Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕринципи управл≥нн€ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами




“≈ћј. Ќј” ќ¬≤ ќ—Ќќ¬» ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя «ј Ћјƒјћ» ќ—¬≤“»

ѕлан

1. ѕринципи управл≥нн€ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами.

2. ћетоди управл≥нн€.

3. ‘ункц≥њ управл≥нн€.

4. —труктура орган≥в управл≥нн€ осв≥тою.

5. ќснови науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ в загальноосв≥тньому навчальному заклад≥.

 

 

ќсновна л≥тература

1. ¬олкова Ќ. ѕ. ѕедагог≥ка. -  ., 2002. - —.371 - 411.

2. ‘≥цула ћ. ћ. ѕедагог≥ка. -  ., 2002. - —.395- 414.

 

ƒодаткова л≥тература

 

1. «акон ”крањни Дѕро внесенн€ зм≥н ≥ доповнень до «акону ”крањнськоњ –—– Дѕро осв≥туФ //√олос ”крањни. Ц 1996. Ц 25 кв≥тн€.

2. ќнишк≥в «.ћ. ќснови школознавства. Ќавчальний пос≥бник дл€ студент≥в педагог≥чних вуз≥в. Ц “ерноп≥ль: Ќавчальна книга Ц Ѕогдан, 2003. Ц —.4 Ц 26.

3. ќстроверхова Ќ. ћ., ƒаниленко Ћ. ≤. ≈фективн≥сть управл≥нн€ загальноосв≥тньою школою: соц≥альноЦпедагог≥чний аспект. Ц  .: Ўкол€р, 1995. Ц —.22 Ц 36.

4. ѕ≥кельна ¬. —. ”правл≥нн€ школою: ” 2 ч. Ц ’арк≥в: ќснова, 2004. Ц „.≤. Ц —.87 Ц 112.

5. ѕоложенн€ про ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни // ≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни. Ц 1994. Ц є 5 Ц 6.

6. ѕоложенн€ про п≥клувальну раду загальноосв≥тнього навчального закладу// ≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни. Ц 2001. Ц є 8.

7. ѕрим≥рне положенн€ про раду загальноосв≥тнього навчального закладу // ≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни. Ц 2001. Ц є 8.

8. –аченко ». ѕ. Ќќ“ учител€. Ц ћ.: ѕросвещение, 1982. Ц —.29 Ц 57.

 

ѕринципи управл≥нн€ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами

ѕринципи управл≥нн€ Ч це вих≥дн≥ положенн€, €ких дотримуютьс€ в управл≥нн≥ системою осв≥ти.

ѕринцип демократизац≥њ управл≥нн€ означаЇ ≥стотне розширенн€ прав учител≥в та педагог≥чних колектив≥в, зам≥ну командно-адм≥н≥стративних метод≥в управл≥нн€ демократичними, створенн€ комфортного морально-психолог≥чного кл≥мату в колектив≥, доброзичливих стосунк≥в м≥ж адм≥н≥страц≥Їю закладу ≥ учител€ми, педагогами ≥ учн€ми, педагог≥чним колективом ≥ батьками; передбачаЇ моральне ≥ матер≥альне стимулюванн€ творчих пошук≥в учител≥в.

ѕринцип поЇднанн€ колег≥альност≥ з персональною в≥дпов≥дальн≥стю. ѕерсональну в≥дпов≥дальн≥сть перед державними органами за роботу загальноосв≥тнього навчально-виховного закладу несе його директор, за стан справ з осв≥ти в район≥ Ч зав≥дуючий в≥дд≥лом осв≥ти районноњ держадм≥н≥страц≥њ, а в област≥ Ч начальник управл≥нн€ осв≥ти обласноњ держадм≥н≥страц≥њ, в крањн≥ Ч м≥н≥стр осв≥ти.  ер≥вник осв≥тньоњ установи може самост≥йно приймати р≥шенн€ з питань, €к≥ стосуютьс€ його компетенц≥њ ≥ визначен≥ статутом закладу, ≥ вимагати њх виконанн€ в≥д ≥нших член≥в колективу. ¬ прийн€тт≥ р≥шенн€ кер≥вник зобов'€заний враховувати думку член≥в колективу, €кщо вона не суперечить законам ”крањни.

” загальноосв≥тньому навчально-виховному заклад≥ директор своњм наказом реал≥зуЇ р≥шенн€ педагог≥чноњ ради, орган≥в громадського самовр€дуванн€, €кщо вони в≥дпов≥дають чинному законодавству.

ѕедагог≥чна рада Ч це пост≥йно д≥ючий дорадчий колег≥альний орган. √оловою педагог≥чноњ ради Ї директор навчально-виховного закладу. ѕедагог≥чна рада д≥Ї в рамках ѕоложенн€ про педагог≥чну раду. ѓњ робота спр€мована на вдосконаленн€ навчально-виховного процесу, його методичне забезпеченн€; на розв'€занн€ питань морального та матер≥ального стимулюванн€ прац≥ учн≥в, зв≥льненн€ њх в≥д екзамен≥в, переведенн€ до наступного класу або залишенн€ учн≥в, що не встигають, дл€ повторного навчанн€ в тому ж клас≥; на п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в, впровадженн€ дос€гнень науки ≥ передового досв≥ду в практику њх роботи та ≥нше.

ѕлануЇтьс€ робота педагог≥чноњ ради в дов≥льн≥й форм≥.  ≥льк≥сть њњ зас≥дань визначаЇтьс€ потребою закладу осв≥ти, але не менше чотирьох раз≥в на р≥к.

ƒо орган≥в громадського самовр€дуванн€ в≥днос€ть конференц≥ю ≥ раду закладу осв≥ти.

 онференц≥€ (загальн≥ збори) Ї вищим органом громадського самовр€дуванн€ закладу осв≥ти. Ќа конференц≥ю обираЇтьс€ однакова к≥льк≥сть делегат≥в в≥д трьох категор≥й: прац≥вник≥в закладу осв≥ти, учн≥в ≤≤-≤≤≤ ступен≥в, батьк≥в ≥ представник≥в громадськост≥.  ≥льк≥сть делегат≥в в≥д кожноњ категор≥њ та терм≥н њх повноважень визначаЇтьс€ статутом загальноосв≥тнього навчально-виховного закладу.

 онференц≥€ правочинна при на€вност≥ не менше половини њњ делегат≥в. –≥шенн€ приймаЇтьс€ простою б≥льш≥стю голос≥в присутн≥х делегат≥в.

ѕер≥одичн≥сть скликанн€ конференц≥њ, €к правило, не менше одного разу на р≥к. ѕраво скликати конференц≥ю мають голова ради закладу, делегати, €кщо за це висловилось не менше третини њх загальноњ к≥лькост≥, директор навчально-виховного закладу, засновник.

ќсновними напр€мами роботи конференц≥њ Ї так≥: обранн€ ради закладу осв≥ти, визначенн€ терм≥ну њњ повноважень, затвердженн€ основних напр€м≥в д≥€льност≥ навчально-виховного закладу, заслуховуванн€ зв≥т≥в директора, голови ради закладу про њхню роботу, прийн€тт€ р≥шенн€ про стимулюванн€ прац≥, п≥дн€тт€ клопотанн€ перед засновником закладу про доц≥льн≥сть перебуванн€ директора на в≥дпов≥дн≥й посад≥.

–ада закладу осв≥ти обираЇтьс€ на конференц≥њ в≥дкритим або таЇмним голосуванн€м. ƒо њњ складу входить однакова к≥льк≥сть представник≥в в≥д прац≥вник≥в цього закладу, учн≥в ≤≤-≤≤≤ ступен€, батьк≥в ≥ громадськост≥.

ѕраво скликати раду закладу осв≥ти мають њњ голова, засновник, члени ради, €кщо за це висловилось не менше третини њњ загальноњ к≥лькост≥, директор закладу осв≥ти. «ас≥данн€ њњ Ї правочинним, €кщо в робот≥ вз€ло участь не менше двох третин њњ член≥в. –≥шенн€ ради закладу приймаютьс€ простою б≥льш≥стю голос≥в, присутн≥х на зас≥данн≥.

–ада закладу осв≥ти може затверджувати режим роботи закладу, вносити пропозиц≥њ про стимулюванн€ прац≥ педагог≥чних та ≥нших прац≥вник≥в закладу, приймати рекомендац≥њ про нагородженн€ учн≥в ≥ випускник≥в закладу за усп≥хи в навчанн≥, прац≥, розгл€дати пропозиц≥њ педагог≥чноњ ради про виключенн€ учн€ ≥з закладу осв≥ти, орган≥зовувати громадський контроль за харчуванн€м ≥ медичним обслуговуванн€м учн≥в, видавати рекомендац≥њ щодо витрат бюджетних ≥ позабюджетних кошт≥в закладу осв≥ти, погоджувати розпод≥л кошт≥в фонду всеобучу, за поданн€м директора визначати структуру громадського самовр€дуванн€ закладу осв≥ти.

ѕринцип науковост≥ передбачаЇ, перш за все, управл≥нн€ закладом осв≥ти на основ≥ закон≥в ”крањни, нормативних акт≥в та широкого використанн€ дос€гнень науки про управл≥нн€ осв≥тою, результат≥в досл≥джень психолого-педагог≥чних наук, передового педагог≥чного досв≥ду.

ѕринцип перев≥рки фактичного виконанн€ прийн€тих р≥шень. Ќев≥д'Їмною частиною управл≥нн€ навчально-виховним закладом Ї перев≥рка виконанн€ «акону ”крањни Ђѕро осв≥туї, нормативних акт≥в орган≥в управл≥нн€, наказ≥в ≥ розпор€джень директора, р≥шень педагог≥чноњ ради, ради закладу осв≥ти. Ѕез об'Їктивного державного контролю за виконанн€м прац≥вниками закладу своњх функц≥ональних обов'€зк≥в неможливо правильно управл€ти навчально-вихов≠ним закладом.

 ер≥вник навчально-виховного закладу повинен не т≥льки перев≥р€ти виконанн€ прийн€тих р≥шень, але й створити умови та надавати необх≥дну допомогу дл€ њх виконанн€.

ѕринцип оперативност≥, конкретност≥ ≥ д≥ловитост≥. ќперативн≥сть управл≥нн€ означаЇ своЇчасне вир≥шенн€ завдань, поставлених перед колективом закладу осв≥ти.  онкретн≥сть в управл≥нн≥ вимагаЇ розв'€занн€ завданн€ на основ≥ точноњ, перев≥реноњ ≥нформац≥њ. «д≥йснюючи внутр≥шньошк≥льний контроль, кер≥вник закладу, кр≥м глибокого ≥ детального анал≥зу проведених заход≥в, повинен дати ≥ конкретн≥ рекомендац≥њ педагог≥чним прац≥вникам.

”правл€ти д≥ловито Ч це значить управл€ти ≥з знанн€м справи.  ер≥вник закладу осв≥ти повинен бути всеб≥чно компетентним у питанн€х педагог≥чноњ теор≥њ ≥ практики, основ науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, передового досв≥ду в управл≥нн≥ закладом осв≥ти. ¬≥н повинен добре знати перспективи та нев≥дкладн≥ завданн€ роботи закладу, €ким керуЇ, знати р≥вень державних вимог, вм≥ти збирати факти, узагальнювати практичний досв≥д, правильно використовувати кращий досв≥д педагог≥чних прац≥вник≥в. ¬.ќ.—ухомлинський радив своњм колегам: Ђ”м≥йте осмислити пройдений шл€х. ќсмисленн€ того, що вже зроблено, Ч це велике духовне багатство школиї (—ухомлинський ¬.ќ. –озмова з молодим директором школи // ¬ибран≥ твори в 5 т. Ч  .: –ад.шк., 1976. Ч “.4. Ч —.603).

¬асиль ќлександрович завжди глибоко ≥ всеб≥чно анал≥зував результати навчально-виховноњ роботи, ≥ це допомогло йому по-науковому розв'€зувати складн≥ педагог≥чн≥ проблеми.

ѕринцип ц≥леспр€мованост≥ в д≥€льност≥ кер≥вник≥в закладу осв≥ти означаЇ спр€муванн€ зусиль на вир≥шенн€ головних ≥ визначальних завдань осв≥ти ≥ вихованн€ на кожному конкретному етап≥ розвитку сусп≥льства.

ѕр≥оритетн≥сть завдань у галуз≥ осв≥ти ≥ вихованн€ в пер≥од в≥дродженн€ нац≥ональноњ школи визначен≥ в державн≥й нац≥ональн≥й програм≥ Ђќсв≥таї (Ђ”крањна XX≤ стол≥тт€ї). ÷е, зокрема, формуванн€ системи ≥ обс€гу знань, ум≥нь ≥ навичок, диференц≥ац≥€ ≥ ≥нтеграц≥€ навчально-виховного процесу, формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥, утвердженн€ принцип≥в загальнолюдськоњ морал≥ та ≥н.

÷≥леспр€мован≥сть в управл≥нн≥ передбачаЇ вм≥нн€ ≥з багатьох завдань, €к≥ сто€ть перед навчально-виховним закладом, вибрати основн≥, в≥д розв'€занн€ €ких залежить усп≥х роботи закладу осв≥ти.

ѕринцип ≥н≥ц≥ативи ≥ активност≥. ÷ей принцип передбачаЇ пост≥йну п≥дтримку кер≥вником закладу осв≥ти, його заступниками творчих пошук≥в педагог≥в, розвиток њх ≥н≥ц≥ативи ≥ активност≥ в розв'€занн≥ актуальних завдань навчально-виховного процесу.

ѕринцип оптим≥зац≥њ. ¬≥н передбачаЇ дос€гненн€ високоњ ефективност≥ в педагог≥чн≥й д≥€льност≥ при умов≥ розумноњ ≥ доц≥льноњ затрати зусиль. ј це можливо на основ≥ науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ учн≥в закладу, завд€ки вм≥лому використанню особистих €костей кожного прац≥вника, при умов≥ створенн€ оптимальних умов дл€ п≥двищенн€ €кост≥ навчально-виховноњ роботи.

ѕринципи управл≥нн€ осв≥тою в практичн≥й д≥€льност≥ виступають не в≥докремлено один в≥д одного, а в комплекс≥.

 

ћетоди управл≥нн€

ћетодом управл≥нн€ називаЇтьс€ спос≥б впливу на учасник≥в управл≥нського процесу.

≤снують р≥зн≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ метод≥в управл≥нн€. –озгл€немо таку класиф≥кац≥ю метод≥в управл≥нн€: орган≥зац≥йн≥, педагог≥чн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥, економ≥чн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2447 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2165 - | 2082 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.