Оперативний доступи до сонних артерій в сонному трикутнику.
ОГОЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ Показання: поранення, аневризма судини, ангіоірафічні дослідження, внутріпь ньоартеріальне введення ліків і діагностичних речовин. Положення хворого: лежачи на спині з підкладеним під лопатки валиком, голову відкинуто назад і повернуто в бік, протилежний втручанню. Знеболювання: наркоз.
Техніка операції: уздовж переднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза від рівня верхнього краю щитоподібного хряща донизу проводять розріз завдовжки 5—6 см (мал. 117). Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію з підшкірним м'язом шиї, піхву іруднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Тупо виділяють м’яз і зміщують гачком назовні. Через тонкий задній листок фасціального ложа зазвичай просвічує лопатково-під’язиковий м’яз, який утворює кут із груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. Уздовж умовної бісектриси кута розташована темна смуга, що відповідає внутрішній яремній вені. За допомогою жолобуватого зонда розкривають фасціальне ложе сонної артерії. Судину тупо виділяють на протязі 5—6 см. У разі поранення артерії накладають судинний шов або виконують автопластику.
ОГОЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ Показання: поранення, аневризма судини, поранення лиця з ушкодженням верхньощелепної артерії, видалення верхньої щелепи, навколовушної залози. Положення хворого: лежачи на спині з підкладеним під лопатки валиком, голову відкинуто назад і повернуто в бік, протилежний втручанню. Знеболювання: наркоз.
Техніка операції: уздовж переднього краю іруднинно-ключично-соскоподібного м’яза від куга нижньої щелепи вниз проводять розріз завдовжки 5—6 см (мал. 118). Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу та власну фасції шиї, піхву грудкинно-ключично-соскоподібного м’яза, який тупо виділяють і зміщують гачком назовні. Через тонкий задній листок фасціального ложа зазвичай просвічує лопатково-під’язиковий м’яз, що утворює кут із груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. Уздовж умовної бісектриси куга розташована темна смуга, що відповідає внутрішній яремній вені. За допомогою жолобуватого зонда розкривають фасціальне ложе сонної артерії. Зміщують убік венозні стовбури та під’язиковий нерв, які перекривають рану. Зовнішня сонна артерія відрізняється від внутрішньої тим, що має гілки.Під час перев’язування зовнішньої сонної артерії з боку яремної вени за допомогою судинної голки під неї підводять дві лігатури, які зав’язують з проміжком в 1,5 см вище від її першої гілки (верхньої щитоподібної артерії). Це дає змогу створили кращі умови для відновлення кровообігу в периферійній частині зовнішньої сонної артерії і зменшити ризик утворення тромбу в перев’язаному кінці. На центральний кінець артерії доцільно накласти дві лігатури, одна з яких має бути прошивною.
Верхня і нижня трахеотомії.
Трахеостомія(горло січення) – операція накладання отвору на трахею.(при стонозі гортані, травма цієї області, пухлини верхніх дихальних шляхів, параліч голосових зв’язок, для видалення сторонніх тіл з гортані) Положення хворого: на спині з валиком під лопатками, голово в строго серединному положенні і запрокинута назад. Розрізняють верхню трахеотомію(коли доступ до трахеї проводиться вище перешийка щитоподібної залози) та нижню(коли доступ нижче перешийка)
Верхня трахеотомія. Розріз 4-6 см роблять по середній лінії шиї вниз. Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фасцію. Розміщену коло середньої лінії v.medianacoli зміщують вбік чи перерізають після перев’язки. Шийни апоневроз розсікають по жолобуватому зонду, тупо роздвигають mm.sternohyoidei, sternothyreoidei та розводять крючками в сторони. В поперечному напрямку пересікають фасцію, яка є зв’язкою, фіксуючою перешийок до персневидного хряща. Однозубими гачками фіксують трахею. Хірург бере в праву руку скальпель, щоб вільним був лише кінчик скальпеля(щоб не розсікти задню стінку трахеї). Швидким рухом розсікають 2-3 кільця трахеї. В розкриту рану розширену трахеорозширювачем вводять трахеостомічну канюлю. Спочатку вводять сагітально, а коли кінець ввійде в трахею – фронтально. Проводять гемостаз, зашивать 2-3 швами. Канюлю фіксують полосками марлі.
Нижня трахеостомія. Розріз 6-8 см роблять по середній лінії від гру динної вирізки вверх. Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фасцію і власну фасцію шиї. В надгруддиному клітковинному просторі тупим шляхом зміщують внизе arcusvenosusjuguli, захищаючи її гачком. По зонду розсікають наступну фасцію шиї і краї розводять гачками. Клітковину перед трахеєю проходять тупим шляхом, зміщуючи в сторону art. Etvenathyroideaima. До нижнього кута рани може прилягати truncusbrachiocephalicus, пошкодження якого буває смертельним. Далі все роблять як в при вехній.
