Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уб'Їкти ≥ об'Їкти громадськоњ думки




√ромадська думка Ї складним, ч≥тко структурованим феноменом. њњ суб'Їктом (нос≥Їм) Ї певн≥ групи насе≠ленн€. ѕроблема встановленн€ суб'Їкта громадськоњ ду≠мки досить складна. “ак, дл€ полстер≥в (особи, €к≥ регул€рно провод€ть опитуванн€ громадськоњ думки) суб'Ї≠ктами громадськоњ думки Ї респонденти, €к≥ становл€ть б≥льш≥сть у межах виб≥рки або певноњ соц≥альноњ катего≠р≥њ громад€н, €к≥ потрапили до нењ. “аке суто арифмети≠чне визначенн€ суб'Їкт≥в громадськоњ думки було гост≠ро розкритиковане соц≥ологами, €к≥ вважають, що цю проблему сл≥д вир≥шувати, послуговуючись передус≥м €к≥сними критер≥€ми.

ѕри з'€суванн≥ суб'Їкта громадськоњ думки необх≥д≠но розр≥зн€ти пон€тт€ Ђсуб'Їктї ≥ Ђвиразникї громад≠ськоњ думки. ¬иразниками громадськоњ думки можуть бути €к окрем≥ ≥ндив≥ди (пол≥тичн≥ д≥€ч≥, журнал≥сти, письменники), так ≥ групи людей. Ќос≥Їм, суб'Їктом громадськоњ думки може бути орган≥чно ц≥л≥сна група людей, що даЇ змогу розгл€дати досл≥джуване €к ц≥л≥с≠не, в≥дносно самост≥йне утворенн€. “обто, ≥дентиф≥кую≠чи суб'Їкти громадськоњ думки, необх≥дно насамперед звертати увагу на особливост≥ зв'€зку м≥ж ≥ндив≥дами. ¬≥н може бути стаб≥льним, невидадковим, створюючи на основ≥ сп≥льних, глибоко усв≥домлених ≥нтерес≥в, ц≥нностей, соц≥ального статусу, об'Їктивних умов жит≠т€, сп≥льноњ прац≥ певну орган≥чну ц≥л≥сн≥сть (велик≥ соц≥альн≥ сп≥льноти, класи, сусп≥льство, м≥жнародна громадськ≥сть тощо), або спонтанним, випадковим, плинним ≥ створювати механ≥чну ц≥л≥сн≥сть (черга, на≠товп, публ≥ка, соц≥альн≥ кола, аудитор≥€ засоб≥в масо≠воњ комун≥кац≥њ).

¬становленн€ суб'Їкт≥в громадськоњ думки маЇ ч≥≠ткий ≥сторичний контекст, що пов'€зано з р≥зними етапами розвитку сусп≥льства. “ак, у до≥ндустр≥альних сусп≥льствах суб'Їктом громадськоњ думки була публ≥ка, громада, сусп≥льство. ” сучасному сусп≥льс≠тв≥ внасл≥док бурхливого розвитку засоб≥в масовоњ ко≠мун≥кац≥њ, ≥ндустр≥ал≥зац≥њ й урбан≥зац≥њ пор€д ≥з пуб≠л≥кою виникаЇ такий €к≥сно новий њњ р≥зновид, €к аудитор≥€ Ч ст≥йка сукупн≥сть людей, у €к≥й ≥ндив≥≠ди пов'€зан≥ не безпосередн≥ми контактами, а певни≠ми ц≥нност€ми, ≥нтересами ≥ потребами, сп≥льними формами, способами, що задовольн€ють ц≥ потреби, сп≥льною зац≥кавлен≥стю в пошуку в≥дпов≥дноњ ≥нфор≠мац≥њ тощо. “ому нин≥, встановлюючи суб'Їкти громадськоњ думки, сл≥д брати до уваги ≥нтегруючу роль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ, €к≥ транслюють певн≥ ц≥нност≥, вз≥рц≥ соц≥альноњ повед≥нки, формують ≥ встановлюють нов≥ зв'€зки м≥ж людьми. Ќа цих заса≠дах консол≥дуютьс€ сусп≥льн≥ утворенн€ Ч суб'Їкти громадськоњ думки. њх основою можуть стати: етн≥чн≥ уклади; добров≥льн≥ об'Їднанн€, у д≥€льност≥ €ких особливу роль в≥д≥грають спец≥ал≥зован≥ канали кому≠н≥кац≥њ; св≥ти сп≥льних ≥нтерес≥в, уподобань ≥ життЇ≠вих стил≥в. Ќайголовн≥шим критер≥Їм ≥дентиф≥кац≥њ нових суб'Їкт≥в громадськоњ думки Ї сп≥льн≥сть ≥нте≠ресу у розв'€занн≥ певноњ проблеми. ≤ншими словами, суб'Їктами громадськоњ думки можуть бути €к соц≥≠альн≥ утворенн€, що постали на ірунт≥ специф≥чних об'Їктивних умов житт€, розпод≥лу прац≥, так ≥ сп≥ль≠ноти, утворен≥ масовою комун≥кац≥Їю, ≥деолог≥чними чинниками тощо.

 

ќб'Їктом громадськоњ думки Ї конкретн≥ €вища, проблеми, теми, щодо €ких може бути висловлена дум≠ка громадськост≥. –≥зноман≥тн≥сть €вищ, факт≥в, ситуа≠ц≥й, процес≥в соц≥ального житт€ породжуЇ р≥зноман≥т≠н≥сть людських суджень. ѕроцес матер≥ального вироб≠ництва, духовне житт€ сусп≥льства теж можуть бути об'Їктом громадськоњ думки. ” прост≥р њњ ≥нтерес≥в по≠трапл€ють €к €вища, що в≥дбуваютьс€ у соц≥ально-економ≥чн≥й, пол≥тичн≥й сферах, так ≥ проблеми осв≥≠ти, вихованн€, охорони здоров'€ тощо. ѕроблема об'Їкта громадськоњ думки найчаст≥ше постаЇ у при≠кладних досл≥дженн€х, коли ви€вл€ють Ђножиц≥ї м≥ж питанн€ми, €к≥ ц≥кавл€ть населенн€, та питанн€≠ми, €к≥ висв≥тлюЇ преса, вир≥шують органи управл≥н≠н€. ѕод≥бн≥ Ђножиц≥ї виникають м≥ж громадською думкою, €ка засв≥дчуЇ розум≥нн€ населенн€м певних актуальних проблем сусп≥льства, ≥ думкою експерт≥в щодо них.

 

ѕри встановленн≥ об'Їкт≥в громадськоњ думки беруть до уваги:

Ч загальну здатн≥сть суджень громадськоњ думки в≥ддзеркалювати соц≥альну реальн≥сть, в≥дображати по≠д≥њ ц≥Їњ реальност≥;

Ч формальн≥ критер≥њ, за €кими певне €вище, по≠д≥€, проблема стають об'Їктом громадськоњ думки: сус≠п≥льний ≥нтерес, доц≥льн≥сть, дискус≥йн≥сть, компетент≠н≥сть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 423 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1353 - | 1175 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.