Одержання золю ферум (ІІІ) гідроксиду

 

Налити в хімічну склянку 40 – 50 мл дистильованої води, нагріти до кипіння й додати в киплячу воду краплями 2 – 3 мл 2%-ного розчину ферум (ІІІ) хлориду. Спостерігати появу червоно-коричневого золю ферум (ІІІ) гідроксиду внаслідок реакції гідролізу солі, тобто

 

FeCl₃ + 3H₂O = Fe(OH)₃ + 3HCl.

 

Зобразити структуру колоїдної частинки, вважаючи, що в адсорбційному шарі наявні іони Fe³⁺. Розчин зберегти для наступних дослідів.

 

Одержання золю сірки

У пробірку з дистильованою водою додати трохи спиртового розчину сірки. Спостерігати появу мутнувато-блакитного забарвлення.

Коагуляція золів

До отриманого в першому досліді золю ферум (ІІІ) гідроксиду додати 2н

розчин натрій сульфату. Спостерігати появу каламуті. Пояснити дію електроліту, який коагулює.

 

Контрольні питання й завдання для самостійної роботи

 

1. Наведіть приклади колоїдних розчинів і суспензій.

2. Дайте визначення речовин, що належать до гелів.

3. Колоїдні частинки заданої системи мають негативні заряди. Який із зазначених електролітів буде найкращим коагулянтом: NaCl, CaCl₂ чи AlCl₃?

4. Які системи називаються дисперсними?

5. Наведіть назви типів систем залежно від розміру частинок дисперсної фази.

6. Що являють собою процеси коагуляції та пептизації.

7. Які ви знаєте методи одержання колоїдних розчинів? Дайте пояснення до кожного.

Лабораторна робота № 11

 

ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

 

Теоретичні положення

Окисно-відновними називають реакції, у яких відбувається зміна ступенів окиснення елементів, що входять до складу реагуючих речовин.

Ступенем окиснення називається умовний заряд, що одержав би даний елемент, якби в ньому всі поділені пари електронів були цілком відтягнуті в бік більш електронегативного елемента.

Ступінь окиснення може мати додатне чи від΄ємне або нульове значення. Нульовий ступінь окиснення мають атоми й молекули простих речовин. Алгебраїчна сума всіх ступенів окиснення в будь-якій сполуці має дорівнювати нулю.

Окисненням називають процес віддачі електронів атомами чи іонами, а відновленням – приєднання їх. Окисник – це речовина, до складу якої входить елемент, здатний приєднувати електрони, тим самим зменшуючи свій ступінь окиснення. Відновник – це речовина, до складу якої входить елемент, здатний втрачати електрони, тим самим збільшуючи свій ступінь окиснення.

При складанні рівнянь окисно-відновних реакцій доцільно дотримуватися такого порядку:

1. Написати схему реакції.

2. Поставити значення ступенів окиснення над елементами й підкреслити ті з них, які змінюють ступінь окиснення.

3. Скласти електронні рівняння й розрахувати коефіцієнти, застосовуючи метод електронного балансу.

4. Перенести розраховані значення коефіцієнтів у схему реакції, потім зрівняти метали, що не змінили ступеня окиснення, далі зрівняти кислотні залишки та іони Н⁺.

5. Для перевірки знайдених коефіцієнтів використати баланс кисню. Наприклад:

 

K⁺¹Mn⁺⁷O₄ˉ² +16H⁺¹Clˉ¹ = 2K⁺¹Clˉ¹ +2Mn⁺²Cl₂ˉ¹ +5Cl₂⁰ + 8H₂⁺¹Oˉ²

 

2 Mn⁺⁷ + 5 ē = Mn⁺² – відновлення, КМnО₄ – окисник;

5 2Clˉ¹ – 2 ē = Cl₂⁰ – окиснення, НСІ – відновник.

 

Мета роботи: дослідити окисно-відновні процеси й опанувати методику складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

Постановка завдання

Визначити: процеси окиснення, відновлення, окисник та відновник, розставити коефіцієнти в рівняннях окисно-відновних реакцій, проаналізувати окисні властивості К₂Сr₂О₇ у кислому середовищі.

Приладдя та реактиви: пробірки, залізний цвях, розчин йоду,

10-відсоткові розчини купрум сульфату, натрій сульфіту, сульфатної кислоти, калій дихромату та калій йодиду; 0,1%-ний розчин крохмалю й дистильована вода.

 

Методика дослідження

 

1. Окиснення заліза іонами Сu²⁺

У пробірку на третину її об’єму налити розчин солі СuSO₄ й занурити в нього ретельно очищений залізний цвях. Поява на поверхні заліза червоного нальоту металевої міді свідчить про відновлення іонів Сu²⁺.

Скласти електронні рівняння процесів окиснення й відновлення. Виявити окисник та відновник. Написати рівняння сумарної реакції цих процесів.