Наслідки застосування ядерної зброї

Глобальною проблемою для людства залишається ядерна небезпека. В останні

роки, особливо після того, як була розроблена концепція «ядерної ночі» і «ядерної зими»,

виникла гостра необхідність ретельного аналізу різних, зокрема і медико-біологічних,

наслідків застосування ядерної зброї і ядерних випробувань, а також мирного використання

атомної енергії безпосередньо для життя і здоров’я людей і середовища їх проживання.

Фахівці дійшли висновку, що вже одна наявність величезних ядерних арсеналів

постійно травмує психіку великої кількості людей. Як відзначають психіатри, психологи,

число захворювань неврозами з кожним роком зростає. При цьому масовим фактором

розвитку неврозів виступає саме нагромадження ядерних озброєнь, страх перед ядерною

війною.

Один із проявів неврозів – рух «сурвайвелістів». Його учасники прагнуть до індив

ідуального виживання при ядерному конфлікті. Для цього створюються, звичайно в

малонаселених районах, спеціально підготовлені й обладнані притулки індивідуального

і групового користування з запасами продовольства, інших засобів виживання,

які передбачається використовувати в критичний період.

Використання ядерної зброї у військовому конфлікті спричинить за собою не

тільки масове руйнування продуктивних сил, загибель людей, але й глибоку необоротну

зміну всієї системи цінностей. Людина вже не буде здатна сприймати свою повед

інку через призму сучасних відносин, традиційних моральних норм. Неминучий

ріст у поведінці людей індивідуалізму, зневаги до інтересів суспільства. Іншими словами,

багато що говорить за те, що представники людства, які змогли б пройти через

усі жахи тотальної ядерної катастрофи, швидше за все будуть готові довершити руйнування

цивілізації в набагато більшому ступені, ніж сприяти її відтворенню.

Що стосується передбачуваних наслідків глобального ядерного зіткнення, то експерти

висловлюють думку про можливу в зв’язку з цим деградацію людського роду,

тому що будуть спостерігатися розпад особистості, певна «біологізація» людей при

рості агресивності, прагненні до самознищення, абсолютна непередбачуваність їх

поведінки. Це призведе, у кінцевому рахунку, до повної деморалізації і дегуманізації

суспільства, порушення всіх соціальних структур, загального хаосу.

При оцінці віддалених наслідків ядерного конфлікту необхідно враховувати одну

надзвичайно важливу обставину – синергізм, у результаті якого неминуче відбудеться

тотальне враження наступних поколінь пухлинними захворюваннями, що, власне

кажучи, аналогічно епідемії раку.

Не викликає сумнівів абсурдність гіпотези про можливість досягнення перемоги

в ракетно-ядерній війні. Визнано, що наука не може запропонувати світу реального

захисту від наслідків ядерної війни. Медицина не дасть не тільки ефективної, але

навіть реальної допомоги населенню. У зв’язку з цим були переглянуті і самі можливост

і медицини з надання допомоги населенню. «Головний висновок лікарів поля181

Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття

гає в тому, що в умовах, коли зруйновані лікарні, порушені електрифікація, водопостачання,

каналізація, коли харчові продукти і медикаменти заражені радіацією, а лікарі

гинуть так само, як і інші люди, неможливо уявити собі, що вдасться надати допомогу

величезній кількості потерпілих». Слід відмітити, що до думки про обмежені можливост

і медицини у випадку виникнення ядерної війни самі лікарі дійшли порівняно

недавно.

Поки відомі далеко не всі небезпечні варіанти мирного використання атомної

енергії для біосфери, життя і здоров’я людства.

В роки проведення випробувань поверхня Землі буквально світилася від радіоактивних

випромінювань: на кожному квадратному метрі вибухали щомиті десятки

тисяч радіоактивних атомів. Мабуть, важко вказати інший приклад такого глобального

вторгнення людини в життя біосфери. Випробування стали першим в історії цивілізації

глобально небезпечним експериментом, у результаті якого смертоносні радіоактивні

частки були розсіяні по всій планеті. Величезна кількість радіоактивних речовин утягу

ється в процеси, що тривають у біосфері, накопичується в ґрунтах, водах і, головне, у

живих організмах, безперешкодно бомбардуючи їх своїми випромінюваннями. Глобальне

радіоактивне забруднення біосфери призвело до постійного опромінення населення

всієї земної кулі. Що стосується віддалених наслідків ядерних вибухів, то фактично з

того часу, як була винайдена ядерна зброя і почалися її випробування, ступінь небезпеки

радіоактивного зараження і його наслідків або недооцінювалася, або свідомо з усіляких

причин занижувався.

Парадоксально, але й нині вважається, що збільшення фонового випромінювання

в результаті випробувань ядерної зброї, що проводилися в атмосфері, не призвело до

істотного збільшення канцерогенного ризику. Однак у багатьох країнах світу за останн

є десятиліття різко зросла частота пухлинних захворювань. Це загальнолюдське

лихо, на жаль, майже ніхто не пов’язує з наслідками випробувань ядерної зброї.

Підступність такого впливу полягає в тому, що малі дози не викликають помітних

змін у стані здоров’я. Водночас на сучасному рівні знань доведено, що так званий

«граничний ефект» у дії випромінювань на спадковість людини вісутній. Іншими словами,

нешкідливих з генетичної точки зору доз просто немає, кожна викликає негативний

вплив.

Навіть після катастрофи в Чорнобилі представники ядерної енергетики продовжують,

як і колись, запевняти в тому, що подібні аварії практично виключені і що

при нормальній роботі АЕС радіаційний фон навколо них не перевищує природного.

Коли на початку травня 1986 р. у сто разів збільшився радіаційний фон у воді Київського

водосховища, Мінздрав, Мінводгосп і Держкомгідромет СРСР відразу підвищили

в сто разів норми гранично припустимої концентрації і заявили, що причин

для тривоги немає.

Трагедія полягає в тому, що після руйнування АЕС навколишнє середовище стає

якісно іншим, а саме – непридатним для проживання людей, нездатне відтворювати

і підтримувати життя, воно несе на собі печатку руйнування і деградації. Про це

свідчать невдалі експерименти з «рекультивації» (відновлення нормальної життє-

діяльності) флори на атолах Бікіні, які довгі роки слугували полігоном для випробування

ядерних бомб. Відновлення проводили шляхом зняття верхніх шарів ґрунту і посадки

нових, неопромінених дерев, чагарників, злаків.

Відомо, що в результаті зараження навколишнього середовища при руйнуванні

АЕС концентрація радіоактивних речовин в організмах може бути в десятки, сотні

Юрій М.Ф. Соціологія

разів вище рівня токсичного забруднення навколишнього середовища. Рослини і тварини

засвоюють кальцій і калій. Тим часом дуже небезпечні для людини довгоживучі

радіоактивні нукліди ядерного циклу стронцій – 90 і цезій – 137 за хімічними властивостями

еквівалентні, відповідно, кальцію і калію і тому засвоюються рослинами і

тваринами. У результаті їх концентрація в деяких сільськогосподарських рослинах

перевищує їх кількість у зараженому ґрунті в 7-100 разів, Ще більш яскравий приклад:

при радіоактивному зараженні води риби і водяні рослини накопичують небезпечн

і радіонукліди до концентрації, у десятки і сотні разів перевищуючу їх концентрац

ію у воді.

Радіоекологи попередили про можливу в результаті радіоактивного забруднення

середовища глобальну катастрофу: великий кругообіг речовин, що існує в природі, із

кругообігу життя здатний перетворитися в кругообіг смерті.

У випадку потрапляння радіонуклідів в організм людини фахівці говорять уже не

про зовнішнє, а про внутрішнє опромінення, найбільш небезпечне, у якого є свої особливост

і. Кожен радіонуклід поводиться по-своєму, має свої місця прикладення –

найбільш уразливі органи, тканини чи системи організму, які називаються «критичними

». Наприклад, при надходженні радіоактивного йоду в організм близько

30 відсотків його накопичується в щитовидній залозі, яка вважається стосовно нього

критичним органом. Ціла група радіонуклідів (стронцій тощо) концентрується в

кістах, де вони і відкладаються. Цезій розподіляється рівномірно в м’язовій тканині.

Нині доведено, що навіть незначне іонізуюче опромінення може мати важкі наслідки

для живих організмів і, насамперед, для людини. Так, прихована генетична шкода

впливу радіоактивності може проявитися в людей через 5-15 і навіть 20-25 і більш

років у масовій епідемії раку, лейкемії й інших хвороб, що викликають смерть чи кал

іцтво. Причому важкі наслідки враження наступних поколінь виявляються не в першому,

навіть не в другому і третьому, а починаючи з четвертого покоління. Свідчення

тому – жертви атомних бомбардувань японських міст Хіросіми і Нагасакі, нещасних

випадків на атомних електростанціях, численних експериментів з радіоактивними речовинами,

проведених у лабораторіях розвинутих країн світу.

Причому не тільки аварії на атомних електростанціях становлять велику небезпеку,

але й їх нормальне функціонування призводить до створення великої кількості

радіоактивних відходів. У світі майже 400 атомних електростанцій, але поки немає ні

однієї довгострокової програми поховання радіоактивних відходів. Інакше кажучи,

побудували будинок, не подбавши, куди будуть прибиратися відходи.

У США існує Інститут всесвітньої вахти (Вашингтон) – незалежна, безприбуткова

наукова організація, яка працює над прогнозами і виконує роль системи раннього опов

іщення. Фахівці пророкують, що наступна серйозна аварія на АЕС може відбутися

в найближчі 5 років. До яких наслідків це призведе, якщо відомо, що в тридцятикі-

лометровій зоні навколо АЕС проживає майже 700 млн чоловік. У США плани евакуац

ії населення розраховані на зону в 16 км. В Україні довелося евакуювати все населення

в тридцятикілометровій зоні від АЕС, а всі діти були вивезені в радіусі 150 км. Прим

ітно, що експеримент у Чорнобилеві проводився наприкінці робочого тижня, уночі,

коли люди стомлюються, знижується їх увага. Звідси така маса помилок. Спочатку потужн

ість реактора упала до 1 відсотка, а потім за 4 секунди зросла в 1000 разів.

Список подібних аварій уже немалий. Катастрофа в Бхопале (Індія), забруднення

берегів ріки Міссурі діоксином, спустошення В’єтнаму хімічними дефоліантами,

загибель Чорного лісу у ФРН через кислотні дощі тощо.

Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття

Чорнобильська аварія дала людям можливість побачити риси їх недалекого майбутнього.

І те, що вони побачили, м’яко говорячи, їм не сподобалося. У Фінляндії

4000 жінок оголосили про своєрідний страйк, заприсягшись не вагітніти, поки уряд

не змінить свого ставлення до атомної програми.

Від якості і своєчасності вирішення глобальних проблем людства залежить особисте

щастя і благополуччя кожного з нас, оскільки людина є членом не тільки своєї

сім’ї, колективу, міста, але і всієї планети.