Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ етапи розвитку педагог≥ки




–озвиток педагог≥ки охоплюЇ так≥ стад≥њ: народна педагог≥ка - духовна педагог≥ка - св≥тська педагог≥ка.

Ќародна педагог≥ка

”перше цей терм≥н запровадив украњнський педагог ќлександр ƒухнович (1803-1865) у п≥дручнику "Ќародна педагоги€ в пользу училищ и учителей сельских".

Ќародна педагог≥ка - галузь педагог≥чних знань ≥ досв≥ду народу, що ви€вл€Їтьс€ в дом≥нуючих у нього погл€дах на мету, завданн€, засоби ≥ методи вихованн€ та навчанн€.

…ого використовують на позначенн€ емп≥ричних педагог≥чних знань без належност≥ до конкретноњ етн≥чноњ сп≥льноти. ” 60-т≥ роки XX ст. у педагог≥чну науку запроваджено терм≥н "етпнопедагог≥ка" (√. ¬олков) - галузь педагог≥ки, €ка досл≥джуЇ можливост≥ й ефективн≥ шл€хи реал≥зац≥њ прогресивних педагог≥чних ≥дей конкретного народу в сучасн≥й науково-педагог≥чн≥й практиц≥, способи встановленн€ контакт≥в народноњ педагог≥чноњ мудрост≥ з педагог≥чною наукою, анал≥зуЇ педагог≥чне значенн€ €вищ народного житт€ ≥ визначаЇ њх в≥дпов≥дн≥сть сучасним завданн€м вихованн€.

ƒо особливостей етнопедагог≥ки належать:

- зосереджен≥сть на особистост≥ з њњ проблемами, у р≥зних аспектах життЇд≥€льност≥;

- залученн€ п≥дростаючого покол≥нн€ до прац≥, вихованн€ працелюбства;

- врахуванн€ в навчально-виховн≥й робот≥ з д≥тьми њх в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей, дотриманн€ принципу природо в≥дпов≥дност≥;

- продумана п≥дготовка д≥тей до сп≥лкуванн€ з ровесниками, молодшими ≥ старшими людьми, шанобливе ставленн€ до батьк≥в;

- налаштован≥сть на засвоЇнн€ молодими людьми моральних знань, норм ≥ правил повед≥нки;

- повага до с≥м'њ, њњ ц≥нностей, високий авторитет батьк≥в.

Ќадбанн€ етнопедагог≥ки використовуютьс€ сучасною украњнською нац≥ональною школою в орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу.

”крањнська народна педагог≥ка Ї складовою народознавства (украњнознавства) й водночас одним ≥з засоб≥в його реал≥зац≥њ на практиц≥, тобто Ї основою в≥тчизн€ноњ педагог≥ки народознавства.

ѕедагог≥ка народознавства - напр€м сучасноњ педагог≥ки, шк≥льно/практики, €кий забезпечуЇ засвоЇнн€ учн€ми (в процес≥ продовженн€ творчих традиц≥й, звичањв ≥ обр€д≥в, у д≥€льност≥, повед≥нц≥) культурно-≥сторичних, мистецьких надбань батьк≥в, д≥д≥в ≥ прад≥д≥в.

Ќародознавство у вузькому значенн≥ (етнограф≥€) Ї наукою про культуру, побут народу, його походженн€ й розселенн€, нац≥ональн≥ традиц≥њ, звичањ, обр€ди. ” широкому значенн≥ - це сукупн≥сть сучасних наук про народ, його духовн≥сть, нац≥ональну культуру, ≥стор≥ю, а також здобутки народного ≥ профес≥йного мистецтва, €к≥ в≥дображають багатогранн≥сть житт€ народу, нац≥њ.

¬ажливими складовими народноњ педагог≥ки Ї:

а) родинна педагог≥ка - сукупн≥сть знань ≥ досв≥ду щодо створенн€ ≥ збереженн€ с≥м'њ, трудових, моральних, мистецьких, с≥мейних та ≥нших традиц≥й. ¬она спри€Ї формуванню в д≥тей любов≥ до матер≥ ≥ батька, бабус≥ й д≥дус€, поваги до пам'€т≥ померлих та ≥н.;

б) педагог≥чна деонтолог≥€ (грец. deon- потр≥бне, необх≥дне) - народне вченн€ про виховн≥ обов'€зки батьк≥в перед д≥тьми, вчител≥в - перед учн€ми, виховател≥в - перед вихованц€ми, вироблен≥ народом етичн≥ норми, необх≥дн≥ дл€ виконанн€ ними педагог≥чних функц≥й;

в) педагог≥ка народного календар€ - сукупн≥сть знань про вихованн€ д≥тей та молод≥ посл≥довним залученн€м њх до сезонних роб≥т, звичањв, св€т ≥ обр€д≥в.

—воЇр≥дним феноменом народноњ педагог≥ки в ”крањн≥ Ї козацька педагог≥ка - знанн€ ≥ досв≥д формуванн€ козака-лицар€, мужнього громад€нина з €скраво вираженою украњнською нац≥ональною св≥дом≥стю, твердою волею ≥ характером.

ƒжерелами народноњ педагог≥ки Ї фольклорн≥ твори, етнограф≥чн≥ матер≥али, народн≥ звичањ, традиц≥њ, св€та, ≥грашки та ≥н.

ƒуховна педагог≥ка

«ародженн€ њњ пов'€зано з утвердженн€м важливоњ рол≥ рел≥г≥њ церкви у формуванн≥ й духовному житт≥ особистост≥.

ƒуховна педагог≥ка - галузь педагог≥чних знань ≥ досв≥ду з вихованн€ ≥ навчанн€ особистост≥ засобами рел≥г≥њ.

Ќайб≥льшого розвитку набула вона в епоху середньов≥чч€, коли церква монопол≥зувала духовне житт€ сусп≥льства, спр€мовувала вихованн€ в рел≥г≥йне русло. ѕедагог≥чна думка, €ка до цього розвивалас€ в лов≥ ф≥лософ≥њ, стала складовим елементом теолог≥њ. ” церковних ≥ монастирських школах на «аход≥, у мусульманських мектебах (початкових школах дл€ хлопчик≥в), у школах брахман≥в (жерц≥в) у ≤нд≥њ вихованн€ мало €скраво виражений теолог≥чний характер. —уттЇво збагатили розвиток тогочасноњ духовноњ педагог≥ки христи€нськ≥ теологи  в≥нт-—ептим≥й-‘лоренс “ертулл≥ан (прибл. 160-222), јвгустин (Ѕлаженний) јврел≥й (354-430), ‘ома јкв≥нський (1225-1274).

”продовж тис€чол≥ть рел≥г≥€ Ї неперевершеною ≥ незам≥нною основою життЇд≥€льност≥ багатьох людей, €к≥ знаход€ть у н≥й найун≥версальн≥шу систему реал≥зац≥њ свого духовного я, захисту в≥д негативних €вищ св≥ту. ¬имагаючи в≥д в≥руючоњ людини пост≥йноњ в≥дпов≥дальност≥ за своњ думки ≥ вчинки, рел≥г≥€ на основ≥ свободи вибору даруЇ особистост≥ ≥стинну свободу. ÷им зумовлена навернен≥сть до рел≥г≥йних джерел соц≥ального бутт€ людства, неаби€ка увага до них педагог≥чноњ теор≥њ ≥ практики.

—в≥тська педагог≥ка

—воњм кор≥нн€м вона-с€гаЇ давнього св≥ту. ѕерш≥ спроби узагальнити досв≥д вихованн€, сформулювати певн≥ педагог≥чн≥ положенн€, ≥дењ було зроблено в давн≥х  итањ, ≤нд≥њ, √рец≥њ та –им≥. “огочасн≥ ф≥лософськ≥ трактати м≥ст€ть перш≥ педагог≥чн≥ узагальненн€, зокрема щодо проблеми сп≥вв≥дношенн€ пол≥тики ≥ вихованн€, особистост≥ й держави, мети, зм≥сту ≥ правил виховноњ д≥€льност≥.

ќсоблив≥сть св≥тськоњ педагог≥ки пол€гаЇ у науковому погл€д≥ на проблему навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей, в≥дпов≥дному анал≥з≥ педагог≥чноњ практики, обірунтуванн≥ рац≥ональних форм ≥ метод≥в њњ вдосконаленн€.

” процес≥ становленн€ педагог≥ка структурно розвивалас€ €к наука, що маЇ власн≥ закони та законом≥рност≥. ўоправда, педагог≥чн≥ законом≥рност≥ мають специф≥чн≥ особливост≥. ¬одночас педагог≥ка розвивалась ≥ €к практика, що допомагаЇ оперативно вир≥шувати складн≥ педагог≥чн≥ проблеми навчально-виховного процесу, ≥ €к мистецтво, €ке потребуЇ творчого натхненн€ вчител€, майстерност≥ педагог≥чного впливу.

Ќайоптимальн≥ше, коли вс≥ структурн≥ елементи педагог≥ки поЇднуютьс€. «нанн€ педагог≥чноњ науки автоматично не забезпечуЇ усп≥ху вчительськоњ ƒ≥€льност≥. ƒл€ цього вчитель маЇ не лише глибоко засвоњти теор≥ю, а й оволод≥ти методикою ≥ техн≥кою педагог≥чного процесу. “ому педагог≥чна практика ірунтуЇтьс€ не т≥льки на науц≥ про вихованн€, а й на творчому натхненн≥, мистецтв≥ вчител€.

–озкриваючи об'Їктивн≥ законом≥рност≥ вихованн€ ≥ навчанн€, педагог≥ка, будучи водночас ≥ прикладною наукою, окреслюЇ шл€хи практичного застосуванн€ теоретичних положень. —правжн€ майстерн≥сть, високе мистецтво вчител€ завжди спираютьс€ на науков≥ знанн€. ” свою чергу, на п≥дстав≥ узагальненн€ досв≥ду передових учител≥в педагог≥чна наука формулюЇ правила вихованн€ ≥ навчанн€.

”крањнська нац≥ональна педагог≥ка в≥дроджуЇтьс€ на принципах демократ≥њ та гуман≥зму. ¬ н≥й окреслилис€ нов≥ напр€ми:

-- педагог≥ка сп≥вроб≥тництва (передбачаЇ сп≥льну д≥€льн≥сть учител€ ≥ учн€, що ірунтуЇтьс€ на взаЇморозум≥нн≥, Їдност≥ њхн≥х ≥нтерес≥в ≥ прагнень, метою €коњ Ї особист≥сний розвиток школ€р≥в у процес≥ навчанн€ й вихованн€);

- особист≥сно зор≥Їнтована педагог≥ка (покликана максимально наблизити зм≥ст ≥ методику навчально-виховного процесу до ≥нтерес≥в, нахил≥в, потреб ≥ життЇвих ц≥лей особистост≥ школ€ра);

- педагог≥ка життЇтворчост≥ (проголошуЇ необх≥дн≥сть творчого п≥дходу до орган≥зац≥њ навчально-п≥знавальноњ та поза навчальноњ д≥€льност≥ школ€р≥в);

- педагог≥ка толерантност≥ (спираЇтьс€ на терпим≥сть до чужих думок ≥ в≥рувань).

Ѕурхливий розвиток людськоњ цив≥л≥зац≥њ, означений пон€тт€м "глобал≥зац≥€", супроводжуЇтьс€ виникненн€м нових гуман≥тарних проблем, €к≥ стосуютьс€ осв≥тньо-виховноњ сфери, що потребуЇ посиленоњ уваги педагог≥чноњ думки до нових реал≥й бутт€ людства, оптимального поЇднанн€ традиц≥й ≥ новаторства.

ƒжерелами розвитку педагог≥ки Ї педагог≥чна спадщина минулого (чимало положень педагог≥в минулого ≥ нин≥ Ї злободенними), сучасн≥ педагог≥чн≥ досл≥дженн€ (збагачують педагог≥чну думку новими ≥де€ми), передовий педагог≥чний досв≥д (даЇ змогу з'€сувати законом≥рност≥, закони, що живл€ть нов≥ теор≥њ, концепц≥њ, прогнози).






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 557 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1405 - | 1210 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.