Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ад≥оактивне випром≥нюванн€ та його властивост≥




 

¬ 1896 роц≥ французький ф≥зик ј. Ѕеккерель (1852-1908) встановив, що с≥ль урану, пом≥щена на фотопластинку, викликаЇ њњ почорн≥нн€ п≥сл€ про€вленн€. ѕричому, таке почорн≥нн€ ви€вилос€ незалежно в≥д зовн≥шн≥х умов, тобто випром≥нюванн€ носило спонтанний характер. —аме тод≥ було в≥дкрите €вище рад≥оактивност≥ Ц спонтанне випром≥нюванн€ невидимих промен≥в, здатних проходити кр≥зь непрозор≥ екрани та справл€ти д≥ю на фотопластинки та середовища, через €к≥ ц≥ промен≥ проход€ть.

ѕ≥зн≥ше було встановлено, що рад≥оактивн≥сть (в≥д латин. Radio Ц випром≥нюванн€, radius Ц пром≥нь та activus Ц д≥€льн≥сть) Ц це здатн≥сть окремих атомних €дер спонтанно перетворюватись в ≥нш≥ €дра з випром≥нюванн€м частинок.

ѕочинаючи з древн≥х грек≥в ≥ до к≥нц€ 19 стол≥тт€ вважалось, що атом Ї найпрост≥шою непод≥льною частиною речовини. ѕодальший розвиток науки п≥дтвердив, що атом Ї найдр≥бн≥шою частиною елемента, €ка збер≥гаЇ його властивост≥, але було заперечено твердженн€ про непод≥льн≥сть ц≥Їњ частки. як ви€вилось, атом представл€Ї собою досить складну та м≥цну частинку, утворену з ≥нших, б≥льш простих частинок. јтом складаЇтьс€ ≥з т€жкого €дра з позитивним зар€дом, навколо €кого обертаютьс€ частки з негативним зар€дом Ц електрони. Ћ≥н≥йн≥ розм≥ри атом≥в в середньому дос€гають 10-8 см, €дра Ц10-12-10-13см.

ядра атом≥в складаютьс€ з частинок двох вид≥в: протон≥в+, нейтрон≥в±. ћаса €дра складаЇ 99.95 % маси атома. «ар€д €дра Ц основна характеристика атом≥в. ¬она визначаЇ атомний номер х≥м≥чного елемента, та його м≥сце в таб. ћеделеЇва. ѕоск≥льки маса електронаї0.91*10-27 г в 1840 раз≥в менше маси протона чи нейтрона ї1.67*10-24, то маса атома практично Ї сумою мас протон≥в та нейтрон≥в ≥ називаЇтьс€ масовим числом. “аким чином, €кщо вз€ти з таблиц≥ ћенделеЇва елемент, наприклад, цез≥й, то в≥н записуЇтьс€ €к 133Cs55. “ут 133 Цмасове число, 55 Ц атомний номер. «начить €дро атому м≥стить 55 протон≥в, на орб≥тах навколо нього обертаютьс€ 55 електрон≥в. “аке сп≥вв≥дношенн€ визначаЇ ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ цез≥ю. ј к≥льк≥сть нейтрон≥в у €др≥ може коливатис€, не впливаючи на властивост≥ атому. “ому атоми з однаковим числом протон≥в та р≥зною к≥льк≥стю нейтрон≥в носить назву ≥зотоп≥в, тобто розм≥щен≥ в одному м≥сц≥ табл. ћенделеЇва. ѓх позначають €к 137Cs, 90Sr ≥ т. п., розум≥ючи, що њх атомний номер в≥дпов≥даЇ атомному номеру стаб≥льного елемента.

 ≥льк≥сть нейтрон≥в в €др≥ може коливатис€ в певних межах. Ѕ≥льш≥сть елемент≥в представл€Ї собою сум≥ш двох ≥ б≥льше ≥зотоп≥в. ѕричому, сп≥вв≥дношенн€ в досить значних межах. “ак, наприклад, €кщо дл€ урану ≥зотоп 238U92 складаЇ 99.274 %, 235U92 Ц 0.72 %, 234U92 Ц 0.005%, то дл€ хлору 35Cl17 м≥ститьс€ в природ≥ 75 %, а решта 25 % - 37Cl17. Ќа сьогодн€шн≥й день таб. ћенделеЇва м≥стить 104±? ≈лемент≥в, з €ких 89 мають природне походженн€, а ≥нш≥ утворен≥ штучно. ¬ сукупност≥ 104 елементи мають б≥льше 1300 ≥зотоп≥в, ≥з €ких лише 250 Ї стаб≥льними, а решта Ц рад≥о≥зотопи.

¬ магн≥тному пол≥ пучок рад≥оактивних промен≥в розкладаЇтьс€ на три. Ќа одну складову ћѕ не д≥Ї, а дв≥ ≥нш≥ в≥дх≥л€ютьс€ в протилежному напр€мку.

a-випром≥нюванн€ зумовлено потоком позитивних часток. Ўвидк≥сть 15-20 тис. км/год. ћаЇ найменшу проникаючу здатн≥сть, також повн≥стю поглинаЇтьс€ листом паперу 0.1 мм. ÷е обумовлено њх в≥дносно великою масою та зар€дом.

b-випром≥нюванн€ Ц це пот≥к в≥дФЇмно зар€джених часток. Ўвидк≥сть дос€гаЇ швидкост≥ св≥тла. Ѕета-випром≥нюванн€ проникаЇ в пов≥тр≥ на в≥дстань к≥лька метр≥в, а в живих тканинах Ц к≥лька м≥л≥метр≥в.

g-випром≥нюванн€ представл€Ї собою електричне поле з довжиною хвил≥ 10-8-10-10см. ¬ипром≥нюванн€ дос€гаЇ швидкост≥ св≥тла. ѕроникна здатн≥сть залежить в≥д довжини хвил≥ випром≥нюванн€. Ќаприклад, дл€ зниженн€ активност≥ випром≥нюванн€ рад≥оактивного 60—о27 в 2 раза необх≥дно застосовувати екран ≥з свинц€ товщиною 1.6 см або бетону 10 см.

„ас, прот€гом €кого триваЇ рад≥оактивний розпад ≥ндив≥дуальний дл€ кожного ≥зотопу ≥ коливаЇтьс€ в дуже широких межах. ћ≥рою тривалост≥ ≥снуванн€ рад≥оактивноњ речовини Ї пер≥од нап≥врозпаду Ц час, прот€гом €кого розпадаЇтьс€ половина атом≥в рад≥оактивного елемента.

ѕер≥од нап≥врозпаду:

ѕолон≥й 212–о84 Ц 3*10-7 с

јргон 41Ar18 Ц 2 години

”ран 238U92 Ц 4.5 млрд. рок≥в

—винець 204Pb82 Ц 1019 рок≥в

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1158 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1324 - | 1262 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.