Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ в загальноосв≥тньому навчальному заклад≥




Ќаукова орган≥зац≥€ прац≥ педагога (Ќќѕѕ) Ч це система заход≥в, спр€мована на систематичне ≥ безперервне вдосконаленн€ умов прац≥ педагога та учн≥в, тобто на забезпеченн€ максимальноњ ефективност≥ навчанн€ ≥ вихованн€ школ€р≥в на основ≥ рац≥онального використанн€ часу, зусиль, засоб≥в €к педагога, так ≥ учн≥в (–аченко ».ѕ. Ќаучна€ организаци€ педагогического труда. Ч ћ.: ѕедагогика, 1972. Ч —.107)

–езерви економ≥њ часу потр≥бно шукати в процес≥ п≥дготовки вчител€ до зан€ть (наприклад, використанн€ тор≥шн≥х конспект≥в з внесенн€м у них певних коректив, доповнень, що даЇ можлив≥сть скоротити зайв≥ записи ≥ затрати на п≥дготовку до одного зан€тт€), в самому навчальному процес≥ (це доц≥льно вибран≥ форми ≥ методи перев≥рки домашнього завданн€, вивченн€ нового матер≥алу, його закр≥пленн€ ≥ повторенн€, по€сненн€ домашнього завданн€ та ≥н.), в проведенн≥ виховноњ роботи з учн€ми, в орган≥зац≥њ позаурочного часу педагога (домашньоњ прац≥, побуту, харчуванн€, сну, дозв≥лл€, вихованн€ своњх д≥тей), в орган≥зац≥њ збор≥в, зас≥дань, нарад. ѕредметом вивченн€ ≥ ви€вленн€ резерв≥в часу Ї орган≥зац≥€ творчих пошук≥в педагога, актив≥зац≥€ д≥€льност≥ учн≥в, спр€мованоњ на розвиток творчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ самост≥йност≥, актив≥зац≥€ д≥€льност≥ батьк≥в, шеф≥в, громадськост≥, спр€мованоњ на п≥дготовку учн≥в до житт€ ≥ прац≥.

Ќауков≥й орган≥зац≥њ педагог≥чноњ прац≥ спри€Ї правильна орган≥зац≥€ режиму дн€, тобто найб≥льш доц≥льний пор€док чергуванн€ ≥ тривалост≥ прот€гом доби прац≥ ≥ в≥дпочинку, харчуванн€ ≥ сну, дотриманн€ правил особистоњ г≥г≥Їни.

Ќауковц€ми встановлено, що прот€гом робочого дн€ найвища працездатн≥сть припадаЇ на пер≥од з 8-9 до 12-13 години, а прот€гом тижн€ Ч у в≥второк, середу, тому на цей час потр≥бно планувати найб≥льш складну ≥ напружену роботу. «ан€тт€ в школ≥ доц≥льно планувати на години найвищоњ працездатност≥, а вивченн€ складн≥ших предмет≥в Ч у дн≥ найвищоњ працездатност≥.

Ќа ефективн≥сть прац≥ педагога ≥ учн≥в впливають робоче м≥сце ≥ умови прац≥. «ручне, привабливе, обладнане необх≥дними приладами робоче м≥сце педагога ≥ учн≥в спри€Ї п≥двищенню продуктивност≥ прац≥.

ѕ≥д умовами прац≥ розум≥ють ту конкретну обстановку, в €к≥й зд≥йснюють свою д≥€льн≥сть педагоги, учн≥. ÷е перш за все м≥крокл≥мат (температура, волог≥сть, рух, чистота пов≥тр€), стан робочого м≥сц€, осв≥тленн€, шум, кол≥р, ≥нтер'Їр робочого м≥сц€, ≥нш≥ чинники.

ќптимальною температурою на робочому м≥сц≥ в холодну пору року вважають 19-20∞—, а в теплу Ч 22-25∞—. ¬исока, а також низька температура не спри€ють працездатност≥.

Ќормальною вважаЇтьс€ в≥дносна волог≥сть пов≥тр€ 40-60%.

ЌедостатнЇ осв≥тленн€ призводить до перенапруженн€ зору, пог≥ршенн€ координац≥њ зоровоњ ≥ моторноњ д≥€льност≥.

—ильний шум впливаЇ на п≥двищенн€ кров'€ного тиску, притуплюЇ гостроту слуху, зору та ≥н.

ѕравильно п≥д≥браний кол≥р об'Їкта спри€Ї п≥двищенню ефективност≥ прац≥. Ќайб≥льш оптимальним дл€ зору Ї темно-зелений або темно-коричневий кол≥р класноњ дошки. ѕ≥двищують ефективн≥сть прац≥ також ≥нш≥ естетичн≥ чинники. Ќаприклад, зн€ттю нервового напруженн€ можуть спри€ти к≥мнатн≥ рослини, живий куток, що розм≥щен≥ в робоч≥й к≥мнат≥, прослуховуванн€ заспок≥йливоњ музики тощо.

ѕродуктивн≥сть педагог≥чноњ прац≥ значною м≥рою залежить ≥ в≥д оптим≥зац≥њ особистоњ прац≥ вчител€: вм≥нн€ гармон≥йно поЇднувати педагог≥чну техн≥ку ≥ техн≥чн≥ засоби прац≥, вм≥нн€ сп≥лкуватис€, працювати з книгою, ф≥ксувати ≥ опрацьовувати ≥нформац≥ю.

ѕринципи Ќќѕѕ Ч це т≥ вих≥дн≥ положенн€ в науков≥й орган≥зац≥њ педагог≥чноњ прац≥, €ких потр≥бно дотримуватис€.

¬ид≥л€ють так≥ групи принцип≥в Ќќѕѕ: 1) принципи орган≥зац≥њ д≥й; 2) принципи орган≥зац≥њ вим≥рюванн€; 3) принципи загального призначенн€.

ƒо групи принцип≥в орган≥зац≥њ д≥й належать так≥: 1) вм≥нн€ правильно ≥ обгрунтовано формулювати мету ≥ завданн€ своЇњ д≥€льност≥; 2) виб≥р форм, метод≥в ≥ прийом≥в прац≥; 3) виб≥р ≥ рац≥ональне використанн€ техн≥ки; 4) плануванн€.

Ѕез принципу правильного формулюванн€ мети ≥ завданн€ своЇњ д≥€льност≥ неможливо усп≥шно реал≥зувати зм≥ст, вибрати методи, засоби д≥€льност≥. ћета Ч це передбачуваний результат прац≥ педагога чи педагог≥чного колективу. ¬ид≥л€ють загальну ≥ часткову мету, ближню ≥ дальню (розраховану на багато рок≥в, на м≥с€ц≥, тижн≥, дн≥, години; мета навчального предмета, теми, уроку; мета вихованн€ взагал≥ ≥ конкретн≥ педагог≥чн≥ заходи). Ќаприклад, метою осв≥ти в наш≥й крањн≥ Ї Ђвсеб≥чний розвиток людини €к особистост≥ та найвищоњ ц≥нност≥ сусп≥льства, розвиток њњ талант≥в, розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей, вихованн€ високих моральних €костей, формуванн€ громад€н, здатних до св≥домого сусп≥льного вибору, збагаченн€ на ц≥й основ≥ ≥нтелектуального, творчого, культурного потенц≥алу народу, забезпеченн€ народного господарства прац≥вниками, спец≥ал≥стамиї.

÷е загальна мета д≥€льност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в. ¬иход€чи ≥з загальноњ мети, формулюють окрем≥ частков≥ ц≥л≥ д≥€льност≥.

ѕравильне визначенн€ мети Ч це лише перший крок в орган≥зац≥њ педагог≥чноњ д≥€льност≥. «а ним ≥де точне визначенн€ завдань наступноњ роботи, €к≥ повинн≥ розкривати ≥ конкретизувати мету педагог≥чноњ д≥€льност≥. ѕроте не потр≥бно плутати завданн€ роботи ≥з шл€хами њњ зд≥йсненн€.

¬иб≥р форм, метод≥в ≥ прийом≥в прац≥. ѕедагог повинен волод≥ти достатн≥м арсеналом форм, метод≥в ≥ прийом≥в навчально-виховноњ роботи, знати њх класиф≥кац≥ю, особливост≥ використанн€, результати, до €ких призводить цей чи ≥нший метод, прийом д≥€льност≥. ¬иход€чи ≥з конкретних ц≥лей ≥ завдань навчально-виховного процесу, в≥н повинен вибрати найб≥льш рац≥ональн≥ форми, методи ≥ прийоми навчально-виховноњ роботи.

¬иб≥р ≥ правильне використанн€ техн≥ки. ¬ пон€тт€ техн≥ки входить €к безпосередн€ педагог≥чна техн≥ка (вм≥нн€ вчител€ сп≥лкуватис€ з учн€ми, тон ≥ стиль роботи, вм≥нн€ орган≥зовувати ≥ управл€ти своЇю увагою ≥ увагою учн≥в, вм≥нн€ спостер≥гати, експериментувати, творчо розв'€зувати педагог≥чн≥ завданн€, вм≥нн€ волод≥ти мовою, м≥м≥кою, жестами поставою ≥ ≥н.), так ≥ техн≥чн≥ засоби навчанн€ ≥ вихованн€. ≈фективн≥сть педагог≥чноњ прац≥ значною м≥рою залежить в≥д ум≥нн€ педагога використати в Їдин≥й систем≥ педагог≥чну техн≥ку ≥ техн≥чн≥ засоби.

ѕлануванн€. ўоб скласти науково обірунтований план навчально-виховноњ д≥€льност≥, педагог повинен добре знати законом≥рност≥ педагог≥чного процесу.

ѕлан Ч це конкретна, точно розрахована система роботи педагога з ч≥тко визначеною метою, завданн€ми, формами, методами, прийомами роботи, з використанн€м педагог≥чноњ техн≥ки ≥ “«Ќ.

ѕедагог використовуЇ у своњй робот≥ поурочн≥ плани, тематичне ≥ календарне плануванн€. Ќа€вн≥сть таких план≥в даЇ змогу вчителев≥ рац≥онально використовувати час. ѕроте створенн€ таких науково обгрунтованих план≥в не виключаЇ корекц≥њ ≥ творчого використанн€ њх з боку педагога з врахуванн€м його практичного досв≥ду, дос€гнень науки, конкретних умов прац≥ ≥ ≥нших фактор≥в.

групу принцип≥в орган≥зац≥њ вим≥рювань вход€ть нормуванн€, обл≥к, контроль, оптимальн≥сть.

ѕ≥д нормуванн€м розум≥ють визначенн€ необх≥дних затрат робочого часу педагога дл€ виконанн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ роботи. ќсновна частина прац≥ педагога унормована. ÷≥ норми визначен≥ в навчальних програмах (обс€г ≥ зм≥ст навчального матер≥алу, к≥льк≥сть годин, що в≥дводитьс€ на його вивченн€). ”чителев≥ потр≥бно вм≥ти корегувати њх з урахуванн€м конкретних умов, визначити характер та обс€г домашн≥х завдань, зм≥ст виховноњ роботи з класом, окремим учнем, роботу з батьками.

Ќорми дл€ учн≥в повинн≥ бути посильними, тому що легк≥ норми розхолоджують њх, знижують ≥нтерес до роботи, а надто напружен≥ призвод€ть до перевтоми, до втрати в≥ри у своњ можливост≥.

ќбл≥к Ч це одержанн€ даних (к≥льк≥сних ≥ €к≥сних) про результати прац≥, њх опрацюванн€, анал≥з ≥ систематизац≥€. ƒл€ того, щоб правильно виконати обл≥к роботи, потр≥бно, щоб вона була спланована, унормована, розд≥лена м≥ж њњ учасниками.

ќбл≥к педагог≥чноњ прац≥ под≥л€ють на обл≥к прац≥ педагога ≥ самообл≥к учн€. ќбл≥к педагог≥чноњ прац≥ даЇ можлив≥сть знати про розвиток ≥нтерес≥в учн≥в у процес≥ виконанн€ певноњ роботи, про набут≥ знанн€, вм≥нн€ ≥ навички, про збагаченн€ њх досв≥ду та ≥н.

«д≥йснюючи обл≥к педагог≥чноњ прац≥, ми одночасно ≥ контролюЇмо њњ. ѕедагог≥чний контроль передбачаЇ, перш за все, одержанн€ ≥нформац≥њ про €к≥сний стан роботи, про в≥дпов≥дн≥сть педагог≥чноњ прац≥ прийн€тим правилам, нормам ≥ т.д.

 онтроль повинен бути побудований таким чином, щоб одержати зворотний зв'€зок Ч ≥нформац≥ю про х≥д ≥ результати навчально-виховноњ роботи з учн€ми. «нанн€ фактичного стану справ дозвол€Ї педагогу св≥домо управл€ти навчально-виховним процесом.  онтролювати потр≥бно систематично, глибоко, детально, охоплюючи вс≥ ланки роботи.

ѕринцип оптимальност≥ передбачаЇ дос€гненн€ високих результат≥в прац≥ при м≥н≥мальних затратах часу, зусиль ≥ засоб≥в. ѕедагог у даних конкретних умовах повинен вибрати оптимальн≥ способи подач≥ ≥нформац≥њ, контролю за њњ сприйманн€м ≥ засвоЇнн€м, темп роботи ≥ т.д.

ƒо принцип≥в загального призначенн€ ми в≥дносимо перспективн≥сть, стимулюванн€, комплексн≥сть, науков≥сть.

ѕерспективн≥сть Ч це загальна спр€мован≥сть педагог≥чноњ д≥€льност≥ педагога ≥ навчально-п≥знавальна д≥€льн≥сть учн≥в. Ќавчально-виховна робота вчител€, виховател€ ор≥Їнтована на формуванн€ св≥тогл€ду, озброЇнн€ учн≥в знанн€ми, вм≥нн€ми ≥ навичками, €к≥ њм будуть потр≥бн≥ завтра.

ѕедагог повинен вм≥ти визначати ≥ забезпечувати реал≥зац≥ю перспектив у вихованн≥ ≥ навчанн≥ учн≥в. «агальн≥ перспективи визначен≥ в постановах ур€ду про школу, в навчальних програмах, а конкретн≥ визначаЇ сам педагог. –озвиток навчально-виховного процесу зд≥йснюЇтьс€ в результат≥ переходу в≥д близьких до далеких перспектив.

”сп≥х у дос€гненн≥ перспектив залежить в≥д стимулюванн€ прац≥ педагога, учн≥в. —уть принципу стимулюванн€ пол€гаЇ у формуванн≥ в учн≥в ≥нтересу до роботи. ¬ид≥л€ють систему €к моральних, так ≥ матер≥альних стимул≥в, €к≥ повинн≥ спри€ти п≥двищенню €кост≥ знань, ум≥нь ≥ навичок учн≥в, њх вихованост≥.

Ѕудь-€ку педагог≥чну проблему, завданн€ потр≥бно вир≥шувати в комплекс≥ ≥ ≥ншими питанн€ми. ѕринцип комплексност≥ передбачаЇ встановленн€ зв'€зк≥в даноњ педагог≥чноњ д≥€льност≥ з ≥ншими видами д≥€льност≥. Ќаприклад, вивчаючи конкретний матер≥ал навчальноњ дисципл≥ни, педагог повинен розгл€дати його у зв'€зку з ≥ншими питанн€ми даноњ теми, розд≥лу, курсу, використовувати м≥жпредметн≥ зв'€зки.

Ѕудь-€ка прац€, в тому числ≥ ≥ педагог≥чна, повинна бути науково орган≥зована. ѕринцип науковост≥ означаЇ, що орган≥зац≥€ педагог≥чноњ прац≥ повинна грунтуватис€ на достов≥рних знанн€х, на сучасних дос€гненн€х науки ≥ практики, передового педагог≥чного досв≥ду.

Ќаукова орган≥зац≥€ прац≥ педагога передбачаЇ в≥дпов≥дно до конкретного зм≥сту роботи п≥дб≥р рац≥ональноњ системи форм, метод≥в ≥ засоб≥в њњ орган≥зац≥њ.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 701 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2232 - | 1990 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.