Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласно-урочна система навчанн€, њњ суть та ≥стор≥€ розвитку




 ласно-урочна система навчанн€ Ч це така орган≥зац≥€ навчального процесу, при €к≥й учн≥ групуютьс€ по класах ≥ основною формою навчанн€ Ї урок. «м≥ст навчанн€ в кожному клас≥ визначаЇтьс€ навчальними планами ≥ програмами. ”роки провод€тьс€ за розкладом, складеним на основ≥ навчального плану. Ќавчальн≥ прим≥щенн€ в школ≥ називаютьс€ класними к≥мнатами, навчальними каб≥нетами, лаборатор≥€ми, майстерн€ми, агрод≥л€нками.

 ласно-урочна система Ї найважлив≥шим винаходом у дидактиц≥. ¬она здолала довгий ≥ складний шл€х, прийшовши на зм≥ну ≥ндив≥дуальному навчанню, €ке широко застосовувалос€ в школах стародавнього св≥ту ≥ середньов≥чч€.

ƒе€к≥ риси класно-урочноњ системи мали м≥сце в середн≥ в≥ки в монастирських школах (класи, парти, кафедра вчител€, дзв≥нки перед початком ≥ наприк≥нц≥ зан€ть). ¬ епоху ¬≥дродженн€ з'€вивс€ под≥л д≥тей на класи за знанн€ми, стали вводитис€ навчальн≥ плани, ур≥зноман≥тнювалис€ методи ≥ прийоми навчанн€.  ласно-урочна система була прийн€та також в ≥Їзуњтських школах ≥ колег≥умах. ” 20-30-х роках XVI стол≥тт€ класно-урочна система застосовувалась у загальнодоступних школах „ех≥њ, ѕольщ≥, ”горщини, Ћитви, —аксон≥њ та в ≥нших крањнах.

“ворцем класно-урочноњ системи справедливо вважають яна јмоса  оменського, €кий перев≥рив, удосконалив ≥ використовував њњ основн≥ принципи при орган≥зац≥њ шк≥л у „ех≥њ ≥ ѕольщ≥. ” "¬елик≥й дидактиц≥" ≥ в "«аконах упор€дженоњ школи" (1633-1638) в≥н узагальнив величезний досв≥д, оформив контури класно-урочноњ системи, €ка вже понад 350 рок≥в пануЇ €к форма орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу в школах усього св≥ту.

” ’V≤ ст. на територ≥€х ѕравобережноњ ”крањни ≥ Ѕ≥лорус≥њ почавс€ розвиток братських шк≥л, де ≥ндив≥дуальна форма навчанн€ зам≥нювалас€ поступово класно-урочною системою навчанн€. Ќаприк≥нц≥ ’V≤≤ ст. певн≥ риси ц≥Їњ системи знайшли в≥дображенн€ в —лов'€но-греко-латинськ≥й академ≥њ (ћосква), а з другоњ половини ’V≤≤≤ ст. класно-урочна система стала широко застосовуватис€ в рос≥йських народних школах.

–озвиток класно-урочноњ системи в XIX ст. т≥сно пов'€заний з ≥м'€м  . ƒ. ”шинського, €кий у своњх прац€х представив урок €к нев≥дд≥льну ≥ головну форму класно-урочноњ системи. –озроблена ”шинським теор≥€ уроку заснована на його дидактичному вченн≥ про систематичн≥сть, посл≥довн≥сть ≥ м≥цн≥сть засвоЇнн€ знань, про наочн≥сть ≥ активн≥сть учн≥в у навчанн≥, на врахуванн≥ психоф≥з≥олог≥чних закон≥в ≥ особливостей розвитку дитини.

Ќаприк≥нц≥ XVIII Ч на початку XIX ст. набули поширенн€ в р≥зних крањнах белл-ланкастерська система навчанн€ (названа ≥менами англ≥йських педагог≥в ј.Ѕелла ≥ ƒж.Ћанкастера) €к система парного навчанн€: учн≥ були под≥лен≥ на дес€тки (в≥дд≥ленн€), навчались у своњх старших товариш≥в ("мон≥тор≥в"), €ких у свою чергу готував учитель. «ам≥сть п≥дручник≥в широко застосовувалис€ унаочненн€ (саморобн≥ таблиц≥). ѕри взаЇмному навчанн≥ учн≥ швидше, н≥ж у звичайних школах, оволод≥вали навичками письма, читанн€, л≥чби. ÷€ система вважаЇтьс€ прогресивною, у –ос≥њ њњ пров≥сниками були оф≥цери-декабристи, €к≥ в такий спос≥б навчали писемност≥ своњх солдат≥в. Ѕелл-ланкастерська система виправдовувала себе там, де не вистачало вчител≥в, але вона не давала м≥цних знань, бо з "мон≥тором" завжди можна було домовитис€, тому њњ перевели до системи малокомплектних шк≥л в селах, де вчитель навчав два-три класи одночасно.

” 20-х роках XX ст. були численн≥ спроби п≥дм≥нити установлену в рад€нськ≥й школ≥ класну-урочну систему навчанн€. як альтернатива у 20-х роках у загальноосв≥тн≥х школах широко застосовувавс€ бригадно-лабораторний метод, €кий спонукав учн≥в об'Їднуватис€ в бригаду, опрацьовувати матер≥ал п≥д кер≥вництвом учител€ або консультанта, а пот≥м один з учн≥в в≥д ус≥Їњ бригади здавав його вчителев≥. ÷ей метод, €к ≥ кожен метод навчанн€, мав своњ переваги ≥ недол≥ки: €коюсь м≥рою привчав учн≥в до самост≥йност≥, демократизму ≥ в той же час спри€в безв≥дпов≥дальност≥ частини учн≥в, €к≥ ховалис€ за спиною бригадира. Ѕригадно-лабораторний метод був дещо схожий на типовий американський "метод проект≥в", при €кому учн≥ одержували велике завданн€ ("проект") ≥ розробл€ли його по черз≥.

” 20-≥ роки в рад€нську школу частково проникла американська система ƒальтон-план, правильн≥ше ƒолтон-план (за назвою американського м≥ста ƒолтон, де вона широко застосовувалас€). “ворцем цього плану стала в≥дома вчителька ќ. ѕаркхерст. ”чн≥ сходилис€ вранц≥ до школи в "клас орган≥зац≥њ", де вони п≥д кер≥вництвом учител€-консультанта складали план на день, а пот≥м працювали самост≥йно. ќбл≥к роботи учн≥в зд≥йснювавс€ за допомогою складноњ системи: наприк≥нц≥ зан€тт€ учн≥ складали зал≥к, результати €кого заносилис€ в ≥ндив≥дуальну картку. ƒомашн≥ завданн€ були в≥дсутн≥. ÷е була одна з найб≥льш поширених шк≥льних систем, заснованих на принцип≥ ≥ндив≥дуального навчанн€. Ќегативними рисами ц≥Їњ системи були: низький р≥вень дисципл≥ни, в≥дсутн≥сть роботи вчител€ з ус≥м класом, к≥нцевий слабкий результат. ” школах ”крањни й –ос≥њ у 20-х роках були спроби застосуванн€ ƒальтон-плану €к форми "в≥льного навчанн€", але в≥н ви€вивс€ неефективним.

Ќа початку XX ст. ј. ‘ер'Їр (Ўвейцар≥€), ќ. ƒекролл≥ (Ѕельг≥€), ќ. Ўульц (Ќ≥меччина) запровадили в школах комплексний метод навчанн€, €кий пол€гав у об'Їднанн≥ навчального матер≥алу навколо тем-комплекс≥в.  омплексн≥сть порушувала предметн≥сть викладанн€, систематичн≥сть вивченн€ основ наук. ” рад€нських школах зах≥дн≥ комплекси зам≥нювалис€ новим зм≥стом, ≥снували комплекси-програми "ѕрац€", "ѕрирода", "—усп≥льство", предметна система майже втрачалас€. ”с≥ ц≥ системи навчанн€ не витримували випробуванн€ к≥нцевим результатом Ч бракувало м≥цних систематизованих знань, тому в 30-х роках в≥тчизн€на школа ≥ педагог≥чна наука в≥дмовилас€ в≥д цих експеримент≥в ≥з 1931 року повернулас€ до класичноњ класно-урочноњ системи навчанн€.

” —Ўј, япон≥њ, у багатьох Ївропейських крањнах класно-урочна система збер≥гаЇтьс€ лише в молодших (1-6) класах, а дал≥ навчанн€ орган≥зовуЇтьс€ добров≥льно у факультативних групах.

¬ останнЇ дес€тир≥чч€ класно-урочна система навчанн€ збагатилас€ новими теор≥€ми ц≥л≥сност≥, проблемно-розвиваючого та програмованого навчанн€, крупноблочноњ системи викладанн€, особист≥сно-ор≥Їнтованого навчанн€, диференц≥ац≥њ та ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчальноњ роботи, самост≥йноњ роботи учн≥в та ≥н. ” систему навчальних зан€ть м≥цно вв≥йшли спостереженн€, демонстрац≥њ ≥ р≥зноман≥тн≥ лабораторн≥ роботи, екскурс≥њ, використанн€ техн≥чних засоб≥в навчанн€, опорних таблиць-сигнал≥в, навчальн≥ модул≥, стандартизац≥€, 12-бальне оц≥нюванн€ та тематичний обл≥к знань учн≥в, д≥алог.

 ласно-урочна система маЇ в школах ”крањни так≥ орган≥зац≥йн≥ ознаки:

1.  омплектуванн€ клас≥в у межах Їдиного в≥ку та чисельност≥ зг≥дно з ѕоложенн€ми про загальноосв≥тню середню школу та ≥нш≥ навчально-виховн≥ заклади.

2. ќсновною формою орган≥зац≥њ навчального процесу Ї урок.

3. ƒо урок≥в додаютьс€ ≥нш≥ форми навчанн€ в клас≥.

4. ¬≥дв≥дуванн€ урок≥в школ€рами Ї обов'€зковим.

5. Ќавчальний р≥к под≥л€Їтьс€ на семестри, м≥ж €кими Ї кан≥кули.

÷≥ орган≥зац≥йн≥ ознаки потр≥бно сприймати €к фундамент орган≥зац≥њ вс≥Їњ д≥€льност≥ школи, а класно-урочну систему €к одну ≥з започаткованих людством ознак культури не т≥льки в осв≥т≥, айв науц≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 654 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

1660 - | 1597 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.