. Тварини і мікроорганізми;

2. Водорості;

3. Іхтіофауна.

78. Хто є автором терміну «ноосфера»?

1. Е. Леруа;

2. В.І. Вернадський;

3. Ж.Б. Ламарк.

 

79. Який розділ екології вивчає стосунки у системі «популяція – середовище»?

1. Аутекологія;

2. Демекологія;

3. Синекологія.

 

80. Як називаються води, що зібрались у процесі господарсько-побутової та виробничої діяльності?

1. Стічні води;

2. Скидні води;

3. Дренажні води.

Ґрунтознавство

1. Гумусом називають:

1. високомолекулярні органічні сполуки з кислотною природою, які містять азот;

2. високомолекулярні мінеральні сполуки з кислотною природою, які містять азот;

3. високомолекулярні органо-мінеральні сполуки з кислотною природою, які містять азот.

 

2. Гумінові кислоти (ГК):

1. група речовин сірого кольору, з високим вмістом вуглецю, кисню та азоту.

2. група речовин жовтого кольору, з невеликим вмістом вуглецю та високою кислотністю;

3. група речовин темного кольору, з високим вмістом вуглецю та значним вмістом азоту;

 

3. Фульвокислоти (ФК):

1. група речовин темного кольору, з високим вмістом вуглецю та значним вмістом азоту;

2. Група речовин жовтого кольору, з невеликим вмістом вуглецю та високою кислотністю;

3. Група речовин сірого кольору, з високим вмістом вуглецю, кисню та азоту.

 

4. Для родючості ґрунту корисно, коли утворюються:

1. дуже розчинені у воді солі гумінових і фульвокислот;

2. нерозчинені у воді солі гумінових кислот;

3. нерозчинені у воді солі фульвокислот.

 

5. В яких одиницях вимірюється вміст гумусу в загальній масі ґрунту?

1. %;

2. т/га;

3. м2/м2.

 

6. Які фактори впливають на вміст гумусу в ґрунті?

1. кліматичні умови та рослинність;

2. генезис, вміст глини, ґрунтові породи, кліматичні умови та рослинність;

3. генезис, вміст глини, ґрунтові породи, кліматичні умови, рослинність та вік країни.

 

7. Чорноземи лісостепової та степової зон містять гумусу:

1. Від 0,5 до 2 %;

2. Від 1,5 до 3 %;

3. Від 3 до 6 %.

 

8. Підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти Полісся містять гумусу:

1. від 0,5 до 2 %;

2. від 1,5 до 3 %;

3. від 3 до 6 %.

 

9. Сірі опідзолені ґрунти Лісостепу містять гумусу:

1. від 0,5 до 2 %;

2. від 1,5 до 3 %;

3. від 3 до 6 %.

 

10. Запаси гумусу щорічно по Україні знижуються на:

1. 7- 13 т/га;

2. 0,4 – 0,7 т/га;

3. 72,8 – 112,5 т/га.

 

11. Для збереження гумусу в ґрунті, норма органічних добрив складає:

1. 7– 13 т/га;

2. 0,4 – 0,7 т/га;

3. 72,8 – 112,5 т/га.

 

12. Механічна вбирна здатність ґрунту:

1. це властивість ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин біля поверхні тонкодисперсних часток ґрунту;

2. це властивість ґрунту поглинати тверді частини, що поступають з водним або повітряним потоком, розмір яких перевищує пори ґрунту;

3. це здатність живих організмів, що мешкає в ґрунті, поглинати різні елементи.

 

13. Хімічна вбирна здатність ґрунту:

1. це властивість ґрунту вбирати та обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних часток на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою ґрунту;

2. це властивість ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних часток ґрунту;

3. це властивість ґрунту утворювати в результаті хімічних реакцій важкорозчинних сполук, що випадають в осадок.

 

14. Фізична вбирна здатність ґрунту:

1. це властивість ґрунту вбирати та обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних часток на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою ґрунту;

2. це властивість ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних часток ґрунту;

3. це властивість ґрунту утворювати в результаті хімічних реакцій важкорозчинних сполук, що випадають в осадок.

 

15. Біологічна вбирна здатність ґрунту:

1. це властивість живих організмів, що мешкають в ґрунті, поглинати різні елементи;

2. це властивість ґрунту вбирати тверді частинки, що поступають з водою або з повітрям, розміри яких перевищують пори ґрунту;

3. це властивість ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин біля поверхні тонкодисперсних часток ґрунту.

 

16. Фізико-хімічна вбирна здатність ґрунту:

1. це властивість ґрунту вбирати тверді частки, що поступають з водним або повітряним потоком, розміри яких перевищують пори ґрунту;

2. це властивість ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин біля поверхні тонкодисперсних часток ґрунту;

3. це властивість ґрунту вбирати і обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних часток, на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою ґрунту.

 

17. Ґрунтовий вбирний комплекс (ГВК):

1. це сукупність мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності, нерозчинних у воді і здатних вбирати і обмінювати увібранні іони;

2. це сукупність мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності, нерозчинних у воді і здатних вбирати і обмінювати увібранні молекули.

3. це сукупність мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності, нерозчинних у воді і здатних вбирати і обмінювати увібранні іони та молекули.

 

18. Чим представлені колоїди ґрунту?

1. мінеральними речовинами;

2. органічними речовинами;

3. органічними, мінеральними і органо-мінеральними речовинами.

 

19. Частинки ґрунту відносяться до колоїдів, коли їх розмір:

1. від 1 до 0,1 мм;

2. від 0,01 до 0,001 мм;

3. менше 0,0001 мм.

 

20. Які види вбирної здатності ґрунту пов'язанні з колоїдами?

1. механічна та фізична;

2. фізико-хімічна та фізична;

3. фізико-хімічна та біологічна.

 

21. Чим обумовлена кислотність ґрунту?

1. наявністю в ґрунті Н - іонів;

2. наявністю в ґрунті ОН - іонів;

3. наявністю в ґрунті Nа - іонів.

 

22. В яких одиницях вимірюється гідролітична кислотність ґрунту?

1. рН;

2. мг - екв. на 100 г. ґрунту;

3. рН або мг - екв. на 100 г. ґрунту.

 

23. В яких одиницях вимірюється обмінна кислотність ґрунту?

2. рН;

3. мг - екв. на 100 г. ґрунту;

4. рН або мг - екв. на 100 г. ґрунту.

 

24. В яких одиницях вимірюється активна кислотність ґрунту?

1. рН;

2. мг - екв. на 100 г. ґрунту;

3. рН або мг - екв. на 100 г. ґрунту.

 

25. Для яких ґрунтів характерна нейтральна реакція ґрунтового розчину?

1. підзолистих і дерново-підзолистих;

2. чорноземів;

3. солончаків та солонців.

 

 

26. Для яких ґрунтів характерна лужна реакція ґрунтового розчину?

1. підзолистих і дерново-підзолистих;

2. чорноземів;

3. солончаків та солонців.

 

27. Для яких ґрунтів характерна кисла реакція ґрунтового розчину?

1. підзолистих і дерново-підзолистих;

2. чорноземів;

3. солончаків та солонців.

 

28. Для чого проводять вапнування ґрунтів?

1. для усунення лужності ґрунтів;

2. для поліпшення аерації ґрунту;

3. для усунення кислотності ґрунтів.

 

29. Для чого проводять гіпсування ґрунтів?

1. для усунення лужності ґрунтів;

2. для поліпшення аерації ґрунту;

3. для усунення кислотності ґрунтів.

 

30. Як впливає гумус на вбирну здатність ґрунту (ВЗГ)?

1. підвищує ВЗГ;

2. знижує ВЗГ;

3. не впливає на ВЗГ.

 

31. Вкажіть на хімічну реакцію характерну для вапнування:

1.

2.

3.

 

32. Вкажіть на хімічну реакцію характерну для гіпсування:

1.

2.

3.

33. Що таке дегуміфікація ґрунтів?

1. це збільшення вмісту гумусу у ґрунті за рахунок внесення органічних і мінеральних добрив, польового травосіяння;

2. це зменшення вмісту гумусу у ґрунті через інтенсифікацію обробітку ґрунту, недостатнім внесенням органічних і мінеральних добрив, значною питомою вагою просапних культур у структурі посівних площ;

3. це збалансований вміст гумусу за рахунок використання правильно побудованої сівозміни.

 

 

34. При якому з перелічених видів ерозії втрати ґрунту відновлюються в процесі ґрунтоутворення?

1. вітровій (дефляції);

2. водній;

3. геологічній.

 

35. Причини вторинного засолення ґрунтів?

1. внесення у ґрунт надмірної кількості мінеральних добрив;

2. використання пестицидів;

3. застосування при зрошенні надмірної кількості води.

 

36. Які радіонукліди найбільш небезпечні для ґрунтово-рослинного покриву в останній час:

1. ¹³¹I, ²³⁹Pu;

2. ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr;

3. ¹³¹I, ²³⁹Pu, ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr.

 

37. У якій формі азотні добрива найбільш небезпечні з точки зору забруднення ґрунтів?

1. аміачній (NH₃), амонійній (NH₄);

2. нітратній (NO₃);

3. амідні (NН₂).

 

38. Чому нітратна форма азотних добрив найбільш небезпечна для навколишнього середовища?

1. через те, що ця форма добрив не сорбується ґрунтом і легко мігрує по профілю, попадаючи у ґрунтові води;

2. Через те, що ця форма добрив міцно сорбується ґрунтом і не переходить у ґрунтовий розчин, тобто зменшується їх мобільність;

3. Через те, що ця форма добрив не сорбується ґрунтом, а випаровується в атмосферу.

 

39. Яка частина калійних добрив викликає забруднення навколишнього середовища?

1. катіонна (К+);

2. аніонна (Cl , SO₄^-2);

3. катіонна (К+) й аніонна (Cl , SO₄^-2).

 

40. Техногенне надходження важких металів:

1. нейтралізує ґрунт;

2. підкислює ґрунт;

3. вилуговує ґрунт.

41. За допомогою яких заходів можливе закріплення важких металів в ґрунті:

1. внесення вапна й органічних добрив;

2. внесення гіпсу й мінеральних добрив;

3. меліоративних заходів (зрошення).

 

42. Для яких ґрунтів за гранулометричним складом характерні добра водопроникність, сприятливий повітряний режим, бистре прогрівання?

1. глинистих;

2. суглинкових;

3. піщаних.

 

 

43. Для яких підтипів сірих лісових ґрунтів характерна кисла реакція ґрунтового розчину?

1.темно-сірих і сірих;

2. Світло-сірих і сірих;

3. Всіх трьох підтипів.

 

44. Що є суттю підзолистого ґрунтотворного процесу?

1. Руйнування у верхній частині ґрунтового профілю первинних і вторинних мінералів та виніс продуктів руйнування у нижні горизонти ґрунту і у ґрунтові води;

2. Накопичення у верхніх горизонтах ґрунту зольних елементів мінерального живлення рослин;

3. Утворення у верхньому шарі ґрунту густо переплетеного трав'янистою рослинністю горизонту.

 

45. Що є суттю дернового ґрунтотворного процесу?

1. Руйнування у верхній частині ґрунтового профілю первинних і вторинних мінералів та виніс продуктів руйнування у нижні горизонти ґрунту і у ґрунтові води;

2. Накопичення у верхніх горизонтах ґрунту зольних елементів мінерального живлення рослин;