Третя група: ми підготували доповідь про видатних діячів, життя та діяльність яких повязані з Харковом

1-ший учень: яскравим символом культурного єднання Гетьманщини й Слобідської України став великий український філософ Григорій Сковорода, уродженець Лубенського полку й вихованець Київської Академії, професор Переяславського, а пізніше Харківського Колеґіуму, діяльність і творчість якого була глибоко пов'язана з Слобідською Україною.

Жив у Харкові і Г. Квітка-Основ’яненко — організатор одного з перших на Україні театрів, засновник інституту шляхетних дівчат.

1805 року відкрито перший в Україні університет, у цьому заслуга Каразіна. В університеті у різні часи працювали: О. Потебня, І. Срезневський, М. Костомаров, Д. Багалій, М. Сумцов, В. Данилевський, П. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, М. Старицький та багато інших видатних людей України.

У першій столиці яскраво розквітла творчість поетів В. Сосюри, П. Тичини, письменників М. Хвильового, О. Вишні, художника М. Самокиша, режисера Л. Курбаса. Варто згадати байкарський скарб П.П.Гулака-Артемовського, пiзнiше драматургiчний - Марка Кропивницького.

2-гий учень: також ми підготували розповідь про видатних людей, з прізвищами яких ми зустрічаємося щодня, але не всі знають, що саме вони зробили для Харкова.

Олексій Миколайович Бекетов (1862-1941)- видатний архітектор.

За проектами О.М.Бекетова у Харкові споруджено більше 40 будинків, завдяки йому, за словами фахівців, Харків з провінційного міста перетворився на європейський центр.

Сьогодні Сумська та Пушкинська, Совнаркомівська та площа Конституції у цілому виглядають так, як їх побачив архітектор Бекетов.
На честь О.М. Бекетова названа станція Харківського метрополітена, вулиця в районі ХТЗ, у 2007 році йому відкрито пам'ятник (вул.Сумська, перед ХІСІ).

 

Василь Якович Данилевський (1852-1939)-видатний вчений-фізіолог.

В. Данилевський відомий і як громадський діяч. Він брав активну участь у створенні Харківської публічної бібліотеки та інших бібліотек Харківської губернії, організував у Харківській громадській бібліотеці»дешевий відділ» для найбіднішого населення, заснував у Харкові народну читацьку бібліотеку,»Товариство письменності», жіночий медичний інститут. Був ініціатором і видавцем»Народної енциклопедії наукових і прикладних знань».

Він очолював кафедру нормальної фізіології Харківського університету, а після закриття останнього з 1920 по 1926 рр. — кафедру нормальної фізіології у тільки-но заснованому Харківському медичному інституті. В. Я. Данилевський був директором Інституту праці у Харкові, а також директором заснованого ним Органотерапевтичного інституту у Харкові.

Ім'ям вченого названі Інститут проблем ендокринної патології, який він очолював, та одна з вулиць Харкова.

 

Василь Назарович Каразін (1773-1842)- український вчений, винахідник, громадський діяч.

Засновник першого у Східній Європі Харківського університету (1805)

Сучасники і нащадки порівнювали діяльність Василя Каразіна в Україні з діяльністю Михайла Ломоносова в Росії і Бенджаміна Франкліна в Америці.

Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями.

З 1999 р. ім’я В.Н. Каразіна присвоєно Харківському національному університету.

У 1905 році В.Каразіну відкрито пам'ятник на честь сторіччя заснування Харківського університету.

 

Микола Віталійович Лисенко (1842 - 1912)-у країнський композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Його життя тісно пов'язане з Харковом. Лисенко навчався у харківській 2-й гімназії. У Харкові юний Лисенко починає навіть концертувати в камерних зібраннях. Також у 1860 р. Лисенко вступає на природничий факультет Харківського університету.

На харківській сцені вперше показано багато творів М.Лисенка, тут вперше була поставлена найвідоміша опера композитора "Тарас Бульба".

Іменем Миколи Лисенка у нашому місті названий Харківський академічний оперний театр.

 

Ілля Ілліч Мечніков (1845 - 1916) - в идатний український, російський і французький науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології. Народився у с. Іванівка Харківської губернії. Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).

Ілля Мечников одним із перших розкрив таємниці захисних сил людського організму і створив фагоцитарну теорію імунітету, за що і був удостоєний 1908 року Нобелівської премії.

У Харкові засновано Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України — один з найстаріших у світі наукових закладів протиепідемічного профілю (рік заснування 1886).

 

Микола Павлович Барабашов(1894 - 1971) - в идатний український астроном, академік Академії Наук України.

М.П.Барабашов закінчив Харківський університет, з 1930 р. був директором Астрономічної обсерваторії Харківського університету, з 1933 — професор Харківського університету, пізніше - ректор.

Завдяки М.П. Барабашову у Харкові у 1957 році було відкрито планетарій. Іменем Барабашова названо малу планету № 2883 та кратер на Марсі.

На честь Барабашова названа станція "Академіка Барабашова" харківського метрополітену, а по станції названий найбільший у Східній Україні ринок Барабашова.

 

Дмитро Іванович Багалій (1857 - 1932)- Учений, історик та археолог.
Його називають "літописцем Харкова".

Д.І. Багалій - автор більше 200 наукових праць, книг "История города Харькова за 250 лет его существования" та "Історія Слобідської України", він також багато років очолював Харківський університет, Харківську міську думу.

 

Ілля Юхимович Рєпін (1844 - 1930) - відомий художник.

Народився у Чугуєві (Харківська область), походить з родини військового поселенця. Одним із його предків був український козак Ріпа. Хлопцем І.Ю.Рєпін учився у місцевій іконописній майстерні.

Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях.

Найвідоміші картини:«Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», «Царівна Софія», "Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

 

3-тій учень: також ми побували в харківському Музеї народного мистецтва Слобожанщини, де змогли побачити різні експонати, які походять з різних епох, показують історію та основні напрямки народного мистецтва нашого краю: гончарства, художньої різьби по дереву, бісероплетіння, плетіння з лози и многое другое. Ми побачили, як раніше жили люди, їхній побут, традиції. Також у музеї представлені дари сучасних майстрів вишивки, гончарства, різбярства.

С.Печеніжський, М.Бритвін, Г.Гусак, М.Колєнов; автор мініатюри на бересті Б.Чурилов; Є.Поставничий та подружжя Т. та О.Вакуленків – професійні