Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 1. ¬ступ до в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ з основами




Ўк≥льноњ г≥г≥Їни

¬заЇмозвТ€зок в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ та шк≥льноњ г≥г≥Їни

« ≥ншими науками

” розвитку сучасноњ науки ч≥тко виражен≥ дв≥ основн≥ тенденц≥њ. « одного боку, йде спец≥ал≥зац≥€ конкретноњ науки, њњ поглибленн€ в притаманн≥й њй сфер≥. « ≥ншого боку, м≥ж р≥зними галуз€ми знань Ї т≥сний звТ€зок, пост≥йно в≥дбуваЇтьс€ ≥нтеграц≥€ наукового п≥знанн€. ÷≥ тенденц≥њ €скраво про€вл€ютьс€ в б≥олог≥чних науках, серед €ких в≥кова ф≥з≥олог≥€ пос≥даЇ суттЇве м≥сце. ≤снуЇ р€д основних ≥нтеграц≥йних звТ€зк≥в в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ в систем≥ сучасноњ науки.

¬≥кова ф≥з≥олог≥€ повТ€зана з ц≥лою низкою сум≥жних наук ≥ њњ усп≥хи в≥дображають дос€гненн€ анатом≥њ (науки про будову орган≥зму людини), г≥столог≥њ (науки, €ка вивчаЇ будову та функц≥њ тканин), цитолог≥њ (науки, €ка вивчаЇ будову, х≥м≥чний склад, процеси життЇд≥€льност≥ та розмноженн€ кл≥тин), ембр≥олог≥њ (науки, €ка вивчаЇ законом≥рност≥ розвитку кл≥тини, тканин та орган≥в зародка), б≥ох≥м≥њ (науки, €ка вивчаЇ х≥м≥чн≥ законом≥рност≥ ф≥з≥олог≥чних процес≥в) тощо. ¬она широко користуЇтьс€ њх методами ≥ дос€гненн€ми у процес≥ вивченн€ функц≥й орган≥зму. ¬≥кова ф≥з≥олог≥€ спираЇтьс€ на дан≥ наук, €к≥ вивчають будову орган≥зму, так €к структура ≥ функц≥€ т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою. Ќеможливо глибоко зрозум≥ти функц≥њ без знанн€ будови орган≥зму, його орган≥в, тканин ≥ кл≥тин, а також тих структурних ≥ г≥стох≥м≥чних зм≥н, €к≥ виникають при њх д≥€льност≥. « розвитком науки ≥ техн≥ки розвиваютьс€ та удосконалюютьс€ методики, €к≥ застосовуютьс€ дл€ ф≥з≥олог≥чних досл≥джень. Ѕез знанн€ генетики (науки про законом≥рност≥ спадковост≥ та м≥нливост≥ орган≥зм≥в) неможливо зрозум≥ти закони еволюц≥йного й ≥ндив≥дуального розвитку людського орган≥зму). «агальн≥ законом≥рност≥, а саме закони спадковост≥, також поширюютьс€ ≥ на людський орган≥зм. ¬ивченн€ њх необх≥дно дл€ ви€вленн€ специф≥чних особливостей функц≥онуванн€ орган≥зму на р≥зних етапах онтогенезу. Ѕагатогранн≥ та численн≥ звТ€зки здавна ≥снують м≥ж ф≥з≥олог≥Їю ≥ медициною. «а словами ≤.ѕ. ѕавлова Д‘≥з≥олог≥€ ≥ медицина нерозд≥льн≥Ф. Ќа ірунт≥ отриманих знань про ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми ≥ њх особливост≥ прот≥канн€ в онтогенез≥, л≥кар ви€вл€Ї њх в≥дхиленн€ в≥д норми, зТ€совуЇ природу ≥ ступ≥нь цих порушень, визначаЇ шл€хи оздоровленн€ хворого орган≥зму. « метою кл≥н≥чноњ д≥агностики широко використовуютьс€ ф≥з≥олог≥чн≥ методи досл≥дженн€ орган≥зму людини.

ѕ≥знанн€ ф≥з≥олог≥чних €вищ ірунтуЇтьс€ на розум≥нн≥ закон≥в х≥м≥њ ≥ ф≥зики, адже вс€ життЇд≥€льн≥сть визначаЇтьс€ перетворенн€м речовин та енерг≥њ, тобто х≥м≥чними й ф≥зичними процесами. ¬≥кова ф≥з≥олог≥€, спираючись на загальн≥ закони х≥м≥њ ≥ ф≥зики, надаЇ њм нов≥ €к≥сн≥ риси й п≥дн≥маЇ њх на б≥льш високий р≥вень, €кий притаманний живим орган≥змам.

ѕл≥дн≥ та перспективн≥ звТ€зки з математикою Ц найб≥льш схематизованоњ з≥ вс≥х наук, €ка ≥стотно зм≥нила ф≥зику, х≥м≥ю, генетику й ≥нш≥ галуз≥ наукових знань. ƒобре в≥доме значенн€ математичних принцип≥в обробки результат≥в ф≥з≥олог≥чних експеримент≥в ≥ встановленн€ њх науковоњ достов≥рност≥. “ак≥, наприклад, методи вар≥ац≥йноњ статистики у процес≥ пор≥вн€льного вивченн€ хвильових електричних €вищ у головному мозку й ≥нших ф≥з≥олог≥чних процес≥в в орган≥зм≥.

” ф≥з≥олог≥њ впроваджуЇтьс€ методи голограф≥њ Ц отриманн€ обТЇмного зображенн€ д≥Ївого обТЇкта, що ірунтуЇтьс€ на математичному накладанн≥ повТ€заних з ним хвилепод≥бних процес≥в. √олограф≥чн≥ методи дозвол€ють плоске двом≥рне зображенн€ зам≥нити трим≥рним ≥ таким чином ви€вити тонк≥ механ≥зми роботи сенсорноњ системи Ц в≥д њњ рецептивного пол€ до к≥нцевих нейронних проекц≥й у кор≥ великих п≥вкуль.

‘≥з≥олог≥€ маЇ сп≥льн≥ завданн€ з техн≥чними науками, а саме: в≥дкриваЇ перспективн≥ методичн≥ можливост≥ у вивченн≥ ф≥з≥олог≥чних €вищ. Ќа цьому шл€ху дос€г великого розвитку сум≥жний напр€м - електроф≥з≥олог≥€, що досл≥джуЇ електричн≥ €вища живого орган≥зму. ƒо сучасноњ в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ вход€ть нов≥ покол≥нн€ електронних п≥дсилювач≥в, м≥кроелектронна техн≥ка, телеметр≥€, компТютерна апаратура тощо.

¬елик≥ перспективи маЇ взаЇмод≥€ в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ з к≥бернетикою, наукою про загальн≥ принципи управл≥нн€ ≥ звТ€зку в машинах, механ≥змах ≥ живих орган≥змах. –≥зновидом к≥бернетики Ї ф≥з≥олог≥чна к≥бернетика, €ка вивчаЇ загальн≥ законом≥рност≥ сприйн€тт€, перетворенн€ й кодуванн€ ≥нформац≥њ та використанн€ њњ з метою управл€нн€ ф≥з≥олог≥чними процесами ≥ саморегул€ц≥њ живих систем.

–≥зноман≥тн≥ звТ€зки в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ з педагог≥кою. Ќе п≥дл€гаЇ сумн≥ву, що розум≥нн€ ф≥з≥олог≥чних законом≥рностей росту ≥ розвитку д≥тей, урахуванн€ особливостей функц≥онуванн€ орган≥зму в р≥зних в≥кових групах ірунтуЇтьс€ на природничо-науков≥й основ≥ п≥дготовки вчител€ ≥ вс≥Їњ системи шк≥льноњ осв≥ти. ќтже, педагог повинен знати особливост≥ будови ≥ життЇд≥€льност≥ дит€чого орган≥зму. ≤з проблемами в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ перепл≥таютьс€ численн≥ питанн€ ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чного забезпеченн€ навчального процесу в школ≥, формуванн€ особистост≥ учн€, його загартуванн€, проф≥лактика хвороб, €к≥ вивчаЇ шк≥льна г≥г≥Їна.

ќсобливе м≥сце займають звТ€зки в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ з ф≥лософ≥Їю. як ≥ ≥нш≥ розд≥ли природознавства, в≥кова ф≥з≥олог≥€ Ї одн≥Їю з природничо-наукових основ ф≥лософського п≥знанн€. «аконом≥рно, що багато пон€ть ≥ теоретичних узагальнень, що формувались у рамках в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ, вийшли за њњ меж≥ ≥ набули загальнонаукового, ф≥лософського значенн€. ѕод≥бний загальнотеоретичний зм≥ст мають, наприклад, у€вленн€ про р≥ст ≥ розвиток орган≥зму, його ц≥л≥сн≥сть ≥ системн≥сть функц≥онуванн€, пристосуванн€ до м≥нливих умов зовн≥шнього середовища, про нейроф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми найскладн≥ших форм повед≥нки та псих≥ки.

Ўк≥льна г≥г≥Їна €к наука розвиваЇтьс€ на основ≥ в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ ≥ анатом≥њ. ¬она €к область науки широко використовуЇ також методи ≥ дан≥ сум≥жних дисципл≥н: в≥ковоњ ф≥з≥олог≥њ, бактер≥олог≥њ, токсиколог≥њ, б≥ох≥м≥њ, б≥оф≥зики тощо. ¬ н≥й широко використовуЇтьс€ загальн≥ б≥олог≥чн≥ закони розвитку. Ўк≥льна г≥г≥Їна т≥сно повТ€зана з≥ ус≥ма медичними дисципл≥нами, а також з техн≥чними ≥ педагог≥чними науками. ѕравильне нормуванн€ д≥€льност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в неможливе без розум≥нн€ основних принцип≥в педагог≥ки ≥ психолог≥њ. Ўк≥льна г≥г≥Їна т≥сно повТ€зана з б≥олог≥Їю, зважаЇ на дан≥ ф≥з≥олог≥њ ≥ разом з тим розширюЇ у€вленн€ про особливост≥ реакц≥њ орган≥зму у д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в щодо навантаженн€ та впливу середовища.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 408 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1213 - | 1205 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.