Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕринципи функц≥онуванн€ ≥ саморегул€ц≥њ складних




‘≥з≥олог≥чних систем

” живих орган≥зм≥в ≥нформац≥йн≥ процеси й механ≥зми управл≥нн€ ≥ звТ€зку Ї фундаментальною основою життЇд≥€льност≥. ∆ивий орган≥зм Ц це складна динам≥чна система, €ка складаЇтьс€ з багатьох обТЇкт≥в (п≥дсистем), функц≥онально повТ€заних м≥ж собою. ÷≥л≥сн≥сть орган≥зму характеризуЇтьс€ €кост€ми, €к≥ властив≥ не лише дл€ вс≥Їњ системи, але дл€ окремих п≥дсистем. Ќов≥ €кост≥ виникають внасл≥док певноњ взаЇмод≥њ м≥ж њњ частинами. ѕ. .јнох≥н (1935) сформулював принципи функц≥онуванн€ й саморегул€ц≥њ складних ф≥з≥олог≥чних систем. ƒоц≥льно вид≥лити триЇдину сутн≥сть б≥олог≥чних принцип≥в Ц д≥€льн≥сть живих систем, ≥нформац≥йн≥ процеси, управл≥нн€ ф≥з≥олог≥чними механ≥змами.

—истемний п≥дх≥д у ф≥з≥олог≥њ треба розгл€нути €к один ≥з б≥олог≥чних принцип≥в Ц п≥знанн€ життЇд≥€льност≥. ” процес≥ формулюванн€ законом≥рностей орган≥зац≥њ ф≥з≥олог≥чних функц≥й ѕ. .јнох≥н вказав на основну мету системного п≥дходу: Д «розум≥ти, €к поодинок≥ процеси, детал≥, результати повед≥нкового експерименту обТЇднуютьс€ в де€ку гармон≥йну систему самоорган≥зованого характеру Ф. Ќе можна не в≥дзначити, що системн≥сть найб≥льш ч≥тко репрезентована у живих орган≥змах. ”€вленн€ про функц≥ональн≥ системи орган≥зму передбачають так≥ загальн≥ законом≥рност≥ ф≥з≥олог≥чноњ орган≥зац≥њ, €к сприйн€тт€ й перетворенн€ ≥нформац≥њ та використанн€ њњ з метою управл≥нн€ ф≥з≥олог≥чними процесами й саморегул€ц≥њ. —истемна д≥€льн≥сть орган≥зму спр€мована на дос€гненн€ корисного пристосувального результату. ѕ. . јнох≥н писав, що Дн≥ одна орган≥зац≥€, €кою б обТЇмною вона не була за к≥льк≥стю елемент≥в, що њњ складають, не може бути названа самокерованою, €кщо њњ функц≥онуванн€, тобто взаЇмод≥€ частин ц≥Їњ орган≥зац≥њ, не зак≥нчуЇтьс€ будь-€ким корисним дл€ системи результатом ≥ €кщо в≥дсутн€ зворотна ≥нформац≥€ в управл€ючий центр щодо корисност≥ цього результатуФ.

ѕрикладом системного п≥дходу до ф≥з≥олог≥чних €вищ може бути анал≥з ор≥Їнтувально-досл≥дницькоњ д≥€льност≥ мозку. ќр≥Їнтувальн≥ реакц≥њ виникають при новизн≥ д≥ючого подразника ≥ невизначеност≥ в оц≥нц≥ його ф≥зичних ≥ б≥олог≥чних властивостей. «а цих умов актив≥зуютьс€ р≥зн≥ системи мозку й виникають нов≥ звТ€зки, необх≥дн≥ дл€ адекватноњ повед≥нки в р≥зноман≥тному та м≥нливому навколишньому середовищ≥. ¬ажлива функц≥ональна ознака б≥олог≥чноњ системи Ц њњ ≥мов≥рн≥сний характер: в≥дпов≥дн≥ реакц≥њ живого орган≥зму можливо передбачити т≥льки з де€кою ймов≥рн≥стю, €ка р≥зноман≥тн≥ша, чим б≥льше в≥дом≥ в систем≥ звТ€зки ≥ взаЇмод≥њ складових елемент≥в. …мов≥рна д≥€льн≥сть особливо характерна дл€ такоњ складноњ б≥олог≥чноњ системи, €к людський мозок, його вищ≥ ≥нтегративн≥ функц≥њ зд≥йснюютьс€ на основ≥ перетворенн€ невизначеноњ ≥нформац≥њ њх у визначеному, ≥ншими словами ≥нформац≥йн≥ процеси спр€мован≥ на зменшенн€ невизначеност≥ в середовищ≥. ѕ≥знавальна (евристична) д≥€льн≥сть людини заснована не на жорстоких алгоритмах св≥домост≥, не на стандартн≥й посл≥довност≥ пон€ть ≥ команд, а на ≥мов≥рн≥сному прогнозуванн≥ д≥й. ƒ≥€льн≥сть ц≥л≥сноњ системи особливо в≥дображаЇтьс€ в сигналах на њњ вход≥ та виход≥, розкриваЇ ≥нформац≥йн≥ перетворенн€ у процес≥ проходженн€ через внутр≥шн≥ структури.

¬ орган≥зац≥њ ≥ самоорган≥зац≥њ б≥олог≥чних систем необх≥дна узгоджена взаЇмод≥€ складових його елемент≥в (п≥дсистем). ¬ њх обТЇднан≥й д≥€льност≥ вир≥шальне значенн€ мають ≥нформац≥йн≥ процеси.  ожна ≥нформац≥€ утримуЇ новий зм≥ст ≥ Ї сигналом до в≥дпов≥дних д≥й. ” б≥олог≥чних системах ≥нформац≥€ €к форма д≥€льност≥ повТ€зана з особливост€ми ц≥Їњ системи, €к≥ в≥др≥нють њњ в≥д ус≥х ≥нших обТЇкт≥в. –езультати ≥нформац≥йного сигналу значною м≥рою визначаютьс€ внутр≥шн≥м станом системи. Ќа переробц≥ й використанн≥ ≥нформац≥њ застосован≥ прийн€тт€ р≥шенн€ та формуванн€ ц≥льових програм.

‘ундаментальну роль у забезпеченн≥ життЇд≥€льност≥ в≥д≥граЇ управл≥нн€. ¬оно зд≥йснюЇтьс€ на вс≥х р≥вн€х живого орган≥зму й використовуЇ пр€м≥ та зворотн≥ звТ€зки м≥ж структурами, що керують ≥ структурами, €к≥ ними скеровуютьс€. ” б≥олог≥чних системах управл≥нн€ забезпечуЇ здатн≥сть орган≥зму самост≥йно знаходити оптимальний режим життЇд≥€льност≥. “еор≥€ функц≥ональних систем ѕ. .јнох≥на розгл€даЇтьс€ €к подальший розвиток принцип≥в управл≥нн€ ф≥з≥олог≥чними функц≥€ми. ” теор≥њ функц≥ональних систем центральне м≥сце займаЇ корисний результат д≥њ, €кий забезпечуЇ адекватне пристосуванн€ до умов навколишнього середовища (рис. 17).

ѕ≥д час по€сненн€ ф≥з≥олог≥чних функц≥й теор≥€ функц≥ональних систем йде дал≥ класичноњ рефлекторноњ теор≥њ, вона не обмежуЇтьс€ т≥льки пон€тт€ми "рефлекторноњ д≥њ" а враховуЇ результат д≥њ.

” структур≥ функц≥ональноњ системи будь-€кого р≥вн€ використовуютьс€ так≥ основн≥ центральн≥ ≥ периферичн≥ вузлов≥ механ≥зми:

1. Ќеобх≥дний корисний пристосувальний результат ≥з певними властивост€ми (параметрами), його €кост≥ - пров≥дний системоутворюючий фактор.

2. ≤нтегративн≥ механ≥зми в≥дбору ≥нформац≥њ необх≥дноњ дл€ запуску систем (аферентний синтез) ≥ ≥нтегративн≥ механ≥зми виб≥ркового функц≥онального обТЇднанн€ виконавчих орган≥в, €к≥ зд≥йснюють ц≥леспр€мовану д≥ю (еферентний синтез).

3. ћехан≥зми аферентац≥њ параметр≥в результату, тобто ≥нформац≥њ про його властивост≥, €ка йде в нервов≥ центри в≥д спец≥ал≥зованих рецептор≥в на перифер≥њ.

4. —аморегул€ц≥€ €к загальний принцип орган≥зац≥њ функц≥ональноњ системи, у процес≥ €коњ зд≥йснюЇтьс€ зворотна ≥нформац≥€ про будь €ке в≥дхиленн€ в≥д позитивного результату. ¬иникаЇ спонукальний сигнал дл€ необх≥дних корекц≥й ≥ поправок, €к≥ забезпечують цей результат.

5. јпарати передбаченн€ необх≥дного результату д≥њ, у них формуЇтьс€ його нейродинам≥чна модель, з €кою сп≥вв≥дноситьс€ справжн≥й дос€гнутий результат.

÷ентральна структурно-функц≥ональна орган≥зац≥€ ф≥з≥олог≥чноњ системи м≥стить посл≥довн≥ вузлов≥ стад≥њ: аферентний синтез, прийн€тт€ р≥шенн€, формуванн€ акцептора результату д≥њ, орган≥зац≥€ самоњ д≥њ (еферентний синтез), дос€гненн€ результату, зворотна аферентац≥€ про його параметри ≥ сп≥вв≥дношенн€ його з ран≥ше сформованою нейродинам≥чною моделлю.

—учасн≥ досл≥дженн€ системност≥ в ф≥з≥олог≥њ п≥дкреслюють самост≥йн≥сть теор≥њ функц≥ональних систем ≥ поширюють њњ законом≥рност≥ й положенн€ на вс≥ про€ви д≥€льност≥ орган≥зму Ц в≥д гомеостатичних процес≥в до повед≥нкових реакц≥й ≥ психоф≥з≥олог≥чних €вищ. јктуальне розкритт€ €к≥сноњ своЇр≥дност≥ системноњ д≥€льност≥ людини, њњ б≥осоц≥альноњ природи.

—оц≥альна повед≥нка людини м≥стить у своњй нейроф≥з≥олог≥чн≥й основ≥ спец≥альн≥ функц≥ональн≥ системи, €к≥, €к правило, включають псих≥чн≥ процеси, тобто в≥дбитт€ у св≥домост≥ результат≥в своЇњ д≥€льност≥. Ќарешт≥, функц≥ональн≥ системи, повТ€зан≥ з ц≥л≥сн≥стю людини, мають величезн≥ можливост≥ зд≥йснювати усесторонню багатопараметричну оц≥нку дос€гнутого результату, сп≥вв≥дносити його з прогнозом, св≥домо вносити поправки у своњ д≥њ.

 онцепц≥€ системогенезу Ї суттЇво частиною загальноњ теор≥њ функц≥ональних систем. ¬она була сформована ѕ. .јнох≥ним €к випереджувальний виб≥рковий розвиток функц≥ональних систем орган≥зму в онтогенез≥.

 

–ис. 17. —хема ц≥леспр€мованого повед≥нкового акту

(за ѕ. . јнох≥ним, 1968)

” своЇму початковому вигл€д≥ ц€ концепц≥€ вказувала, що основою нормативного розвитку кожноњ б≥олог≥чноњ особи Ї њњ випереджувальне пристосуванн€ до тих умов середовища, у €ких вона повинна опинитис€ п≥сл€ народженн€. Ќадал≥ у€вленн€ про системогенез поширилос€ на весь пер≥од ≥ндив≥дуального житт€ Ц в≥д народженн€ до похилого в≥ку. Ѕуло показане б≥льш прискорене виб≥ркове дозр≥ванн€ функц≥ональних систем ≥ њх окремих частин у внутр≥шньоутробному пер≥од≥. ” ц≥лому системогенез забезпечуЇ стратег≥ю виживанн€ ≥ нормального ≥снуванн€ п≥д час ≥ндив≥дуального розвитку орган≥зму.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 568 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1289 - | 1205 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.