Епізоотологічне обстеження господарства та методика складання акта

Мета заняття. Розвинути у студентів епізоотологічне мислення, уміння правильно підходити до постановки діагнозу, з'ясування джерела збудника інфекції та шляхів його поширення, організації ефективних заходів профілактики й ліквідації інфекційних захворювань тварин і птахів. Навчити студентів проведенню епізоотологічного обстеження господарства та навичок складання акта епізоотологічного обстеження.

Місце проведення заняття. Тваринницька ферма навчально-дослідного господарства.

Матеріали, обладнання та об’єкти, що необхідні для проведення заняття. Схема епізоотологічного обстеження, господарство, фахівці зооінженерної і ветеринарної служби, документація, ручки, папір.

Методичні вказівки. Викладач ознайомлює студентів із схемою епізоотологічного обстеження господарства, методикою його проведення; зооветеринарні фахівці господарства знайомлять студентів із господарством, тваринницькими, ветеринарними й ветеринарно-санітарними об'єктами, їх призначенням, схемами будови й розміщення, дають коротку характеристику кожного об'єкта та на основі документації характеризують епізоотичний стан господарства. Далі студенти на основі аналізу отриманої інформації самостійно складають акт епізоотологічного обстеження.

Сума знань із мікробіології, вірусології, імунології, мікології та інших наук дає можливість лікарю ветеринарної медицини сформувати уявлення про епізоотичну ситуацію, передбачити шляхи й тенденцію подальшого розвитку епізоотії, вірно скласти епізоотологічний прогноз і на цій основі підвищити ефективність профілактичних і протиепізоотичних заходів, які передбачають виявлення, знищення або знешкодження джерела збудника інфекції, ліквідацію або ослаблення фактора передачі, підвищення стійкості організму тварин, що знаходяться під загрозою зараження.

Оскільки вся система заходів є дуже складною, різноманітною і диференційованою для різних інфекційних захворювань, то для проведення найбільш ефективних заходів щодо ліквідації вогнища інфекції, подальшого використання й узагальнення досвіду в галузі протиепізоотичної роботи кожний спалах повинен бути детально вивчений як у напрямі епізоотологічного стану вогнища інфекції, так і з'ясування епізоотичної обстановки загалом.

З цією метою і проводиться епізоотологічне обстеження господарств, яке, за даними І.А. Бакулова, А.А. Глушкова, Я.Б. Нуйкіна (1984), і являє собою сукупність прийомів і способів, що застосовуються для вивчення різних сторін епізоотичного процесу – закономірностей виникнення, поширення, і особливостей прояву інфекційних хвороб тварин у різноманітних умовах і на різних територіях, а також для оцінки ефективності профілактичних і оздоровчих заходів, що проводяться.

Основною ланкою епізоотологічного обстеження є з'ясування природи епізоотичного вогнища. Тому, що вміння оперативно і правильно орієнтуватись у складній епізоотичній обстановці, проведення термінових і ефективних заходів з профілактики й ліквідації хвороби (епізоотії) можливе – коли будуть відомі рушійні сили епізоотичного процесу, які проявляються в даних конкретних умовах. Воно має велике значення в діагностиці інфекційних захворювань, організації планування протиепізоотичних заходів і здійсненні ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів боротьби з інфекційними захворюваннями.

Акт епізоотологічного обстеження господарства (ферми) складають на основі повного епізоотологічного обстеження. Його пишуть у довільній формі, але з дотриманням послідовності викладу результатів обстеження, згідно з наведеною нижче схемою, яка, безумовно, не є догмою й у певних, конкретних умовах деякі питання, що не мають особливої ваги, в акті можуть не висвітлюватися, й навпаки, важливі, але невраховані схемою – необхідно включити до акта.