Ліпіди, як і білки, вуглеводи та інші речовини, відіграють в організмі важливу біологічну роль. Вона насамперед визначається тим, що ці речовини характеризуються комплексом своєрідних фізико-хі-мічних властивостей.
В організмах людини і тварин ліпіди входять до складу всіх клітин. Однак розподілені вони між різними органами і тканинами нерівномірно і кількість різних груп ліпідів у і^х також неоднакова.
Значна частина ліпідів входить до складу клітин організму як
пластичний матеріал. Вони утворюють в основному комплекси з біл
ками (ліпопротеїди), вуглеводами (гліколіпіди) та деякими іншими
речовинами. Такі комплекси і становлять основу структури клітин
і тканин організму. Значна кількість ліпопротеїдних комплексів вхо
дить до складу клітинних мембран та мітоходрій, в яких проходять
важливі метаболічні процеси — фосфорилююче та вільне окислення,
Р-окислення жирних кислот та інші реакції проміжного обміну.
Ліпіди, що входять до складу мембран, беруть безпосередню участь
у процесах активного транспорту крізь мембрани молекул та іонів,
специфічної рецепції на поверхні клітцц, передачі нервових імпуль
сів тощо. Оскільки клітинні мсм€*рани є важливими регуляторами
багатьох біохімічних процесів, то зміна структури, складу та орі
єнтації мембранних ліпідів викшикає значні порушення клітинного
метаболізму. \
,'1іпіди в організмі виконують важливу енергетичну функцію. За рахунок жирів їжі в середньому на 25—35 % задовольняється добова потреба людини в енергії. Під час окислення 1 г жиру вивільнюється 36,5—39,9 кДж енергії, тобто значно більше, ніж під час окислення такої самої кількості білків і вуглеводів.
Разом з цим деякі ліпіди є субстратом для утворення біологічно активних речовин в організмі. Це вітаміни груп А і D, гормони, кори надниркових залоз, статеві гормони, жовчні кислоти, простагландини та інші сполуки.
Жири виконують важливі механічну і термоізоляційну функції. Так, відкладаючись під шкірою, в сальнику та інших органах, вони захищають організм від різних травм та змін температурного режиму.
В організмі є два види жирів -резервний і конституційний. Резервний жир виконує в основному енергетичну, механічну і термоізоляційну функції. Значні кількості його відкладаються в організмі в підшкірній жировій клітковині (40—50 %), сальнику (20—25 %), м'язах (5—8 %). В середньому кількість резервних жирів становить 10—15 % маси тіла, а при ожирінні може коливатись у межах ЗО— 50 °о. Вміст конституційних, або протоплазматичних, жирів зміню-
| ЄТЬСЯ у вузьких межах. Кількість Таблиця 26. Добова потреба |
| організму людини в жирах залежно від характеру трудової діяльності |
| діяльн | ОСТІ | Жир | |||
| Вид | |||||
| =а. 2'2 *• к | росли ний |
їх в організмі в основному стала. Навіть під час голодування організму вміст протоплазматичних жирів зменшується дуже незначно. За цих умов в основному зменшується кількість резервних жирів.
| Розумова праця чоловіки жінки Легка фізична праця чоловіки жінки Важка фізична праця чоловіки |
| 87 73 106 90 |
| 26 25 36 27 |
| 143 43 |
Ліпіди потрапляють до організму з їжею разом з білками, вуглеводами та іншими речовинами. Потреба в жирах для організму людини залежить від характеру її трудової діяльності (табл. 26). Важливе значення має температура навколишнього середовища, Так, потреба в жирах для людини похилого віку та при незначних фізичних навантаженнях знижується, а при низьких температурах і виконанні важкої фізичної роботи ■— підвищується.
Досить важливим для організму є співвідношення у продуктах харчування між жирами тваринного і рослинного походження та між вмістом окремих ліпідів —фосфоліпідів, ненасичених жирних кислот і стеринів та стеридів. Вважають, що доросла людина залежно від умов зовнішнього середовища і виду трудової діяльності щодобово повинна одержувати 8—10 г фосфоліпідів, 8—15 ненасичених жирних кислот і 0,3—0,5 г холестерину. Для забезпечення збалансованості харчового раціону необхідно також підтримувати належне співвідношення між білками, ліпідами і вуглеводами (1:1: 4).
