Основні законодавчі акти про охорону Праці

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція Украй, Закони України: „Про охорону праці", „Про охорону здоров'я", Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а також Кодекс законів про працю України (КЗпП).Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України „Про охорону праці". Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. В Законі України „Про охорону праці" (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці: — пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;— повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;— обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпши від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;— використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;— встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;— здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;— співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;— міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

Державні нормативні акти про охорону праці

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) — це правил, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'якових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державні нормативні акти (ДНАОП) необхідно відрізняти від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії.Перелік основних нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу приведено в кінці навчального посібника..

Відповідно до Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування „Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнагляд­охоронпраці від 12. 12. 1993 року № 132, до основних нормативних актів підприємства належать: — Положення про систему управління охороною праці на підприємстві. — Положення про службу охорони праці підприємства. — Положення про комісію з питань охорони праці підприємства. — Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці'. — Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. — Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму. — Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці. — Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників. — Положення про санітарну лабораторію підприємства. — Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт. — Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві. — Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки. — Перелік робіт з підвищеною небезпекою. — Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. — Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування. — Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах. — Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.