Характерні риси республіканської форми правління

Основні критерії, форми правління, порядок виборів президента	Парламентська республіка	Президентська республіка	“Мішана” республіка
Порядок формування уряду	Уряд формується парламентом на партійних засадах з числа представників партій, які мають більшість у парламенті	Уряд формується через призначення його членів президентом незалежно від партійного складу парламенту	Президент особисто пропонує склад уряду, який обов’язково має затверджуватися парламентом
Обсяг повноважень президента	Президент є главою держави, але виконує переважно представницькі функції	Президент одночасно є главою держави і уряду. Він цілковито володіє виконавчою владою.	Займається питаннями оборони, національної безпеки, призначає прем’єра, тощо.
Наявність посади прем’єр-міністра	Посада наявна, причому, глава уряду часто постає як перша керівна особа у державі	Як правило, ця посада відсутня	Посада наявна, він очолює виконавчу владу
Всенародне голосування	Президент обирається парламентом або колегіями, значну частину яких становлять члени парламенту та представницької влади областей, штатів, земель.	Президент обирається на прямих і загальних виборах або особливою колегією виборців, членів якої обирає населення	Президент обирається всезагальним голосуванням

 

 

Схема № 3

Основні риси правової держави

 

Конституційна юрисдикція. Конституція – це основний закон, інші парламентно - правові акти приймають на її основі.	Верховенство права. Розвинена і діюча система права і законодавства.	Реально існуючий, єдиний для всіх, обов’язковий правопорядок в державі, що забезпечує еволюційний розвиток
Парламентаризм	Розвинена виборча система, суверенітет народу	Життєдіяльність державного механізму до впливу на суспільство зверху, одержання інформації знизу, зв’язки по горизонталі
Наявність гарантій дотримання права і законодавства	Основні риси правової держави	Пріоритет прав людини над правами держави
Розвинена правова культура	Поділ влади на: · законодавчу · виконавчу · судову	Орієнтація держави і права на людину як найвищу цінність
Тісний зв’язок національного права з міжнародним	Суттєве зростання питомої ваги законів у загальній масі нормативних актів.	Утвердження принципу людського виміру права

 

Тема 3. Громадянське суспільство

 

3.1. Сутність і структура громадянського суспільства.

3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства.

Вступ

Поняття "громадянське суспільство" є важливим поняттям політології.

Проблема громадянського суспільства в радянському союзі була «персоною nongrata».

З часу викладання політичної науки в українську мову ввійшли поняття громадянин, громада (суспільство), цивілізація та цивілізованість.

Актуальність теоретичних і практичних досліджень цього явища обумовлена підвищенням ролі громадян та її добровільних об’єднань у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Відомі успіхи громадських організацій і об’єднань людей в антивоєнних рухах, в бо­ротьбі за екологічну безпеку, в усуненні антинародних режимів, в ліквідації епідемій та розрух та інших соціальних негод.

В ос­нові цих успіхів – діяльність суб’єктів громадянського суспільства. Аналіз умов високого рівня економіки, демократії і культури в різ­них країнах також підтверджує, що в основі їх успіхів - висока ак­тивність громадян та їх добровільних об’єднань.

Розгорнуті глибокі реформи та перетворення в Україні залежать від підвищення ділової активності громадян і створюваних ними недер­жавних структур, тобто таких, де розвивається і удосконалюється громадянське суспільство.

Розвиток громадянського суспільства – гарант опротив авторитаризму і тоталітаризму.