Отримана в ході польових робіт інформація не випадково називається первинною.
Виходячи з неї, неможливо установити ті залежності, які кладуться в основу соц
іологічних висновків і рекомендацій. Тому вона має потребу в трансформуванні у
вторинну інформацію, представлену у вигляді таблиць, графіків, рівнянь, коефіцієнтів
тощо показників. Суть цього трансформування – узагальнення первинної інформації,
її перетворення в зручну для наступного аналізу. Розрізняють «твердий» і «м’який»
способи обробки первинної інформації й аналізу вторинних даних. Про «м’який» тип
мова йтиме в останньому розділі, де описуватимуться якісні методи соціологічних
досліджень. Зараз будемо говорити про «тверду» обробку, що властива кількісним
методам.
Раніше говорилося про ручну і машинну обробку кількісної інформації. Перший
варіант – учорашній день соціології. Сучасне середнє за масштабами емпіричне досл
ідження, проведене на основі кількісних методів, дає біля ста тисяч байт (одиниць)
інформації, а велике дослідження – біля мільйона байт. Зрозуміло, що обробка наст
ільки об’ємної інформації ручним способом неможлива.
Машинна обробка первинних даних передбачає комплекс таких операцій і процедур.
По-перше, вибракування, тобто відсівання з загального масиву зібраних анкет
(бланків інтерв’ю, експертних карт тощо) тих, котрі не зовсім заповнені, недбало, з
виправленнями, що виключають можливість чіткого визначення відповіді респондента,
чи іншими порушеннями інструкцій до їх заповнення. Такого роду дослідницькі
документи визнаються недійсними і віддаляються з подальшого використання.
По-друге, ремонт вибірки, необхідність якої зумовлена вибракуванням. Відсівання
ряду документів призводить до порушення параметрів раніше визначеної вибірки.
Тому виникає потреба відшкодування забракованих документів новими, тобто
проведення додаткового збору інформації. Ця операція, як і перша, робиться і при
ручній обробці.
По-третє, докодування отриманої інформації, її уніфікація і формалізація до ступеня,
за якого вона стає придатною до введення в ЕОМ. Це трудомістка технічна операц
ія починається в період польових робіт, але може бути довершена тільки після
отримання всього масиву первинних даних. Уже хоча б тому, що пронумерувати всі
отримані документи, точніше, привласнити кожному з них свій код, можна тільки
маючи їх усі. Крім того, всі варіанти думок респондентів, що підлягають формалі-
зації, виявляться тільки із завершенням польового етапу.
По-четверте, перенос інформації на машинні носії – перфокарти і перфострічки,
магнітні диски і стрічки тощо. Природно, що вибір носія залежить від типу і виду
наявних у розпорядженні соціологів ЕОМ.
По-п’яте, введення даних в ЕОМ і організація введеної інформації відповідно до
використовуваного пакета прикладних програм машинної обробки.
Юрій М.Ф. Соціологія
По-шосте, перевірка якості введеної інформації і корекція виявлених помилок. Для
цього використовуються спеціальні процедури виявлення перекрученої інформації і її
виправлень, а також програми коректування і перетворення даних, що входять у загальний
пакет програм машинної обробки.
По-сьоме, уточнення системи кількісних показників, на основі яких буде виробля
ється весь наступний аналіз інформації, і формулювання завдань на їх машинне
встановлення. При цьому враховується, з одного боку, операціоналізація понять, яка
міститься в дослідницькій програмі, а з іншого, плановане використання методів математичного
аналізу отриманої інформації.
По-восьме, виконання згаданих завдань, отримання необхідних цифр, таблиць,
шкал, графіків, індексів, коефіцієнтів і інших кількісних характеристик досліджуваних
явищ і процесів. Особливу значимість для наступного аналізу інформації мають
матриці даних, без яких неможливе застосування більшості математичних методів. У
соціології використовують п’ять основних різновидів матриць: а) матриця «об’єктознака
»; б) таблиця близькості ознак; в) матриця коефіцієнтів зв’язків між ознаками;
г) матриця відстаней між об’єктами; д) матриця близькості між об’єктами чи ознаками.
Отримання цих матриць – головний критерій завершення етапу машинної обробки
первинної соціологічної інформації кількісної властивості.
