Лекции.Орг
 

Категории:


Перевал Алакель Северный 1А 3700: Огибая скальный прижим у озера, тропа поднимается сначала по травянистому склону, затем...


Построение спирали Архимеда: Спираль Архимеда- плоская кривая линия, которую описывает точка, движущаяся равномерно вращающемуся радиусу...


Экологические группы птиц Астраханской области: Птицы приспособлены к различным условиям обитания, на чем и основана их экологическая классификация...

Основні (первинні) жанри наукового стилю



Українська мова за професійним спрямуванням

(музичне і театральне відділення Інституту мистецтв)

Змістовий модуль ІІІ

Наукова комунікація як складова фахової діяльності

Лекція 2

Основні жанри наукового стилю

 

 

План

1. Особливості наукового викладу думки.

2. Основні (первинні) жанри наукового стилю.

3. Похідні (вторинні) жанри наукового стилю.

 

 

Рекомендована література:

1. Ботвина Н.В. Ділова українська мова (офіційно-діловий та науковий стилі): Навчальний посібник. 3-є вид., доп. та перероб. – К.: “АртЕк”, 2001. – 280 с.

2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене. – Х.: Торсінг, 2002.

3. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування. Навч. посібник. 2-е вид. К.: Каравела, 2005. – 352 с.

5. Мацько Л.І., Денискіна Г.О. Українська наукова мова (теорія і практика) : Навчальний посібник. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. – 272 с.

6. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посібник. – К.: ВЦ “Академія”, 2007. – 360 с.

7. Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 224 с.

8. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.

9. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – стереотип. вид. – К.: Наук. думка, 2004. – 240 с.

10. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – 2‑ге вид., виправ. і доповнен. – К.: Алерта, 2011. – 696 с.


Особливості наукового викладу думки.

 

Активно функціонуючи у різних формах вираження наукової думки (найчастіше – у письмовій, рідше – в усній), науковий стиль основною своєю функцією має інформативну(повідомлення, пояснення, з’ясування, обґрунтування, роз’яснення, класифікація понять, систематизація знань, аргументований доказ), а основним завданням – передавання інформації; обставини мовленняофіційні.

Науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації, результат (первинний чи вторинний, основний чи похідний) наукового дослідження.

 

Особливості наукового тексту:

Ø науковий текст обов’язково відображає ту чи іншу проблему, тобто орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань, орієнтує на нові знання;

Ø у кожному науковому тексті широко використовуються поняття (та терміни, які їх називають) тієї чи іншої галузі знань. Поняття і терміни використовуються як загальнонаукові, так і вузькоспеціальні;

Ø науковий текст ґрунтується не на образі, тобто “звертається” не до емоційної, а до раціональної сфери мислення людини;

Ø призначення наукового тексту не в тому, щоб повірити, а в тому, щоб довести, обґрунтувати, аргументувати істину.

Структура наукового тексту:

Ø вступна (теоретична) частина, у якій окреслюють проблему, мету і завдання, гіпотези і методи дослідження;

Ø дослідна (практична) частина тексту описує дослідження і його результати;

Ø висновкова частина систематизує висновки і рекомендації для проведення подальших наукових досліджень.

Загальні вимоги до наукового тексту:

Ø текст має бути чітко структурованим, логічно поділятися на розділи і підрозділи, мати вступну, основну й висновкову частини;

Ø під час викладу матеріалу слід уникати понять, які мають двозначне тлумачення;

Ø науковий текст позбавлений авторського “Я” (так звана “пошанна множина”). Перевагу слід надавати безособовим формам викладу;

Ø науковий текст має вирізнятися стислістю і ясністю виклду, відповідати формулі “Думкам просторо, а словам тісно”.


Основні (первинні) жанри наукового стилю.

 

Науковий стильукраїнської мови має свої особливості.

Зокрема, широким є діапазон його використання – наукові праці (дисертації, монографії, статті, доповіді, реферати, рецензії, анотації, тези), підручники і навчальні посібники для вищих навчальних закладів, науково-популярні журнали тощо.

Опанування у вищому навчальному закладі мовою спеціальностіце засвоєння передусім наукового стилю як функціонального різновиду національної літературної мови в межах обраної галузі знань, зокрема нормативних зразків наукових текстів на всіх рівнях їх ієрархічної організації, а також формування умінь і навичок з таких актуальних видів професійної мовленнєвої діяльності, як продукування та компресія наукової інформації за фахом у вигляді плану, тез, конспекту, анотації, реферату, рецензії, повідомлення, доповіді, курсової роботи, наукової роботи, статті тощо.

Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки й освіти поділяють на такі підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний, науково-публіцистичний, виробничо-технічний. Виокремлюється також науково–фантастичний стиль.

Власне науковий підстиль використовують під час написання текстів (жанрів наукового стилю) двох різновидів – основних та похідних.

Система основних жанрів наукового стилю (їх мета – доведення віднайденої самостійно наукової істини):

Ø наукові статті;

Ø монографії;

Ø дисертації;

Ø курсові, бакалаврські, дипломні та магістерські роботи;

Ø наукові доповіді тощо.

Монографія— наукова праця (книга), в якій дослі­джується одна проблема, обмежене коло питань. Моногра­фія передбачає опрацювання великої кількості фактично­го матеріалу, переконливих висновків. Автор монографії пропонує власну наукову гіпотезу чи концепцію розв’я­зання важливої наукової проблеми. У монографії обов’яз­ково мають бути теоретичні розділи, висновки і наукова література.

Монографія це одноосібно написана книга, в якій зібрано, систематизовано й узагальнено значну кількість фактичного матеріалу, результати великого наукового дослідження, одержано переконливі висновки. Чим вiдрiзняється монографiя вiд дисертацiї? У монографії дозволяється оперувати фактами, як, власне, зібраними особисто і тими, хто попередньо виконував це дослiдження. Дисертацiя ж – це обов’язково власне дослiдження.

Крiм того, структура дисертацiї чiтко регламентована, а монографiї – нi. Автор дисертацiї бiльше зосереджений на описовi нових фактiв, їх точному представленнi науковiй громадськостi. Автор монографiї бiльше переймається iнтерпретацiєю фактiв, аргументацiєю своїх поглядiв, через що стиль текстiв монографiй iнколи включає елементи публiцистичного викладу, що не допустимо в дисертацiях.

Дисертація— наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня. У дисер­таційних дослідженнях відкривають нові напрями в науці, започатковують досі невідомі підходи до розв’язан­ня складної проблеми, вивчають ще невідоме або з’ясову­ють питання, які забезпечують подальше просування в цій проблемі чи галузі.

Дисертація це оригінальне самостійне науково завершене дослідження, яке може сприяти відкриттю нових напрямів у науці; започаткуванню досі невідомих підходів до розв’язання складної проблеми. Дисертація має визначені розмір і чітку структуру, стандартні композиційно-мовленнєві форми, які мають бути наповнені оригінальним змістом дослідження. Дисертація, зазвичай, є завершенням довготривалої продуманої праці, свідченням наукової зрілості виконавця.

Наукова статтянаукова праця невеликого розміру, присвячена певній темі, розрахована на фахівців відповідного профілю, надрукована у фаховому журналі чи збірнику наукових праць.

Наукова стаття— наукова праця невеликого розміру, присвячена певній темі і розрахована на фахівців, які обіз­нані у тій темі. Друкують наукові статті у фахових часопи­сах або в збірниках наукових праць. Наукові статті бува­ють повідомлювальні (інформують про нові результа­ти дослідження), оглядові (аналіз подій, явищ тощо, зіставлення їх, виявлення найважливіших напрямів у розвитку науки), аналітичні (всебічний аналіз досить репрезентативних фактів, який виводить на розв’язання наукової проблеми), дискусійні (про спірні питання).

Наукова стаття має такі неодмінні елементи:

Ø постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важли­вими науковими чи практичними завданнями;

Ø аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю;

Ø формулювання мети та завдань статті;

Ø виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуван­ням одержаних наукових результатів;

Ø висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Оформлення статті залежить переважно від вимог фахового журналу чи збірника наукових праць, куди її подано.

Тезиє одним із найстійкіших жанрів. Вони мають суворо нормативну змістово-композиційну структуру, в якій виділяються: преамбула, основне теоретичне поло­ження, завершальна теза (висновок). Чітке логічне членування змісту тез підкреслюється рубрикацією, а в деяких випадках — і виділенням абзаців під однією рубрикою.

За змістом тези поділяють на три типи:

1. Тези визначення проблеми (короткий вступ про актуальність теми; огляд існуючих поглядів на проблему чи
опис ситуації в предметній галузі; окремі власні думки на
цю тему; передбачувані напрями дослідження; висновок).

2. Тези, що висвітлюють результати дослідження
(короткий вступ як постановка проблеми; гіпотеза (у
випадку експериментального дослідження); перелік засто­сованих методів; параметри вибірки; власне результати;
інтерпретація і висновки).

3. Тези, що репрезентують нову методику роботи (вступ,
що описує сферу застосування методики; опис існуючих
методик; опис результатів застосування, методику оціню­вання ефективності; висновки).

Мовностилістичне оформлення тез також має відпові­дати нормам наукового стилю. Це – висока наси­ченість висловлювання предметно-логічним змістом, тер­мінами й абстрактними словами, абсолютна недопустимість емоційно-експресивних означень, метафор, інверсій тощо. Тези повинні мати характер модально стверджу­вального судження чи висновку, а не конкретно-фактоло­гічної констатації. Твердження у тезах мають бути корот­кими і місткими, обґрунтованим.

Існують також такі жанри студентських наукових робіт:

Курсова робота — невелика за обсягом дослідницька робота із значною реферативною частиною. Курсова роботапередбачає закріплення, поглиблення й узагальнення знань з певної фахової чи професійно-орієнтованої дисципліни (з окремих розділів або повного навчального курсу), розвиток дослідницьких навичок, спроможності самостійного осмислення певної наукової проблеми.

Залежно від спеціальності, курсові роботи пишуть на різних курсах – від першого до останнього. Курсова робота як обов’язкове самостійне навчально-наукове дослідження студента є першоосновою для виконання дипломної, магістерської роботи з означеної проблеми.

Бакалаврська робота – це кваліфікаційна науково-дослідницька робота випускника, яка готується з метою прилюдного захисту і отримання освітньо-кваліфікаційного ступеня “бакалавр”. Пишеться найчастіше після 4 курсу.

Дипломна робота — кваліфікаційна науково-дослід­ницька робота студента, яка готується з метою прилюдного захисту й отримання освітньо-кваліфікаційного ступеня “спеціаліст”. Виконання дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної спеціальності, його здатності самостійно аналізувати стан проблем у певній галузі науки, розробляти необхідні про­позиції. Пишеться у кінці останного курсу, найчастіше – п’ятого.

Дипломна робота за своїм статусом прирівнюється до одного або всіх державних екзаменів з відповідних дисциплін, що визначається на основі висновків керівника роботи, рецензентів та ради факультету. Спеціально передбачений час (тобто відведений час у розкладі занять) для виконання дипломних робіт не передбачається, тому цей вид наукової роботи пропонують виконувати насамперед тим студентам, котрі виявили схильність до науково-дослідницької діяльності, виконали всі вимоги навчального плану, мають лише добрі та відмінні оцінки з профільних дисциплін.

Дипломна робота може носити комплексний характер, бути поглибленою розробкою теми курсової чи бакалаврської роботи, а також виконувати функції підготовчого етапу до магістерського дослідження.

Магістерська робота — це кваліфікаційна науково-дослідницька робота випускника, яка готується з метою прилюдного захисту і отримання освітньо-кваліфікаційного ступеня “магістр”. Її автор покликаний продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Пишеться у кінці останного курсу, п’ятого чи шостого.

Магістерська робота, виконана на основі ґрунтовного теоретичного дослідження, може становити підґрунтя для подальшої роботи над кандидатською дисертацією. Правила оформлення магістерської роботи та її захист мають багато спільного з дипломною роботою студента і дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосувати відповідні методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці.

На відміну від дипломних робіт, написання магістерських (для магістрів), як і курсових (для всіх студентів) є обов’язковим, їх невиконання розцінюється як академічна заборгованість.





Дата добавления: 2015-11-23; просмотров: 1665 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. II. Державна підсумкова атестація в основній школі
  2. II. Основні вимоги до організації системи контролю якості аудиторських послуг
  3. Анотування і реферування наукових текстів. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
  4. Антична філософія: характерні риси та основні періоди. Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз традицій Східної і Західної філософій
  5. Біотичні фактори. Основні типи біотичних взаємозв’язків
  6. Визначте основні аспекти часткової і загальної рівноваги та умови ефективного розміщення ресурсів
  7. Використання водних ресурсів та основні факти їх нестачі
  8. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
  9. Гносеогенна– вважає, що філософія виникла із природничо-наукового знання (за рахунок узагальнення) – вважав Огюст Конт – позитивіст
  10. Дотримуються вимог певного стилю мови
  11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
  12. Етапи розвитку рослинного та тваринного світу Основні етапи еволюції рослинного і тваринного світу


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.005 с.