ТЕЦ-5 розташована на правому березі річки Дніпро на південній околиці Києва у промисловому районі Нижньої Телички, де зосереджений комплекс заводів будіндустрії. Ділянка являє собою пойму річки Либідь, з абсолютними відмітками рельєфу, коливающимися від 90 до 94,5 м, затопляєму майже щорічно паводковими водами Дніпра. Електрична потужність – 1600 Гкал/год. Річний відпуск електричної енергії – 4492,8*108 кВт*год. Річний відпуск тепла у вигляді гарячої води – 5195*103 Гкал/рік.
За умовами генплану станція річкою Либідь поділена на дві промислові зони. В першій зоні розташовані головний корпус, об’єднаний допоміжний корпус, берегова насосна станція, ВРП 10, 35, 110, 330 кВ, газо РП та ін. У другій зоні - мазутне господарство, очисні споруди та ін. У якості основного палива для Київської ТЕЦ-5 виділений природний газ, а в якості резервного – топочний мазут. Для приймання та зберігання мазуту збудоване мазутне господарство з 6 баками по 1000 м3. Постачання мазуту здійснюється по залізничній дорозі в 50-ти тонних цистернах.
Газопостачання ТЕЦ здійснюється від газорозподільного пункту продуктивністю 300 тис.мм3/год., під’єднаного до газорозподільчої станції, яка під’єднана до газопроводу – відводу від магістрального газопроводу Шебелинка – Полтава – Київ.
Для забезпечення допустимих норм концентрації загазованості встановлено дві димові труби висотою 180 м. До першої димової труби підключені 2 енергетичних котла та пікові водогрійні котли, до другої труби лише два енергетичних котла.
На ТЕЦ-5 встановлене наступне основне обладнання: два турбоагрегати ст. № 1 і 2 типу ТВФ-100-130 по 100 тис.кВт з котлоагрегатом по 480 т пару/год., два турбоагрегати ст. № 3 і 4 типу ТВВ-280/300, ТВВ-250/300-240 по 250\300 тис.кВт з котлоагрегатами по 1000 т пару/год., три пікових водогрійних котла по 180 Гкал/год.
Зв’язок Київської ТЕЦ-5 з енергосистемою відбувається на напрузі 330кВ по двом лініям електропередачі на Ново-Київську та Броварську підстанцію 330 кВ.
Для турбогенераторів ТВФ-100-130 прийнята схема з поперечними зв’язками по основним потокам пару та води. Для турбін ТВВ-250-240 прийнята блочна схема.
Теплофікаційні турбоагрегати ТВВ-250\300-240, що встановлені на Київській ТЕЦ-5 є найпотужнішими в Україні. Вони виготовлені на уральському заводі. Електрична потужність турбіни в теплофікаційному режимі 250 тис. кВт, у конденсаційному – 300 тис. кВт, теплова потужність кожної – 330 Гкал\год. Турбіна являє собою одно валовий чотирьохциліндровий агрегат складений з ЦВТ, двох ЦСТ та одного ЦНТ, працюючий на за критичних параметрах гострої пари: Р = 240 атм., t = 540о С.
Турбіна має два горизонтальних бойлери в яких відбувається підігрів води мережі з t = 70о С до 110-120о С. Подальше підігрівання води мережі до 150о С здійснюється у пікових водогрійних котлах.
Турбіна потужністю 250 тис. кВт має високі техніко-економічні показники. У теплофікаційному режимі питома витрата пари на 1 кВт\год становить 3,6 кг\кВт∙год, що на 16-25 % менше ніж для турбіни ТВФ-100-130 (4,2 – 4,5я кг\кВт∙год).
Встановлення турбіни ТВВ – 250 дозволило отримати економію палива по 40 тис. т. у. п. порівняно з двома турбінами ТВФ– 100 (при рівній видачі тепла споживачам).
Тут вперше на Україні турбоагрегати ТВВ-250\300-240 встановлені у блоці з однокорпусними газомазутними котлами виробничою потужністю 1000 т. пари\год.
Енергоблок з однокорпусним котлоагрегатом дозволив скоротити витрату трубопроводів високого тиску та арматури.
Кількість виводів теплових магістралей прийнято рівними кількості турбогенераторів. Магістраль виводу турбогенератора № 3 з’єднана з котельною біля автовокзалу, яка використовується як пікова котельна ТЕЦ-5. Система гарячого водопостачання закрита. Система техводопостачання ТЕЦ прийнята прямоточною. Забір води з Південного коліна Дніпра і підвід її до берегової насосної станції відбувається відкритим підходящим каналом з лобовим підводом води до обертающихся сіток. Скид води після конденсаторів передбачається у річку Дніпро на відстані біля 2 км від місця забору води.
Незважаючи на об'єктивні труднощі, на ТЕЦ-5 проводяться роботи з підвищення надійності та економічності роботи обладнання, впровадження сучасних технічних рішень з продовження термінів експлуатації обладнання та його елементів, що виробили нормативні терміни експлуатації.
Виконання реконструктивних робіт на турбінах ТВВ-250/300 дало змогу забезпечити вільне теплове розширення турбін при пусках та змінах навантаження, що, в свою чергу, створило необхідну маневреність агрегатів і значно скоротило час пуску турбоагрегатів з холодного стану.
Проведено реконструкцію головних паропроводів блоків №1, 2, що сприяло значному скороченню довжини паропроводів гострої пари, спрощенню схеми паропроводів без зниження надійності роботи блоків котел - турбіна. Впродовж останніх років значно підвищилися вимоги до забезпечення зниження шкідливих викидів з димовими газами.
У зв'язку з цим на котлах виконано роботи з реконструкції пальникових пристроїв, оснащення котлів сучасними приладами контролю за процесом горіння і складом димових газів, триває робота з оптимізації процесу горіння у топках котлів за допомогою спеціальних приладів, які постачала на ТЕЦ фірма "КЕМА".
Це сприяло зниженню вмісту токсичних сполук окисів азоту (NOX) у димових газах та забезпеченню їх стабільних показників на 10-15% нижче встановлених норм. Для забезпечення потреби станції у пом'якшеній воді та для підживлення тепломережі розширено систему хімічного водоочищення, що дало змогу збільшити продуктивність ХВО пом'якшеної води з 500 т/год до 1000 т/год.
За програмою Агенції з міжнародного розвитку для хімічного водоочищення ТЕЦ поставлені сучасні іонообмінні смоли. Завдяки застосуванню нових фільтруючих матеріалів знизилися витрати на реагенти (на 30%) та витрати води на власні потреби ХВО (на 30%), значно скоротилися обсяги скидання забруднюючих речовин у річку Дніпро. Досягнуте при цьому підвищення якості обробки води дало змогу скоротити кількість кислотних промивань енергетичних і водогрійних котлів, поліпшити стан систем опалення споживачів.
На цей час тривають роботи з переведення раніше змонтованих систем автоматичного регулювання теплових процесів на комп'ютерну основу, що забезпечить вищу якість і надійність авторегулювання. На блоках №№3,4 впроваджено систему контролю за роботою обладнання на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, на блоці №4 впроваджено програму екологічного моніторингу та змонтовано сучасну систему вібродіагностики.
Використовується програма розподілу навантажень між працюючими блоками та ряд інших комп'ютерних програм. Проводиться робота з визначення перспективних планів розвитку та переобладнання станції.
