Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Об'єкти екологічного права — це певні природні блага, умови, елементи, що підлягають регулюванню за допомогою норм екологічного права.

Основним загальним об'єктом екологічного права виступає «навколишнє природне середовище». Слід зазначити, що зустрічаються ряд суміжних, але не тотожних понять: природа, навколишнє середовище, нав­колишнє природне середовище, довкілля (вперше вжите в Кон­ституції України 1996 p.).

Природа — це природне середовище у вузькому розумінні цього слова, об'єктивна реальність, що існує незалежно від сві­домості людини як наслідок еволюційного розвитку матеріаль­ного світу і складається з природних екологічних систем. Інши­ми словами, «це сукупність об'єктів і систем матеріального сві­ту в їх природному стані, що не є продуктом трудової діяльності людини».

Навколишнє середовище — це частина середовища, яка перетворена в процесі діяльності людини, і охоплює також виробниче, побутове, соці­альне середовище.

Навколишнє природне середовище — сукуп­ність всіх природних умов, у тому числі перетворених, змінених у процесі виробничо-господарської діяльності людини, в яких відбувається життєдіяльність людини.

Довкілля - те, що навкруги, що ото­чує людину і відповідно може включати як об'єкти довколиш­нього природного, так і виробничого, побутового, антропоген­ного походження. Як тотожні поняття «довкілля» і «навколиш­нє природне середовище» можуть розглядатись у випадку, ко­ли довкілля виступає як сукупність природних і природно-со­ціальних умов і процесів та ідентифікується з навколишнім природним середовищем (тобто саме в екологічних правовід­носинах).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про охорону навколишньо­го природного середовища» до об'єктів правової охорони нале­жать:

— навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ);

— ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об’єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об’єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Крім наведених вище об'єктів екологічного права, додатко­вим об'єктом виступає життя і здоров'я людини, яка проживає і перебуває в тісному зв'язку з навколишнім природним середо­вищем та зазнає його безпосереднього впливу.

В системі об'єктів екологічного права традиційно розрізняють поняття «природний об'єкт» і «природний ресурс».

Природний об'єкт - це завершений екологічний комплекс з властивими йому функціями, який нерозривно пов'язаний і взаємодіє з іншими елементами довкілля.

Природні об'єкти можна поділяти на різні види, зокрема, на:

— диференційовані (води, ліси, надра, надра тощо) і комп­лексні (лікувальні зони, природно-заповідні території та інші).

— власне природні (які збереглися від впливу людини в своєму первинному, природному стані, наприклад у межах при­родного заповідника) та видозмінені під впливом людини;

— природно-господарські (знаходяться в сфері господарсь­кого використання) та особливо охоронювані (закриті для гос­подарського використання чи з обмеженим порядком викорис­тання).

Природні ресурси — це певна сукупність запасів природних речовин, природної енергії чи певна корисна властивість при­родного об'єкта, які використовуються суспільством для задо­волення своїх потреб (це джерело споживання людиною приро­ди). Так, запаси деревини — природний ресурс, а ділянка лісу — природний об'єкт; природні енергетичні запаси води — природ­ний ресурс, а річка — природний об'єкт, корисні копалини — природний ресурс, а надра — природний об'єкт.