Соціально – управлінська технологія

 

 

Самостійна робота №4

Конфлікт як прояв соціальних відносин

 

План:

 

1. Предмет і категорії соціального конфлікту.

2. Структура, функції причини та механізми

3. Попередження та розв'язання конфліктів.

 

Соціальні конфлікти є неодмінним атрибутом сучасного життя, що проявляється в соціальних взаємодіях індивідів, груп, спільнот і суспільства. Переважна більшість соціальних конфліктів припадає на ті країни, де виникають кризові явища, пов’язані в основному з протиріччями в соціально – політичній і економічній сферах, що багато в чому характерно для нинішнього стану українського суспільства.

Відомий англійський соціолог Г.Спенсер розглядав соціальні конфлікти не тільки як неминуче явище в історії людства, але і як стимулу соціального розвитку німецький соціолог М.Вебер, що визначив його як свого роду „боротьбу” між суб’єктами соціальних взаємодій.

Глибоке теоретичне обґрунтування проблема соціальних конфліктів одержала в роботах німецько-англійського соціолога Р.Дарендорфа (нар.1929), що визначає свою соціологічну концепцію як теорію конфлікту, і

американського соціолога Р.Парка (1864-1944), що розглядав соціальний конфлікт як елемент основних чотирьох видів взаємодії: змагання, пристосування, асиміляції і конфлікту.

 

Причини соціальних конфліктів

А) соціальним конфліктам сприяє сама недосконалість суспільних відносин: соціальна неординарність суспільства, відмінності в рівнях прибутків, влади, соціальному престижі, доступні до освіти, релігійні відмінності і багато інших факторів.

Б) соціальні конфлікти стимулюються соціально - психологічними передумовами: сприйняттям особистістю своїх соціальних проблем, можливістю їх самостійного вирішення. Значною мірою поведінка людини детермінується соціально-психологічними рисами особистості: темпера метром, емоційністю, інтелектом, загальною культурою.

Незалежно від рівня конфліктів – міжособистісний груповий чи загально соціальний – у ньому завжди представленні індивіди з їх соціальними орієнтаціями, установками, думками і очікуваннями. На рівні соціальних спільнот, соціальних класів ці очікування можуть бути вираженні компромісними думками, однак незмінним залишається їх суб’єктивний характер.

Р.Дарендорф, вважав основною конфліктів політичні фактори: боротьбу за владу, престиж авторитет. На його думку, конфлікт може виникнути у всіх соціальних групах спільностях, де є відносини панування і підпорядкування.Боротьбаза владу, домінування і стають причиною конфлікту.

Соціальним конфліктом (від латинського conflictictus зіткнення) наз. Зіткнення сторін соціальних відносин, думок різних людей і соціальних груп, а також різних соціальних сил та інтересів – політичних, економічних і т. ін.

Конфлікт - це також зіткнення протилежних цілей, позицій, думок та інтересів, що призводить до реальної боротьби між суб’єктами взаємодії незалежно від джерел, способів і характеру цієї боротьби.

Таке розуміння поєднує в собі передумови для розгляду поняття „конфлікт” у широкому і вузькому значеннях.

- У широкому значенні – це конфронтація великих

- соціальних груп і класів, а також боротьба між ними. При вивченні конфлікту з цього погляду основна увага приділяється макросоціологчним змінам, основу яких становить фундаментальні протиріччя й інтереси тих чи інших соціальних сил суспільства з приводу цілей його розвитку і способів досягнення визначених цілей.

- У вузькому значенні – він виступає важливим способом взаємодії і спілкування людей, соціальних груп і соціальних інститутів, при яких дії однієї сторони при зіткненні з діями іншої сторони зустрічають опір у реалізації визначеної мети.