Психологія має довге минуле, але досить коротку історію.
М. Еббінгауз
Основні етапи становлення психології як науки відображені нижче.
1872 - Дарвін (1809-1882) публікує "Прояви емоцій у людей і тварин".
1876 — Бейн засновує часопис "Mind" (Розум).
1879 - Вундт засновує Психологічний інститут у Лейпцигу. Частиною своєї роботи він вважає вивчення таких соціально-культурних феноменів, як мова, релігія, міфи і чарівництво; психологія була для нього не тільки загальнонауковою, але і соціальною дисципліною. З цим пов'язаний той факт, що прихильники позитивізму в психології відкинули вундтівський проект психології. Знадобилося приблизно 100 років для того, щоб психологія знову повернулася до вивчення культурних і соціальних феноменів.
1890 - Джеме (1842-1910) публікує "Принципи психології". Фон Еренс-фельс (1859-1932) — статтю "Uber Gestaltequalitaten", щo стає основою для формування Австрійської школи гештальтпсихології.
1895 - Ле Бон (1841-1931) публікує "Психологію натовпу". Болдуін (1861-1934) - "Психічний розвиток дитини і раси", де пропонує теорію, за якою індивід в онтогенезі повторює історію людства.
1900-1901 -Мід уперше читає щорічний курс лекцій із соціальної психології на факультеті філософії в Чикаго. Він ніколи не записував своїх лекцій. Курс, читаний Мідом у 1927 p., буде відновлений вже після його смерті за студентськими конспектами і виданий у 1934 р. під назвами "Розум", "Я і товариство" ("Mind", Self and Society: from the point of view of a social behaviorist).
1909 — Фройд, супроводжуваний Юнгом (1875-1961), читає 5 лекцій із психоаналізу на честь 20-ї річниці університету Кларка (Массачусетс).
1910 - Маліновські їде з Лейпцигу в Лондон, де в Лондонській школі економіки засновує соціальну антропологію як дисципліну. М.М. Ковалевський читає лекції із соціології в Петербурзькому психоневрологічному інституті й пропонує свою концепцію колективної соціальної психології, подібну до концепції Тардовського: «...єдиний засіб пізнати [...] психологію мас — це вивчити всю сукупність їхніх вірувань, заснувань, удач, звичаїв і навичок». Він підкреслює у цьому зв'язку важливість аналізу казок, билин, прислів'їв, писаних та неписаних законів і т. д., чим дуже схожий із Вундтом.
1912 — Уотсон читає серію лекцій у Колумбійському університеті, починаючи систематично розвивати біхевіористські ідеї. Вертгеймер (1880-1943), Коффка і Кхлер (1887-1967) у Франкфурті проводять перший експеримент, що призводить до становлення гештальтпсихології.
1919 — Данлоп публікує статтю «Чи існують інстинкти?», в якій ставить під сумнів інстинкт як пояснювальну конструкцію.
1921 - Фройд публікує «Масову психологію й аналіз людського Я» -
першу із серії книг, у яких він переміщає свою увагу з аналізу клінічних випадків на аналіз культурних феноменів. У ній автор розвиває ідеї Ле Бона і Тарда про психологію юрби.
1922 - Леви-Брюль (1857-1939) публікує "Первісне мислення", де обґрунтовує свою думку про те, що ментальність примітивних народів має містичний ідологічний характер та відрізняється від раціонального і логічного мислення, характерного для західної цивілізації.
1924 - Флойд Олпорт видає свою книгу "Соціальна психологія", тим самим закріплюючи соціальну психологію як експериментальну і поведінкову науку. Він пояснює соціальні феномени, застосовуючи суто біхевіористські терміни, на рівні окремого індивіда.
1926-1929 - дискусії в радянській психології, що стосуються марксистської перебудови психологічного знання, у результаті яких соціальній психології відмовлено в самостійному статусі. Соціальна психологія ототожнюється з визнанням соціальної зумовленості психіки, що не потребує «окремої» наукової дисципліни (Блонський). Соціальна психологія, яка вивчає соціальні групи, колективи й інститути «громадянства» у СРСР не одержує. Початок ізоляції радянської психології від світової.
1932 - Бартлетт публікує «Запам'ятовування: експериментальне і соціальне дослідження». Очевидний міждисциплінарний характер цієї роботи, що поєднує як психологію, так і антропологію. Лурія (1902-77), Виготський і Коффка відправляються в експедицію в Узбекистан і Киргизію для вивчення «залежності психічних функцій від історико-економічних умов».
1935 - Мерчісон видає підручник із соціальної психології (Handbook of Social Psychology). Коффка публікує «Принципи гештальтпсихології» англійською мовою.
1937 - Р. Олпорт стає редактором журналу "Journal of Abnormal and Social Psychology" на цілих 12 років. Він також публікує працю «Особистість: психологічна інтерпретація», в якій індивідуалізує поняття "особистість, так само, як нещодавно індивідуалізував поняття "установка". Створюється часопис "Public Opinion Quarterly".
1945-1947 - під керівництвом Левіна в Массачусетському технологічному інституті створюється Дослідницький центр групової динаміки. Густав Ічхайзер (1897-1969), віденський соціолог, який емігрував у США, публікує в Чикаго свою монографію «Природа нерозуміння в людських взаємовідносинах». Він на 20-30 років передбачив багато ідей, що стосуються атрибуції, керування враженням, впливів ідеологічних чинників на міжособистісне сприймання. Проте, не маючи підтримки в наукових колах, був повністю забутий до середини 80-х pp.
1958 - Хайдер публікує «Психологію міжособових відносин».
1962 - виходить у світ праця Куна «Структура наукових революцій», що розхитує раціональні підстави позитивістської науки й ідеї кумулятивного розвитку знань. Наукова істина — результат соціальної угоди в науковому середовищі, а не відкриття «об'єктивної» закономірності іманентної природи. Початок постемпірицизму в психології (визначення Гергена).
1963 - Вітгенштейн продемонстрував, якою мірою використання психологічних предикатів залежить від узвичаєних лінгвістичних конвенцій. Його праці стимулювали аналіз мовної детермінації таких понять як «розум», «відчуття», «мотивація» та ін., і зробили серйозний вплив на становлення напрямку, соціального конструкціо-нізму в психології.
1966 - виходить у світ праця Бергера і Лукмана «Соціальне конструювання реальності», в якій артикулюється ідея, що соціальні об'єкти не існують самі по собі, але конструюються і трансформуються в процесі комунікації людьми, які активно осмислюють навколишню реальність.
