Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тика та ≥нш≥ сфери сусп≥льного житт€




 

” реальному житт≥ пол≥тика ≥снуЇ у взаЇмозв'€зку з ≥ншими сферами сусп≥льства. јле у нењ Ї меж≥. Ќе вс≥ €вища включають у себе пол≥тичний компонент. Ќав≥ть далеко не вс≥ органи державноњ влади займаютьс€ пол≥тикою (д≥€льн≥сть податковоњ ≥ митноњ служб, судочинство). ≤снуЇ б≥льша сфера м≥жособист≥сних в≥дносин, €ка Ї об'Їктом т≥льки морального регулюванн€. Ќайб≥льшою м≥рою пол≥тичний аспект виражений в д≥€льност≥ законодавчих орган≥в. ƒемократичний парламент -це сфера представництва р≥зних груп, де в мирних формах ви€сн€Їтьс€ сп≥вв≥дношенн€ њхн≥х ≥ сил, що виражаЇтьс€ в прийн€тт≥ р≥шень з принципових питань внутр≥шнього ≥ зовн≥шньопол≥тичного житт€. ’арактер пол≥тичних проблем, що розгл€даЇтьс€ законодавчими органами, р≥зноб≥чний: в≥д гарант≥й прав ≥ свобод особистост≥ до питань про норми власност≥, р≥вн€ оподаткуванн€ ≥ соц≥альних витрат держави. ƒл€ того щоби показати меж≥ поширенн€ пол≥тики, в науц≥ використовуЇтьс€ пон€тт€ пол≥тична сфера. ѕол≥тична сфера - це галузь пол≥тики, пол≥тичного житт€ сусп≥льства, меж≥ поширенн€ безпосередн≥х д≥й пол≥тик≥в ≥ пол≥тичних орган≥зац≥й, вплив пол≥тичних ≥дей.

 

” соц≥олог≥чн≥й теор≥њ ствердивс€ п≥дх≥д, зг≥дно з €ким сусп≥льство можна у€вити у вигл€д≥ комплексу взаЇмопов'€заних, але все ж самост≥йних сфер (п≥дсистем):

Ј господарсько-економ≥чна сфера забезпечуЇ всю матер≥альну ≥нфраструктуру ≥ включаЇ в себе в≥дносини з приводу виробництва ≥ розпод≥ленн€ матер≥альних благ;

Ј соц≥альна сфера розвиваЇтьс€ на основ≥ м≥ж особист≥сних ≥ групових в≥дносин з урахуванн€м соц≥олог≥чного статусу кожного ≥ндив≥да, в тому числ≥ з урахуванн€м сп≥льност≥ ≥ в≥дм≥нност≥ громад€н за типом зан€ть, розм≥ром доход≥в, престижу, - а також за етн≥чною, демограф≥чною, соц≥ально-територ≥альною та ≥ншою приналежн≥стю. ƒо соц≥альних в≥днос€ть коло проблем, пов'€заних з орган≥зац≥Їю прац≥ ≥ побуту, здоров'€, добробуту ≥ захисту;

Ј пол≥тична сфера складаЇтьс€ з приводу влади ≥ участ≥ в державному управл≥нн≥;

Ј духовна сфера включаЇ в себе виробництво духовних ц≥нностей, св≥тогл€ду, науки, а також в≥дносин з приводу вжитку духовних благ.

 

¬заЇмозв'€зок пол≥тики з ≥ншими сусп≥льними сферами про€вл€Їтьс€ в двох аспектах. « одного боку, пол≥тика детерм≥нована економ≥чними, духовними факторами, соц≥альною структурою сусп≥льства, зокрема статусними характеристиками соц≥альних груп, р≥внем соц≥ального розшаруванн€ сусп≥льства, етн≥чною ≥ конфес≥йною структурою. « ≥ншого - сама пол≥тика здатна впливати на ц≥ сфери, проникати в них.

 

÷е пов'€зано з такими сутн≥сними про€вами пол≥тики:

Ј пол≥тика покликана забезпечити умови, при €ких створенн€ ≥ присвоЇнн€ сусп≥льних ц≥нностей, вироблених у матер≥альн≥й ≥ духовн≥й сферах, в≥дпов≥дало б ≥нтересам тих чи ≥нших соц≥альних груп; ц€ особлив≥сть пол≥тики в≥дображена в широко виражених визначенн€х влади €к ≥нструменту розпод≥ленн€ ц≥нностей у сусп≥льств≥;

Ј пол≥тика присутн€ у вс≥х сусп≥льних сферах через властив≥ њй регулююч≥ функц≥њ. Ќа рац≥онал≥зац≥ю в≥дносин м≥ж людьми в цих сферах, а також б≥льш рац≥ональне використанн€ сусп≥льних ц≥нностей направлен≥ так≥ види державноњ пол≥тики, €к економ≥чна, воЇнна, науково-техн≥чна, соц≥альна, культурна, еколог≥чна тощо.

 

ѕол≥тикою може стати будь-€ка проблема, породжена €кою-небудь сусп≥льною сферою. ÷е значить, що дл€ њњ вир≥шенн€ недостатньо моральних чи правових норм. јле у пол≥тики Ї меж≥ зд≥йсненн€ впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини. ¬ ≥ншому випадку сусп≥льство стикаЇтьс€ з≥ штучною пол≥тизац≥Їю. ѕол≥тизац≥€ означаЇ посиленн€ впливу пол≥тики на ≥нш≥ сфери житт€; наданн€ ск≥льки-небудь значним питанн€м сусп≥льного житт€ пол≥тичного звучанн€; п≥двищенн€ рол≥ держави в сусп≥льств≥.  райн≥ми про€вами пол≥тизац≥њ Ї практика контролю тотал≥тарноњ держави за вс≥ма сторонами житт€, включаючи особисте житт€ людини, зам≥на механ≥зму економ≥чного саморегулюванн€ пол≥тичним, в основ≥ €кого лежать ≥деолог≥чн≥ стереотипи, наприклад: ринок - "погано", плануванн€ - "добре". ѕозитивною стороною пол≥тизац≥њ Ї активне залученн€ населенн€ до участ≥ в пол≥тиц≥, €ке безпосередньо передуЇ пад≥нню тотал≥тарних ≥ авторитарних режим≥в.

 

ћораль ≥ право. ѕол≥тика взаЇмод≥Ї з такими соц≥альними регул€торами, €к мораль ≥ право. «агальне в цих формах соц≥альноњ регул€ц≥њ визначено Їдиними причинами њх походженн€ ≥ основним призначенн€м - регулюванн€м внутр≥шньо сусп≥льних в≥дносин, п≥дтримкою необх≥дного р≥вн€ сусп≥льноњ орган≥зованост≥ ≥ стаб≥льност≥. јле ≥снують ≥ в≥дм≥нност≥ €к м≥ж пол≥тикою ≥ мораллю, так ≥ м≥ж пол≥тикою ≥ правом. “ак, право ≥ пол≥тика виникають значно п≥зн≥ше в≥д морал≥ €к потреба в регулюванн≥ в≥дносин у соц≥ально неоднор≥дному сусп≥льств≥ саме через недостатн≥сть регул€тивноњ рол≥ морал≥. ≤Їрарх≥чн≥сть ≥ складн≥сть орган≥зац≥њ сучасного сусп≥льства вимагають збереженн€ пол≥тичних ≥ правових регул€тор≥в. јле хоча мораль не може зам≥нити собою ≥нш≥ норми соц≥альноњ регул€ц≥њ, пол≥тика ≥ право не можуть об≥йтис€ без морал≥, €ка встановлюЇ критер≥њ гуманност≥ дл€ пол≥тичних ≥ правових норм. "”будован≥сть" морал≥ в пол≥тику залежить в≥д характеру пол≥тичного режиму, в≥д норм пол≥тичноњ етики безпосередн≥х суб'Їкт≥в пол≥тики.

 

ѕотреба у взаЇмодоповненн≥ визначаЇтьс€ й ≥ншими в≥дм≥нност€ми морал≥ ≥ пол≥тики. якщо мораль спираЇтьс€ на силу сусп≥льноњ думки ≥ переконанн€, сов≥сть, то пол≥тика може використовувати €к переконанн€, так ≥ примус, включаючи силу держави. ƒл€ морал≥ насильство неприйн€тне. –озр≥зн€ютьс€ ≥ критер≥њ оц≥нки сусп≥льних процес≥в ≥ повед≥нки. ћораль виходить з категор≥й добра ≥ зла, а пол≥тика такими засадами вважаЇ користь або шкоду. Ќасамк≥нець €кщо в моральних нормах виражен≥ ун≥версальн≥ сусп≥льн≥ ц≥нност≥, то в пол≥тичних - €к сп≥льн≥, так ≥ групов≥ ц≥нност≥, €к≥ можуть носити ситуативний характер. —итуативн≥сть може визначатис€ поб≥чними прагматичними ≥нтересами груп, що знаход€тьс€ при влад≥.

 

ѕол≥тика ≥ право. ¬ буденн≥й св≥домост≥ пол≥тику ≥ право ≥нколи ототожнюють. ’оч ≥ вони взаЇмообумовлен≥, але все ж Ї р≥зними формами регул€ц≥њ.

 

¬они в≥др≥зн€ютьс€:

Ј за своњм зм≥стом: зм≥ст права обмежений правовими нормами, пол≥тика може виходити за меж≥ д≥ючих закон≥в;

Ј за критер≥€ми оц≥нки повед≥нки ≥ законно чи незаконно - в прав≥, користь чи шкода - в пол≥тиц≥;

Ј механ≥змом забезпеченн€: право п≥дтримуЇтьс€ силою юридичних санкц≥й держави, пол≥тика може спиратис€ на силу €к закону, так ≥ переконанн€, нав≥юванн€, стимулюванн€, на здатн≥сть ≥нститут≥в влади ≥ л≥дер≥в забезпечувати соб≥ безпосередню п≥дтримку населенн€;

Ј за критер≥Їм в≥дкритост≥: право публ≥чне, пол≥тика ж пор€д з публ≥чними, в≥дкритими формами регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин може бути ≥ "т≥ньовою", що не аф≥шуЇ себе;

Ј динам≥кою зм≥н: право пор≥вн€но з пол≥тикою б≥льш консервативне, тому що вимагаЇ певних законодавчих процедур дл€ закр≥пленн€ нових норм;

Ј за нормою вираженн€: формами вираженн€ права Ї нормативно-правов≥ акти, прецеденти, правов≥ звичањ, договори. „аст≥ше за все право ф≥ксуЇтьс€ у письмов≥й форм≥. ‘орми вираженн€ пол≥тики б≥льш р≥зноман≥тн≥ ≥ можуть не ф≥ксуватис€ письмово: пол≥тико-юридичн≥ документи, програми ≥ статути парт≥й та рух≥в, ≥деолог≥чн≥ концепц≥њ, за€ви пол≥тичних л≥дер≥в, пол≥тичн≥ д≥њ.

 

јвтономн≥сть пол≥тики ≥ права Ї в≥дносною. ѕраво маЇ пол≥тичний зм≥ст. ¬оно використовуЇтьс€ €к дл€ оформленн€ загальнозначущих пол≥тичних в≥дносин, ≥нститут≥в ≥ ц≥нностей, так ≥ дл€ закр≥пленн€ плануванн€ певних соц≥альних груп ≥ клас≥в. ” той же час право виступаЇ важлив≥шим джерелом лег≥тимац≥њ пол≥тичноњ влади, обмежуЇ пол≥тичну активн≥сть певною м≥рою.

 

ѕол≥тика ≥ економ≥ка

 

¬ир≥шальну роль у розвитку сусп≥льства в≥д≥граЇ взаЇмод≥€ економ≥ки ≥ пол≥тики. ≈коном≥ка виступаЇ важлив≥шим фактором, що визначаЇ пол≥тичне житт€. ÷€ залежн≥сть отримала всеб≥чне обірунтуванн€ у марксизм≥.  .ћаркс виходив з того, що держава, пол≥тичн≥ в≥дносини ("надбудова") визначаютьс€ характером економ≥чних в≥дносин ≥ р≥внем розвитку виробничих сил ("базис"). ÷€ ≥де€ була розвинута ¬.Ћен≥ним. ¬≥доме лен≥нське визначенн€ пол≥тики €к "концентрованого вираженн€ економ≥ки". ѕозиц≥€ однол≥н≥йного економ≥чного детерм≥н≥зму, виражена в марксизм≥, не дозволила визначити в≥дносну автономн≥сть пол≥тики ≥ по€снити певну к≥льк≥сть ≥сторичних приклад≥в, €к≥ не вм≥щуютьс€ в цю схему (наприклад, €к на основ≥ рабовласницького способу виробництва виникла демократична форма правл≥нн€ в стародавн≥х јф≥нах). —в≥товий досв≥д показуЇ, що сусп≥льства, €к≥ знаход€тьс€ на одному р≥вн≥ розвитку виробничих сил, обм≥ну ≥ споживанн€, можуть мати р≥зн≥ теми пол≥тичноњ системи, в≥др≥зн€тис€ соц≥альною структурою. Ќаприклад, сучасна ринкова економ≥ка може поЇднуватис€ €к з демократичною, так ≥ з авторитарною владою. Ќасамк≥нець пол≥тика може бути детерм≥нована й ≥ншими факторами: культурними, географ≥чними ≥ природними, технолог≥чними, особливост€ми соц≥альноњ структури сусп≥льства й ≥сторичного розвитку.

 

–азом з тим вплив економ≥чних в≥дносин на пол≥тику ≥снуЇ, хоча це не завжди буваЇ пом≥тним у повс€кденному житт≥.

ѕол≥тичн≥ ≥нтереси людей перш за все детерм≥нован≥ њхн≥ми економ≥чними ≥нтересами. Ќаприклад, одн≥ будуть зац≥кавлен≥ у зменшенн≥ податк≥в, ≥нш≥ - н≥. ќдн≥ хочуть скоротити соц≥альн≥ витрати в державному бюджет≥, ≥нш≥ - н≥. ¬≥дпов≥дно р≥зн≥ соц≥альн≥ групи будуть виступати з р≥зними вимогами, програмами. Ќарешт≥, економ≥чн≥ ≥нтереси "заставл€ють" б≥знес-ел≥ту ф≥нансувати виборч≥ кампан≥њ, безпосередньо впливати на пол≥тик≥в дл€ прийн€тт€ виг≥дних дл€ б≥знесу р≥шень.

 

≈коном≥чна нестаб≥льн≥сть ≥ кризи народжують кризи дов≥р'€ до ≥снуючоњ влади, а причинами њњ зм≥ни, росту не конвенц≥ональних форм активност≥ ≥ нав≥ть революц≥й.

«овн≥шн€ пол≥тика держави будуЇтьс€ з урахуванн€м ≥нтерес≥в нац≥ональноњ економ≥ки. ѕро це св≥дчить практика тиску зах≥дних ур€д≥в на ур€ди крањн-експортер≥в нафти з метою зниженн€ ц≥н на сировину або практика забезпеченн€ в ≥нших рег≥онах ≥нтерес≥в власних транснац≥ональних корпорац≥й.

 

«воротний вплив пол≥тики на економ≥ку ви€вл€Їтьс€ в такому:

Ј стаб≥льн≥сть пол≥тичноњ ситуац≥њ впливаЇ на стаб≥льн≥сть економ≥чного житт€, робить крањну привабливою дл€ ≥нвестиц≥й; пол≥тична нестаб≥льн≥сть призводить до в≥дтоку кап≥талу, "розумовоњ" ел≥ти за кордон;

Ј реал≥зац≥€ науково-техн≥чноњ пол≥тики впливаЇ на р≥ст продуктивност≥ прац≥, на умови ≥ зм≥ст прац≥ роб≥тник≥в;

Ј у вплив≥ через реал≥зац≥ю економ≥чноњ функц≥њ держави;

Ј пол≥тика зм≥нюЇ економ≥чне середовище шл€хом обгрунтуванн€ нових концепц≥й економ≥чного розвитку ≥ њх вт≥ленн€ в економ≥чних реформах.

 

ѕитанн€ про те, наск≥льки пол≥тичний фактор (€ким, у першу чергу, виступаЇ держава) може бути присутн≥м у економ≥ц≥, Ї сп≥рним. ÷ей вплив може бути €к позитивним, так ≥ негативним.  омандуванн€ економ≥кою за допомогою директив обертаЇтьс€ ростом т≥ньовоњ економ≥ки, деф≥цитом товар≥в, втратою економ≥чноњ зац≥кавленост≥, що врешт≥-решт зак≥нчуЇтьс€ кризою сусп≥льноњ системи. јле наст≥льки ж небезпечний ≥ "дикий ринок", що не маЇ зовн≥шнього регулюючого початку.

¬≥дпов≥дно ≥снуЇ необх≥дн≥сть п≥дтримувати пор€док ≥ в≥дрегульован≥сть економ≥чних в≥дносин, стримувати негативн≥ про€ви ринку засобами пол≥тики.

 

 

“ема 5. ѕол≥тична влада





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 855 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1440 - | 1409 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.