Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософський напр€м у педагог≥ц≥




…ого утворюють теч≥њ педагог≥ки, що ірунтуютьс€ на ф≥лософ≥њ неопозитив≥зму, екзистенц≥ал≥зму, неотом≥зму та ≥н.

ѕедагог≥в-теоретик≥в ф≥лософи неопозитив≥зму (ф≥лософська теч≥€, представники €коњ, вважаючи Їдиним джерелом знанн€ емп≥ричн≥ дан≥, намагаютьс€ використовувати при цьому найнов≥ш≥ дос€гненн€ природознавства, математичноњ лог≥ки) ц≥кавл€ть гносеолог≥чн≥ (п≥знавальн≥) установки ≥ принципи методолог≥њ наукового п≥знанн€, оск≥льки ц€ ф≥лософська теч≥€ претендуЇ на загально методолог≥чну роль у сучасн≥й науц≥. …ого представники багато зробили дл€ уточненн€ й систематизац≥њ лог≥чних принцип≥в ≥ методичних прийом≥в наукового досл≥дженн€, застосуванн€ математичних метод≥в досл≥дженн€ в педагог≥ц≥. ѕрагненн€ до використанн€ в педагог≥ц≥ математичних метод≥в св≥дчать про намаганн€ вчених-педагог≥в дос€гти б≥льшоњ об'Їктивност≥ результат≥в своњх досл≥джень. ќднак нер≥дко за складним математичним апаратом досл≥дженн€ педагог≥чних проблем приховуЇтьс€ б≥дн≥сть педагог≥чного зм≥сту, абсолютизац≥€ к≥льк≥сних показник≥в породжуЇ помилков≥ теоретичн≥ висновки.

ѕедагоги-неопозитив≥сти п≥ддають сумн≥ву на€вн≥сть у процесах навчанн€ ≥ вихованн€ об'Їктивних законом≥рностей, що зб≥днюЇ теор≥ю педагог≥ки, а спроби досл≥дженн€ фундаментальних теоретичних проблем вважають "безпл≥дними ≥нтелектуальними спекул€ц≥€ми" каб≥нетних теоретик≥в.

¬ажливим принципом побудови педагог≥ки на засадах неопозитив≥зму Ї њњ де≥деолог≥зац≥€, зв≥льненн€ в≥д зв'€зк≥в ≥з загально ф≥лософськими методолог≥чними основами. ѕредставники ц≥Їњ теч≥њ виступають за навчальн≥ програми, створен≥ на основ≥ загальнолюдських ц≥нностей, в≥льних в≥д будь-€ких пол≥тичних оц≥нок та ≥деолог≥чних установок.

ѕредставники напр€му педагог≥ки, що ірунтуЇтьс€ на ф≥лософи екзистенц≥ал≥зму (ф≥лософський напр€м, €кий предметом ф≥лософ≥њ вважаЇ людину €к духовне начало ≥ њњ бутт€), виход€ть з того, що жодних загальнолюдських €костей, жодноњ "людськоњ природи" не ≥снуЇ, кожен ≥ндив≥д - ун≥кальний, неповторний. “ому ≥нтерес досл≥дника маЇ концентруватис€ на окрем≥й особистост≥, на царин≥ њњ ≥ндив≥дуального бутт€ й св≥домост≥.

Ќа думку екзистенц≥ал≥ст≥в, ≥ндив≥дуальна "внутр≥шн€ сутн≥сть" дитини ("екзистенц≥€") майже недоступна дл€ педагог≥чних вплив≥в, а тому ефективним у формуванн≥ њњ особистост≥ Ї лише самовихованн€. ¬важаючи навчанн€ актуал≥зац≥Їю прихованих зд≥бностей дитини, педагоги-екзистенц≥ал≥сти заперечують необх≥дн≥сть оволод≥нн€ учн€ми системою загальнолюдських знань, передбачених навчальними програмами ≥ п≥дручниками, довод€ть, що дитина маЇ право на свободу вибору знань. “ому цикл предмет≥в, €к≥ п≥дл€гають вивченню, повинен бути не обов'€зковим, а виб≥рковим. «авданн€ вчител€ пол€гаЇ не в озброЇнн≥ учн≥в системою знань, а у створенн≥ спри€тливих умов дл€ саморозкритт€ кожноњ особистост≥. ¬≥н маЇ пропонувати учн€м р≥зноман≥тн≥ навчально-виховн≥ ситуац≥њ, а вони - вибирати т≥, що найб≥льше њм ≥мпонують, завд€ки €ким зможуть найкраще розвинути своњ потенц≥йн≥ можливост≥. ƒл€ цього в клас≥ маЇ панувати невимушена атмосфера, €ка спри€Ї вибору теми зан€тт€, в≥льному пошуку способ≥в њњ реал≥зац≥њ, експериментуванню. Ќайважлив≥шим Ї не р≥вень осв≥ченост≥, не р≥вень знань, €кими озброњла учн€ школа, а вм≥нн€ "слухати своњ внутр≥шн≥ ≥мпульси", п≥знати себе.

ѕредставники педагог≥ки неотом≥зму (ф≥лософське обірунтуванн€ христи€нського в≥ровченн€, рел≥г≥йне тлумаченн€ сучасних природничих концепц≥й) пропагують ≥дею превалюючоњ рол≥ церкви в орган≥зац≥њ шк≥льноњ справи. ” своњх психолого-педагог≥чних досл≥дженн€х вони переконують, що в св≥домост≥ дитини рел≥г≥йн≥ у€вленн€ збагачуютьс€ к≥льк≥сно та €к≥сно, ≥ виокремлюють стад≥њ формуванн€ рел≥г≥йноњ св≥домост≥ у д≥тей. Ќа перш≥й стад≥њ («-6 рок≥в) рел≥г≥йна м≥фолог≥€ сприймаЇтьс€ €к чар≥вна казка. Ќа ƒруг≥й (7-12 рок≥в) д≥ти швидко ос€гають матер≥альний св≥т, що њх оточуЇ, Ѕог дл€ них Ї антропоморфною (людинопод≥бною) сутн≥стю, €ка безпосередньо ф≥зично впливаЇ на переб≥г под≥й у св≥т≥. Ќа трет≥й (≥ндив≥дуальн≥й) стад≥њ (12 рок≥в - пер≥од юнацтва) д≥ти ви€вл€ють велику р≥зноман≥тн≥сть в ≥нтерпретац≥њ рел≥г≥њ, глибоко особист≥сний п≥дх≥д до нењ.

якщо перш≥ дв≥ стад≥њ долаЇ б≥льш≥сть д≥тей, то третьоњ дос€гають не вс≥. “емп рел≥г≥йного розвитку особистост≥ дитини може бути пов≥льн≥шим, н≥ж њњ розвиток в ≥нших сферах. ÷е даЇ п≥дстави де€ким неотом≥стам стверджувати, що залученн€ д≥тей до науково-техн≥чноњ думки спричинюЇ њх в≥дставанн€ в рел≥г≥йному розвитку. «а њх переконанн€м, вихованн€ громад€нина неможливе без прилученн€ його до рел≥г≥њ, адже без нењ неможливе формуванн€ моральноњ св≥домост≥, €ка Ї основою морал≥.

ѕедагоги-неотом≥сти значну увагу прид≥л€ють проблемам зм≥сту осв≥ти. ‘ормально вони не заперечують необх≥дност≥ оволод≥нн€ учн€ми системою наукових знань, проте фактично прагнуть наснажити всю осв≥ту рел≥г≥йним духом, п≥дпор€дкувати њњ ≥нтересам "христи€нського вихованн€".






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 511 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1618 - | 1472 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.