Головна ознака, яка дозволяє відмежувати екологічне правопорушення від інших (в тому числі тих, які пов'язані з природними об'єктами) і дає підстави визнавати його самостійним видом в системі правопорушень, полягає в заподіянні ним шкоди природі, природним об'єктам, екосистемам (а через них і людині).
Склад екологічного правопорушення:
1) суб'єкт - фізична чи юридична особа. Серед юридичних осіб — це виробничі підприємства, проектні установи, державні органи тощо. Часто суб'єктами екологічного правопорушення, особливо адміністративних, є посадові особи. Відповідно до чинного законодавства адміністративна і кримінальна відповідальність фізичних осіб за екологічні правопорушення настає з 16-річного віку. У порядку цивільного судочинства громадяни несуть обмежену відповідальність з 14 до 18 років, повну — з 18 років. Багато екологічних правопорушень можуть бути вчинені лише спеціальним суб'єктом, тобто особою, що наділена спеціальними правами й обов'язками в галузі здійснення функцій, завдань, видів діяльності, пов'язаних з природокористуванням чи іншою діяльністю, що впливає на довкілля.
2) об'єкт - суспільні відносини з раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічного правопорядку і безпеки населення;
3) суб'єктивна сторона - вина у формі умислу чи необережності. Відповідальність без вини можлива у випадку, коли відшкодовується шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (що прямо передбачено ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
4) об'єктивна сторона:
а) протиправне діяння, що порушує вимоги екологічного законодавства;
б) шкода (загроза шкоди) навколишньому природному середовищу або здоров'ю людини;
в) причинний звязок між діянням і шкідливими наслідками.
Види екологічної шкоди.
За характером наслідків, які настали:
-забруднення, засмічення навколишнього природного середовища
-виснаження природних ресурсів
-знищення, забруднення, псування, пошкодження природних ресурсів
-руйнування екологічних зв'язків, порушення екологічної рівноваги в природному середовищі
Відповідальність за екологічні правопорушення.
Екологічне правопорушення — це винне, протиправне віяння (дія чи бездіяльність), що посягає на екологічний правопорядок, спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу або створює реальну загрозу заподіяння такої шкоди і тягне за собою застосування заходів юридичної відповідальності.
Екологічні правопорушення поділяють на:
- екологічні злочини (кримінальні правопорушення):
загального характеру (посягають на навколишнє природне середовище, екологічну безпеку і екологічний правопорядок (порушення правил охорони навколишнього середовища, поводження з екологічно небезпечними відходами тощо);
спеціального характеру (посягають на окремі природні об'єкти і комплекси (псування землі, забруднення атмосферного повітря, забруднення моря, незаконна порубка лісу, незаконне;
полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом тощо);
- екологічні проступки: адміністративні правопорушення, цивільні правопорушення, дисциплінарні правопорушення.
За об'єктами заподіяння:
-навколишньому природному середовищу і окремим природним об'єктам
-здоров ю людини
-майну громадян, юридичних осіб, держави тощо
Основні види відповідальності за порушення екологічного законодавства
-дисциплінарна;
-адміністративна;
-цивільно-правова;
-еколого-правова;
-кримінальна;
-інші (земельно-правова, фінансово-правова).
Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
