Структура та функції енергогосподарства ТЕЦ

Основні цеха:

1. КТЦ – котлотурбінний цех: експлуатує та обслуговує головні силові установки станції (котли, їх допоміжне обладнання, турбіни).

2. ЦТАВ – цех теплової автоматики та вимірювань: здійсню є керування робочими параметрами основного обладнання станції.

3. ЕЦ – електроцех: експлуатація електричної частини станції.

4. ХЦ – хімічний цех:підготовка води для котлів.

5. ПТЦ – паливно-транспортний цех: зберігання, підготовка та транспортування палива для станції.

Допоміжні цеха:

1. ремонтно-механічний цех;

2. планово-технічний відділ;

3. планово-економічний відділ;

4. ВМТП - відділ матеріально-технічного постачання;

5. бухгалтерія;

6. відділ кадрів;

7. лабораторія металів;

8. відділ підготовки планових ремонтів;

9. відділ капітального будівництва;

10. господарський відділ;

11. зелене господарство;

12. пожежна частина;

13. охорона.

 

Енергетичні ресурси ТЕЦ

За умовами генплану у якості основного палива для Київської ТЕЦ-5 виділений природний газ, а в якості резервного – топочний мазут. Для приймання та зберігання мазуту збудоване мазутне господарство з 6 баками по 1000 м³.

Газопостачання ТЕЦ здійснюється від газорозподільного пункту продуктивністю 300 тис.мм³/год., під’єднаного до газорозподільчої станції, яка під’єднана до газопроводу – відводу від магістрального газопроводу Шебелинка – Полтава – Київ.

Згідно проекту встановлені два турбоагрегати ст. № 1 і 2 типу ТВФ-100-130 по 100 тис.кВт з котлоагрегатом по 480 т пару/год., передають потужність на відкриту розподільчу установку (ВРУ) виконану по схемі дві робочих і однією обхідною системою шин, і два турбоагрегати ст. № 3 і 4 типу ТВВ-280/300, ТВВ-250/300-240 по 250\300 тис.кВт з котлоагрегатами по 1000 т пару/год., передають потужність через блочний підвищуючий трансформатор на ВРУ -330 кВ виконаний по схемі 3/2 вимикача на приєднання. Зв’язок між розподільчими установками здійснюється через два трансформатори зв’язку.

Основним джерелом живлення кожного блоку являються робочі трансформатори власних потреб по одному на кожний блок. В якості резервних джерел вибраний резервний трансформатор, крім того на станції також передбачені акумуляторні батареї робочі та резервні.

 

Положення про допустимі режими роботи ТГ, при зміні напруги, струму,

Частоти та коефіцієнта потужності

При зміні напруги на висновках обмотки статора в межах ± 5% (19 ÷ 21 кВ) генератор розвиває номінальну потужність при номінальному коефіцієнті потужності. При цьому струм в обмотці статора відповідно повинен бути змінений на ± 5%.

Робота при напрузі вище 110% від номінального забороняється. При напрузі статора нижче 95% номінального струм статора не повинен перевищувати 105% номінального.

Згідно проведених ВЕО "Київенерго" розрахунків по стійкості роботи енергосистеми, для забезпечення заданих добовим і квартальним графіком рівнів напруги на шинах ПО, 330 кВ за розпорядженням ДД ЦДС допускається наступна мінімальне навантаження генераторів ТВВ-320-2 по реактивної потужності.

При перводі генератора за розпорядженням ДД ЦДС в режим споживання реактивної енергії необхідно контролювати рівень напруги на власних потребах блоку і посилити контроль за температурним режимом генератора.

При зміні частоти в межах ± 5% від номінальної потужність турбогенератора не змінюється. Робота при частоті, що відрізняється від номінальної, більш ніж на 5% не дозволяється. При одночасних відхиленнях напруги до ± 5% і частоти до ± 2,5% номінальних значень за умови, що під час роботи з підвищеним напругою і зниженою частотою номінальна потужність ТГ повинна бути збережена.

- При роботі генератора з коефіцієнтом потужності відмінним від номінального, слід керуватися заводський діаграмою потужності турбогенератора типу TBB-320-2.

- Залежність соs φ турбогенератора ТВВ - 320 - 2 від режиму роботи характеризується діаграмою.