Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбробка первинноњ ≥нформац≥њ




ќтримана в ход≥ польових роб≥т ≥нформац≥€ не випадково називаЇтьс€ первинною.

¬иход€чи з нењ, неможливо установити т≥ залежност≥, €к≥ кладутьс€ в основу соц

≥олог≥чних висновк≥в ≥ рекомендац≥й. “ому вона маЇ потребу в трансформуванн≥ у

вторинну ≥нформац≥ю, представлену у вигл€д≥ таблиць, граф≥к≥в, р≥вн€нь, коеф≥ц≥Їнт≥в

тощо показник≥в. —уть цього трансформуванн€ Ц узагальненн€ первинноњ ≥нформац≥њ,

њњ перетворенн€ в зручну дл€ наступного анал≥зу. –озр≥зн€ють Ђтвердийї ≥ ЂмТ€кийї

способи обробки первинноњ ≥нформац≥њ й анал≥зу вторинних даних. ѕро ЂмТ€кийї тип

мова йтиме в останньому розд≥л≥, де описуватимутьс€ €к≥сн≥ методи соц≥олог≥чних

досл≥джень. «араз будемо говорити про Ђтвердуї обробку, що властива к≥льк≥сним

методам.

–ан≥ше говорилос€ про ручну ≥ машинну обробку к≥льк≥сноњ ≥нформац≥њ. ѕерший

вар≥ант Ц учорашн≥й день соц≥олог≥њ. —учасне середнЇ за масштабами емп≥ричне досл

≥дженн€, проведене на основ≥ к≥льк≥сних метод≥в, даЇ б≥л€ ста тис€ч байт (одиниць)

≥нформац≥њ, а велике досл≥дженн€ Ц б≥л€ м≥льйона байт. «розум≥ло, що обробка наст

≥льки обТЇмноњ ≥нформац≥њ ручним способом неможлива.

ћашинна обробка первинних даних передбачаЇ комплекс таких операц≥й ≥ процедур.

ѕо-перше, вибракуванн€, тобто в≥дс≥ванн€ з загального масиву з≥браних анкет

(бланк≥в ≥нтервТю, експертних карт тощо) тих, котр≥ не зовс≥м заповнен≥, недбало, з

виправленн€ми, що виключають можлив≥сть ч≥ткого визначенн€ в≥дпов≥д≥ респондента,

чи ≥ншими порушенн€ми ≥нструкц≥й до њх заповненн€. “акого роду досл≥дницьк≥

документи визнаютьс€ нед≥йсними ≥ в≥ддал€ютьс€ з подальшого використанн€.

ѕо-друге, ремонт виб≥рки, необх≥дн≥сть €коњ зумовлена вибракуванн€м. ¬≥дс≥ванн€

р€ду документ≥в призводить до порушенн€ параметр≥в ран≥ше визначеноњ виб≥рки.

“ому виникаЇ потреба в≥дшкодуванн€ забракованих документ≥в новими, тобто

проведенн€ додаткового збору ≥нформац≥њ. ÷€ операц≥€, €к ≥ перша, робитьс€ ≥ при

ручн≥й обробц≥.

ѕо-третЇ, докодуванн€ отриманоњ ≥нформац≥њ, њњ ун≥ф≥кац≥€ ≥ формал≥зац≥€ до ступен€,

за €кого вона стаЇ придатною до введенн€ в ≈ќћ. ÷е трудом≥стка техн≥чна операц

≥€ починаЇтьс€ в пер≥од польових роб≥т, але може бути довершена т≥льки п≥сл€

отриманн€ всього масиву первинних даних. ”же хоча б тому, що пронумерувати вс≥

отриман≥ документи, точн≥ше, привласнити кожному з них св≥й код, можна т≥льки

маючи њх ус≥.  р≥м того, вс≥ вар≥анти думок респондент≥в, що п≥дл€гають формал≥-

зац≥њ, ви€вл€тьс€ т≥льки ≥з завершенн€м польового етапу.

ѕо-четверте, перенос ≥нформац≥њ на машинн≥ нос≥њ Ц перфокарти ≥ перфостр≥чки,

магн≥тн≥ диски ≥ стр≥чки тощо. ѕриродно, що виб≥р нос≥€ залежить в≥д типу ≥ виду

на€вних у розпор€дженн≥ соц≥олог≥в ≈ќћ.

ѕо-пТ€те, введенн€ даних в ≈ќћ ≥ орган≥зац≥€ введеноњ ≥нформац≥њ в≥дпов≥дно до

використовуваного пакета прикладних програм машинноњ обробки.

ёр≥й ћ.‘. —оц≥олог≥€

ѕо-шосте, перев≥рка €кост≥ введеноњ ≥нформац≥њ ≥ корекц≥€ ви€влених помилок. ƒл€

цього використовуютьс€ спец≥альн≥ процедури ви€вленн€ перекрученоњ ≥нформац≥њ ≥ њњ

виправлень, а також програми коректуванн€ ≥ перетворенн€ даних, що вход€ть у загальний

пакет програм машинноњ обробки.

ѕо-сьоме, уточненн€ системи к≥льк≥сних показник≥в, на основ≥ €ких буде виробл€

Їтьс€ весь наступний анал≥з ≥нформац≥њ, ≥ формулюванн€ завдань на њх машинне

встановленн€. ѕри цьому враховуЇтьс€, з одного боку, операц≥онал≥зац≥€ пон€ть, €ка

м≥ститьс€ в досл≥дницьк≥й програм≥, а з ≥ншого, плановане використанн€ метод≥в математичного

анал≥зу отриманоњ ≥нформац≥њ.

ѕо-восьме, виконанн€ згаданих завдань, отриманн€ необх≥дних цифр, таблиць,

шкал, граф≥к≥в, ≥ндекс≥в, коеф≥ц≥Їнт≥в ≥ ≥нших к≥льк≥сних характеристик досл≥джуваних

€вищ ≥ процес≥в. ќсобливу значим≥сть дл€ наступного анал≥зу ≥нформац≥њ мають

матриц≥ даних, без €ких неможливе застосуванн€ б≥льшост≥ математичних метод≥в. ”

соц≥олог≥њ використовують пТ€ть основних р≥зновид≥в матриць: а) матриц€ ЂобТЇктознака

ї; б) таблиц€ близькост≥ ознак; в) матриц€ коеф≥ц≥Їнт≥в звТ€зк≥в м≥ж ознаками;

г) матриц€ в≥дстаней м≥ж обТЇктами; д) матриц€ близькост≥ м≥ж обТЇктами чи ознаками.

ќтриманн€ цих матриць Ц головний критер≥й завершенн€ етапу машинноњ обробки

первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ к≥льк≥сноњ властивост≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 605 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1281 - | 1040 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.