Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬лада: сутн≥сть, структура, джерела та ресурси




ѕредмет вивченн€ пол≥толог≥њ.

ѕол≥толог≥€ (грец. politika Ц державн≥ й сусп≥льн≥ справи ≥ logos Ц слово, пон€тт€, вченн€) Ц наука, обТЇктом €коњ Ї пол≥тика ≥ њњ в≥дносини з особист≥стю та сусп≥льством.

ѕ–≈ƒћ≈“ќћ пол≥толог≥њ Ї вивченн€ обТЇктивних законом≥рностей св≥тового пол≥тичного процесу, пол≥тичних в≥дносин в окремих крањнах ≥ групах держав; в≥дносини м≥ж класами, державами, нац≥€ми, де головне завданн€ пол€гаЇ в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управл≥нн€ соц≥ально-пол≥тичними процесами.

ѕол≥толог≥€ виступаЇ €к спец≥альна теор≥€ пол≥тики, котра в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших наук наступним:

Ц вивчаЇ пол≥тичну сферу сусп≥льного житт€ не в загальному р€ду багатьох ≥нших обТЇкт≥в, €к це робл€ть, наприклад, ф≥лософ≥€, соц≥олог≥€ чи ≥стор≥€, а €к Їдиний ≥ основний обТЇкт;

Ц вивчаЇ не окрем≥ аспекти пол≥тичного житт€, а розгл€даЇ його €к багатом≥рну, ц≥л≥сну систему;

Ц головним своњм предметом маЇ п≥знанн€ законом≥рностей д≥€льност≥ з кер≥вництва та управл≥нн€ сусп≥льством на основ≥ публ≥чноњ влади.

Ц маЇ на мет≥ виробити знанн€, €к≥ дадуть змогу ор≥Їнтуватис€ в навколишньому св≥т≥ й завд€ки цьому активно освоювати, перетворювати його, передбачати й св≥домо формувати пол≥тичну сутн≥сть сусп≥льства, упор€дковувати стосунки м≥ж людьми на засадах загальнолюдських ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

—”“Ќ≤—“№ ѕќЋ≤“ќЋќ√≤ѓ пол€гаЇ в анал≥з≥ структури державноњ влади, функц≥онуванн≥ пол≥тичних ≥нститут≥в, њх в≥дносин з пол≥тичними ≥де€ми ≥ теор≥€ми в р≥зних пол≥тичних системах, пол≥тичноњ культури, взаЇмозв'€зку пол≥тики з економ≥кою, з ≥ншими формами сусп≥льноњ св≥домост≥ та д≥€льност≥. «важаючи на те, що сутн≥стю пол≥тики Ї не влада, а управл≥нн€ сусп≥льством (влада виступаЇ лише засобом пол≥тики), пол≥толог≥€ може бути визначена ≥ €к наука про законом≥рност≥ д≥€льност≥ з кер≥вництва та управл≥нн€ сусп≥льством на основ≥ публ≥чноњ влади.

¬лада: сутн≥сть, структура, джерела та ресурси.

¬лада Ї одн≥Їю з фундаментальних засад пол≥тичного розвитку сусп≥льства. ¬она маЇ правовий, економ≥чний, духовно-≥деолог≥чний характер, ≥снуЇ скр≥зь, де на€вн≥ будь-€к≥ ст≥йк≥ об'Їднанн€ людей, т≥сно пов'€зана з пол≥тичною сферою, Ї засобом зд≥йсненн€ ≥ способом утвердженн€ певноњ пол≥тики. ѕол≥тична влада виникла ран≥ше за владу державну ≥ визначаЇ реальну здатн≥сть соц≥альноњ групи чи ≥ндив≥да ви€вл€ти свою волю. ¬она Ї нев≥д'Їмною складовою загального визначенн€ влади €к форми соц≥альних в≥дносин, €к≥й властивий всеохоплюючий характер, здатн≥сть проникати в ус≥ сфери людськоњ д≥€льност≥.
ѕол≥тична влада Ч здатн≥сть ≥ можлив≥сть зд≥йснювати визначальний вплив на д≥€льн≥сть, повед≥нку людей та њх об'Їднань за допомогою вол≥, авторитету, права, насильства; орган≥зац≥йно-управл≥нський та регул€тивно-контрольний механ≥зм зд≥йсненн€ пол≥тики.
ѕол≥тична влада включаЇ державну владу, владу орган≥в самовр€дуванн€, владу парт≥й ≥ груп тиску, владу пол≥тичних л≥дер≥в, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ÷ентральною у пол≥тичн≥й влад≥ Ї влада державна. —пециф≥ка державноњ влади пол€гаЇ в тому, що, по-перше, вона зд≥йснюЇтьс€ спец≥альним, в≥докремленим в≥д решти сусп≥льства апаратом; по-друге, Ї реальною на територ≥њ, на €ку поширюЇтьс€ державний суверен≥тет, по-третЇ, волод≥Ї монопол≥Їю на прийн€тт€ закон≥в, а також вжитт€ у раз≥ необх≥дност≥ засоб≥в ≥нститу-ц≥ал≥зованого примусу.
ƒержавна влада Ч вища форма пол≥тичноњ влади, що спираЇтьс€ на спец≥альний управл≥нсько-владний апарат ≥ волод≥Ї монопольним правом на виданн€ закон≥в, ≥нших розпор€джень ≥ акт≥в, обов'€зкових дл€ всього населенн€.
ƒержавна влада функц≥онуЇ за пол≥тико-територ≥альним принципом. ÷е означаЇ, що вона не визнаЇ н≥€ких родових в≥дм≥нностей, а закр≥плюЇ населенн€ за певною географ≥чною територ≥Їю ≥ перетворюЇ його у своњх п≥дданих (монарх≥€) або у своњх громад€н (республ≥ка).
ƒержавна влада Ч суверенна, тобто верховна, самост≥йна, повна ≥ непод≥льна в межах державних кордон≥в та незалежна ≥ р≥вноправна в зовн≥шн≥х зносинах.
 онституц≥€ ”крањни в ст. 5 проголошуЇ, що Ђнос≥Їм суверен≥тету ≥ Їдиним джерелом влади в ”крањн≥ Ї народ. Ќарод зд≥йснюЇ владу ≥ безпосередньо ≥ через органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр€дуванн€ї. ¬ цьому ун≥версальному визначенн≥ зосереджено головне, ун≥версальне пон€тт€ пол≥тичноњ науки про пол≥тичне житт€ сусп≥льства. ” ньому €к феномен сусп≥льного житт€ влада представлена державою, њњ установами та ресурсами, що повинн≥ спри€ти ефективному задоволенню загальнозначимих, групових ≥ приватних ≥нтерес≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 723 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1444 - | 1200 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.